Ніколассон

2021-07-30 22:07:22 Волинь. Липень 2021. Відкрити / Коментувати

2021-07-27 21:55:29 перекур

ці стіни пам'ятають наші тіні,
кімнати пам'ятають наші запахи,
ці двері пам'ятають, як ми вийшли,
аби не повернутися ніколи.
уявимо, що пил - це просто іній,
уявимо, що час - це просто за́бавка,
уявимо, що тут панує тиша,
бо всі пішли курити на балконі.

уявимо, що в цих порожніх чашках
шипить "шабо," замішаний із колою,
що ми і не дівалися нікуди,
що нам усе примарилося сонно.
ці стіни ще не знають, як нам важко,
для них ми молоді і неподолані.
вертайтеся скоріше з перекура.
не слід було виходити назовні.

(26.VII.2021) Відкрити / Коментувати

2021-07-22 17:37:17 сьогодні зробив кілька відправок і зрозумів, що з зимового тиражу "покоління" лишились останні чотири самураї

тож хто хотів собі взяти, але відкладав до кінця - ще встигаєте написати мені на @nikolasson_book Відкрити / Коментувати

2021-07-20 20:50:41 сонце червня на спаді нагадує бога,
що помирає, аби відродитися з праху.

літо можна любити лише за спогади,
літо можна любити лише за заходи. Відкрити / Коментувати

2021-07-12 22:14:58 /ім'я літа/

відлітай
із димом трави горілої, з журавлями, із теплим вітром.
осідай на кедах дорожнім пилом, згасай сутінковим світлом,
заплетися сюрчанням цикад оманливим,
голих полів мовчанням,
доки духи ставків на плесах туманами пишуть слова прощання.

забирай
проміння білого стріли, що лихо тримали осторонь,
розчиняйся у сутінках словом сили, співами алконостів,
залишай сліди у бджолиних сотах, тьмяній латуні заходу
і згасай у повітрі останніми нотами
спеки вогкого запаху.

як на темному тулубі вічного дерева листя зробиться чахлим,
заховайся у дубі, сосні, терені, пір'ї білої чаплі,
і коли ластів'ята тонким голосом змусять сніги міліти,
повернися з наступним витком ко́леса,
взявши ім'я літа

(12.VII.2021) Відкрити / Коментувати

2021-07-09 21:38:43 Останній Келих

Останній келих порожнів
повільно
і так розмірено.
Крізь дим
лився
з колонок
спів,
і пахло людьми
сірими.
Було забито під самий край,
сидячих
місць
не зосталося,
і ми будували свій П’яний Райх
з дозволеним
Культом
Талоса.
І кожен топив
щось
своє
в холодному алкоголі.
І кожен мовчав,
хоч було нас сто,
і кожен прийшов
сам.
І кожен вважав,
що поб’є
свій власний рекорд
болю.
А уночі
програє
двобій
снам. Відкрити / Коментувати

2021-07-05 20:31:04 Південний курс

І тому що літо лягло на південний курс,
Залиши́вши мушлі, розкидані по піску,
Нетямущим стає притулком ведмежий кут
І завали книг.

І, домучивши свій п'ятнадцятий перекур,
Набундючений, ти бредеш у бетонний куб,
Та до ручки ближче – десяток важких секунд,
Що збиває з ніг.

Відчиняється брама в пропорції смерті трав,
Печія догризає від спроб утекти в астрал,
І, чия би рука не проводила через трап,
Не втекти від хвиль.

Розчиняючись, миті течуть, як несправний кран.
Починай уже пити липневим на зло вітрам,
Бо чи нам відступити, коли на небесний шрам
Накладають шви?

І тому що Сонце дереться подалі крізь
Галактичну пущу, лишаючи світлий зріз
На Всесвітній гущі, єдиний втішальний приз –
Доконати день.

Незабаром змиють засмагу з дерев дощі,
За останнім даром постане рілля ні з чим,
А свинцеві хмари накриють небесний щит –

І Вона прийде.

(5.VII.2021) Відкрити / Коментувати

2021-07-02 14:00:42 привіт

оскільки за останні тижні на цей канал підписалося трохи нових людей, хочу нагадати, що, якщо вам заходять мої вірші, можете також придбати збірки. тираж добігає кінця (лишилось десь штук 15 "покоління" та 30 "оселі духів"), але поки ще є. вартість - 150 грн, щоб замовити пишіть осюди: @nikolasson_book

всіх обійняв, гарної п'ятниці Відкрити / Коментувати

2021-06-27 13:42:56 в цій прозорій спеці, що масно стелиться,
що в повітрі оловом гусне душним,
я б ударам нарваної хурделиці
дарував свою найщирішу усмішку,

відчинив би вікна, всіма затулені,
і вдихав пісні прохолоди чистої;
я би небо, сіре, як прах минулого,
оспівав у кожному із віршІв своіх.

я хотів би змерзнути - так, щоб досита,
я хотів би холоду в кожен спогад...

я молитимусь першому вітру осені,
як іще не молився Богу. Відкрити / Коментувати