Old York Times

2021-12-21 12:31:59 ​​Як витратити решту грудня з користю
#реклама

Що робити, якщо ви вже накупили книжок і тепер для різноманітності хочеться подивитися хороше кіно? 

Протягом грудня ще триває 18 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA — і п’ять фільмів з його програми доступні для перегляду в онлайн-кінотеатрі Docuspace.

Ви можете подивитися:
«Колумбійська родина» — фільм про матір та доньку, які намагаються знову стати родиною після того, як сім'ю розділила кривава громадянська війна в Колумбії.

«А ночі вже більше не буде» — документалка про льотчиків-винищувачів, які керують гвинтокрилами над зонами бойових дій (читайте також наш матеріал на суміжну тему: про операторів безпілотників) 

«Малий Самді» — «історія щоденної боротьби та маленьких радощів» наркозалежного Дам'єна Самді, який десятиліттями бореться із наркозалежністю.

«Ре­чі, на які ми не на­ва­жу­є­мо­ся» — фільм про 16-річного Артуро, якого спонукав до камінґауту інцидент із стріляниною в мексиканському селі.

«Невидимі» — «історія трьох жінок, які пережили замовчувану суспільством пологову травму».

Вартість одного квитка — 50 гривень (можете скористатися тією самою тисячею ). А вже завтра можна долучитися до безкоштовної події на тему фільму «Малий Самді» — дискусія про те, як допомогти родинам людей, котрі споживають наркотики.

Фото: кадр з фільму «Малий Самді» Відкрити / Коментувати

2021-12-19 19:53:05 ​​Країна 2021 року за версією The Economist

Газета The Economist традиційно обирає країну року, яка досягла найбільшого прогресу в розвитку економіки та демократії — а ми традиційно робимо наш огляд.

Переможець: Італія . Італія була цього року в ударі: наприклад, італійці забрали додому перемоги на футбольному Євро-2020 та Євробаченні. Утім, перемагають вони через свої політичні досягнення. 

Ще недавно у країні при владі був правий популістичний уряд Джузеппе Конте. Популізм царював. Як пише The Economist, у 2019 році італійці були бідніші, ніж в 2000-му.

У 2021 році країна змінила курс — прем’єром став технократ Маріо Драґі, колишній президент Європейського центрального банку, який залишив попередній пост із хорошою репутацією та розвинутими міжнародними зв’язками.

Новий уряд прийняв багато важливих законів та зміг довести до кінця отримання макроекономічної допомоги від ЄС. Італійська економіка зараз відновлюється швидше, ніж у Франції та Німеччині, а в країні один з найвищих рівнів вакцинації.

Фіналісти:

Литва. Литва цього року активно протистояла авторитарним гігантам — Росії та Китаю. Вона дозволила відкрити в себе представництво Тайваню, чим накликала на себе гнів КНР (детальніше про це плануємо написати окремо). Крім цього, Литва встановила санкції проти Росії та білоруського режиму Лукашенка, прихистила в себе Світлану Тихановську та протистояла проти тиску білорусів на своєму кордоні.

Молдова. Незважаючи на роки проросійського урядування, молдавани змогли переламати цей тренд, обравши проєвропейську президентку Маю Санду у 2020 році. Цього року вона змогла закріпити контроль в парламенті.

Самоа. У цій невеликій країні в Полінезії судова система змогла стримати тиск керівної партії, яка керувала країною 33 роки, та уникнути конституційної кризи. Вперше пост прем’єр-міністра зайняла жінка.

Замбія. Незважаючи на спроби попереднього уряду сфальсифікувати вибори, замбійці змогли обрати ліберального бізнесмена Хакаінде Хічілема. У нього був настільки великий відрив, що фальсифікація провалилася. Як пише The Economist, «з того часу президент уклав угоду з МВФ, пообіцяв урізати марнотратні субсидії на пальне та електрику, а також почав розслідувати корупцію».

Захар
Фото: Tatiana Rodrigues, Unsplash Відкрити / Коментувати

2021-12-16 21:55:54 Мені завжди було цікаво, як синхронним перекладачам вдається робити свою роботу — слухати іншу людину і практично миттєво перекладати її слова на іншу мову.

Останнім часом натрапив на два цікаві матеріали про те, як виглядає робота синхронного перекладача:

Інтерв'ю з Сілвестром Носенком, перекладачем президента України, для подкасту «Конструктив».

Есе американки російського походження, яка 25 років була перекладачкою в ООН (що є, мабуть, найвищим пілотажем для синхронного перекладача)

«Обмовки — “United States” замість “United Nations” — стаються часто, і за них соромно, коли їх транслює CNN. Але переплутати “Республіку Китай” із “Китайською Народною Республікою” — це серйозна політична помилка. Іноземні акценти та дивні інтонації англомовних делегатів, які не є носіями мови, є постійною проблемою. Те, що звучить як “And now I want to put the water tanks”, насправді було “‘I want to put the vote of thanks”. Коли перекладач зовсім не розуміє значення речення, рішенням — поза тим, щоб вимкнути мікрофон і розплакатися — є залишатися нейтральним. Більшість людей зазвичай повторюються, і є непоганий шанс, що в наступному реченні доповідач повторить ідею у більш зрозумілій формі». Відкрити / Коментувати

2021-12-16 11:00:59 ​​Як витратити тисячу гривень за вакцинацію
#реклама

Якщо ви живете в Україні і повністю вакциновані — як, ми впевнені, більшість підписників нашого каналу — вже скоро зможете отримати тисячу гривень за програмою «єПідтримка».

На жаль, фінансово підтримати Old York Times за ці гроші не можна — але є ще одна хороша можливість: ви можете закупитися книжками у наших друзів із видавництва «Лабораторія».

Ми любимо «Лабораторію», бо вона видає класний нонфікшн (і не лише) українською мовою — тобто працює у тому ж полі, що й ми: приносить важливі ідеї з англомовного простору українською мовою. 

Вони видали багато цікавого: наприклад, ми розповідали про поради із тайм-менеджменту, яких справді реально дотримуватися, біографію Ангели Меркель, історії успіху світових лідерів, історію кави та експлейнер зміни клімату від Білла Гейтса. За тисячу гривень ви можете купити усі п’ять цих книжок — або ж вибрати будь-що інше з каталогу.

Як бонус, із 19 грудня у «Лабораторії» буде промокод epidtrymka на додаткові 10% кешбеку на сайті видавництва. Хороший подарунок до Миколая ;) Відкрити / Коментувати

2021-12-15 14:40:24 ​​Трумен Капоте — один із найвідоміших авторів у історії сучасної журналістики. Він був піонером «нової журналістики», яка поєднала прийоми художньої літератури із документальною достовірністю.

Одна із знакових статей Капоте — профайл голлівудського актора Марлона Брандо для журналу New Yorker. Цей матеріал надав незвично інтимний та персональний погляд на життя актора і наробив багато шуму.

Брандо і Капоте були дуже різними — один культовий актор й ікона чоловічої привабливості того часу, інший невисокий письменник із високим, майже дитячим голосом. Але між ними було й багато схожого — чоловіки однакового віку, вони мали подібну сімейну історію і в приблизно один час добилися вершин у своїй професії.

У статті для Columbia Journalism Review Даґлас Макколем розповідає історії Капоте і Брандо крізь призму історії створення цього профайлу — і досліджує, як Трумену Капоте вдалося розговорити небагатослівного актора, який не любив спілкуватися з пресою.

Спойлер: все почалося з пляшки горілки, але важливішими були здатність Капоте дослівно запам'ятовувати усе сказане без жодних нотаток і диктофона — а ще вміння скласти враження, ніби це його співрозмовник бере інтерв'ю у нього, а не навпаки.

Читати статтю (~20 хвилин)

Антон
Фото: Paramount Pictures / Roger Higgins, суспільне надбання Відкрити / Коментувати

2021-12-13 15:00:46 Безпілотники перетворюють війну на офісну роботу
#партнерський_матеріал

Зброя еволюціонує, військове мистецтво розвивається — однак тисячоліттями концепція війни залишалася однаковою: є поле битви, де воїни стикаються одне з одним віч-на-віч.

Але безпілотні літальні апарати це змінюють. Безпілотники дозволяють бути воїном на офісній роботі з дев’ятої до п’ятої — сидіти у військовій базі в Неваді за тисячі кілометрів від місця військового конфлікту в Іраку чи Сирії.

Як це змінює сучасні війни? Яку ціну платять оператори дронів? Розповідаємо про це у партнерстві із онлайн-кінотеатром документального кіно DOCUSPACE.

Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Drones-12-13

Антон Відкрити / Коментувати

2021-12-08 20:31:50 Чому на роботі ми пишемо імейли замість того, щоб працювати

Мабуть, ви стикалися із проблемою: (занадто) багато вашого робочого часу йде на листування з колегами, а часті повідомлення у месенджерах відволікають від важливих завдань.

Як результат, на основну роботу — наприклад, написання коду чи редагування текстів — залишається менше часу, ніж потрібно.

Якщо не стикалися з цією проблемою, вітаємо! Але тоді ви у меншості серед працівників інтелектуальної сфери.

Чому ми так багато відволікаємося на роботі? Чим це шкодить нашій праці та емоційному стану? І як побудувати робочі процеси ефективніше?

Американський дослідник Кел Ньюпорт присвятив цьому питанню свою нову книжку “A World Without Email: Reimagining Work in an Age of Communication Overload”. Я прочитав її у перервах між відписуваннями на робочі мейли — і переповідаю для вас найцікавіші ідеї.

Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/EmailTyranny-12-08

Антон Відкрити / Коментувати

2021-12-08 11:00:27 ​​Як освоїти професію тестувальника в IT
#реклама

Освоювати нову професію — це стресово. Незрозуміло, куди бігти, куди податися. А буває так, що через місяці спроб починаєш задаватися питанням: «Чи гра взагалі варта свічок?»

Тестування вважається одним із найлегших порогів входу в IT-сферу, але воно свої особливості. І в них варто розібратися на початкових стадіях знайомства з професією.

Запрошуємо 10 грудня на безкоштовний вебінар «Шлях до Junior QA: від самоосвіти до першої роботи» від IT Education Academy. Там досвідчений тестувальник розповість усе, що має знати новачок у професії.

Початок вебінару — 19:00 у п'ятницю 10 грудня

План зустрічі:
Три етапи становлення Junior QA
Набір навичок для Junior QA
Особливості роботи тестувальника
Як підготуватися до першої співбесіди — поради від кар'єрного консультанта
Корисні інструменти та книги для тестувальників-початківців
Ваші запитання.

А ще на вас чекають приємні подарунки ;) Поки організатори тримають інтригу, але має бути щось справді цікаве. Відкрити / Коментувати

2021-12-07 20:30:46 ​​Чому найбільші американські газети пишуть некрологи живих людей

Колись я ділився класичним лонгрідом Гея Таліза «Mr. Bad News», який розповідав про те, як найбільші американські газети заготовлювали некрологи у доінтернетну епоху.

У 2021 році уже немає потреби в окремій кімнаті для зберігання некрологів, яка колись існувала в редакції The New York Times. Але практика підготовки сотень некрологів ще живих людей процвітає — і, власне, стала ще більш актуальною. Про це пише Пол Фарі для The Washington Post.

В епоху інтернет-новин дуже важливою є швидкість — тож великі медіавидання публікують детальні профайли померлої людини на багато тисяч слів буквально за кілька хвилин після того, як підтверджується новина про смерть.

Наприклад, так було із славнозвісним консервативним радіоведучим Рашем Лімбо, який помер раніше цього року. За рік до того, він оголосив, що має рак легень — тому у газет була можливість підготуватися.

У New York Times зберігається 1850 попередніх некрологів, а в самої Washington Post — близько 900. 

«Колись тихий куточок журналістики, некрологи знайшли нове життя в епоху інтернету. Добре продуманий профайл видатної особи — поєднання історії та біографії, поштовх для ностальгії чи, можливо, навіть власного відчуття смертності читачів — може привернути величезну аудиторію в інтернеті. І зараз потрібна швидкість: некролог, який виходить першим або принаймні швидко, може взяти верх».

Чому некрологи настільки популярні? Фарі наводить як причини ностальгію покоління бебі-бумерів, а також «усвідомлення власної смертності [літніми читачами] і чутливість до відходу тих людей, які були важливими в їхньому житті», за словами журналіста Associated Press, який написав багато некрологів. Хоча смерті молодих знаменитостей також заворожують читачів — і є джерелом для популярних статей.

Враховуючи те, наскільки заздалегідь готуються некрологи, деколи вони виходять під іменами журналістів, які вже самі померли. Матеріал про Фіделя Кастро, який написав редактор некрологів Washington Post Джей Уай Сміт, вийшов за десять років після смерті автора. 

Читати повну статтю (~6 хвилин, )

Антон
Фото: Wikimedia Commons, HowStuffWorks Відкрити / Коментувати

2021-12-04 17:36:01 ​​Чому деякі люди постійно запізнюються: кілька неочевидних причин
#OldYorkTimes_архів

Вам знайомі люди, які часто затримуються на 5-10 хвилин? Або взагалі ніколи не приходять у домовлений час? Можливо, ви — серед таких людей?

Філіппа Перрі понад 30 років працює психотерапевткою і часто стикається із клієнтами, котрі регулярно запізнюються на кілька хвилин. У статті для The Guardian вона виділила кілька неочікуваних психологічних причин, якими можна пояснити постійні запізнення. Переказуємо основне.

Пунктуальні люди часто думають, що їхні схильні до запізнень знайомі — пихаті і самовпевнені. Ті начебто не поважають час інших людей і тому запізнюються. Однак деколи все складніше — постійні запізнення навпаки можуть бути проявом невпевненості у собі. «Можливо, [людина, котра постійно запізнюються] не може зрозуміти, як інші узагалі можуть звертати увагу на те, що її немає?»

У випадку однієї клієнтки Перрі виявилося, що вона постійно запізнювалася, бо підсвідомо не хотіла досягати кар'єрного успіху. Із дитинства заможність асоціювалася у неї з поганими, нечесними людьми. «Не дивно, що поставши перед вибором не розвивати кар'єру чи бути злою людиною, вона дотримувалася програми самосаботажу».

Деколи «пізні пташки» просто занадто оптимістичні. Вони думають, що зможуть дістатися кудись за п'ять хвилин, але постійно переоцінюють свою здатність дотриматися чіткого алгоритму і не відволікатися. Тому насправді майже завжди витрачають не п'ять хвилин, а десять чи п'ятнадцять.

Часто ми запізнюємося, бо нам занадто складно переключитися із одного завдання на інше — особливо якщо уже заглибилися у перше завдання. «Щоб зробити це, потрібно застосувати силу волі».

Читати повну статтю (~3 хвилини)

Антон
Картина: Далі, «Постійність пам'яті» Відкрити / Коментувати