Орестократія

2023-07-06 17:42:07 Геополітичний субʼєктивізм - новий термін, який народився у мене внаслідок зажурливого споглядання за світовою політикою: це ніщо інше, як надання державної ваги особистісним примхам, забаганкам та забобонам. Його вплив простежується у всіх міжнародних процесах, і особливо на НАТОвських дискусіях щодо України. Погляньте самі.

 Байден заблокував призначення Воллеса генсеком НАТО через F-16 для України. Схоже, американський президент образився на британців. Це далеко не поодинокий випадок.

 Білий Дім роздратувала надто проукраїнська позиція Лондону. Британський премʼєр  очолив «коаліцію винищувачів» та зібрав однодумців, готових надавати Україні F16, а також пообіцяв навчати наших пілотів. Оскільки це було зроблено без згоди Вашингтона, той заблокував призначення міністра оборони Великобританії  Бена Воллеса на посаду генсека НАТО (The Telegraph).

 А ще США кажуть, що двері НАТО для України відчинені до максимуму, що аж злітають з одвірок, але потрапити крізь них до Альянсу нам наразі  не вдасться… лише після того, як «Україна проведе реформи й відповідатиме всім вимогам Альянсу». Всім вимогам НАТО не відповідають навіть самі члени цієї прекрасної організації, а пастку про «100% відповідності» придумала бабуся Меркель у період її політичних шашнів з Путіним. У значної частини колишніх вступників НАТО рівень готовності був значно меншим, ніж в України сьогодні,  серед них були кандидати з окупованими територіями.

 А ще Байден говорив, що ЗСУ не потрібні Abrams, F16, а зараз якось не дуже ділиться ATACMS та іншими прогресивними девайсами. Чому? Тому що «Києву не потрібно». 

 Чому Білий Дім, допомагаючи Україні на десятки мільярдів доларів, часто влаштовує антиукраїнські демарші. У подібних вчинках та діях США може бути логіка, але своя, американська, заточена під їх інтереси. Байден може мати якійсь свої зобовʼязання перед Китаєм, може сердитись з якихось причин на Київ та мати своє бачення на темпи Звільнення України від орків. Якщо усі пазлики скласти докупи, то вийде якась очевидна для американських реалій картинка. Але вона невідома нам. 
Сказане зовсім не означає, що ми повинні погоджуватися з отим субʼєктивізмом, якщо він не відповідає нашим очікуванням. 

 Так що там реально з НАТО? До саміту вже менше ніж тиждень!

 Тут є різні прогнози. Он президент Литви Гітанас Науседа демонструє оптимізм: на його думку, на саміті НАТО у Вільнюсі вдасться домовитися про такі зобов'язання перед Україною, які її не розчарують: деякі країни НАТО приїдуть до Вільнюса із зобов'язаннями надати Україні гарантії безпеки, і вже є домовленість про створення Ради Україна–НАТО для посилення інтеграції Києва в Альянс. Очевидно, йдеться про персональні гарантії наших найближчих друзів.

 Буданов, навпаки, фонтанує песимізмом: він каже, що позаглядав на столи лідерів деяких країн, бачив чорновики деяких виступів, і переконаний: майбутній саміт не задовольнить очікувань українського суспільства.

 46 авторитетних західних експертів, військових та дипломатів (тобто всі ті, хто думає мірками здорового глузду, а не політичної доцільності) підписали лист із закликом якомога скоріше надати Україні дорожню карту членства до НАТО. Терміни та особливості мали б передбачати вступ нашої держави вже наступного року на саміті у Вашингтоні.

Субʼєктивізм геополітики - це змінна, яка не завжди грає нам в мінус. Наприклад, ще торік Київ благав про ППО, ми навіть не мріяли про Patriot, танки, а тим паче - про F-16… і тільки-тільки отримали HIMARS, який по суті влітку змінив хід війни. Але кожне "ні" з часом конвертувалося в "так". Тому:  якщо здоровому глузду не вдасться перетиснути політичну доцільність на вільнюському виткові геополітичної спіралі, то він це точно зробить під вашингтонський етап. Вся логіка взаємин з нашими західними партнерами на це вказує.

Підписуйтеся на «Орестократію». Відкрити / Коментувати

2023-07-04 15:37:15 Путін дав покази для «нової» Гааги. Захід пропускає  їх мимо вух. Що не так зі слухом?!

Одним розчерком пера Білий Дім може позбавити Московію статусу суверенної держави, після чого міжнародні суди отримають підстави розпиляти  РФ на дрібні шматочки через численні позови. Та замість прискорити демонтаж російської «імперії» юридичним інвентарем, Захід  прискіпливо вдивляється у плани українського контрнаступу.

 Нещодавно бункерний вдавав із себе Тараса Бульбу із його знаменитим «я тебе породив, я тебе і вбʼю»: під камери він зізнався, що російська держава повністю забезпечувала терористичну ПВК «Вагнер» зі своєї скарбниці. 

 Утримування бойових зеків з травня 2022 по травень 2023 обійшлося скарбниці 276 млрд руб, або $4 млрд. У цю суму входить пряме фінансування найманців (86 млрд. руб), страхові виплати (110 млрд руб), дохід від харчування армії структурами Прігожина (80 млрд руб). 
Це удвічі більше, ніж кремль потратив торік на культуру, учетверо більше, ніж на спорт. 

 Чорний рот кремля Дмітрій Кісєльов змальовує масштаби найманської імперії іншими цифрами:  на рахунки лише  однієї прігожинської компанії «Конкорд» за час існування накапало від режиму 1703 млрд руб (понад $25,3 млрд), і ця сума перевищує річні видатки на всю медицину в державі, а також освіту. Ось у такий не хитрий спосіб ми отримуємо відповідь на запитання, чому культ зека в Московії є значно популярнішим, ніж здоровий спосіб життя чи освіченість. 

 Кремль зізнався у створенні транснаціонального терористичного угрупування… що далі? 

 У Європі все складно. На рівні ЄС не існує правової бази визнання країн терористичними. Вже понад десяток країн й організацій визнали РФ державою — спонсором тероризму: ПАСЄ, парламентська асамблея НАТО, Європарламент, Україна, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Нідерланди, Словаччина. Та у всіх цих революцій є одна хиба: вони політичні та не мають реальних правових наслідків. ЄС зі своєю фантомною любовʼю до РФ не поспішає готувати необхідне законодавство.

 У США ще складніше. З одного боку, всі оті європейські резолюції, зазвичай, приймаються з однією метою - політичного та суспільного тиску на Білий Дім, у якого вже існує безвідмовний інструмент - визнання держави спонсором тероризму: отримавши подібний статус країна фактично втрачає свою субʼєктність: обмежуються її дипломатичні взаємини, блокуються фінансові ринки та міжнародні фінансові операції, заморожуються державні та приватні  активи за межами самої країни, і можуть бути конфісковані через суди. З іншого боку, Uncle Sam не дуже поспішає скористатися отією законодавчою кувалдою, аби прихлопнути це путінське гніздо. Навіть ПВК «Вагнер» не отримала статусу «іноземної терористичної організації», а стала всього тільки транснаціональною злочинною організацією, що рівнем нижче. 
Пояснень тут може бути багато, але всі вони зводяться до простого: загострювати взаємини з ядерною державою не хочуть навіть США.  І байдуже, що сама держава вже на ладан дихає. 

 Бажання США та Європи вирішувати "проблему Путіна" переважно руками України цілком зрозуміле. Та при цьому наші західні партнери знають набагато коротший шлях до спільної перемоги, але поки що не користуються ним. Принаймні, поки що, не дуже помітно. 

Підписуйтеся на "Орестократію".  Відкрити / Коментувати

2023-07-04 11:14:42 Давайте привітаємо наших хлопців з днем зенітно-ракетних військ і задонатимо хоч мінімальну суму!
Відкриваємо новий збір для 25 аеромобільної бригади і частини, яка постраждала від атаки шахедом (деталі хіба після війни)

Розігруємо осколок від «аналоговнєт» «Кинджал» і кришку від ракети HIMARS!

Збір на 300 тисяч відкриваємо на прожектори, рації, ключі, біноклі, інструменти, запчастини для військової техніки, а також ремонт авто і дронів.

Долучитись до збору можна за реквізитами:

Посилання на Банк Mono
Номер картки Банки: 5375 4112 0501 6046
ПриватБанк: 4731 1856 2037 3594
PayPal lesia_1@i.ua

Подробиці

Попередні звіти і розіграшем Відкрити / Коментувати

2023-07-03 17:48:39 Після 5 липня... Що слід знати про плани фюрера влаштувати в Україні ядерний "армагедон".

Київ понад пів року вже говорить про можливу диверсію на Запорізькій АЕС, та Захід не звертав особливої уваги на попередження українців. Зараз ситуація досягає свого апогею.

Путін цілком може наказати підірвати Запорізьку атомну, щоб зміцнити свої хиткі позиції, - пише Times в редакційній статті:

Путіну як авторитарному лідеру важливо зберігати обличчя в очах своїх прихильників. Недавня спроба заколоту штовхає Путіна до радикальних кроків: кремль може піддатися спокусі ескалації війни в надії на швидку перемогу.

На користь цих підозр вказує і поступове виведення рашистських військ з регіону та персоналу станції.

Країни НАТО повинні рішуче попередити Москву, що активно відреагують на диверсію на АЕС з потенційно катастрофічними наслідками. Тут варто додати, що попередження Кремлеві озвучувалися лише неформально, тоді як офіційні особи потрібних заяв так і не робили.

Зеленський також не виключає, що російські загарбники й справді можуть підірвати ЗАЕС.

Це може статися у випадку, якщо ЗСУ отримають контроль над станцією. Мета - зупинити контрнаступ Сил оборони України та політичний тиск на Київ через партнерів.

У зону найбільшого ураження потраплять чотири області: Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська та Миколаївська. У трьох з них ведуться активні бойові дії.

“За останніми даними, окупаційний контингент поступово залишає територію ЗАЕС. Також рекомендації евакуюватися отримали українські співробітники, які підписали контракт з Росатомом. Згідно з отриманими вказівками, вони мають виїхати до 5 липня», - повідомляє ГУР.

Американський літак WC-135 Constant Phoenix 1 липня помітили у повітряному просторі Європи. Він призначений для моніторингу ядерних викидів у повітря.

Джерела повідомляють, держдеп США не рекомендує делегаціям своєї держави відвідувати Україну найближчим часом.

Так що насправді відбувається? Традиційна розвідспільнота вважає, що РФ навряд чи спричинить навмисну «аварію» на ЗАЕС. Однак, не варто виключати ймовірні плани Росії щодо диверсії на ЗАЕС. Американський інститут вивчення війни (ISW) говорить про три можливі сценарії рашистів.

1. Окупаційні війська можуть злити опромінену воду із ЗАЕС у Каховське водосховище, щоб завадити переправі ЗСУ.

2. Окупанти спробують створити радіологічний шлейф, аби охопити більшу територію півдня України.

3. Рашисти здійснять техногенну «аварію» з меншим радіаційним радіусом для перешкоджання українському наступу поблизу самої ЗАЕС.

У будь-якому разі, Росія використовуватиме загрозу навмисного радіологічного вибуху, намагаючись стримувати український контрнаст та залякати Захід перед майбутнім самітом НАТО.

Мої джерела в погонах вважають, що Захід досі недооцінює масштаби ядерної загрози. Ядерні «лякалки» кремля також можуть виявитися не такими «лагідними», як вважають кабінетні аналітики на Заході. Джерела нагадують, що підриваючи Каховську ГЕС окупанти теж прагнули «просто налякати», але катастрофа за своїми масштабами значно перевершила очікування організаторів диверсії.

Нагадаю, що близько місяця тому бункерний дід відверто пригрозив створити "санітарну зону" на території України.

Жоден із т.зв. «нуклеарних» сценаріїв не принесе стратегічних військових переваг для окупаційного угрупування, і має на меті завдати максимальної шкоди нашій державі. Хворий на параною фюрер намагається експлуатувати свою останню зброю - страх, аби відтягти той момент, коли його під ручки візьмуть санітари. Відтак, доля ЗАЕС цілковито залежить від того, наскільки Захід переконливо продемонструє кремлеві свою рішучість.

Вірте в ЗСУ. Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-07-01 14:47:04 50 на 50%: західні спецслужби пророкують політичну кончину Путіна. Здавалося б, до чого тут втаємничений візит глави ЦРУ в Україну…


США, Китай та Україна готуються до транзиту влади в РФ


Західна преса, розповідаючи про таємну поїздку директора ЦРУ Вільяма Бернса до Києва, мало не перетворила його на курʼєра: мовляв, пролетів половину земної кулі, аби підтвердити зобов’язання США ділитися розвідданими з Україною (хіба для цього не можна було SMS Буданову відправити?). Крім того, "чомусь"  ніхто не помітив, що тиждень-півтора до цього Бернс так само інкогніто відвідав Китай. Будете сміятися, як повідомляє Reuters, з подібною метою: «директор ЦРУ наголосив на важливості підтримки відкритих ліній зв’язку в розвідувальних каналах».

 Що ми пропустили: Західні спецслужби із ймовірністю 50% вважають, що верховний бункеркомандувач орків «політично не переживе» наступні три місяці.

 Путін поводить себе кволо, і не справляє належного впливу на владні еліти, які зачаїлися за російською секретною службою ФСБ. Ота т.зв. еліта, тобто кремлівські посіпаки намагатимуться замінити свого кволого вождя сильнішою особою. 

 Організатор перевороту - геть зовсім не Прігожин, він лише інструмент тих, хто вирішив влаштувати повстання посіпак проти їх господаря. Повстання не завершено, ми перебуваємо в середині боротьби за владу в РФ.

 Путін може спровокувати критичну подію, аби показати світу свою силу. Тут варто розшифрувати, що ядерку, зокрема і Запорізьку АЕС фюрер використовує скоріше для погроз, а реально вдасться до менш токсичних для нього диверсій, на кшталт вибуху на Каховській  ГЕС. За ядерні «витівки» кремлеві одразу прилетить від США, а ось диверсія на ГЕС - зійшла з рук. А там на півдні України ще багато техногенних обʼєктів, різних хімічних підприємств і т.д. 

 Китайсько-українські візити Бернса, подібно, стали важливим етапом підготовки до змін у Московії. 

 Сьогодні вже очевидно, що розвідка США заздалегідь знала про заколотницькі плани «вагнерів». Щобільше, деякі факти дають підстави стверджувати, що Пекін (який близько дружить з куратором ФСБ Патрушевим) безпосередньо доклався до підготовки прігожинського перевороту. У найближчому майбутньому частина найманців повернеться в Африку і працюватиме… вже під дахом китайських спецслужб, які витискають росіян із цього континенту.  

Аби ставка «50 на 50» щодо майбутнього Путіна зіграла правильно, якійсь делікатні завдання є у Патрушева та інших кремлівських старців. Логічно припустити, що йдеться про переформатування воєнних планів Московії: Москві потрібно уникнути наступних техногенних катастроф на території України, оскільки це перетворить на недоговороздатну і патрушівську команду. Крім того, слід змінити формат війни: замість "безлімітної  в часі "СВО"  до останнього росіянина» кремль повинен проартикулювати готовність шукати вихід із патової ситуації. Тобто, найпершим завданням ФСб є вирішення "казуса Путіна". 

 Непрямо цю гіпотезу підтверджують і витоки з таємного візиту в Україну директора ЦРУ:  Бернс розмовляв з українськими посадовцями саме про майбутні переговори України з РФ, але вже з позицій сили: йшлося про припинення вогню та звільнення окупованих територій вже до кінця року. 

Це поки що контури плану, але він виглядає реальним, можливо, навіть більше, ніж на 50%. Адже тепер путінська челядь не лише бажає змін, але й тепер розуміє: вони можливі. 

Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-06-28 15:59:04 Кремль нагороджує за найбільшу ганьбу у своїй історії: «вагнерівський» жест доброї волі. Є лише один нюанс

Верховний бункер-командувач нагородив понад 100 силовиків, які упродовж усього «маршу справедливості» героїчно переховувалися по елітних дачах та затишних кабінетах. Особливо відзначений міністр оборони Московії Шойгу, як, зрештою керівники інших силових структур. Без уваги залишився лише генерал Суровікін, який грав одночасно за дві команди. 

 New York Times підтвердив мою гіпотезу про причетність Сергія Суровікіна до прігожинського заколоту: я ще в перший день «маршу ходячих мертвяків»  припускав: ватажок найманців розраховує на підтримку регулярних підрозділів рашистів, усіляких «суровікіних», - самого генерала та йому подібних невдоволених воєначальників. 
Ось декілька смачних цитат з NYT:

 Генерал заздалегідь знав про плани Прігожина повстати проти російського військового керівництва, а значить логічно припустити: ватажок "вагнерів" мав підтримку у вищих рядах рашистського війська.

 Американські посадовці вважають, що інші російські генерали також могли підтримати ідею силової зміни керівництва міноборони. «Кухар Путіна» не почав би свого повстання, якби не вірив, що "друзі в погонах" прийдуть йому на допомогу.

Союз між генералом Суровікіним і Прігожиним міг би пояснити, чому «кухар» досі живий, попри захоплення великого російського військового центру та наказ про збройний похід на Москву.

 Суровікін, фактично, - протеже Прігожина, який на пару з Кадировим висміювали незграбних «фанерних маршалів» міністра Шойгу та начштабу Герасимова, лобіюючи «сирійського різника». Адже Суровікін прославився у Сирії нелюдськими бомбардуваннями місцевого населення. Але саме генерал, судячи з усього, і виявився ключовим «юдою» у сценарії заколоту.

 На додачу до NYT і російські джерела зараз підливають дьогтю у карму Суровікіну: ніби то колони «вагнерів» намагалися атакувати лише армійська авіація, а підконтрольні нашому «герою» воєнно-космічні сили «працювали» лише по Україні.

 Верховний бункеркомандувач без роздумів нагородив верхівку силовиків, які проявили свою безпорадність у «вагнерівських» подіях. Тепер йому слід вирішити, що робити із Суровікіним:  обізвати зрадником чи, слідом за Шойгу та Герасимовим, зробити черговим героєм цієї публічної поразки. 

 Вважається, що генерал Суровікін популярний серед воєнщини. Це з одного боку. 

 З іншого, на основі перехоплених комунікацій офіційні особи США дійшли висновку, що розчарований генерал Суровікін представляв фракцію генералів, які прагнули радикалізувати війну і були незадоволені своїм керівництвом. Додам, що саме він був автором концепції ракетних обстрілів України минулих осені та зими. 

І американські, і російські джерела стверджують, що кремль проводить глибоке розслідування, аби викрити всіх спільників ватажка «вагнерів» у силових підрозділах. Але та поспішність, з якою кремль нагородив «усіх непричетних», говорить лише про одне: фюрер намагається вдавати, ніби нічого не трапилася, пробуючи зшити два фрагменти рашистського війська: давніх посіпак на рівні керівництва МО, лояльність яких відполірована багаторічною корупцією, та польових командирів.
Така нерішучість, звичайно, прекрасна - на тлі деградації російської влади. З іншого боку - дуже хотілося б побачити Суровікіна на дибі, прямо навпроти храму Василя Блаженного. Своєю жорстокістю він цього заслуговує. 

Підписуйтеся на "Орестократію" Відкрити / Коментувати

2023-06-27 18:09:43 Кремлівський контр-троль: "вагнери" змінюють ставлення світу до фюрера 

«Колективний Захід» злякався рейду найманців на Москву не менше, ніж сам Путін; можливий кремлівський переворот Європа та США віднесли до числа «найгірших сценаріїв».  В результаті "вагнери" не взяли кремль, але успішно проникли у свідомість західних лідерів і переналаштовують ставлення до «сміливого, хитрого та всемогутнього президента РФ». Тепер наші партнери сушать собі голову над [раніше очевидними] запитаннями: 

 Чи здатна рашистська армія гарантувати безпеку ядерної зброї?

 Відповідь - ні. Оленярі Шойгу не могли убезпечити жодного військового обʼєкту на шляху «вагнерів», - ні аеродромів, ні центрів управління, ні інших стратегічних обʼєктів. Якби замість Москви найманці помандрували б у напрямку ядерки, то з великою долею ймовірності захопили б її. 

 У ядерному арсеналі русні близько 4,5 тис. одиниць зброї. Незначна втрата контролю над будь-яким з боєприпасів означає  ризик її вільного переміщення: раніше натівським генералам таке могло тільки наснитися,  зараз - реальність.

 Заколот змушує Захід змінювати патерни поведінки. 

 В ЄС та США панувала боязнь "ядерного" Путіна, «здатного піти на що завгодно». Саме тому демократичний світ не міг прийняти самого факту, що Україна виграє у цій війні, а Росія — програє»… Путін готовий програвати навіть ватажкові зеків. 

 Тепер Захід мусить думати над створенням спеціальних підрозділів (очевидно, під егідою ООН), які могли б взяти під контроль десятки ключових ядерних об'єктів в Московії в разі, якщо кремль остаточно стане імпотентним.

 Чи не розпадеться Росія?

 Крах путінського режиму Захід вважає серйозною загрозою для Європи, і заколот унаочнив її: незадоволення війною велике, а країна розколота. Прігожин виступав з яскравими проукраїнськими меседжами про загарбницький характер путінської кампанії, про міфи  російської пропаганди на кшталт «дамбілі Бамбас» та фейковість «цілей СВО». Вперше російська медійна персона високого статусу дезавуювала головні кремлівські наративи. 

 Розбито міф про непереможність Путіна. Господар кремля проковтнув всі образи та приниження від Прігожина, надавши імунітет від судового переслідування особі, яку декілька годин до того  називав злочинцем. Це був єдиний шанс зберегти владу.  

 Припускаю, що кремль уникнув штурму лише зусиллям Патрушева та Заходу, який теж розстарався, аби зупинити заколотників. Думаю, про контакти спецслужб РФ і США того суботнього дня стане відомо незабаром. Вже сьогодні CNN заявила, що західні партнери просили Україну не бити по Росії під час отого маршу.  

 Чи варто далі боятися неадекватного афериста? 

Заколот змусить наших західних партнерів змінити ставлення до РФ. Стратегія перемоги Московії - змусити Захід відмовиться від підтримки України, «всесильний вождь все розрахував і міцно контролює країну». Виявляється, вождь не всесильний, і багато в чому прорахувався.

"Марш" Прігожина виявився невдалим як воєнна операція, але віртуозним з точки зору тролінгу кремля. У ЗСУ - контрнаступ, у "вагнерів"  контр-тролінг, яким добряче контузило їхнього президента. 

Незабаром ми вже дізнаємося, чи вдалося трішки підлікуватися від цього страху нашим західним партнерам. Зокрема, почуємо про це вже наступного місяця на саміті НАТО. Знаю точно, що рішення про запрошення Україні ще розглядається, і, сподіваюся, новини з РФ зіграють свою роль.

Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-06-25 12:33:52 Транзит влади таки відбувається... Або декілька фактів, які ще вчора ми не здогадувалися про "спецоперацію" Прігожина

Ключовою помилкою світу було думати, що ватажок найманців - це самостійний гравець, який самотужки вирішив побороти гідру корупції та сатанізму: ми пропустили у цій "гойді" довжелезні вуха секретаря совбєза Ніколая Патрушева. 

 За прогулянкою «вагнерів» просторами «матушкі» стояв Патрушев та підконтрольна йому ФСБ. Їх задачею було, щонайменше, взяти під контроль армію.

 Прігожин складав враження «дорослого босяка». Та ми забули, що міжнародний тероризм та найманство - це експортний товар спецслужб… особливо, якщо [африканські] жертви багаті на діаманти, золото та інші дари підземного світу.  

 «Вагнер» місяцями готувався до «контрнаступу» на Москву, акумулював боєприпаси, паливо, "пиляв" стратегію проникнення у столицю. Контррозвідка ФСБ місяцями «не помічала» цих приготувань, утримуючи самого Прігожина в золотому коконі безпеки, оберігаючи навіть від кривого погляду, не кажучи вже про якийсь замах. 

 Проксі-воїн ФСБ Прігожин невтомно обгиджував  керівництво МО, не згадуючи ФСБ. 

 Ну й крайній аргумент: «проксі-воїн світла»  в 100 км від Москви, в один момент здувся по дзвінку, слухняно упакувавшись в автівку та відправившись у заслання: найближчим часом йому доведеться боротися за зміцнення демократії в черговій африканській країні чи щось подібне тому. Чи міг би справжній лідер 25-тисячного контингенту отак от зійти на пси, боячись пролити кров?.. Лідер - ні, а от «солдат ФСБ» - так. 

  Упродовж попередньої доби найманці наступали не на Москву, а на перелякану свідомість фюрера. Схоже, частковий трансфер влади відбувся. 

 Коли всі посіпаки фюрера накивали крилами бізнес-джетів, на господарстві у Москві залишився один Патрушев, який влаштував красивий трюк над президентом: він публічно наплював на путінські стогони про недопустимість перемовин з терористами: внутрішня стабільність» виявилася важливішою за "забобони" бункерного. Тим часом все, що змогла путінська армія, це криво-косо знищувати нафтосховища, мости, підривати цивільних. 

 «Шах Прігожиним»  ФСБ влаштувало, скоріше за все, через невдоволення стратегією війни Шойгу-Герасімова (реально - Путіна): їх так затягнуло у тунель пост-совкового ядерного мислення, вони ігнорують неефективність цього інструменту. Йдеться про теорію масштабної шкоди, під яку потрапляють і техногенні катастрофи, як підрив Каховської ГЕС.  Тоді як ФСБ-шна частина путінської верхівки прагне скорішого завершення війни та повернення до типового мирного корупційного існування. 

 Патрушев не влаштував Путіну «мат Прігожиним», бо довелося б попотіти над захопленням влади у країні. Свого часу заколот Керенського обійшовся  російській імперії втратою трону і приходом до влади більшовиків. ФСБ вчить історію: в разі захоплення Москви сценарій розвалу мордору був цілком реальним. Тому бункерний досі - вожак оркостану, а за подальшим транзитом влади слід спостерігати за призначеннями. Не виключено, що міністром оборони стане, наприклад, Олексій Дюмін, колишній охоронець фюрера, губернатор однієї з областей, людина Патрушева, свого часу фігурував серед спадкоємців фюрера. Для балансу начальником ГШ стане який-небудь традиційний вояка, наприклад, алкаш Суровікін - дружаня Прігожина.  

 Патрушев давно славився вставленими ножами у спину фюреру. Це він розвів цілий інкубатор відомих «політологів» та телеграм-каналів, які щиро та натхненно знущалися з господаря кремля. Кажуть, що саме Патрушев є творцем про «смертельно хворого Путіна». Виглядає на те,  цей креативний секретар Радбезу тепер і дотягнувся до влади у Московії. Стежимо за призначеннями. Якщо написане тут підтвердиться, то і наступника бункерному висаджуватиме у своєму інкубаторі ФСБ.

Шойгу та Герасимов  - то окрема історія. Подейкують, їм тепер відповідати за усіх гріхи бункерного. 

Поживемо - побачимо, стежимо за змінами. Підписуйтеся на "Орестократію".

Що думаєте про майбутнє Прігожина? Воно виглядає не так вже й яскраво. Проголосуйте Відкрити / Коментувати

2023-06-24 18:47:01 Спецоперація за планом… Як виглядає план Прігожина

Бізнес-джети й урядові борти настільки активно евакуюють з Москви високопоставлені дупи, що мимоволі починаєш вірити у «вагнерів» на красній площі.

Євгеній Прігожин з найманцями мав причетність до переворотів у багатьох африканських країнах. ПВК «Вагнер» напала на режим Путіна з такою ж жвавістю, ніби на якогось суданського правителя-різника.

Наступ на Москву відбувається згідно з класичними африканськими методиками: колони мчать максимально швидко, важка техніка завбачливо завантажена на тягачі, а колони прикриваються системами ППО: ПЗРК, «Стрілами» і «Панцирами». Комплекси примудряються працювати на ходу: в активі «вагнерів» декілька збитих гвинтокрилів та літаків, багато наземної техніки, із втрат - один уазик.

З ювелірною точністю прігожинці захоплюють містечка та обласні центри. Наприклад, у Ростові взяли під контроль штаб південного округу, аеропорт, всі силові офіси, замінували вʼїзди до міста, розставили блокпости на ключових перехрестях. Водночас захопили вʼязниці, вербуючи в «рідних пенатах» соратників.

На відміну від оленярів Шойгу, серед ПВК багато грамотних, бойових офіцерів у відставці. Помітно, що у них серйозна служба розвідки, надійний звʼязок, злагодження та відмінна логістика.

Самостійно Прігожин здатен лише на заколот. Та він претендує на більше: громадянську війну з наступною революцією. І тут ключова ставка на емпатію.

У Москві та околицях розквартировані вишколені підрозділи, підпорядковані різним відомствах: таманська та кантимирівська дивізії Шойгу, Росгвардія, формування ФСО, ФСБ, МВС і т.д. Це робилося, аби унеможливити палацовий переворот. Придворних вояк загалом декілька десятків тисяч, і в разі зіткнення з «вагнерами» столиця русні на місяці застрягне у вуличних боях, долю яких визначить регулярна армія.

Тому, головна ставка найманців на нарощення мʼязів, тобто - приєднання нових симпатиків: спершу це можуть бути зеки, добровольці та дезертири. Трапляються повідомлення про підтримку ПВК цілими підрозділами регулярних військ РФ, але поки я не можу верифікувати інформацію. Найближчим часом Прігожин розраховує залучити різного рівня суровікіних, нещодавніх однодумців, яким у печінках сидять усі ті шойгу з герасімовими. Достатньо підтримки декількох дивізій, аби надщербити пропутінську лояльність воєнщини й активувати всіх «ждунів».

Три найголовніших запитання щодо «вагнерівщини».

Що далі?
Усі прогнози можуть бути писані вилами по воді. Зрозуміло, що «спецоперація відбувається за [невідомим нам] планом». Прігожин дійсно нагадує генерала Корнілова, який у 1917-му влаштував заколот проти царя, і в підсумку прискорив прихід комуністів до влади.

Що означає для України ймовірний початок громадянської війни в Московії?
Я б говорив про декілька аспектів.

«Кухар Путіна» такий самий українофоб, як і його недавній господар. З іншого боку, "смута" втягне мордор у затяжну турбулентність, кремлівським правителям будь-якого розливу буде вже не до війни з НАТАй Україною.

Така «гойда» деморалізує фронт. Тим паче, що Прігожин говорить все те, що думає кожен ЧМОбік, примусово запакований у форму та прикопаний в окопі.

«Акела промахнувся»: весь світ уже бачить, що бункерний дід не сильно то й контролює країну, раз з ним починає воювати навіть його африканський гаманець-барига. Зауважте, кишенькова ОДКБ не поспішає надати кремлеві війська на підтримку, Лука дременув одразу в Туреччину, і лише Уганда готова відправити солдатів на підтримку бункерного.

Путіну, до речі, є сенс подумати над купівлею нерухомості в Уганді. Там хороший екотуризм, надійна корупція та тотальна бідність… все, як він любить. І ще там немає ПВК «Вагнер»… поки що…

Гойда. Хай горить ясно, щоби не погасло.

Підписуйтеся на "Орестократію". Відкрити / Коментувати

2023-06-24 15:37:09 пригожин йде "брати" Москву: куди просунулися сили ПВК "Вагнер" і скільки техніки втратили війська Шойгу. Карта онлайн

Вони пройшли Ростовську та Воронезьку області і, ймовірно, увійшли до Липецької

Незважаючи на те, що російська авіація бомбардувала колони найманців, за підрахунками аналітиків, втрати ЗС рф значно перевищують кількість техніки, втраченої "вагнерівцями". Про хід громадянської війни в рф пишуть російські ЗМІ. Усі подробиці Відкрити / Коментувати