Ostap Drozdov

2022-07-13 16:18:06 Нічого нового. Все, як завше. 426 млн грн – розтрат на таку суму НАБУ нарило по АРМА (органу, який дуже файно управляє арештованим майном).

Схема стара, як укр.корупція. Майно, арештоване в рамках різних проваджень та передане в управління АРМА, згодом занижували в вартості й сплавляли потрібним фірмам.

Як описує НАБУ, АРМАвці робили експертне заключення, буцімто цими активами важко управляти, зберігати або ж воно швидко псується і може згубити свою вартість. Далі це майно оцінювалося в десятки разів нижче. Далі це уцінене майно виставлялося на електронні торги, на яких перемагали, ясна річ, зацікавлені фірми.

Серед такого майна: 3 земельні ділянки в Одеській області, які купив "Ашан" у 18 разів дешевше; 2,6 тисяч тонн піску, який пішов у 6 разів дешевше; 4,5 тисяч тонн карбаміду ціною в 5 разів меншою; а також зерно, крупи та олія.

Що таке 400 млн грн – не варто проводити аналогій у країні, де пенсія 3 тисячі. Щоб моралізувати цю чергову енну історію пограбунку, треба сказати, що в Україні нема жодної державної сфери та інституції, де не було б корупції. Жодної.

Корупція увійшла в ДНК держслужби як такої. Іншої мети перебувати на посаді, окрім збагачення, нема в принципі.
Це невиправна історія. Це ніколи не зміниться, бо масштаби корупції ростуть із ментальності, а в ментальності держслужбовця корупція прописана титульним кодом. Відкрити / Коментувати

2022-07-13 13:23:06 Це мало кому сподобається, але термінологічно прем’єр-міністр Польщі правий.

Путін діє як шовіністичний радикальний русо-нацик, керуючись ідеями вищості своєї нації й навязуючи національну матрицю всім навколо. УПА тут, звісно, ні при чому, але окремо взятий експонат путін дійсно є яскравим представником девіантної версії російського ультранаціоналізму з усім тоталітарним інструментарієм, таким як насадження своєї мови, своєї пам’яті, свого гуманітарного простору.

Нас це так сокровенно зачіпає тому, що наш націоналізм є захисним і реваншистським. Він є необхідним рефлексом зацькованої, атакованої, булінгованої, до основ колонізованої нації, яка мусить пробивати ворожу шкарлупу гострим мечем націоналізму. Це – вимушена дія в конкретний історичний момент. Це захисна дія з метою вберегти ідентичність.

Тоді як Європа дивиться на путінський русоультранаціоналізм як на небезпечну експансивну руйнівну ідеологію, побудовану на протилежному – на брутальному насаджуванні російської ідентичності. Це нічим не відрізняється від нацизму, який сповідував ті самі принципи експансії на підставі шовіністичної вищості.

Я би казав не робити з заяви Моравецького великої трагедії і далі робити своє. В нас інша оптика. І це наша війна. В якій укр.націоналізм відіграє вагому роль, оберігаючи і зберігаючи укр.ідентичність. Відкрити / Коментувати

2022-07-13 10:05:46 Бо не втік – це проблема, а не геройство. Протокол безпеки для першої особи є надважливий і залізобетонний. Його ніхто не має права зірвати. Це не питання «хочу-не-хочу, боюся-не-боюся» - це питання державної ваги, бо не існує прізвища, а існує посада президента. І режим евакуації першої особи в усіх державах прописаний однаково безапеляційно: в разі прямої загрози глава держави ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ евакуюватися згідно з протоколом.

Відмова від евакуації – це безвідповідальність і уневаження інституції, яка не передбачає вищість прізвища над посадою. В будь-якій країні відмова виконати протокол безпеки стала би причиною серйозних розбірок. Бо нікого не гребе бажання першої особи – в разі вторгнення спрацьовує безособистісний алгоритм безпекових дій.

Наш прецендент бо не втік – це доказ недієвості регламенту, переваги персональних рішень над державними та посадовими. Добре, що все обійшлося. А могло не обійтися.

Президента США Байдена терміново евакуювали в бункер місяць тому після помилкового зальоту якогось приватного літачка не в ту повітряну зону. І це не тому, що Байден боягуз і налякався якогось літачка. А тому що так працює державний протокол евакуації, обов’язковий для посади президента незалежно від рівня тестостерону в його крові.

Будувати свою персональну героїчну стратегію на саботажі державних безпекових приписів – це навіть не хибно, а шкідливо. Звісно, якщо ти державний діяч. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 19:19:06 У цьому відеоблозі я ділюся своїми думками стосовно виграшного кроку Ахмєтова.

Так званий вихід олігарха з медіа-ринку (якого не існує) - це цілком в їхньому стилі: наробити ділов, привести сюди війну, десятиліттями працювати проти українського наративу, виховувати вату – а тепер змахатися і спихнути неліквід. Така діяльність не має жодного стосунку до УКРАЇНСЬКОГО (за сенсами, змістами, цінностями) телебачення.

Але більше мене цікавить інше: цілковита узурпація медіа-простору, яка з точністю до мікрона відтворює російську модель керованого телевізора. Якщо монополізація на візуальні ЗМІ триватиме далі – дуже скоро ви не відрізните ру-зомбоящик від нашого.

А на кону – європейське майбутнє країни, бо західні демократії припинять допомогу зеленопутінській автократії. Ось про що треба говорити.

Прошу послухати:



Відкрити / Коментувати

2022-07-12 16:25:13 Це ж як гадюка має виверчуватися на гарячій пательні – аби 7 послів 7 найвпливовіших держав світу (G7) синхронно в 7 голосів 777-й раз наголосили, що «своєчасне призначення керівника САП є критично важливим».

Імператор пручаються. Імператор не хочуть. Імператор не воліють запускати незалежну антикорупційну систему, хоч головою бийся об бетон.

У Лугано на одному з сетів прозвучав діагноз: в України є два вороги - раша і корапшн. Росія і корупція – два рівнозначно смертоносні явища, які вбивають Україну, одне ззовні, друге з нутра. Якщо перший ворог не годен перемогти, то другий робить це навіть не напружуючись.

Солідарна заява послів G7 - це китайське попередження. Подальший саботаж запуску САП буде розцінюватися не лише як свідома відмова від євроінтеграції, але й як зрив військової допомоги Заходу. Держава, яка вперто захищає корупцію, не заслуговує на перемогу.

Тож коли наші міністри нарікають на недостатню підтримку – хай перше спитають свого лідера, чому через його кидалово по антикорупційній темі мають страждати ЗСУ. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 13:16:11 12 липня – день народженння Вадима Гетьмана.
Творця гривні й цілої національної фінансово-економічної системи вбили 1998 року, і це було ритуальне вбивство. Гетьман - один із трьох символів, які були знищені фізично.

Я називаю їх ритуальна смертельна тріада. Гетьман – Чорновіл – Гонгадзе.
Усі троє – символічні сакральні жертви:
Гетьман – символ незалежної економіки.
Чорновіл – символ незалежної політики.
Гонгадзе – символ незалежної журналістики.

Знищивши цих трьох, знищили незалежну Україну. Знищили її шанси відбутися як повноцінна держава, а не як контрольований додаток до руского міра. Знищивши цих трьох, знищили три кити, на яких стоїть кожна повноцінна державність.

Згадуючи про Гетьмана, треба заодно згадувати всю тріаду. Вона прямо вказує на ті 3 напрямки, які забезпечують справжню незалежність.
Самодостатня економіка без олігархів + професійна політика без олігархів + вільні медія без олігархів.

Ми навіть на півроку не зрушили з місця за всі ці десятиліття. Відкрити / Коментувати

2022-07-12 10:01:06 Ай да Ахмєтов, ай да молодець!

Вихід Ахмєтова з медіа-бізнесу ніякого стосунку не має до антиолігархічного закону. З ринку пішов його найбільший руйнатор. Медіа-холдинг Ахмєтова – ганебне й токсичне явище.

Відвертий проросійський наратив; багаторічна русифікація етеру; проституйоване обслуговування політиків; повне підпорядкування мовлення політичним цілям власника; ставка на ватного глядача юго-востока; ідеологічне підтакування радянським ностальгаторам; підживлення патерналістсько-лівих настроїв; орієнтація на люмпен-пролетаріат Партії регіонів; зумисна плебеїзація глядача через розважальний ерзац-контент – це неповний список злочинів перед професією і країною, які систематично здійснював флагман олігархічного злоякісного ТБ.

А зараз усе різко змінилося. Монетизований прикольно-розважальний контент накрився мідним тазом. Плюс – фундаментально змінилася структура глядача: базова аудиторія як не під обстрілами, то під прямою окупацією. Холдинг Ахмєтова повністю втратив глядацьку базу, а залишки ватної аудиторії обслуговувати стає небезпечно.

І головне – нема сенсу. Узурпація Банковою всього медіа-простору є початком кінця демократії й конкурентності. Це – російська модель керованого телевізора. Платити за це зі своєї кишені жоден олігарх не буде. Тому рішення віддати ліцензії – виграшне. В умовах автократії нема сенсу утримувати збиткові канали, які раніше могли конвертовуватися в політику, а яка політика може бути, коли твій базовий регіон в окупації?

На жаль, олігархічний медіа-ринок не впаде й не обнулиться. Він просто позеленіє настільки, що відрізнити русо-зомбоящик від нашого стане майже неможливо. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 21:01:30 Пише мені моя читачка з Австрії:

«У нас тут, в Австрії, деякі рускоязичні телепні не в силах освоїти два слова на німецькій мові. За чотири місяці ні слова не розуміють. Це якась біда! Чіпають мене з перекладами по кожній дрібниці. Булькають тільки на російській, а коли їх не розуміють, то матеряться так, як на тих відео орків, що перехопили українські військові. В мене є друзі та знайомі зі Львова й Закарпаття, які італійську або німецьку мову освоїли за три місяці повністю. А тут узагалі нуль».

Аналогічні спостереження я отримую від друзів із більшості країн Європи. Вимальовується типова закономірність: росмовні співвітчизники фактично не піддаються асиміляції в країнах теперішнього свого проживання. Жодних спроб опанувати мову країни, яка тебе прихистила. Страшний сором відчувають наші, які там осіли, за наших, які зараз приїхали. Цей сором словами не передати.

А я всім їм пояснюю: рос.мова – шовіністична в своїй суті. Кожен носій цієї мови автоматично набирається зверхності й лінгвошовінізму. Таким є код цього язика. Хто носій язика – той вважає приниженням опанування ще однієї мови.

Рос.мова передбачає єдиноносіння. Це дуже ревнива й неконкурентна мова, яка на біологічному рівні свого носія інфіковує нездатністю до вивчення інших мов. Рос.мова – по-імперськи гегемонна.

Тому росмовним украй важко переключатися на інші мови, бо росмовність передбачає одномовність. Вихід з росмовної одномовності – це подвиг для носія цього діагнозу. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 17:45:13 До такої породи, як українські політики, доречною є аналогія з чахликами невмирущими.
Наші політики – безсмертні.
Навіть ті, які пішли в забуття – все одно в тіні живуть із капіталізованої свого часу політичної діяльності. А ті, які на поверхні весь час і forever, - живий доказ, що укр.політика є квитком в один кінець дороги.

Навіть попри позірне оновлення планктону, що на правах свіжого гіменця плаває на поверхні політичного океану, наше глибоководдя становлять вічно живучі діячі з глибоких 90-х, які вже два десятиліття на коні, незважаючи на 2 революції і війну.

Вони навчилися готувати собі м’яку подушку для падіння й перечікувати вихід когось іншого з колоди на сцену. Вони – мастаки втримуватися в системі навіть після своїх піків. Вони, заслужені ветерани популізму, до останнього лишатимуться активним гравцем. Доки не прийде якісно нова генерація, а не ці підставні хлопчики й дівчатка з екранів.

Укр.політикум має чудодійну здатність кожного, кого він допускає до верхів, перетворювати в покращеного, причепуреного януковича. На місце тих, кого цікавив лише власний бізнес-приріст, прийшли оновлені – ті, кого цікавить власний бізнес-приріст + репутація державного діяча. Еволюція укр.політика полягає в тім, що просто заробляти стає замало.

Модернізований укр.політик пішов далі. Психологічно він вважає, що бізнес-приріст є справедливою винагородою за добрі діла на користь країни. Це – ментальна пастка. Нарощення капіталу він трактує як логічного супутника своєї роботи на державу.

Лавки запасних у топ-політиці немає. Нема ким міняти. Немає на підході нікого альтернативного. Є лише покращені, з більшим апетитом і кращим умінням пристосовувати систему винагороджування до власної гри в державництво. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 13:59:06 Звільненого посла в Німеччині Андрія Мельника хтось називає епатажним дипломатом, чи навіть шкідливим. А я так не думаю.

Я б назвав Андрія Мельника нелінійним дипломатом, який ламає звичну стилістику гіперобережних безликих пост-радянських послів, в яких найяскравіше – хіба що краватка. Під час війни, яка вимагає нетипових, несистемних дій, це не лише допустимо, але й необхідно.

А ще посла Мельника я б назвав зачинателем нової лояльно-націоналістичної риторики від імені України на Заході. У пост-радянську добу, перебуваючи під парасолькою гегемонної російської мега-дипломатії, на патріотично-націоналістичний наратив існувало жорстке табу. Будь-яка апеляція до нацвизвольних змагань була за межею фолу.

У цьому плані інтерв'ю Мельника німецькому журналісту Тіло Юнґу є проривом заборони на реабілітацію нашого руху опору. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбили сотні тисяч євреїв. Це – наратив, який досі просувають росіяни», - за ці слова посол Мельник має бути удостоєний найвищих похвал.

Бо настороженість Заходу до цієї теми базується на російському трактуванні, яке раша втовкмачувала в західні голови пів століття.
Україна за 30 років власної державності взагалі не працювалана західній арені адвокатом і глорифікатором своєї історії.

Навпаки, починаючи з дрімучого кучмізму, укр.дипломати виховувалися на ігноруванні своєї ролі в утверджуванні національної пам’яті за кордоном.
 
Маю надію, тепер уже ні. Відкрити / Коментувати