Ostap Drozdov

2022-05-04 13:01:06 Колаборантів і зрадників на тимчасово окупованих територіях буде предостатньо. До цього треба бути готовим і не робити з того мега-трагедії.

Всі довоєнні опитування показували там доволі високий рівень покладів вати (до чверті населення), з них певний відсоток – москвофіли й українофоби з породи упоротих.

Зараз їхній зоряний час записуватися в усілякі добровольчі дружини та загони на підмогу окупаційним військам. Це навіть добре, бо відкрита колаборація з ворогом полегшує завдання ЗСУ ліквідовувати зрадників пачками, а не поодинці.

Русофільство на тимчасово окупованих територіях Юговостока – явище не нове, але не масове. Врешті, найактивніші проукраїнські люди звідти виїхали ще на початку вторгнення, тому відсоток проросійськості в деяких захоплених містах позірно зріс. Але це лише позірно.

Зять моєї сусідки зараз в Краматорську. Так там навіть морозиво в магазині не хотіли продати нашим захисникам, а коли хлопці чергують, то чергують на два фронти: в бік москалів і в бік тилу, бо там упоротих вистачає. Та й бог з ним, з тим морозивом.

Це – реалії війни, яка здирає всі гнійники. Чим більше гною – тим кращий урожай. Відкрити / Коментувати

2022-05-04 10:03:06 Після вчорашньо-вечірнього ракетного обстрілу Львова сьогоднішній день я хотів би розпочати невмирущою повстанською піснею Ой у лісі на полянці.

Збройний опір є релігією Галичини. Тут хлопці йшли в ліси навіть тоді, коли це було квитком в один кінець. Навіть коли всі навколо змирилися зі сталінізацією – галичани противилися, як могли. Так було, так є, так буде до скону віку.

Ой у лісі на полянці – пісня про реальний епізод Другої світової, що стався навесні 1943 на Волині, в урочищі Березина в Цуманській пущі. Більшовики оточили й розстріляли 40 юнаків-повстанців з Галичини, які прямували на підмогу волинським упівцям і більшовицького нападу ся не сподівали.

Ця повстанська пісня має багато виконань. Але те, як цю пісню заспівала Тріода, – перевершити важко. Хлопці виконують цю пісню акапельно, наче реквієм. Такий, що надихає пам’ятати кожну кривду, завдану тим самим незмінним нелюдом.

Тріода. Ой у лісі на полянці…
Доброго дня кожному, хто пам’ятає все. Відкрити / Коментувати

2022-05-03 22:14:06 Сьогодні 553 роки Нікколу Макіявеллі.
Ще з університетської лави його завжди подавали як адвоката безпринципної політики, і це ще більше загострювало мою увагу до демонізованого мислителя, який усього-навсього чесно схопив саму суть владарювання над людьми й описав її. На завершення нинішнього дня – підбірка цитат Макіявеллі, в яких я нічого аморального не бачу.

• Війна солодка тому, хто її не скуштував.
• Хто хоче жити в мирі, той повинен готуватись до війни.
• Та війна справедлива, яка необхідна, і та зброя священна, на яку єдина надія.
• Війни починають, коли хочуть, але завершують, коли можуть.
• Ніколи ніщо велике не досягалося без небезпеки.
• Вбивством, зрадою, віроломством, жорстокістю можна здобути владу, але не славу.
• За мале зло людина може відімстити. А за велике – не може. Отже, треба завдавати такого зла, аби не боятися помсти.
• Кожен бачить, яким ти видаєшся. Мало хто відчуває, яким ти є.
• Люди завжди погані, поки їх не змусить до добра необхідність.
• Люди мстять або зі страху, або з ненависті.
• Не будуй скромні плани - вони не здатні хвилювати душу.
• У переможця багато друзів, і лише в переможеного вони справжні.
• Є три різновиди людей: які бачать; які бачать, коли їм показують; які не бачать.
• Не можна вірити тому, що ти бачиш у спокойний час.
• Щастя – це коли тебе розуміють.
• Ціль виправдовує засоби.
• Добро приїдається. Відкрити / Коментувати

2022-05-03 19:19:16 Це – повна й подетальна розповідь людини, якій вдалося вибратися з Маріуполя.

Максим розповідає про пережиту блокаду на диво структуровано й поетапно. Це дуже осмислена оповість чоловіка, якому «соромно за те, що вижив» - дуже поширений емоційний самозахисний стан у людей, які пережили екзистенційне дно.

Топити сніг, аби була вода. Вночі кожні 10 хвилин ставати робити руханку, щоб зігрітися. Ходити босоніж по снігу, бо ніде і нічим прати шкарпетки. Покинути свій будинок з усіма сімейними реліквіями й одягом. Пройти фільтрацію в «ДНР». Пробратися на латвійський кордон і пройти допит ФСБ. І зараз починати фактично з нуля.

Я запитував Максима також про проросійські погляди маріупольців, про переважний вибір на користь переселення в росію, про поведінку кадирівців і ру-солдат.

«Зараз, коли я бачу синьо-жовтий прапор, я плачу». Ось і все.


Відкрити / Коментувати

2022-05-03 16:22:06 Ну все. З почуттям виконаного обов’язку від імені команди Lviv Music Room маю честь повідомити, що наша Toyota 4-Runner, на яку ми спільно з глядачами зібрали кошти під час феєричного концерту-марафону Пісні Життя, вже в надійних руках.

Прямо з Латвії машина потрапила в розвідувальну роту 68-ї окремої єгерської бригади. Зараз вона не скажу де, бо розвідники не люблять геолокацій, але на самій передовій у Донецькій області. Прикметно, що одне зі своїх перших завдань тойотка виконала, розвозячи продукти харчування в тому районі, куди волонтери не доїжджають через близкість до нульовки.

Фінально дякуємо всім жертводавцям. Це сотні людей, які перераховували від 25 до 14000 грн. Нехай ця машина працює на благо перемоги! Сердечний уклін усім, хто долучився до доброго діла! Нехай небо береже хлопців, які на протилежному кінці країни роблять нам майбутнє. Відкрити / Коментувати

2022-05-03 13:17:11 Я аніскільки не дивуюся з антиукраїнського видристу Сєви Новгородцева.
Ти можеш у 1975 році покинути СССР, половину зрілого життя прожити в Австрії, Італії, Британії, навіть прийняти протестанське хрещення – але все одно в тебе буде кацапське ДНК.
Ти можеш ходити в драних джинсах, бути пристарілим хіпстером, мати енциклопедичні знання з мистецтва – але твоє кацапське ДНК детермінує сон розуму і вірус путінізму.

Росія і російськість – дуже трагічний феномен. Де б ти не жив - із тобою завжди руский цивілізаційний морок.
Наші «жахливі недоліки» (як-от непокора, скепсис щодо держави, зневага до власть імущих, анархічний стьоб) – ніколи не будуть притаманні москальні, яка незважаючи на країну проживання, змирилася на жаб’яче поквакування в концтаборі ідей. Він вужчий, зате простіший. І похльобку з нетерпимості дають згідно з розкладом.

Рускі ніколи не зможуть підім’яти Государство під себе. Ніколи не піднесуть Вільну Людину на п’єдестал. А з найвищого трону вони ніколи нікого не скинуть. Бо народжуються і здихають із вірусом чинопочитанія. Там не існує прав людини, бо з людьми там напряг.

Всі вони втрачені. Там нема підгрунтя для бодай міліметрових зрушень у бік цивілізації, демократії, правосвідомості та інших абстракцій, які раб назве другорядною хирнею.

Як добре, що ми вже не здатні збагнути цього мракобісся. Вже ніколи. Відкрити / Коментувати

2022-05-03 10:07:06 Якщо Орбан, це мадярське лисе чувирло, дійсно знало від путіна заздалегідь про його плани вторгнення, та й ще хотіло взяти участь у шматуванні України на куски – то Угорщина переходить із розряду сусіда в розряд співучасника міжнародного злочину.

Тепер постає питання покарання Угорщини як пособника, посіпаки, поплічника рашизму. Таку країну, яка нехай мляво й дезавуйовано, та все ж таки пристає до ідеї розчленування свого суверенного сусіда, треба триколорною мітлою гнати і з НАТО, і з Євросоюзу. Звільнене місце дунайських запроданців має гідно посісти Україна.

Толерувати відкриту прорашистську державу в лоні ЄС і НАТО – це те саме, що впустити троянського коня в стіни своїх укріплень. На тлі скорого визнання росії спонсором світового тероризму кожна країна, помічена в дружбі з канібалом, повинна бути відлучена від поважного товариства нормальних.

Ізоляція Угорщини за пасивну співучасть у пропутінській коаліції має стати прецедентом для ЄС, куди всі лише входили і нікого ще не виганяли з класу. Оце прийшов час на Угорщині випробувати реверсний рух в євроунії.
Заслужили по повній. Відкрити / Коментувати

2022-05-02 20:19:11 Це доктрина нового світу.
Так західні ЗМІ охрестили четвергову промову Ліз Трасс, міністерки закордонних справ Британії.

Я прошу виділити пів години на мою відеодоповідь – і отримати каркасне розуміння, яким буде західний (а отже, наш) світопорядок. Із низького горизонту наших поточних нещасть варто визирнути на світообрій і зрозуміти, яка архітектура майбутнього світу будується завдяки нам.

Чи помер західний лібералізм?
Хто понад усе: людина чи держава?
Колектив: вільна спільнота чи стадо однодумців?
Ера національних держав.
Війна за нац.самовизначення досі невизначених.
Замість системи стримування – система примусу.
Початок епохи під назвою «Добро з кулаками».

Прошу знайти трошки часу для вдумливого перегляду цього відео.


Відкрити / Коментувати

2022-05-02 17:17:11 Коли мер Одеси називає одеситів одеськомовними – це кричуща дич. Що значить «одеськомовні»?

Я розумію, що стало соромно називати себе носієм мови окупанта й ворога. Язик не повертається назвати свій язик руским. Але, даруйте, це руский язик. Як його не камуфлюй – це все одно язик твого вбивці.

Той самий, який московити насильно насаджували 300 років. Той самий, який вони зараз «захищають» нальотами каральної авіації. Той самий, який мав дотла згоріти в Одесі ще 2 травня 2014 року. Той самий, який досі не дає змоги відрізнити свою людину від загарбника.

І як би не мімікрували деякі мери з подвійним громадянством під трендовий патріотизм – це не вирішує засадничого питання: війна має виразний мовний компонент, відтак відмазки про «одеськомовність» - огидні, самодурні й узагалі не дотепні.

Не існує одеської мови. Існує українська державна – і російська ворожа. Або ти зі своєю державою – або ти з чужим ворогом, в якого язик на плечах від постійного знищення тебе.

Оце і є світоглядний вибір, сидячи в бомбосховищах. Середини нема. Мімікрія не поможе. Вона лише заважає бачити ворога впритул. Відкрити / Коментувати

2022-05-02 13:49:16 БРІКС здох.
Я про БРІКС і не згадав би, якби шанований мною історик Ярослав Грицак у своєму інтерв’ю не згадав БРІКС як противагу західному світу.

БРІКС– це неформальна група з 5 гранд-країн: Бразилія, раша, Індія, Китай, ПАР.
На момент створення це були 1-а, 3-я, 5-а, 8-а і 30-а економіка світу.
Сумарно БРІКС покриває 43% населення планети, 25 % суші, має консолідований ВВП понад 15 трлн доларів, частку в 40% світової пшениці, 50% свинини, 30% курятини, 30% яловичини. На країни БРІКСу припадають 32% орної ріллі на планеті.

Коли 15 років тому проголошувалося це збіговсько гігантів – були підстави припускати, що БРІКС може стати потужною економічною противагою ЄС. Хтось навіть пророкував йому стати антитезою до «Великої сімки».

Я же схильний констатувати гаплик цього гігантоманського утворення. Раші як такої вже нема. Бразилія постачає Україні патрони для зеніток «Гепард». Індія далека від геополітичної гегемонії. ПАР у європейські справи не лізе. А Китай – і той веде свою хитру гру, чекаючи нагоди вчепитися в Сибір.

Від БРІКСа лишилася хіба ситуативна вісь Росія – Китай, та й то з купою нюансів.
Зараз я би розцінював БРІКС лише як клуб авторитарних режимів супроти західної демократії.
А якщо дуже грубо, то БРІКСом тепер є сам Китай як центр противаги Заходу. Відкрити / Коментувати