2020-11-09 21:07:57
Моя історія української мовиМоя рідна мова з дитинства - суржик. Ніколи навіть не задумувався про те, що над її чистотою потрібно працювати, адже всі навколо так говорили. А у селі у бабусі ще й свій говір: "наравиться" (подобається), "осьо, осісьо" (ось тут) і т.п.
Тим не менше, мова (як українська, так і російська) в школі мені давалася досить легко (чого не скажеш про англійську ). Вчителька з російської мови навіть давала зошити однокласників перевіряти. А ще гарно писав твори, хоч і не дуже любив це робити. Пам'ятаю, мама попросила свою співробітницю-журналістку допомогти мені з твором. А вона взяла і написала його за мене. Я його переписав і здав як свій (до цього часу соромно ), вчителька потім дуже хвалила мене за нього. Але ж наступний твір потрібно було вже писати самому, і, на диво, вийшло непогано. Тому якось вийшло втримати марку.
Коли став студентом, почав частіше говорити російською, бо навколо стало більше російськомовних людей, і чомусь було заведено спілкуватися саме цією мовою. Не скажу, що це мені було зовсім просто, але і не складно. Пам'ятаю, познайомився з однією дівчиною, спілкуємося між собою російською, і чую, що вона вставляє українські слова у мові. Запитую: "Ти на каком язикє дома разгаваріваєш?" Каже: "На украінском". "О, – кажу, – то чого ми мучимося? Я теж!"
Одного разу, коли ще будучи студентом, записувався в обласну бібліотеку, жіночка, яка там працювала, запитала: "Ви мабуть з заходу України?" "Чому ви так вирішили?" – запитую. "У вас гарна українська мова". Це мене добряче здивувало, але з того часу я почав пишатися тим, що говорю українською. До речі, родом я з Житомирщини.
Коли ж мене запросили на телебачення, і після перших випусків програми, яку я вів, мені кілька людей зробили зауваження щодо русизмів, я зрозумів, що над мовою потрібно працювати. З того часу вже більше 11 років продовжується моє свідоме навчання. Як писав Рильський:
"Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян».
Сьогодні, у день української мови і писемності, закликаю всіх вас, дорогі мої українці, до вивчення і вдосконалення рідної мови, навіть якщо вона вам не дуже звична. Не бійтеся переходити на українську, навіть якщо будете помилятися. Пару місяців – і будете щебетати.
"Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад".
А яка ваша історія української мови
Напишіть в коментарях.
618 views18:07