Верховний Суд

2021-03-30 12:51:01 ​​До Верховного Суду оскаржено Указ Президента України, яким скасовано призначення суддів КСУ

29 березня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов, у якому позивач оскаржує Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року № 256 про призначення позивача суддею Конституційного Суду України.

Позову присвоєно реєстраційний номер справи – № 9901/96/21.

Того самого дня надійшов позов щодо оскарження Указу Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року № 513 про призначення позивача суддею Конституційного Суду України.

Реєстраційний номер справи – № 9901/97/21.

За станом розгляду справ можна стежити у розділі «Стан розгляду справ» на офіційному вебсайті Верховного Суду – https://court.gov.ua/fair/sud9921/. Відкрити / Коментувати

2021-03-30 11:53:04 ​​КЦС ВС роз’яснив порядок оскарження в апеляційному порядку ухвал щодо зустрічного забезпечення

Районний суд, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, задовольнив заяву про забезпечення позову про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора.

Відповідач подав заяву про зустрічне забезпечення, однак районний суд відмовив у її задоволенні.

Апеляційний суд це судове рішення скасував і задовольнив заяву відповідача про зустрічне забезпечення, зобов’язавши позивача внести грошові кошти на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, направив справу для розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження, зробивши такі правові висновки.

Відкриваючи касаційне провадження в цій справі, Верховний Суд виходив із такого.

Перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку, наведений у ч. 1 ст. 389 ЦПК України.

Якщо суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції та виніс постанову, якою вчинив дію, що передбачена в переліку дій, за наслідками вчинення яких ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначеному в п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, така постанова є об’єктом касаційного оскарження.

Задовольняючи заяву про зустрічне забезпечення, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України вжиття заходів зустрічного забезпечення є не диспозитивним правом суду, а його обов’язком незалежно від майнового стану відповідача.

Проте з таким висновком Верховний Суд не погодився.
У п. 5 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.

Разом із тим ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом із рішенням суду по суті спору.

При цьому однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є принцип верховенства права, який, серед іншого, передбачає, що суди мають правомірно, тобто з дотриманням норм матеріального та процесуального права, використовувати надані їм повноваження, тому Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги, що апеляційний суд при ухваленні оскарженої постанови не був «судом, встановленим законом», тобто вийшов за межі своїх повноважень.

Враховуючи, що заявник обґрунтовував свою касаційну скаргу, у тому числі, й порушенням судом вимог ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження, оскільки

Верховним Судом установлено, що суд апеляційної інстанції неправомірно відкрив апеляційне провадження щодо перегляду ухвали, яка не може бути самостійним об’єктом оскарження.

Постанова Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 439/1347/19 (провадження № 61-17580св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95654290. Відкрити / Коментувати

2021-03-30 09:16:06 ​​Верховний Суд публікує перший цьогоріч дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду за січень – лютий 2021 року: cutt.ly/gx89L18

Дайджест охоплює нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, оприлюднених у січні – лютому 2021 року.

Серед них позиції щодо:

порядку звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» юридичних осіб за майновим критерієм;

юрисдикції суду у спорах про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, пов’язаної з невиплатою суддівської винагороди, доплат та компенсаційних виплат;

наслідків невиконання вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою-покупцем;

належного способу захисту прав кредитора в разі невиконання боржником своїх договірних зобов’язань у строки, зазначені в мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства;

порядку перерахунку пенсій державному службовцю в разі неврахування пенсійним органом для обчислення пенсії додаткових виплат, на які нараховано збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 18:06:03 ​​КАС ВС почав розгляд справи щодо застосування санкцій до ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»

29 березня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розпочав розгляд справи № 9901/34/21 за позовом ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» , у якому оскаржено Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Під час судового засідання було вирішено низку клопотань від сторін.

Задовольнивши клопотання третьої особи на стороні відповідача – Служби безпеки України, про надання додаткового строку для подання до суду доказів та пояснень на позов ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», Верховний Суд оголосив перерву.

Наступне судове засідання відбудеться 26 квітня о 14:30.

Нагадаємо, що позовна заява від ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» надійшла 15 лютого 2021 року, ухвалою від 1 березня було відкрито провадження у справі.

На розгляді КАС ВС перебувають 10 позовних заяв, якими оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».

Раніше вже повідомлялося, що справа № 9901/45/21 за позовом ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ» призначена до розгляду в судовому засіданні на 5 квітня 2021 року об 11:00.

На 6 квітня 2021 року о 10:00 призначено судове засідання з розгляду справи № 9901/54/21 за позовом ТОВ «ТВ ВИБІР».

На 14:00 цього самого дня призначено до розгляду в судовому засіданні адміністративну справу № 9901/39/21 за позовом Тараса Козака про визнання протиправним і скасування зазначеного Указу Президента України в частині (додаток 1 до рішення РНБОУ).

Судове засідання з розгляду справи № 9901/47/21 за позовом ТОВ «АРІАДНА ТВ» призначено на 7 квітня 2021 року о 16:30.

Справу № 9901/40/21 за позовом ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "112-ТВ"» призначено до розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 12 квітня 2021 року о 14:00.

На 15:00 15 квітня 2021 року призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 9901/51/21 за позовом ТОВ «ПАРТНЕР ТВ».

Призначено також судове засідання на 19 квітня 2021 року о 14:00 з розгляду справи № 9901/33/21 за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія "Нові комунікації"».

У цей самий день на 14:30 призначено судове засідання з розгляду справи № 9901/22/21 за позовом громадянина, який оскаржив Указ № 43/2021.

Розгляд справи № 9901/42/21 за позовом ТОВ «ЛІДЕР ТВ» перенесено, дату проведення судового засідання буде повідомлено додатково.

Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду в цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень –https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 15:19:20 ​​КАС ВС висловив правову позицію щодо повноважень місцевих органів влади у сфері розміщення реклами

Який орган є належним дозвільним органом під час надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Києві та за яких умов унаслідок застосування принципу мовчазної згоди у суб’єкта господарювання виникає право на здійснення дозвільної господарської діяльності – ключові правові питання у справі, яку розглянув Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

Суть спору полягає в тому, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами повідомив рекламне агентство (позивача) про прийняття наказу, яким йому відмовлено у встановленні пріоритету на місця розташування рекламних засобів через невідповідність поданих документів вимогам законодавства у сфері реклами.

Агентство звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов’язати виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) ухвалити рішення (розпорядження) про надання йому (позивачеві) дозволів на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди відповідно до поданих заяв та отриманих описів за 27 адресами.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що належним дозвільним органом є виконавчий комітет Київської міської ради, а не Департамент містобудування та архітектури.

Оскільки КМДА не ухвалювала рішення про відмову у видачі дозволу, то він (позивач) набув право на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди відповідно до поданих заяв.

Судова палата КАС ВС дійшла висновку, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Києві надає Київська міська державна адміністрація і саме вона є належним дозвільним органом у розумінні ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». КМДА не має права делегувати свої повноваження, визначені законом, іншим органам. Відповідно, рішення про надання дозволу або відмову у його наданні зобов’язана ухвалювати саме Київська міська державна адміністрація.

Отже, підписані заступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА листи про відмову в наданні пріоритету і відповідний наказ не можуть вважатися рішеннями про надання чи відмову в наданні дозволу на розміщення реклами. Неприйняття рішення про відмову в наданні дозволу належним дозвільним органом (КМДА) свідчить про його протиправну бездіяльність.

Водночас сама лише бездіяльність (неприйняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди.

Колегія суддів нагадала, що Верховний Суд уже сформулював правовий висновок про те, що закріплені в законодавстві гарантії прав суб’єктів приватного права (зокрема, можливість застосування принципу мовчазної згоди), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності (справа № 826/2810/17).

Відповідач у справі зазначив, що позивачеві було відмовлено у встановленні строку дії пріоритетів із підстав невідповідності поданих документів вимогам законодавства у сфері розміщення реклами. Цей наказ позивач у справі не оспорював і, відповідно, його правомірність суди не перевіряли.

З огляду на те, що підстави відмови у встановленні пріоритету залишилися неспростованими, суд має підстави вважати, що подані документи не відповідали вимогам законодавства. Тож у позивача не виникло право на здійснення господарської діяльності із розміщення зовнішньої реклами внаслідок застосування принципу мовчазної згоди.

Постанова Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 826/9746/17 (адміністративне провадження № К/9901/63276/18) –https://reyestr.court.gov.ua/Review/95616086. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 14:22:08 ​​АНОНС: Круглий стіл "Інтелектуальна власність: розвиток законодавства та еволюція господарського судочинства"

31 березня 2021 року з нагоди 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України відбудеться круглий стіл "Інтелектуальна власність: розвиток законодавства та еволюція господарського судочинства", організований Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у співпраці з проєктом Ради Європи "Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя".

Метою заходу є експертне обговорення таких питань: еволюція правової охорони інтелектуальної власності в Україні; актуальні проблеми права інтелектуальної власності; законодавче забезпечення, якість законодавства; визначення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого врегулювання; виклики, які постають під час розгляду спорів, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності; міжнародні аспекти захисту права інтелектуальної власності.

Під час заходу учасники матимуть змогу висловити свої міркування з порушених питань та поділитися практичним досвідом.

Круглий стіл відбудеться в он-лайн режимі.

Захід транслюватиметься на каналі Верховного Суду в YouTube – cutt.ly/sx0DIeD.

З програмою заходу можна ознайомитися тут cutt.ly/Dx0KDK8.

За результатами проведення круглого столу на офіційному вебсайті Верховного Суду будуть опубліковані матеріали заходу, в тому числі виступи та презентації учасників. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 13:18:16 ​​Підозрюваний, обвинувачений, засуджений не мають права відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги захисника – ВС

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 393 та п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК України апеляційну та касаційну скаргу на судові рішення має право подати, зокрема, захисник – у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, засудженого.

Згідно з положеннями статей 403, 432 КПК України особа, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного чи касаційного розгляду.

Отже, право відмови від апеляційної чи касаційної скарги захисника, поданої в інтересах підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, належить виключно тій особі, яка її подала, тобто захиснику. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений не мають права відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги захисника.

У разі незгоди підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого з апеляційною чи касаційною скаргою захисника (обґрунтуванням, мотивами, вимогами скарги тощо) вони мають право заявити про це до або під час судового засідання, і суд має право врахувати їхню позицію під час вирішення скарги.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, залишивши касаційні скарги засудженого (він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть пасажира автомобіля) та його захисника без задоволення. Зокрема, у касаційній скарзі засуджений висловив недовіру адвокату, зазначив про неефективність захисту нею його інтересів на стадії апеляційного провадження, просив не розглядати її касаційну скаргу, яку було подано без його попередньої згоди.

Постанова ОП ККС ВС у справі № 481/1754/18 (провадження № 51-1579кмо20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95139631. Відкрити / Коментувати

2021-03-26 15:56:14 Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості

У черговому відеоанонсі дивіться про те, які справи розглядатимуть Велика Палата ВС, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду та КАС ВС на наступному тижні.

Так, на 29 березня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду призначив розгляд справ щодо оскарження Указу Президента України № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до низки телеканалів.

Так, справу № 9901/42/21 за позовом ТОВ «ЛІДЕР ТВ» призначено до розгляду на 11:00, а справу № 9901/34/21 за позовом ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» – на 14:00.

30 березня о 10:30 Велика Палата ВС продовжить розгляд справи № 910/11027/18, що містить виключну правову проблему стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до осіб про стягнення шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Детальніше дивіться в нашому відео - cutt.ly/RxGWW9u. Відкрити / Коментувати

2021-03-26 15:32:09 ​​Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості

На 29 березня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду призначив розгляд справ щодо оскарження Указу Президента України № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до низки телеканалів.

Так, справу № 9901/42/21 за позовом ТОВ «ЛІДЕР ТВ» призначено до розгляду на 11:00, а справу № 9901/34/21 за позовом ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» – на 14:00.

30 березня о 10:30 Велика Палата ВС продовжить розгляд справи № 910/11027/18, що містить виключну правову проблему стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до осіб про стягнення шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

31 березня в порядку письмового провадження Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 580/2371/20 щодо підвищення до пенсії особам, постраждалим унаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Позивачка вважає, що має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та просить суд зобов’язати територіальний орган Пенсійного фонду України здійснити таку виплату. Відкрити / Коментувати

2021-03-26 15:02:41 ​​Верховний Суд застосував доктрину «uberrima fides» і стандарт розумного повідомлення про ризик

Позивач, який діяв у своїх інтересах та як опікун – в інтересах брата, просив суд стягнути зі страхової компанії шкоду, завдану смертю батьків у ДТП, винуватцем якої вироком суду визнано водія автомобіля, застрахованого у відповідача.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов.

Відповідач мотивував касаційну скаргу тим, що на день ДТП було зареєстровано шість договорів страхування цивільно-правової відповідальності володільця автомобіля однієї марки з одним державним номером, а тому страхове відшкодування підлягає стягненню зі страховика, з яким укладено перший договір, всі інші договори нікчемні відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України. Висновок попередніх судів про те, що винуватець ДТП не знав про інші договори страхування, не має правового значення, адже страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про наявність інших страхових полісів незалежно від того, чи знав він про них.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, навівши таке правове обґрунтування.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України свідчить, що переддоговірний обов'язок страхувальника надати страховику достовірні відомості про об'єкти страхування і фактори ризику є проявом найвищої добросовісності (доктрина «uberrima fides») і пов’язаний із ризиковим характером договору страхування. По суті страховику потрібна інформація для оцінки страхового ризику.

Нікчемність другого договору страхування пов’язується з невиконанням переддоговірного обов’язку, який має суттєве значення для виконання майбутнього договору страхування.

Цивільне законодавство не містить вказівки про те, який стандарт розкриття інформації майбутнім страхувальником має бути застосований. З урахуванням принципів цивільного права слід зробити висновок, що для розкриття інформації майбутнім страхувальником потрібно застосувати конструкцію «розумне повідомлення про ризик», тобто майбутній страхувальник повинен надати інформацію, яку він знає або повинен знати щодо об'єкта, який страхується.

На момент укладення договору страхування з відповідачем у базі даних МТСБУ містилася інформація про різні автомобілі однієї марки з одним державним номером і різних страхувальників. Очевидно, що розумна та обачна людина не може допустити існування ситуації, за якої різні транспортні засоби, належні різним власникам, мають одинакові державні номери. З урахуванням саме таких обставин та застосовуючи конструкцію «розумне повідомлення про ризик», слід констатувати, що страхувальник не міг повідомити страховика про те, що стосовно його об'єкта страхування укладені інші договори страхування. Тому страхувальник не порушував вимоги п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, немає підстав для констатації нікчемності договору страхування, укладеного з відповідачем.

Постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 753/731/16 (провадження № 61-25171св18) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95502347. Відкрити / Коментувати