Верховний Суд

2021-02-08 11:23:05 ​​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за грудень 2020 року - cutt.ly/1knNI4g

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

у спорах, що виникають зі спадкових правовідносин, КЦС звернув увагу, що сам по собі факт виявлення ознак тяжкого психічного розладу спадкодавця не свідчить про його безпорадний стан, що є необхідною умовою для усунення від права на спадкування за законом;

у спорах, що виникають із трудових правовідносин, установлено, що, наприклад, заподіяння педагогічним працівником шкоди психічному здоров’ю учня внаслідок булінгу, факт якого документально підтверджено, є підставою для звільнення такого працівника за вчинення аморального проступку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;

у спорах щодо визнання правочинів дійсними / недійсними сформульовано висновок про те, що недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання такого договору недійсним, якщо під час укладення договору його сторони не мали сумніву в ідентичності особи, знали про наявність дефекту паспорта однієї зі сторін та вчинили договір за взаємною згодою;

у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних зобов’язань, констатовано, що грошові кошти, узяті в борг за договором позики без визначеного в розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені в порядку та строки, встановлені ч. 1 ст. 1049 ЦК України, тобто протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це;

у спорах, що стосуються питань процесуального права, звернено увагу на те, що апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, має обов’язково мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама лише вказівка на те, що є поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, не є належним мотивуванням для поновлення строку на апеляційне оскарження. Відкрити / Коментувати

2021-02-08 10:18:57 ​​Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості

9 лютого 2021 року на 14:00 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду призначив розгляд справи № 856/9/20-а за позовом райдержадміністрації до фізичної особи. Позивач просить примусово відчужити у державну власність із мотивів суспільної необхідності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), що належить на праві приватної власності відповідачеві. Зазначена позовна вимога обґрунтована тим, що вилучення земельної ділянки відповідає суспільним потребам, оскільки на ній планується подальше розміщення і обслуговування об’єктів, пов’язаних із видобуванням первинних каолінів як корисних копалин загальнодержавного значення.

11 лютого о 14:30 КАС ВС продовжить розгляд справи № 806/1828/17 за позовом Державної аудиторської служби України до Товариства про стягнення коштів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Товариства позивач установив зайве отримання субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, а вказані кошти підлягають стягненню до Державного бюджету України.

10 лютого об 11:00 відбудеться засідання Великої Палати ВС у зразковій справі № 520/12609/19, у котрій позивач, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов’язків військової служби під час ліквідації Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт у зоні відчуження, просить суд зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну йому пенсію в порядку, визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмежень, визнаних неконституційними, і в розмірі, встановленому Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(П)/2019.

Того ж дня в порядку письмового провадження Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 580/2371/20 щодо підвищення до пенсії особам, постраждалим унаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Позивачка вважає, що має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та просить суд зобов’язати територіальний орган Пенсійного фонду України здійснити таку виплату.

Крім того, 10 лютого Касаційний кримінальний суд у складі ВС розгляне кримінальне провадження щодо умисного знищення майна. Як установили суди, влітку 2017 року на Одещині особа, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з іншою особою підпалила її автомобіль, який повністю згорів.

Внаслідок цих дій власниці автомобіля було завдано матеріальної шкоди на суму понад 200 тис. грн. За це кримінальне правопорушення особа була засуджена до 4 років позбавлення волі (справа № 509/3795/17, провадження № 51-4671км20). Відкрити / Коментувати

2021-02-05 13:18:56 ​​КЦС ВС роз’яснив принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди

Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, оскільки позов пред’явлено до неналежної особи – сільської ради, ліквідованої внаслідок об’єднання територіальних громад, а належним відповідачем є міська рада, до якої перейшли права згаданої сільради.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, навівши такі правові обґрунтування.

Згідно із частинами 3 та 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» ОТГ є правонаступником усього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі ОТГ, є правонаступником прав та обов’язків усіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися.

Пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. У такому випадку за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він володіє житловим будинком і відкрито користується земельною ділянкою більше 15 років, доглядає за прибудинковою територією, слідкує за її станом. За таких обставин він уважав, що має право набути у власність земельну ділянку за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном.
Тобто давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Отже, суди правильно виходили з того, що підстав застосовувати положення закону про набувальну давність немає.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/tkzqXn5. Відкрити / Коментувати

2021-02-05 10:17:03 ​​Постанова ККС ВС щодо пред’явлення особи для впізнання

Жодних імперативних вимог щодо пред’явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено. Так само не передбачено й обов’язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційні скарги особи, засудженої за грабіж, та її захисника. Сторона захисту, зокрема, стверджувала про недопустимість даних протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, слідчий всупереч вимогам ч. 6 ст. 228 КПК України належним чином не аргументував проведення пред’явлення особи для впізнання саме за фотознімками, а не безпосередньо самої особи.

ККС ВС визнав ці доводи необґрунтованими з огляду на таке.

У ст. 228 КПК України передбачено порядок пред’явлення особи для впізнання. Згідно із ч. 6 ст. 228 КПК України за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, за матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явлення особи для впізнання.

Отже, суди обох інстанцій обґрунтовано визнали фактичні дані, отримані за результатами проведення впізнання особи за фотознімками, допустимими доказами у справі, а тому доводи скаржника про протилежне є необґрунтованими.

Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 742/2200/19 (провадження № 51-2565км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217894. Відкрити / Коментувати

2021-02-04 20:29:44 ​​До Верховного Суду оскаржено Указ Президента України щодо застосування санкцій до телеканалів

Сьогодні, 4 лютого 2021 року, до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло два позови громадян, які оспорюють Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно із додатком 2 до рішення РНБОУ застосовано персональні санкції щодо низки телеканалів.

Позовам, які надійшли до суду, присвоєно реєстраційні номери справ – № 9901/22/21, № 9901/23/21.

За станом розгляду справ можна стежити у розділі «Стан розгляду справ» на офіційному вебсайті Верховного Суду – https://court.gov.ua/fair/sud9921/. Відкрити / Коментувати

2021-02-04 19:17:16 Огляд рішень Верховного Суду за період з 25.01.2021 по 29.01.2021

У черговому щотижневому огляді рішень Верховного Суду дивіться про те, які рішення ухвалили Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний цивільний суд та ККС за минулий тиждень.

Так, 25 січня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в апеляційному порядку переглянув справу № 855/7/21 за позовом особи, яка оскаржила постанову Центральної виборчої комісії № 3 від 3 січня 2021 року «Про визнання Городянко В. І. обраною Пришибським сільським головою Кременчуцького району Полтавської області», вважаючи, що цим рішенням ЦВК перебрала на себе повноваження відповідної територіальної виборчої комісії.

26 січня КАС ВС переглянув у касаційному порядку справу № 826/10130/18, у якій товариство – орендар приміщень автозаправного комплексу оскаржило припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про заборону експлуатації об’єкта.

25 січня Касаційний кримінальний суд у складі ВС направив на новий апеляційний розгляд кримінальне провадження щодо привласнення та розтрати чужого майна. Як установили суди, протягом 2010–2013 років керівниця відділу роздрібного бізнесу відділення банку у Львові, зловживаючи своїм службовим становищем, за допомогою завідомо підроблених заяв на видачу готівки заволоділа коштами вкладників на суму приблизно 3 млн грн. За вчинені кримінальні правопорушення суд призначив особі покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з фінансово-банківською діяльністю, строком на 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна (справа № 461/4987/16-к, провадження № 51-1955км20).

Детальніше дивіться в нашому відеоогляді - cutt.ly/KkkfHsA Відкрити / Коментувати

2021-02-04 17:20:48 ​​Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом за період із 25 по 29 січня 2021 року

25 січня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в апеляційному порядку переглянув справу № 855/7/21 за позовом особи, яка оскаржила постанову Центральної виборчої комісії № 3 від 3 січня 2021 року «Про визнання Городянко В. І. обраною Пришибським сільським головою Кременчуцького району Полтавської області», вважаючи, що цим рішенням ЦВК перебрала на себе повноваження відповідної територіальної виборчої комісії.

Суди встановили, що Пришибська сільська ТВК Кременчуцького району Полтавської області порушила порядок та строки встановлення результатів місцевих виборів, що свідчить про невиконання нею відповідних вимог Виборчого кодексу України.

Верховний Суд дійшов висновку, що виборче законодавство у певних випадках наділяє ЦВК повноваженнями щодо встановлення результатів відповідних місцевих виборів. При цьому ЦВК користується процедурою, передбаченою для встановлення результатів відповідних місцевих виборів, зокрема для виборів сільського голови щодо встановлення результатів голосування (ст. 268 ВК України) та ухвалення рішення про визнання особи обраною (ст. 278 ВК України).

(Постанова КАС ВС від 25 січня 2021 року у справі № 855/7/21)

26 січня КАС ВС переглянув у касаційному порядку справу № 826/10130/18, у якій товариство – орендар приміщень автозаправного комплексу оскаржило припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про заборону експлуатації об’єкта.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, мотивуючи це тим, що позивач не є суб’єктом містобудування, а є лише орендарем майна, яке належить іншому товариству.

Верховний Суд скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого контролюючим органом самочинно збудованого об’єкта, зокрема, якщо він має ознаки об’єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб’єктів, які експлуатують такий об’єкт незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.

(Постанова КАС ВС від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18)

25 січня Касаційний кримінальний суд у складі ВС направив на новий апеляційний розгляд кримінальне провадження щодо привласнення та розтрати чужого майна. Як установили суди, протягом 2010–2013 років керівниця відділу роздрібного бізнесу відділення банку у Львові, зловживаючи своїм службовим становищем, за допомогою завідомо підроблених заяв на видачу готівки заволоділа коштами вкладників на суму приблизно 3 млн грн. За вчинені кримінальні правопорушення суд призначив особі покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з фінансово-банківською діяльністю, строком на 3 роки, з конфіскацією належного на праві власності майна (справа № 461/4987/16-к, провадження № 51-1955км20).

Детальніше за посиланням: cutt.ly/ykj2ayo. Відкрити / Коментувати

2021-02-04 14:06:16 ​​Огляд актуальної практики КГС ВС, який охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, внесених до ЄДРСР, за листопад – грудень 2020 року: cutt.ly/Skjn8hH

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, зокрема, такі:

у спорах, що виникають із земельних відносин, ОП КГС ВС сформулювала висновок про те, що позовна вимога прокурора про зобов’язання повернути земельну ділянку у зв’язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна;

у спорах щодо виконання договорів банківської гарантії ОП КГС ВС зауважила, що якщо сторони не визначили іншого терміну набуття банківською гарантією чинності, ніж день видачі, то пункт договору про надання гарантії, яким передбачено набрання нею чинності згідно із цим договором, не може свідчити про те, що гарантією встановлено строк її дії в розумінні ст. 251, ч. 1 ст. 561, ч. 4 ст. 563 ЦК України;

у спорах щодо стягнення інфляційних втрат ОП КГС ВС констатувала, що сума боргу, внесена за період із 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено із 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо із 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення в неповному місяці;

у спорах щодо визнання договорів недійсними ОП КГС ВС зазначила, що позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов’язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин;

у спорах, що виникають із корпоративних правовідносин, судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС сформулювала правовий висновок про те, що підписання генеральним директором договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства. Відкрити / Коментувати