Get Mystery Box with random crypto!

Верховний Суд

Логотип телеграм -каналу supremecourtua — Верховний Суд В
Логотип телеграм -каналу supremecourtua — Верховний Суд
Адреса каналу: @supremecourtua
Категорії: Новини , Позики, податки та закони
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 14.69K
Опис з каналу

Правові висновки Верховного Суду

Ratings & Reviews

2.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення 16

2023-01-17 18:10:15 ​​За подання заяви про визнання особи недієздатною судовий збір не сплачується – КЦС ВС

Суд першої інстанції залишив без руху заяву про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки у зв’язку з несплатою судового збору.

Заявниця клопотала про звільнення її від сплати судового збору відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, пунктів 5, 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є законним представником особи, про визнання недієздатною якої просить.

Районний суд визнав заяву неподаною і повернув її заявникові. Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін. Суди вказали, що за змістом ч. 2 ст. 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов’язані з розглядом справи, тобто ті, що зазначені в ч. 3 ст. 133 ЦПК України, а не визначений до сплати в ч. 1 ст. 133 ЦПК України судовий збір. Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду відповідної заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення, передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Наведене правило є спеціальним для визначення того, чи повинен заявник під час звернення до суду з такими заявами сплачувати судовий збір.

Воно потребує системного тлумачення, оскільки, з одного боку, за визначенням, до складу судових витрат входить згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України і судовий збір, з другого – у справах про визнання особи недієздатною покладаються на рахунок держави саме судові витрати, закріплені в ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Здійснюючи розширене тлумачення застосування ч. 2 ст. 299 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною відносяться всі судові витрати – як судовий збір, так і витрати, пов’язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом, яке сформульоване в ч. 1 ст. 133 ЦПК України.

Під час тлумачення Верховний Суд враховував, що ч. 3 ст. 133 ЦПК України містить перелік виключно витрат, пов’язаних із розглядом справи, натомість у ч. 2 ст. 299 ЦПК України йдеться саме про судові витрати, до складу яких, окрім витрат на правову допомогу, належить також судовий збір.

Застосування ч. 2 ст. 299 ЦПК України у зв’язку з правилами лише ч. 3 ст. 133 ЦПК України призведе до необґрунтованого звуженого тлумачення процесуальних прав заявниці та, відповідно, неправомірного обмеження її прав на доступ до суду.

Верховний Суд також зазначив, що набрання чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким виключено п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, не може бути підставою для стягнення із заявниці судового збору за подання такої заяви, оскільки таке правило передбачено в ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що неодноразово наголошував на тому, що в разі, коли буквальне тлумачення норми права не дає однозначної відповіді на те, чи має особа певне право, повинно бути застосовано системне тлумачення норм права.

Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 637/909/21 (провадження № 61-3489св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025974.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #судова_практика #судовий_збір #визнання_особи_недієздатною
926 views15:10
Відкрити / Коментувати
2023-01-17 15:11:31 ​​У ВС відбудеться міжнародна конференція «Імплементація принципу верховенства права: роль Верховного Суду в сучасних умовах»

Колеги, 20 січня 2023 року з 10:00 до 18:00 в онлайн-форматі відбудеться міжнародна конференція «Імплементація принципу верховенства права: роль Верховного Суду в сучасних умовах», яку було перенесено у зв’язку ракетним обстрілом України 16 грудня 2022 року.

Захід організовано Верховним Судом у співпраці з проєктом Ради Європи «Підтримка правосуддя в Україні протягом воєнного та пост-воєнного часу» та присвячено 5-річчю діяльності ВС.

Під час конференції із спеціальною доповіддю виступить Голова Верховного Суду Всеволод Князєв. Участь у заході також візьмуть Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, Голова Європейського суду з прав людини Шіфра О’Лірі, суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, Голова Суду ЄС Кун Ленартс, Голова Мережі голів верховних судів Європейського Союзу, Голова Верховного суду Німеччини Беттіна Лімперг, Голова Верховного суду Сполученого Королівства Лорд Рід, голови та судді верховних судів ЄС, міжнародні й національні експерти.

Детальна програма заходу доступна за посиланням: https://bit.ly/3Xo8yCw.

Попередня реєстрація залишається актуальною, повторно реєструватися не потрібно. Ті, хто не встиг зареєструватися минулого разу, заповніть, будь ласка, реєстраційну форму до 16:00 19 січня 2023 року:

https://cutt.ly/523rURe

Лінк на підключення зареєстрованим учасникам буде надіслано напередодні заходу.

У разі виникнення запитань звертайтеся, будь ласка, за електронною адресою media@supreme.court.gov.ua.
291 views12:11
Відкрити / Коментувати
2023-01-16 10:01:25 ​​Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КЦС ВС за листопад 2022 року

До вашої уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за листопад 2022 року – https://bit.ly/3J8YUPV .

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, звернено увагу на те, що погіршення стану здоров’я дитини може бути підставою для зміни раніше визначеного судом розміру аліментів на її утримання, якщо внаслідок такого погіршення раніше визначений розмір аліментів не забезпечує гармонійного розвитку дитини;

у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що орендодавець, який відповідно до договору оренди землі має право на односторонню відмову від такого договору і вчиняє такий односторонній правочин, має повідомити про це орендаря, оскільки така відмова від договору має бути адресована та сприйнята саме останнім, а не державним реєстратором;

у спорах щодо недоговірних зобов’язань акцентовано, що незабезпечення підприємством теплоенергетики як виконавцем послуг належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання в будинку, що спричинило залиття квартир, є підставою для відшкодування моральної і матеріальної шкоди власникам квартир підприємством теплоенергетики;

у спорах, що стосуються питань процесуального права, вказано, що перебування особи, яка є стороною у справі, у складі добровольчого формування територіальної громади, що не є військовим формуванням, не може бути підставою для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Також у цій категорії справ зауважено, що звернення повнолітніх дочки / сина до суду за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків, які не позбавлені цивільної процесуальної дієздатності, але не можуть реалізувати її через немічність, що потребує доказування в кожному конкретному випадку, слід кваліфікувати як особливий вид представництва (представництво sui generis).
2.7K views07:01
Відкрити / Коментувати
2023-01-13 14:00:18 ​​Автомобіль, що не рухався, але завдав шкоди через його загоряння, є джерелом підвищеної небезпеки – ОП КЦС ВС

На стоянці спалахнув автомобіль, і вогонь перекинувся на сусідню автівку. Її власник подав позов про відшкодування майнової та моральної шкоди солідарно власником автомобіля, який спричинив загоряння, та компанією, що орендувала цей автомобіль і в котрій працював його власник.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів вини відповідача в заподіянні шкоди, а також факту перебування автомобіля відповідача в неналежному технічному стані. Наявність вини є обов’язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено в ст. 1166 ЦК України.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував судові рішення, відмовив у задоволенні вимог до власника автомобіля, задовольнив вимоги до компанії, яка орендувала цей автомобіль і в якій працював його власник, зробивши такі правові висновки.

Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у ч. 1 ст. 1187 ЦК України, не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об'єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо.

Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов’язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди).

Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи в процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля).

Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами ст. 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Разом із тим ОП КЦС ВС врахувала положення ст. 1172 ЦК України та вказала, що обов’язок із відшкодування майнової шкоди покладається на роботодавця незалежно від вини власника автомобіля – найманого працівника, тож у цій справі немає правових підстав для застосування ст. 1190 ЦК України.

Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108238968.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #судова_практика #ДТП #відшкодування_шкоди #джерело_підвищеної_небезпеки
1.2K views11:00
Відкрити / Коментувати
2023-01-13 12:00:56 ​​КАС ВС сформулював висновок про порядок встановлення і зміни «зеленого» тарифу на електричну енергію

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) застосувала коефіцієнт 2,16 «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на Шумській ГЕС (мікрогідроелектростанція). Користувач цієї ГЕС – ТОВ «Буменерго» звернувся до суду і просив зобов’язати НКРЕКП встановити коефіцієнт 3,24, мотивуючи тим, що через встановлення заниженого «зеленого» тарифу в розмірі 3 грн 83 коп. замість 5 грн 75 коп. за 1 кВт порушені його права та створені передумови для завдання збитків.

Позивач вважав, що Регулятор при встановленні «зеленого» тарифу неправомірно застосував розмір коефіцієнта, що діяв для мікрогідроелектростанції на момент закінчення її будівництва у 2010 році. На його переконання, мав бути застосований інший коефіцієнт – той, що діяв на день реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації у 2016 році.

Відповідач же пояснив, що вперше «зелений» тариф із коефіцієнтом 2,16 був установлений для попереднього власника Шумської ГЕС – ПП «Новітня енергія України». А ТОВ «Буменерго», яке пізніше на підставі договорів оренди набуло право користування на цей об’єкт електроенергетики, подало документи за спрощеною процедурою (у зв’язку зі зміною права власності), що унеможливлює вирішення питання про зміну коефіцієнта.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши цю справу в касаційному порядку, вказав, що «зелений» тариф встановлюється для кожного суб’єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об’єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), як це зазначено в статтях 9-1, 9-2 та 9-4 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Тобто суб’єкт господарювання взаємопов’язаний з об’єктом енергетики та видом альтернативної енергії. У разі зміни хоча б однієї із цих складових виникає підстава для встановлення / перегляду «зеленого» тарифу, оскільки за кожним суб’єктом господарювання закріплено вид альтернативної енергії та певний об’єкт електроенергетики.

Також Суд звернув увагу, що залежно від того, коли введений в експлуатацію об’єкт електроенергетики, безпосередньо залежить розмір «зеленого» тарифу (коефіцієнт) на електричну енергію. Датою введення в експлуатацію об’єкта електроенергетики є: або дата видачі уповноваженим органом сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або дата реєстрації відповідно до законодавства декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Суди роз’яснили, що закінчення будівництва об’єкта не означає його придатності до безпечної експлуатації і початку виробничого процесу. Тож визнали, що датою введення в експлуатацію об’єкта Шумскої ГЕС як електростанції є 16 травня 2016 року, коли Департамент ДАБІ у Вінницькій області зареєстрував декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій, що датою введення в експлуатацію Шумської ГЕС слід вважати дату реєстрації декларації, що узгоджується з вимогами ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Отже, немає підстав для відмови у встановленні коефіцієнта «зеленого» тарифу 3,24, який діяв на момент реєстрації декларації.

Постанова Верховного Суду від 15 грудня 2022 року у справі № 520/2905/21 –
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107904622.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КАС_ВС #судова_практика #зелений_тариф #мікрогідроелектростанція #Шумська_ГЕС #альтернативні_джерела_енергії
1.1K viewsedited  09:00
Відкрити / Коментувати
2023-01-13 10:00:09 ​​Верховний Суд опублікував огляд судової практики КАС ВС за листопад 2022 року

Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому представлено рішення, внесені до ЄДРСР, за листопад 2022 року – https://bit.ly/3GYNdJY.

В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

Так, у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено правові позиції, зокрема, про:

оподаткування об’єктів нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення;

зобов’язання подати декларацію про валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України;

реєстрацію акта інвентаризації обсягів залишку пального протягом операційного дня;

визначення коду товару під час митного оформлення імпортованого знежиреного соєвого борошна.

У справах щодо захисту соціальних прав міститься висновок судової палати щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Також у цій категорії справ звернено увагу на правові позиції колегій суддів, серед іншого, стосовно:

виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв’язку із зміною причинного зв’язку захворювання, отриманого поліцейським, на підставі судового рішення, а не за наслідком повторного медичного огляду медико-соціальної експертної комісії;

права на отримання одноразової грошової допомоги членами сім’ї померлого військовослужбовця;

підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

випадків застосування меж і режимів використання зон охорони пам’яток історичних ареалів.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян вміщено правові позиції колегій суддів, зокрема, щодо:

економічної обґрунтованості встановлення єдиного тарифу на електроенергію для споживачів незалежно від типу кухонної плити, якою вони користуються (газова чи електрична плита);

порядку оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України або до суду;

обов’язковості встановлення замовником кваліфікаційного критерію – документальне підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

порядку застосування процедури припинення повноважень члена НКРЕКП внаслідок ротації.
2.2K views07:00
Відкрити / Коментувати
2023-01-12 16:06:00 ​​Вища рада правосуддя стає повноважною: з’їзд суддів України обрав восьмим членом ВРП суддю Верховного Суду

ХІХ позачерговий з’їзд суддів України дообрав останнього, восьмого, члена Вищої ради правосуддя. Ним став суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков. Його кандидатуру підтримали 179 делегатів.
Новообраний член ВРП склав присягу.

Щиро вітаємо Сергія Юрійовича з обранням на посаду члена ВРП, бажаємо йому натхненної роботи та успіхів!

Отже, ХІХ позачерговий з’їзд суддів України виконав своє основне завдання – обрав вісьмох членів ВРП, що робить Раду повноважною. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включно із суддями у відставці), та складення ними присяги.

Повний список вісьмох членів ВРП, обраних ХІХ позачерговим з’їздом суддів України 11–12 січня 2023 року:

– суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Григорій Усик;

– суддя Харківського апеляційного суду Алла Котелевець;

– суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич;

– суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова;

– суддя Північного апеляційного господарського суду Ольга Попікова;

– суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко;

– суддя Херсонського окружного адміністративного суду Олена Ковбій;

– суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Сергій Бурлаков.

Фото надані газетою «Юридична практика».
678 views13:06
Відкрити / Коментувати
2023-01-12 14:07:06 ​​Делегати XІХ позачергового з’їзду суддів України дообрали двох членів ВРП

Сьогодні, 12 січня 2023 року, продовжив роботу XІХ позачерговий з’їзд суддів України. За результатами повторного таємного голосування, делегати з’їзду обрали двох членів Вищої ради правосуддя строком на чотири роки:

– суддю Миколаївського апеляційного суду Тетяну Бондаренко («за» проголосували 186 делегатів);

– суддю Херсонського окружного адміністративного суду Олену Ковбій (за неї віддали голоси 164 делегати).

Двоє членів ВРП склали присягу.
Вітаємо їх з обранням, зичимо їм наснаги та нових професійних звершень!

Делегати з’їзду суддів України вирішили провести повторне таємне голосування для обрання одного члена ВРП. До бюлетеня буде включено дві кандидатури: суддю Великої Палати Верховного Суду Дмитра Гудиму та суддю Касаційного цивільного суду у складі ВС Сергія Бурлакова.

Нагадаємо, що 11 січня 2023 року з’їзд суддів обрав п’ятьох членів ВРП: суддю Касаційного цивільного суду у складі ВС Григорія Усика, суддю Харківського апеляційного суду Аллу Котелевець, суддю Львівського окружного адміністративного суду Олександра Сасевича, суддю Господарського суду Донецької області Юлію Бокову та суддю Північного апеляційного господарського суду Ольгу Попікову.

Фото для колажу надані газетою «Юридична практика».
1.7K views11:07
Відкрити / Коментувати
2023-01-12 13:06:51 ​​Знесення самочинного будівництва за рішенням суду є ефективним способом захисту прав співвласників багатоквартирного будинку – КАС ВС

Власник квартири в житловому комплексі «Комфорт-Таун», порушуючи права та інтереси співвласників багатоквартирного житлового будинку, проводив реконструкцію квартири під магазин: облаштував окремий вхід, вирізав у фасаді дверний отвір, влаштував окрему вхідну групу.

Отримавши повідомлення про це, столичний Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю видав наказ про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт і про готовність до експлуатації об’єкта. Цей наказ забудовник оскаржив до суду.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши цю справу в касаційному порядку, вказала, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який зумовив настання певних правових наслідків, а саме права на проведення будівельних робіт.

А після реєстрації права власності на збудований об’єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації остання також вичерпала свою дію фактом виконання.

Отже, Департамент, скасувавши декларації, які вичерпали свою дію і втратили чинність після завершення будівництва, діяв протиправно і всупереч приписам ст. 19 Конституції України.

Важливим є й те, що виданий контролюючим органом оскаржуваний наказ жодним чином не зумовив усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, не сприяв забезпеченню прав співвласників будинку і користувача прибудинкової території, які не давали своєї згоди на здійснення такої реконструкції спільного майна (як це вимагається відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Суд звернув увагу, що для проєктування цього об’єкта (з окремим входом, вирізанням у фасаді дверних отворів, облаштуванням окремої вхідної групи) замовник повинен був отримати містобудівні умови та обмеження – вихідні дані на проєктування, з урахуванням яких розробляється проєкт. А їх уповноважений орган не надавав і замовник або проєктувальник не отримував. Наведені в скасованих деклараціях дані про відсутність підстав для отримання містобудівних умов і обмежень є недостовірними.

На переконання колегії суддів, такі недостовірні дані дають підстави вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Суд констатував, що після реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, Департамент ДАБК зобов’язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта в порядку, встановленому законом.

Демонтаж такого об’єкта за рішенням суду є ефективним способом захисту прав співвласників багатоквартирного будинку.

У цій справі Верховний Суд постановив окрему ухвалу, якою зобов’язав Департамент вжити невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенням, повідомити про це Суд не пізніше ніж за три місяці після надходження окремої ухвали.

Постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/22599/19 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106915064, окрема ухвала – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106915065.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КАС_ВС #судова_практика #самочинне_будівництво #захист_прав_співвласників_багатокватирного_будинку #окрема_ухвала #комфорт_таун
1.3K views10:06
Відкрити / Коментувати
2023-01-12 10:11:23 ​​Суд наділений повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців – ВП ВС

ОСББ звернулося до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу. Скарга мотивована тим, що державний виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання цього наказу.

Господарський суд міста Києва скаргу ОСББ задовольнив повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу державного виконавця задоволено частково; ухвалу місцевого суду скасовано, скаргу задоволено в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Постанова апеляційного суду мотивована, серед іншого, тим, що норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.

ОСББ звернулося до Верховного Суду зі скаргою, у якій просило скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі ухвалу місцевого суду. КГС ВС передав справу на розгляд ВП ВС для вирішення виключної правової проблеми. Велика Палата ВС констатувала, що суд першої інстанції дійшов загалом обґрунтованого висновку про необхідність задоволення скарги, скасувала постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишила в силі.

Велика Палата ВС врахувала те, що за змістом ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам Закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), ухвалені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному ч. 3 ст. 74 Закону, не позбавляє стягувача можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, що передбачено ч. 1 ст. 74 цього Закону та ч. 1 ст. 339 ГПК України. Такий захист має бути ефективним, зокрема доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.

ВП ВС дійшла висновку, що застосоване апеляційним судом у цій справі визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо своєчасного ненаправлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення не відповідає зазначеним критеріям.

Велика Палата ВС зауважила, що в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, є скасування постанови, оскільки після її скасування виконавче провадження в силу ч. 1 ст. 41 Закону підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

Враховуючи наведене, ВП ВС відступила від висновків КГС ВС про застосування ч. 2 ст. 343 ГПК України та КЦС ВС про застосування аналогічних положень ч. 2 ст. 451 ЦПК України, сформульованих у низці постанов цих судів.

Детальніше – https://cutt.ly/Q2GetDj .

Постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) –
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108086904.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #відступ #ефективний_захист #виконавче_провадження #бездіяльність_виконавця
2.8K views07:11
Відкрити / Коментувати