Tax Time!

2021-09-18 19:36:17 ​​ ДПС для виявлення схем стежить за IP-адресами звітування платників податків.

При проведенні перевірки фіскали виявили, що ТОВ подавало власну податкову звітність та податкову звітність підконтрольних підприємців з однієї IP-адреси.

Податківці в ході проведення перевірок одного з підприємств на Хмельниччині виявили факт незастосування РРО для продажу продуктів харчування для іноземного виробництва невідомого походження через мережу магазинів на суму понад 43 млн гривень.

Підприємство, використовуючи підконтрольні фізичні особи-підприємців (ФОП) для спрощеної системи оподаткування, налагоджує схему реалізації продуктів харчування для готівкових систем та за допомогою банківських платіжних POS-терміналів, які залучають торговців без відстеження таких операцій у бухгалтерському обліку з метою мінімізації податкових звернень.

Перевіркою встановлено, що підприємство:

- надавало частину орендованих приміщень у суборенду ФОПам за заниженою вартістю;
- здійснювало постачання товарів у продажу;
- проводив інкасацію торгівельної віручки як власної, так і ФОПів;
- подано власну податкову звітність та податкову звітність підконтрольних підприємців з однієї IP-адреси.

Крім того, фізичними особами - підприємцями у переважних інтересах були працівники підприємства.

Таким чином, ревізорами ДПС повністю підтверджено та документально підтверджено практичну діяльність операцій з продажу фізичних осіб - підприємців.

До підприємства - посланники щодо прийняття рішень щодо контролю за органами, які застосували штрафні санкції на суму понад 4,3 млн гривень. Відкрити / Коментувати

2021-09-17 09:28:06 Відкрити / Коментувати

2021-09-16 13:00:24 ​​ Криптовалюты начнут облагать налогами: принят закон про виртуальные активы.
     
8 сентября 2021 года Верховная Рада во втором чтении поддержала законопроект №3637 «Про виртуальные активы». Он регулирует отрасль криптовалют и теперь держатели таких активов смогут легально обменивать и декларировать их, а международные криптокомпании — регистрировать блокчейн-бизнес в Украине.

За принятие законопроекта во втором чтении проголосовало 276 депутатов.

Что предусматривает закон

Документ определяет понятие и правовой статус виртуального актива, а также вопросы прав собственности и осуществления сделок с такими активами в Украине. Как сообщал AIN.UA, после подписи президента в силу вступят следующие изменения:

криптовалюты получат юридический статус;
участники рынка получат право на судебную и другие способы защиты прав на виртуальные активы;
в Украине смогут легально работать международные биржи, на которых происходят торги виртуальными активами. Однако для этого они (как и другие поставщики услуг связанных с оборотом критовалют) должны будут пройти госрегистрацию в Украине и подавать отчеты о своей деятельности в компетентные органы;
регулятором рынка виртуальных активов будет Минцифра, также в отдельных случаях полномочия будут у НБУ и Национальная комиссия по ценным бумагам;
законопроект предусматривает создание нового регулятора — Национальной службы по регулированию обращения виртуальных активов (НСВА), которая будет выдавать криптокомпаниям разрешение на работу в Украине;
финмониторинг рынка виртуальных активов будет происходить в соответствии с рекомендациями FATF (Группа разработки финансовых мер борьбы с отмыванием денег).

«Владельцы криптовалют получат ряд преимуществ. Благодаря тому, что появится законодательное регулирование этой сферы, они, как минимум, смогут защитить свое состояние в виртуальных активах, если что-то случится. Также они смогут легально обменять криптоактивы, задекларировать их. Этот процесс будет абсолютно «белым». Кроме этого, мы ожидаем, что появится целый рынок посреднических услуг для оплаты товаров криптоактивами, их хранения, обмена. Это расширит возможности их использования», — рассказал в комментарии «Минфин» замминистра цифровой трансформации по вопросам развития IT Александр Борняков. 

При этом стоит отметить, что законопроект — рамочный. То есть механизмы и процедуры действий с виртуальными активами в нем не прописаны — проект их только определяет и разрешает. Ну а практическое применение будет прописываться дополнительно в подзаконных актах.

Принятый Верховной Радой законопроект не сможет запустить рынок виртуальных активов в Украине. Это станет возможно после изменений в налоговый кодекс, сообщил в Facebook Федоров.

"Принятый законопроект – базовый. Сейчас работает над законопроектом о внесении изменений в Налоговый кодекс. Он регулирует вопросы налогообложения участников рынка виртуальных активов. После его принятия мы сможем запустить рынок виртуальных активов", – написал Федоров. Відкрити / Коментувати

2021-09-14 15:00:09 ​​ Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
      3 відсотка суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
    Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.
    Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –
   - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
    Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
     - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
     - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
     Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Відкрити / Коментувати

2021-09-13 19:17:06 ​​ Друзі, до Вашої уваги другий випуск огляду судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансферного ціноутворення.

Попередня підбірка позицій Верховного Суду з питань трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування тут.

Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо оподаткування таких операцій:
визнання господарських операцій контрольованими;
реалізація принципу «витягнутої руки»;
особливості податкової звітності;
 застосування штрафних санкцій тощо.
Ознайомитись з судовою практикою можна тут Відкрити / Коментувати

2021-09-12 14:00:06 ​​ Суд апеляційної інстанції висловив правову позицію щодо підтвердження реальності господарської операції у податкових спорах.

P.s. відповідній позиції суду, яка є абсолютно правомірна та обґрунтована, вже декілька років, але податкові органи продовжують «малювати» акти перевірок, де платники податків вимушені витрачати ресурси на їх оскарження... і так все по колу - штрафи, суди…

Висновки суду:
«Платник податків не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до інших контрагентів у ланцюгу постачання.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентам.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Жодна норма законодавства не встановлює обов'язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов'язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами органу ДПС під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов'язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі.

Крім того, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин».

Постанова Шостого апеляційного адміністративного від 10.08.2021 у справі 320/6538/19 Відкрити / Коментувати

2021-09-10 15:19:58 ​​ Все самые свежие новости о финансах.

Присоединяйтесь к Телеграм-каналу @lawarolive полезную информацию в удобном формате.

5 причин подписаться
1. Лайфхаки по управлению капиталом для увеличения своего дохода
2. Полезные материалы о крупных сделках для быстрого реагирования на изменения на финансовом рынке
3. Самые ранние сливы информации о том, как и куда вложить деньги
4. Советы, идеи и терминология для новичков
5. Аналитические статьи, благодаря которым Вы сможете глубже погрузиться в тему и стать экспертом Відкрити / Коментувати

2021-09-10 12:32:47 Tax Time! pinned «​​Що таке податок на іноземні компанії (КІК)? Правила КІК передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють іноземними компаніями в інших країнах або фактично контролюють відповідні компанії, зобов’язані будуть сплатити…» Відкрити / Коментувати

2021-09-09 16:02:02 ​​ Одним із найцікавіших заходів вересня буде форум Tax Legal Day від «Академії Ліга: Закон» і ось чому:
 
• цікавий формат: суміш практикуму й networking;
• але головне: можливість послухати суддів відразу трьох інстанцій, які розкажуть про захист прав платників податків у суді.
  
Спікери Tax Legal Day:
 
Ірина Желтобрюх — суддя Верховного Суду;
Володимир Кузьменко — суддя Шостого апеляційного адміністративного суду;
Валерій Кузьменко — суддя Окружного адміністративного суду міста Києва;
Денис Овчаров — адвокат з економічних злочинів ЮК Legal House;
Олександр Бояринцев — адвокат із податкових спорів АО «Бояринцев та партнери».
 
Після виступу спікерів дискусія продовжиться за келихом шампанського в супроводі легкої джазової музики і нашого смачного спонсора «Устриці Скіфії».
 
Організатори шанують карантинні обмеження, тому кількість квитків, які надійшли у відкритий продаж, обмежена.
 
Детальніше ознайомитися з програмою заходу можна за посиланням: https://bit.ly/BnP_alz169 
 
Дата: 16.09 14:00 — 19:30

«Tax Legal Day» проводиться за інформаційної підтримки:
газети «Закон і Бізнес»; групи в ФБ «Все про податки в Україні»; telegram-каналу Tax Time; онлайн-ресурсів ЮРЛІГА, biz.ligazakon.net Відкрити / Коментувати

2021-09-09 10:00:10 ​​ Зупинення перебігу строків надання відповідей на запити ДПС не розповсюджується на строки надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 73 і 78 ПКУ, щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пунктом 73.3 ПКУ передбачено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави: для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Підпунктом 39.4.4 ПКУ встановлено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Таким чином, дія п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо тимчасового зупинення перебігу строків, встановлених, зокрема, ст. 73 і 78 ПКУ, не розповсюджується на строки надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення, оскільки такі строки встановлені у ст. 39 ПКУ, а не у ст. 73 і 78 ПКУ.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції не застосовуються за порушення термінів подання документації з трансфертного ціноутворення, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Про це зазначено в Узагальнюючій податковій консультації, яка затверджена Наказом Мінфіну від 20.08.2021 р. №478. Відкрити / Коментувати