Get Mystery Box with random crypto!

Tax Time!

Логотип телеграм -каналу tax_time — Tax Time! T
Логотип телеграм -каналу tax_time — Tax Time!
Адреса каналу: @tax_time
Категорії: Позики, податки та закони
Мова: Українська
Передплатники: 10.05K
Опис з каналу

На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику.
Для консультацій та співпраці пишіть:
@khitko_vasyl

Ratings & Reviews

1.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

2


Останні повідомлення 28

2021-08-26 19:00:21 Друзі, разом з партнерами зібрали для вас добірку корисних Телеграм-каналів про освіту, бізнес, економіку, право. Вони допоможуть Вам розвиватися та бути в курсі всіх подій у цих сферах.

Green Way (Тести з ПДР)
Тестування знань з ПДР України з роз'ясненнями. Відповідай всього лише на 2 питання кожен день - і завжди залишайся в тонусі!

Англійський словник 
1 слово + 1 ідіома в день

Англiйська по слову
Океан слів для тих, хто хоче вивчити англійську мову. Вивчай нові слова кожного дня.

Англійська у сповіщеннях
Новий метод вивчення англійської.

Legal Eyes
Відомий юридичний проєкт: податки, бізнес, аналітика та все важливе. Підписникам – безкоштовні консультації.

tax time
Авторський канал про податки. Тут ви знайдете новини і статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику.

UA Brand
Канал досвідченого маркетолога про український бізнес, успішні стартапи, цікаві додатки, історії про компанії та засновників.

Hot English
Англійська, про яку не пишуть в підручниках.

Just Бізнес
Фінансовий канал про великі та малі гроші. Це ресурс про життя українського ІТ, податки та фінанси.

Український Маркетинг
Усе, що потрібно класному маркетологу: багато досліджень, купа крутих кейсів та практичних постів.
966 views16:00
Відкрити / Коментувати
2021-08-26 10:29:28 ​​ Які штрафні санкції можуть бути застосовані органами ДПС до платника податків та особливості їх застосування під час дії карантину.

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: 

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; 

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; 

- порушення вимог законодавства в частині: 

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; 

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; 

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; 

- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; 

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. 

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. 

У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених статтею 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), штрафні санкції згідно вимог статті 124 ПКУ не застосовуються. 

Тобто, якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов'язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. 

Проте, таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. 

Довідково: особливості застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановлені п. 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
1.7K views07:29
Відкрити / Коментувати
2021-08-24 14:22:49 ​​ Вітаємо з 30-річчям Незалежності України!
1.2K views11:22
Відкрити / Коментувати
2021-08-23 13:00:59 ​​Що таке податок на іноземні компанії (КІК)?

Правила КІК передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють іноземними компаніями в інших країнах або фактично контролюють відповідні компанії, зобов’язані будуть сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній.

1. Що таке КІК?
Так нормами ст. 39-2 ПК України встановлено, що контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, яка
1) зареєстрована в іноземній державі та
2) знаходиться під контролем резидента України. 

Також не обійшли КІК і іноземне утворення без статусу юридичної особи (трасти, фонди).

Іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України:
- володіє часткою більше 50%;
- володіє часткою більше 10% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів більше 50%).
- здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою. 

Фактичний контроль передбачає здійснення суттєвого впливу на рішення юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності. 

2. Який порядок оподаткування прибутку КІК? 
Платниками податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є кожна контролююча фізична особа в іноземній компанії. 

Слід пам'ятати, що скоригованим прибутком КІК є прибуток відповідно до даних неконсолідованої звітності. 

Тобто контролеру-фізичній особі потрібно буде сплатити з прибутку КІК:
- 18% ПДФО + 1,5% ВЗ (для нерозподіленого прибутку КІК або доходу, отриманого від КІК, окрім дивідендів);
- 9% ПДФО + 1,5% ВЗ (для прибутку КІК, який розподіляється шляхом виплати дивідендів фізичній особі до подання звіту про КІК або після його подання, але не пізніше закінчення другого календарного року після звітного). 

Ставка податку для контролера-ЮО:
- 18% податку на прибуток (збільшення прибутку до оподаткування на прибуток КІК). 

3. У яких випадках прибуток КІК звільняється від оподаткування? 
1) Між Україною та державою місцезнаходження КІК є договір про уникнення подвійного оподаткування, а також 
2) Виконується щонайменше одна з наступних умов:
• частка пасивних доходів становить не більше 50% загальної суми доходів; 
• КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за 13%.

Незалежно від вищезазначених умов прибуток КІК звільняється від оподаткування за наявності однієї з умов:
- дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує еквівалент 2 мільйони євро;
- частки КІК перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
- КІК є благодійною організацією.

4. Звітування по КІК?
Законом № 1117 законодавець тимчасово відтермінував правила початку дії оподаткування КІК. Так, першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік. Тобто вперше подавати Звіт про КІК потрібно буде у 2023 році (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України).

5. Штрафні санкції для контролюючої особи за порушення правил звітування КІК:
- неподання контролюючою особою звіту про КІК (220 тис. грн.).

- несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК (2 тис. грн. за кожен день неподання, але не більше 110 тис. грн.).

- невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК (3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК (більша сума), але не більше 2,2 млн грн.).

- неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит ДПС (3% доходу КІК, щодо яких не було подано документації, але не більше 2,2 млн грн.).

- неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (11 тис. грн. за кожен день неподання, але не більше 660 тис. грн.).

Вищезазначені санкції та пеня не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних переодів.

6. Також рекомендуємо для аналізу та вивчення Узагальнюючої податкової консультація про КІК від Мінфіна. 

Посилання на УПК Мінфіну: https://www.mof.gov.ua/storage/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_265_.pdf
2.0K views10:00
Відкрити / Коментувати
2021-08-20 15:49:17
1.8K views12:49
Відкрити / Коментувати
2021-08-20 13:00:09 ​​ Нормативну грошову оцінку землі змінили, але до договору оренди не внесли: чи має орендар сплачувати орендну плату в новому розмірі?

ВІДПОВІДЬ
Якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель».

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який відповідно до ст. 23 Закону № 1378 видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5-7 років) визначено частиною другою ст. 18 Закону № 1378.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).

Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

ВИСНОВОК
Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).
2.3K views10:00
Відкрити / Коментувати
2021-08-18 17:00:28 Рекомендуємо авторський телеграм канал відомого адвоката Ткаченко Дмитра - https://t.me/lawproductivityukr

Підписавшись на телеграм канал Право і Продуктивність у тебе буде свій адвокат в смартфоні.

Ти будеш знати:
  як захистити свої права
  як захистити майно і бізнес
  свіжі новини, які важливо знати

Канал особисто веде бізнес-адвокат, керуючий партнер і власник чинного адвокатського об'єднання. Без копірайтерів та асистентів, відповідно і подача матеріалу - по суті і без води.

Інформація викладається коротко і доступною мовою (без юрні), мінімум часу - максимум результату.
1.4K views14:00
Відкрити / Коментувати
2021-08-16 10:04:09 ​​ Право податкової застави НЕ застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 3060 гривень.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3060 гривень .

Нагадаємо, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Нормами п. 89.2 ст. 89 ПКУ встановлено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ.
1.8K views07:04
Відкрити / Коментувати
2021-08-13 13:46:31 ​​ Дев’ять правил пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, про які мало хто знає.

1. Пошук по точній фразі.

Він здійснюється за допомогою подвійних лапок («»). Якщо ви шукаєте рішення з якоїсь точною фразою або словом, вам потрібно взяти його в лапки. У такому випадку Реєстр судових рішень видасть вам документи, що містять пошуковий запит в тому вигляді, в якому ви його написали. Приклад: «відновлення становища, яке існувало до порушення».

2. Пошук, якщо точний номер справи невідомий.

Якщо ви не знаєте точного номера справи, замість невідомого символу в Судовий реєстр можна написати знак питання (?). Приклад: рішення № 247/1?4-13.

3. Пошук по основній частині пошукового слова.

Здійснюється за допомогою зірочки (*). Вона замінює один або кілька символів. При цьому треба пам’ятати, що перед зірочкою повинно бути не менше трьох символів. В іншому випадку пошук в Єдиному судовому реєстрі за вказаними вами параметрами виконаний не буде. Наприклад, якщо потрібно знайти рішення щодо будівельної компанії, то в поле контекстного пошуку можна ввести корінь основного слова, а після нього поставити зірочку. Приклад: будівельн*

4. Пошук одного з декількох пошукових слів.

Здійснюється за допомогою логічного оператора OR, який обов’язково повинен бути зазначений великими літерами. В Єдиному реєстрі судових рішень будуть сформовані документи, які містять одне з написаних вами слів або словосполучень. Приклад: рішення OR постанова.

5. Пошук за декількома пошуковими запитами.

За замовчуванням пробіл між пошуковими запитами означає, що пошук буде здійснюватися одночасно по всім перерахованим словами. Однак якщо пошук в Державному судовому реєстрі планується робити не за окремими словами, а по пошуковим фразам, то більш доцільним є використання такого логічного оператора, як AND. Він, як і будь-який інший логічний оператор, повинен бути зазначений великими літерами. У такому випадку за результатами пошуку буде сформований список документів, які одночасно включають обидві пошукові фрази. Приклад: визнання права власності AND нерухоме майно.

6. Пошук з виключенням окремих слів.

Для виключення з результатів пошуку окремих значень між пошуковими запитами потрібно поставити логічний оператор NOT. У такому разі всі слова, які були вказані перед логічним оператором, будуть враховані, а все, що після, ні. Прописується він великими літерами і може бути використаний в Державному реєстрі судових рішень тільки за наявності не менше двох пошукових слів. Приклад: нерухоме майно NOT земельна ділянка.

7. Пошук з обов’язковим включенням потрібного слова.

Якщо хочете, щоб у Єдиному державному реєстрі судових рішень знайдені вами документи обов’язково включали в себе певне значення, то перед пошуковим словом потрібно поставити знак + (плюс). Приклад: визнання права власності +автомобіль.

8. Пошук з виключенням певного слова.

Для того щоб результат пошуку в Реєстрі судових рішень України не містив певного значення, перед таким пошуковим словом потрібно поставити знак — (мінус). Приклад: накладення арешту -рухоме майно.

9. Комбінований пошук.

Передбачає одночасне використання різних способів пошуку і здійснюється за допомогою дужок. При цьому використання дужок на початку пошукового запиту в Єдиному реєстрі судових рішень України не дозволяється. Приклад: визнання права власності AND (нерухоме майно OR нерухомість).

Друзі, приєднуйтесь до групи у Facebook про податки і судову практику:
https://www.facebook.com/groups/348779835713592/
1.9K views10:46
Відкрити / Коментувати
2021-08-11 10:35:23 ​​ Друзі, рекомендую для ознайомлення та вивчення змістовної та обгрунтованої постанови колегії суддів Верховного Суду щодо відмови ДФС в реєстрації податкових накладних.

Основні тези висновків суду:

«Для прийняття обґрунтованого рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом необхідно дотримуватися вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Також у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, та які досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем не зазначено конкретного підпункту критерію оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки, як і не вказано орієнтовного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальне зазначення, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД, без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком. 

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків необхідних документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. 

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. 

Також Верховний суд зазначив, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, що і було зроблено судами попередніх інстанцій».

Постанова Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі No 2040/7098/18 

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97461230
1.7K views07:35
Відкрити / Коментувати