Віршолюб

2022-01-07 15:50:00 Цікаві новини та актуальна аналітика зі світу криптовалют, а також гайди для новачків!

Усе це ви знайдете на нашому каналі, до того ж українською!

Не залишайтесь осторонь майбутнього і приєднуйтесь за посиланням нижче вже зараз!

https://t.me/+WnJwXQ6gTLxjOTk8

Можливо ми не перші, але не менш корисні. Відкрити / Коментувати

2022-01-06 18:02:00 ​ Для мене ти одна

Пропливає в тиші місяць,
Заливає сріблом небо,
Наче з тіста, хмари місить,
Ти мовчиш, казать не треба,

Коли разом, в тиші ночі,
Подивись на мене пильно,
Ти побачиш теплі очі,
І відчуєш дуже сильно

Як кохання струменіє,
Мов потоки стоголосі,
Як світанок багряніє
Діамантами у росах.

День і ніч, зима і літо,
Осінь, хляпавка, весна,
Я дарую тобі квіти,
Бо для мене ти одна!

Ігор Стожар Відкрити / Коментувати

2022-01-06 15:00:03 Запрошуємо заглянути в канал з особливо теплою атмосферою.

Там ви знайдете безліч цитат відомих людей, а також вірші, уривки з книг та багато іншого. Якщо потрібні натхнення, поштовх чи цитата для епіграфу - вам туди

@aphorism_ua Відкрити / Коментувати

2022-01-04 18:22:00 Анна Багряна Відкрити / Коментувати

2022-01-03 17:10:00 Я тільки свідок красоти твоєї...

Я тільки свідок красоти твоєї.
німий і безпорадний.
Освідчитись тобі не встиг —
я тільки вчився говорити,
шукав слова і музику до них,
щоб всю тебе вони вмістили.
А в серці зберігав вогненний біль
тих чорних блискавок що нас,
роз'єднаних, на мить єднали.
Згоріло все... А той вогонь
І нині не погас —
німий І трепетний вогонь,
останній свідок красоти твоєї...

Юрко Ґудзь Відкрити / Коментувати

2022-01-02 17:55:00 Я не знаю, де то було...

Я не знаю, де то було, — може, снилося мені 
Тільки серце не забуло про колишні, кращі дні. 
Десь в країні невідомій в щасті, в радощах я жив, 
І, з журбою не знайомий, я не плакав, не тужив. 

Там я мав криштальну душу, як дзвіночок голосну, 
А тепер тужити мушу, без зітхання не засну. 
Може, щастя і не було, тільки снилося мені… 
Серце! Чом ти не забуло про колишні, кращі дні!

Дмитро Загул Відкрити / Коментувати

2021-12-30 17:00:02 ​​ Твої очі сяють зірочками...

Твої очі сяють зірочками
у безмежнім просторі любові.
І велике почуття між нами
в погляді, мовчанні, тихім слові.

Дотик рук — це хвиля океану 
наші душі підіймає вгору.
Я для тебе ким завгодно стану:
хочеш – річкою, а хочеш – морем?

Хочу шепіт чути надглибокий —
він торкає і безодню серця.
Ти порушив мій самотній спокій,
чуєш, щастя в дім рікою ллється?!

Юлія Ткачова Відкрити / Коментувати

2021-12-28 18:20:25 Холодним павутинням вкрилося чуття...

Холодним павутинням вкрилося чуття,
Лягають на чоло в`язничі роки,
Суворим буднем стежка простяглась,
Іду по ній, розгублюючи кроки.
Лише вві сні буваю зніженим до сліз,
Тремтячими вустами рук твоїх шукаю
І мовлю у подушку стільки теплих слів
Тобі, кохана, і тобі, мій краю.
Я знову відчуваю лоскіт пишних кіс,
Вбираю промені твого кохання,
Ти серце віддала, і я його поніс,
Як запоруку перемог в змаганні.

Юрій Литвин Відкрити / Коментувати

2021-12-26 17:57:35 Люди самотні...

Люди самотні, – говорить, — це ж було помітно відразу.
Навіть більше – їхня самотність для них і є головною.
Тому хай буде пора, коли їм важливо буде збиратися разом.
І хай цю пору вони називають, скажімо, зимою.

Доки чоловіків тримає тепло ведмеже,
доки жінки тихо звіряються книгам,
хай у них буде межа, за якою все буде як вперше.
І хай цю межу вони, скажімо, називатимуть снігом.

Доки тут ще діється щось незвичайне,
доки я сам бодай чимось тут володію,
треба їм дати що-небудь радісне і печальне.
Радісне і печальне. Скажімо, надію.

Сергій Жадан Відкрити / Коментувати

2021-12-23 21:00:26 Не говори печальними словами...

Не говори печальними очима
те, що бояться вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягля!

Ліна Костенко Відкрити / Коментувати

2021-12-23 17:00:07 ​​​​Чому ми радимо канал про книжки in book we trust

Вже склали список того, що хочете почитати?
⠀
На каналі in book we trust — ви знайдете відповіді на всі питання.
⠀
Адже тут:
⠀
Рецензії на книги
⠀
Автори регулярно розповідають про бестселери, класику, хіти та нові надходження.
⠀
Найважливіші новини
⠀
Що вони означають та на що впливають.
⠀
Цікаві добірки
⠀
Автори каналу регулярно складають для своїх читачів книжкові добірки на різні теми і поради від відомих людей.
⠀
Багато книжкового контенту
⠀
Цікаві та корисні тексти про український та світовий видавничий бізнес, анонси, поради, гумор і багато іншого — все це на @inbookwetrust.
⠀
Тому підписуйтесь і читайте Відкрити / Коментувати

2021-12-22 18:20:00 Чому?

Чому, коли я був з тобою,
Була ти начебто чужою,
Чому нічого не спитав,
Чому так мало цілував?

Короткий час я був з тобою,
Й покинув першою росою.
Чому ніяк не засинаю,
Як тільки но тебе згадаю?

Чому не бачив твої очі
І в день, не тільки серед ночі?
Чому все зупинив раптово?
Чому тебе шукаю знову? 

Леонід Максименюк Відкрити / Коментувати

2021-12-20 17:20:00 Груднева буденна доба...

Груднева буденна доба,
іще не остання – тридцята.
Розчинені шафи дверцята –
на кожній полиці – журба.

Як спогади, речі старі,
у спогадах мрії новіші,
Нічого, нічого, крім віршів,
собі не придбала за рік.

Тепер їх узимку мені
читати й не перечитати.
Ніхто ж не спитає – чия ти, 
на себе хоч що не напни.

Шукаю у шафі суть я́.
Нарешті закінчу примірку. 
Журбу оберну на ганчірку.
Й хтось витре об неї взуття.

Тетяна Очеретянова Відкрити / Коментувати

2021-12-19 18:30:00 Ольга Яворська Відкрити / Коментувати

2021-12-18 16:20:00 ​​ Друзі пригадалися у тиші...

Друзі пригадалися у тиші, 
І від думки світлої про них 
Стало на душі моїй світліше, 
Ніби промінь в темряву проник. 

Голоси ввірвались в безгоміння, 
Вирізьбились постаті в імлі, 
Наче відбувалось воскресіння 
Нас далеких, бувших на землі. 

Ось ми всі так близько і так зримо, 
Що уже насправді не збагну, 
Чи стою між друзями своїми, 
Чи на них дивлюсь крізь далину. 

Світ пахучий, сонячний, зелений 
Палахкоче, мерехтить в очах. 
І моя кохана біля мене 
Зовсім молодесенька, дівча. 

Доторкнеться гілочки рукою — 
І сміється під дощем роси... 
Якщо можна, Господи, такою 
В судний день кохану воскреси! 

А душа тремтить і завмирає, 
Ніби підіймає небосхил, 
За яким нічого не минає 
немає смерті і могил.

Леонід Талалай Відкрити / Коментувати

2021-12-17 15:05:00 Намалюй мене пензлями сво́ї душі,
Постав цей портрет в галерею пейзажів,
Між заходу сонця і хмар, де дощі.
Тут тільки вдвох. Без чужих персонажів.

Ти постій, моя мила, поки я малюю,
Я шедевр на кінчику пензля творю,
Тебе біля себе я швидко змалюю.
Тепер-бо ми поруч в картині. Люблю.

В мистецтві закуті тепер вже ми двоє,
Просвітлені доброго серця звучанням,
Митці ми натхненні ліричним героєм,
Всі малюють фарбами. А ми коханням.

Андрій Лісовий

Більше поетики ліричного героя твоєї душі читай на «Не гасне ламба біля столу» - місці справжнього натхнення Відкрити / Коментувати

2021-12-16 18:50:00 Ні нарікання, ні образи, ні жалю...

Ні нарікання, ні образи, ні жалю...
Зима штрихами замалює літо.
Сніжинок у долоні наловлю,
Як цвіту із дерев несамовито.

Завиє хуга, затріщить мороз,
Сади одягнуть убрання вінчальні.
На клавесині вітер-віртуоз
Зіграє світлу музику печалі.

По вицвілім небеснім полотні
Вечірнє сонце скотиться горіхом.
Прилине спогад, наче уві сні,
І я у ньому відшукаю втіху.

Сніжинки кришталеві у руках
Внесу в тепло затишної кімнати.
І будеш ти у серці та думках,
Бо я тебе не зможу не кохати.

Наталя Мазур Відкрити / Коментувати

2021-12-16 15:00:02 #поезіяпідписників

Ти бачив на небі зорі?

Ти бачив на небі зорі? Вони вже давно погасли.
Криваве обличчя долі. Залишився тільки час.
Бог, певне, кричить: "Доволі!" Підлите в багаття масло,
Симфонія в ля-мінорі, коли вже не буде нас.

Я хочу усе забути, та не вистачає сили.
Підлийте мені отрути чи дайте на щастя шанс.
Всі люди бояться скрути, а скруту давно убили.
Такого не може бути. Прощання як реверанс...

Діана Смужаниця Відкрити / Коментувати

2021-12-14 18:23:00 Не говори мені про день розлуки...

Не говори мені про день розлуки,
Він прийде, наче фатум, все одно
І дасть нам випити по саме дно
Свинцевий келих чорної отрути.

Сьогодні сонце щастям у вікно
Всміхається і кличе сум забути,
Давай сплетем вінок пахучий з рути
І підемо на лан, де налилось зерно.

Хай музика степів чарує нас,
Я витру ніжним поцілунком сльози –
Адже їм падати тепер не час,
Щоб цвіт не згас, коли прийдуть морози.

А по долинах виноградні лози
Шепочуть: "Поцілуй ще сотні раз!"

Юрій Коломиєць Відкрити / Коментувати

2021-12-13 16:23:00 Людмила Юферова Відкрити / Коментувати

2021-12-12 17:47:00 Добра в брехні немає

Запам’ятайте на всі дні.
Життя так вимагає.
Не вірте ні одній брехні.
Добра в брехні немає.

Хоч потонув цей люд в брехні.
І нечисть явно процвітає.
Не забувайте у вісні.
Добра в брехні немає.

Нехай ще тішаться дурні.
Брехня їх доконає.
І погниють діла брудні.
Добра в брехні немає.

Володимир Назаренко Відкрити / Коментувати

2021-12-12 15:10:00 Хочеш здивувати своїх друзів знанням української?

Тобі до нас! На канал Українська з ґедзиком @ukrgedzyk

Щодня на тебе чекають найсмачніші українські фразеологізми.

— І станеш ти стріляним горобцем!
— І хапатимеш зірки з неба!
— І відчуєш себе на сьомому небі!
— І не дасть тобі жаба цицьки!

Оригінальні пости, кумедні картинки, смішні відео та цікаві голосування — усе для тебе, щоб українська заходила легко!  

Підписуйся на канал Українська з ґедзиком уже зараз. Відкрити / Коментувати

2021-12-11 18:00:02 Одягни мене в ніч...

Одягни мене в ніч, 
одягни мене в хмари сині 
І дихни наді мною 
легким лебединим крилом, 
Хай навіються сни, теплі сни лебедині, 
І сполоха їх місяць 
тугим ясеновим веслом. 

Зацвіте автострада доспілими гронами, 
Змиє коси рожеві 
в пахучім любистку зоря. 
З твого чистого ставу 
між лататтям та Оріонами 
Ти лебідкою плинеш у безкресі мої моря. 

Одягни мене в ніч, 
одягни мене в хмари сині 
І дихни наді мною 
легким лебединим крилом. 
Пахнуть роси і руки. 
Пахнуть думи твої дитинні. 
В серці плавають лебеді. 
Сонно пахне весло. 

Іван Драч Відкрити / Коментувати

2021-12-09 18:40:00 Ігор Бондар-Терещенко Відкрити / Коментувати

2021-12-08 17:30:00 ​ Вже неминуче буде сніг...

Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину…
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.

За ногу вхопить вітер дим,
А сніг і дим завіє,
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє.

Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,
Останні яблучка із ніг
Зіб’є із віт над світом.

До айстр останніх припаде
Губами сніговими
І тихо їм щось доведе,
І забіліє з ними…

Під самим садом обрій ліг
На сіру павутину…
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину…

Микола Вінграновський Відкрити / Коментувати

2021-12-08 15:00:02 Хто сказав такі слова "Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе!"? Відкрити / Коментувати

2021-12-06 19:00:02 Я давно вже в твоєму полоні

Хтось залишив на небі сліди,
Ледь помітні сріблясті мережки,
Наче пензликол тонко водив,
Чи різьбив фантастичні сережки.

Ти, стрибаючи впрано кудись
Із пір'їночки знов на пір'їну,
То злітала в незвідану вись,
То ховалась у білу хмарину.

Я відчиню для тебе вікно,
І тобі простягну я долоні,
Я чекаю на тебе давно,
У твоєму давно я полоні.

Ігор Стожар Відкрити / Коментувати

2021-12-06 15:00:07 «Кіт і Лампа» – теплий, ламповий телеграм-канал для тих, кому хочеться авторського тепла, і цікаво почитати думки на різні теми. Про всяке-різне - без цензури і з котиками. Відкрити / Коментувати

2021-12-05 17:10:00 ​​#поезіяпідписників

KOOP ISLAND BLUES

для кожного у світі ліхтаря
десь є людина. може, навіть двоє.
/ти знаєш, що на місяці - моря?/
я не сумую. просто ще постою.

○

хай там, у згадці, що лунка, як звук,
усе живе. дозволь йому пробути.
щоб кожна злива, кожен доторк рук
болів, як усміх, що зумів минути.

нехай собі дахи шумлять з дощем
і люди хай милуються зірками.
аж поки літо поведе плечем
нехай мости схиляються над нами.

нехай все буде, як ще не було.
по-іншому і ні на що не схоже.
таку самотність не долає зло.
дивися в небо - так не кожен зможе.

на острові все холодніші дні.
вже скоро осінь й це - останні грози.
ми ще не знаєм, але навесні
ми вже сюди вернутися не зможем.

ми ще не знаєм, що впіймати мить -
це не проблема. втримувати важче.
здавалося, нехай собі летить.
ми ще наловим. може, навіть кращих.

○

я тут стою неначе й жартома.
дахи шумлять і ліхтарі світають.
не жаль, що більше острова нема.
лиш боляче, що острів пам'ятаю.

helly lolly Відкрити / Коментувати

2021-12-04 17:20:00 Анна Багряна Відкрити / Коментувати