2022-06-22 16:10:00
Ну, шо зробиш?
Просто не склалось.
Не вийшло стати зіркою світового масштабу.
Не знайшла дядічку, який тягнутиме за тебе мазу.
Якось, обійдеться без тебе, екран на Гулівері.
Доведеться стати коліщатком, а не інженером у цій системі.
Ти мріяла вірно і усім серцем, кожним капіляром, прагнула вищого.
Але ж ось він, я - метр дев‘яносто п‘ять з незакінченим вищим.
Ось же, я - нічого не маючий і перспективно життєво безробітний.
Ось, стою перед тобою, у шкарах із секонду, букетом з клумби і такий привітний.
Люба, тут пан, або пропав; якщо вже пропадати, то тільки зі мною.
Якщо пропадати, то тільки цією весною, тільки зі мною і моєю журбою.
З моїм равликом, що пережив три місяці війни без їжі і води.
Пропадати треба туди, де нікому нас не знайти.
Де немає зими, томатного соку і похмілля.
Є одне слово, яке римується зі словом похмілля, але мені лише 19, рано думати про весілля.
Хіба що, ти вмієш готувати найсмачнішу у світі солянку.
І не проти, якщо я посаджу коноплю на нашому ґанку.
Канал автора: https://t.me/korkorfei
290 views13:10