Flow | Юра Гнатюк

2021-09-21 14:02:10 ​Як використовувати функціонал Google Docs на максимум? #Productivity

Якщо ви користуєтесь Google Docs, ви один із 2 000 000 000 щомісячних активних користувачів Google Suite. Але скоріш за все, ви, як і більшість людей, не використовуєте цей сервіс на повну

Ось 8 маловідомих функцій, які зекономлять ваш час:

Якщо ви втомилися друкувати або просто не любите писати, спробуйте проговорити текст та дозволити Google набирати замість вас. Натисніть Інструменти → Голосове введення. Як на мене, це одна з найбільш недооцінених функцій загалом. Також надиктовувати можна відразу у ваших телефонах в месенджери та чати (кнопка з іконкою мікрофону). Раджу навчитись, особливо всім любителям «голосових». P.S. цей пункт надиктовано

Досі перекладаєте документи по частинах в Google Translator? Це також можна зробити, натиснувши Інструменти → Перекласти документ. Просто виберіть мову, і Google зробить все за вас, створивши окремий новий документ із перекладом.

Офлайн-документи. Працюйте над документом навіть без доступу до інтернету. Натисніть Файл → Зробити доступним офлайн.

Як одразу відстежити кількість слів?
Натисніть Інструменти → Кількість слів і встановіть прапорець «Відображати кількість слів під час введення тексту».

Якщо ви працюєте у великому документі, можна загубити те, що важливо. Створіть зміст зверху, щоб ви могли легко перестрибувати між різними частинами. Натисніть Вставити → Зміст.

Як зробити так, щоб легше було повернутися туди, де ви зупинили редагування? Виділіть своє останнє речення і залиште коментар.

Щоб створити новий документ, просто введіть http://docs.new у браузері. Максимально просто можна створити новий документ і на ПК:
• Cmd + L на Mac, Ctrl + L у Windows для переходу до рядка пошуку
• Далі http://docs.new
• І почніть писати

Маєте декілька облікових записів Google? Можна додати номер після URL-адреси http://docs.new , щоб створити новий документ у конкретному обліковому записі:
• http://docs.new/1 створює новий документ у вашому основному обліковому записі
• http://docs.new/2 створює новий документ в іншому обліковому записі

Також це працює для інших програм G-Suite:
• http://sheets.new
• http://slides.new Відкрити / Коментувати

2021-09-17 11:09:43 Що б я хотів розуміти на старті бізнесу? #Business

Це перша частина думок на тему «Що б я хотів розуміти на старті бізнесу?» Час від часу публікуватиму такі пости на каналі.

Знайти ментора — це не лише пошук якісної людини з результатами. Менторство — це про те, щоб стати персоною, якій чудові наставники захочуть допомогти.

Твоя перемога не означає, що інші зазнають поразки. Справжні переможці допомагають сотням іншим перемагати разом з ними.

Вчитись почуватись комфортно в некомфортних ситуаціях та обставинах. Більшість важливих справ та рішень — поза зоною нашого комфорту.

Бізнес — завжди про людей. Особисті стосунки — завжди визначають бізнес. Люди хочуть робити бізнес з людьми, які їм подобаються.

80/20. Дуже невелика сума ваших зусиль дає основну кількість та якість ваших результатів. Якщо ви знайдете час, щоб зрозуміти, що саме для вас працює найкраще, ви зможете робити набагато більше набагато швидше.

Більше уваги меншій кількості справ. Зайнятість — не синонім ефективності.

Вчитись швидко помилятись та визнавати це. Час дорожчий за гроші.

Чим дисциплінованішим ти стаєш, тим легшим стає твоє бізнес-життя.

Бути хорошим підприємцем і мати гроші — це лише невелика частина пазлу життя. Набагато складніше — бути ще й хорошим другом, чоловіком, батьком, здоровою, цілісною та щасливою людиною. Відкрити / Коментувати

2021-09-15 18:28:17 ​Таємні «білі списки» Facebook

За останній тиждень Facebook двічі гучно появлявся у медіапросторі. Спочатку — завдяки «розумним» окулярам у колаборації з Ray-Ban (привіт, Snapchat Spectacles, які вийшли ще 4 роки тому). А наступний інфопривід з хвилею медійного хайпу стався після публікації розслідування The Wall Street Journal на базі внутрішніх документів компанії.

Отож, в чому суть?

У Facebook є «білі списки» користувачів, яким дозволено порушувати правила соцмережі. Йдеться про систему, яка дозволяє популярним юзерам (селебріті, блогерам, політикам і т.д.) уникати ключових правил і відповідно санкцій за їх порушення. Відомі люди з великою аудиторією можуть публікувати пости, які, наприклад, містять елементи хейт спічу або відвертого сексуального контенту, і їх за це не блокують.

Систему XCheck створили для VIP-користувачів. Дехто занесений у «білий список» і звільнений від обмежень Facebook, інші можуть одразу публікувати контент, який порушує правила соцмереж, без подальшої модерації. У 2020 році в XCheck було не менше 5,8 млн акаунтів. Зокрема, свого часу в цьому переліку були (чи досі є?) Дональд Трамп, Неймар і сам Марк Цукерберг.

Факт існування XCheck для привілейованих юзерів зайвий раз підтверджує: у Facebook прекрасно розуміють, що їхня система далеко не завжди працює коректно. Скарг на несправедливі бани та обмеження від Facebook вдосталь. Втім метод боротьби з цим (а точніше метод поділу на «VIP» і «не VIP») був обраний не найкращий.

Інсайди з внутрішньої презентації про Instagram
Також WSJ поділилися порцією інших цікавих інсайдів стосовно Instagram. На внутрішній презентації Facebook підняли тему ментального здоров'я підлітків через соцмережі. Адже підлітки в Instagram порівнюють себе з ідеальними зображеннями в соцмережі і отримують розлади сприйняття власного тіла, тривогу і депресію. Ці дані соцмережа не висвітлює для всіх. Ось головні тези:
Соцмережа лише погіршує ситуацію зі сприйняттям свого тіла для третини дівчат-підлітків.
Підлітки звинувачують Instagram в підвищенні рівня тривоги і депресії.
У 13% британських і 6% американських підлітків з суїцидальними схильностями бажання накласти на себе руки з'явилося через Instagram.

P.S. Якою соцмережею ви користуєтесь найбільше/найчастіше? Відкрити / Коментувати

2021-09-11 13:03:04 ​В.І. #Щоденник

Фото з короткого походу на яхті до водоспаду і черепашиного острову в Анталії. Однак вся історія цієї подорожі за кадром, бо за кадром — Віктор Ілліч.

Знайомтесь: Віктор Ілліч, з Москви, народився в Криму, колишній маститий керівник енергетичного сектору СРСР. Зайшовши в мінібус, він одразу звернув на себе увагу гучним «Доброе утро!» і повторенням цієї фрази після того, як четверо йому в’яло відповіли. Він не здавався і продовжував в стилі: «Вы что не проснулись ещё? Едем путешествовать!». Я подумав, що він військовий на пенсії, що мене сильно напрягло, з усіх відомих причин.

Усі манери та стиль поведінки були схожі до людей такого «віросповідання», але потім, під час ініційованої ним розмови, виявилось, що він енергетик, відповідав за побудову електростанцій по всьому Союзі, в тому числі і в Києві.

Насправді з такої побутової розмови складно зрозуміти справжній масштаб людини, із двох причин:
— деякі люди дуже люблять перебільшувати;
— деякі люди доволі скромні, щоб про себе розповідати «на повну».

Хоч і В.І. навряд чи відноситься до другої категорії, проте лімітований час та певна кон’юнктура розмови все-таки накладала свій відбиток.

Не зважаючи на це, з уривків нашої дискусії точно можна було сказати, що товариш він — неабиякий. У контексті нашої зустрічі більше пасує слово «безподобний». Однак в розрізі його життя таки — непересічний. Від подорожей майже по всіх країнах світу до управління командами в 500 програмістів під внутрішні енергетичні проєкти.

Зізнаюсь, справжня цікавість до його персони в мене виникла після його запитання: «Юра, а знаешь сколько мне лет?» Я звичайно відповів «18», що в нього викликало щиру радість. Однак правильна відповідь — 84.

Не те, щоб це рекордно багато. Проте, зізнаюсь, мені не часто доводилось бачити людину в 84 роки, яка не просто самостійно подорожує, а й ходить на яхті, купається, п‘є пиво і... дуже чітко мислить та говорить. У нього настільки добре працює голова та пам’ять, що деякі 20-річні позаздрять.

Тестуючи на предмет приналежності до енергетичного сектору, я запитав його версію причини трагедії на Чорнобилі. Тиждень до катастрофи він проводив лекцію саме на тому злощасному реакторі. Від нього отримав розгорнуту інженерно-наукову відповідь, і його мокрі від сліз очі. Розчулився старий.

Я теж дуже «розчулювався», коли ми починали говорити про Крим: він з романтикою, бо там народився і вчився, а я — про війну. Не зважаючи на вік, я попереджав, що він ходить по дуже тонкому льоді, і нехай краще навіть не пробує. Вони зазвичай всі такі загальнолюдські поки в меншості і поки це світська розмова, а потім — ноги на стіл і з такою дідовською помішкою всіх незгідних засилають в ГУЛАГИ і реалізовують Голодомори та Іловайські котли. Тому романтики я не відчував від слова зовсім.

А ще мене дуже забавляють їхні коментарі щодо Львова: «очень красивый город, чудесный оперный» — всі, як під копірку, однакові, ніби з методички. А те, як росіяни пробують абстрагуватись та відсторонитися від своєї держави, коли розмова заходить за геополітику чи регіональні справи, взагалі заслуговує Оскара. Таке враження, що ти розмовляєш не з росіянином, а з греком — все так нейтрально і чітко диференційовано: ми — простий народ, вони — влада. Все погане робить влада і ми за це не відповідаємо. Ну так... аж хочеться повірити, але тут є деякі розбіжності. Віктор Ілліч — це не «простий народ». З його ж слів, великий радянський та російський діяч, всі доньки/внучки в МГИМО вчились, в Франціях жили, «дача» на Рубльовці (показував милі фото з псами), і точно серед знайомих та друзів є генерали, в тому числі чинні, і цілком можливо, що хтось з них і медальку «За возвращение Крыма» має. Скажете, що задалеко мене уява занесла? Не думаю. Так працює система.

Буду відвертим, в інших обставинах я навряд би чи взагалі вступив в будь-яку дискусію з такими представниками тієї держави. Однак всього шість рендомних людей на яхті, і дуже проактивний В.І. — зробили свою справу. Ну і ще моя цікавість й те, що я полюбляю тестувати різні соціальні ролі для того, щоб пробувати краще розуміти світ. Відкрити / Коментувати

2021-09-07 11:11:24 ​Куріння #Life

Нещодавно до мене прийшло неприємне усвідомлення того, наскільки ж багато людей і далі продовжують курити.

Я був на святкуванні дня народження і за столом біля мене закурили. Зазвичай у таких випадках, абсолютно не соромлячись, прошу вийти з-за столу і покурити десь в іншому місці. Користуючись логікою: твоя свобода завершується там, де починається моя. Однак цього разу я це зробив не відразу, бо в один момент зрозумів, що з 8-ми присутніх людей не курю лише я (!). Отже, я в абсолютній меншості, і дуже навіть логічним у такому випадку було б те, щоб я встав і «погуляв», поки всі покурять.

Я звичайно попросив. Втім сам факт мене дуже здивував. Я зрозумів, що з того часу, як сам кинув палити, жив у вигаданому світі, де ця звичка поступово відійшла в минуле і здебільшого залишилась у голлівудських фільмах другої половини ХХ століття.

Однак це не так. Виявляється більшість молодих людей і далі продовжує курити, та робить це технологічно — з допомогою «айкосу». Загалом виглядає, що ця «інновація» реально врятувала тютюнові компанії та призупинила відмову людей від цигарок. Шкода правда, що, за словами людей з цієї ж індустрії та лікарів, «айкос» — ще більш шкідливий для здоров’я. Не лише через те, що сам девайс провокує частіше курити, а, в першу чергу, через матеріали того, «що куриться».

Я, до речі, пишу це з позиції людини, яка була найгіршим курцем з усіх, кого знаю. Я з легкістю викурював дві пачки в день: зранку купував одну, а ввечері — вже іншу. Реально нічого не міг робити вранці до своєї першої «сигарети» та добре пам’ятаю часи, коли не було грошей і доводилось купувати цигарки поштучно в бабусь на зупинках.

Я не курю вже 9 років. І як колишній курець, точно знаю, що жодні аргументи, факти, зауваження, застереження чи залякування на людей не діють. Всі ці страшилки в 99% випадків провокують палити ще більше та «смачніше», як колись мене. Буквально після кожної антиреклами цигарок хотілося закурити, і кожна моя наступна сигарета ставала ще більш естетичною та «смачнішою».

Веду до того: якщо в людини не буде внутрішнього запиту та усвідомленого бажання кинути курити, нічого з цього не вийде.

Ніколи не переконую нікого кидати курити напряму. Однак реально деколи до безглуздості смішно бачити людей, які п’ють за розкладом десятки різних бадів та вітамінів, паралельно закурюючи їх сигаретами. Я колись побачив таке у свого друга і постарався жартом розвинути досить логічний, на мою думку, взаємозв’язок: «проста» відмова від цигарок дасть набагато більше користі для твого здоров’я, ніж ці сотні таблеток. Аргумент виглядав досить логічним. Друг погодився, його ця думка зачепила. На час це спрацювало — він перестав курити. На жаль, лише на час.

Чому? Знову-таки: без власного бажання та рішення це не спрацює. Тому, все, що я можу — це час від часу нагадувати людям про те, що куріння — їхній власний свідомий вибір, який скорочує їм тривалість життя. Є багато гарних міфів, вигаданих тютюновими компаніями, але статистика — річ прагматична. А ще дуже прагматичним є скоринг страхових компаній, і те, як вони ухвалюють рішення щодо видачі вам страхівки від критичних захворювань, аналізуючи в тому числі й ситуацію щодо вашого куріння.

Інформації зараз дуже багато. Якщо захочете, знайдете та почитаєте і дослідження, і книги Аллена Карра. І можливо, в якийсь день з’явиться бажання всерйоз задуматися про відмову від такого очевидного способу скорочувати собі термін перебування на Землі.

P.S. Фото ще з тих архівів, які припали не лише пилом, а й сигаретним попелом Відкрити / Коментувати

2021-09-02 11:10:13 Споживання інформації #Productivity

Споживання інформації не дорівнює отримання знань. У час інформаційного передозу — це просто надважливо розуміти та розрізняти.

Якщо ви про щось читаєте, дивитеся відео на цікаву вам тему, але не встигаєте про це якісно подумати, обговорити та спробувати застосувати цю інформацію в діях, то ви навряд зможете практично використати досвід чи ідеї, про які дізнались.

Отримання знань — це вміння використовувати нову інформацію в діях. Базовий процес навчання складається з рефлексії, зворотного зв'язку та дій. Відкрити / Коментувати

2021-08-30 12:05:11 ​$$$ #Finance

37% з усіх існуючих доларів ($) було надруковано за останні 18 місяців.

Для того, щоб глибше зрозуміти, що це означає, і чому, до прикладу, інфляція в США не 37% треба орієнтуватись в «Money Supply Chain», але все ж, факт залишається фактом: грошової маси стало рекордно багато. Відкрити / Коментувати

2021-08-27 11:04:51 Люди зазвичай набагато більше переймаються формою, а не змістом #Life

• атрибутами, а не результатами;

• тактикою, а не стратегією;

• красивими словами/фотками, а не KPI;

• красою власного офісу, а не реальним «value» для клієнтів;

• зарплатою, а не розвитком;

• сьогоднішнім днем, а не перспективою;

• зацикленістю над собою, а не пошуком рішень.

Ми — люди, і це інколи властиво нам. Однак варто пробувати знайти баланс, бо така асиметрія з легкістю може перерости в хронічне захворювання. Насправді, не так часто доводиться зустрічатись з тими, в кого форма відповідає змісту, проте дуже часто саме такі люди і є лідерами своєї галузі, сфери, напрямку, ринку. Відкрити / Коментувати

2021-08-24 11:48:53 Україні 30: День ідентичності, або день Інформаційної незалежності

Загалом в цей день звучать дуже багато пафосних слів: люди постять фото у вишиванках та з прапорами, згадують історію, говорять про поразки та перемоги, ну і мріють про щасливе майбутнє для своєї країни та своїх дітей.

Я теж зазвичай так роблю і про подібне пишу. Однак цього року, користуючись нагодою ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, я б хотів поговорити про річ, без якої, як на мене, сама незалежність до кінця не є можливою, про — нашу ідентичність.

Давайте спробуємо статистично проаналізувати і змоделювати портрет середньостатичного українця, щоб постаратись зрозуміти, якою ж на 30-му році незалежності України є його ідентичність?

Спробую припустити: на словах та на фото, особливо в цей день, — ідентичність українська та проєвропейська за цінностями. На діях же — здебільшого ідентичність радянська, а точніше можна сказати — пострадянська.

Зайдіть в TOP-100 Ukraine в Apple Music, в YouTube Trends, подивіться топ пошукових запитів українців в Google за останні роки. Ну або ж прислухайтесь до музики в сторіс ваших друзів та дітей — ви помітите наскільки багато там «моргенштернів» і добре зрозумієте, про що я.

Тільки дуже прошу не зводити ці слова до дискусії про українську мову. Мова в цьому випадку не стільки причина, скільки наслідок. Справжня суть тут у спільному ментальному та інформаційному просторі, і він для багатьох із нас досі залишився пострадянським.

У такому випадку, по суті, досить логічними є усі наслідки такого вибору: деякі українські гурти, блогери, ютубери, режисери і бізнес продовжують орієнтуватися на СНДшний ринок.

Тільки-от питання: навіщо?

Ну окей, вищеперераховані «професії» скажуть: «just a business». А як щодо усіх інших людей, які споживають ці продукти?

Зрозумійте мене правильно, я не з тих людей, які хочуть вдавати, що у нас з Росією немає нічого спільного. Так думати занадто романтично та наївно. Як мінімум, є спільний період в складі Радянського Союзу (і немає різниці насильно це було чи добровільно), який сильно дається взнаки й досі. А патерни типового совкового мислення відчуваються навіть у «покоління Z». Тобто навіть у тих людей, які народились уже в незалежній Україні. ​​Homo Sovieticus не вимирає, а адаптується під сучасні реалії.

Втім навіть, якщо припустити, що в період спільної історії були створені деякі хороші речі, то все одно час невпинно рухається вперед. Після Криму, Донбасу та Війни, станом на 2021 рік, час та досвід абсолютно чітко дає зрозуміти: модель радянської ідентичності, цінностей та сенсів — не працює. А сучасна модель Росії, яку вона силоміць та справжньою війною нав’язує Україні, — це просто ще гірша модернізована модель «ідентичності тюрми народів».

Для багатьох Українців 2014 рік став катарсисом. Чимало людей у той час вперше почали задумуватись про справжню відмінність між українцями і росіянами. До того часу протягом всіх років незалежності (і без різниці Львів це чи Одеса) більшість в один голос співала пісню Бумбокса і Басти «здесь даже солнце не видно, и все равно кто решает Москва или Киев». І так, все-таки більшості було все одно.

Здавалось б, нове покоління уже пройшло через війну: бойову, економічну та війну сенсів. Символи, ідентичність та вектор розвитку мали би бути для нас, за замовчуванням, зрозумілими та однозначними. Адже в нашому контексті з Кримом та Донбасом відсутність українських особливостей та символів, на жаль, автоматично означає наявність російських. І якщо ми перестанемо розбудовувати та оберігати українську ідентичність, матимемо російську — привезену на танках з лозунгами, які усі нам до болю відомі.

Шкода, звичайно, що багато хто, прочитаючи цей текст за 15 хвилин, забуде ці слова і піде танцювати під дешеву російську попсу, або дивитись «Поліцейського з Рубльовки».

Проте будуть і ті, хто, можливо, ще раз задумається щодо своєї ідентичності та свого інформаційного простору.

З Днем Незалежності!

Повну версію цього тексту можна прочитати ОСЬ ТУТ. Відкрити / Коментувати

2021-08-21 12:10:15 ​Відень/Австрія #Life

Повернулись цього тижня з Австрії, де ми провели 8 днів у так званому «Workation» (6 днів у Відні та 2 дні в австрійських Альпах).

Перш за все, дуже радий, що ми не зробили дурниці і не їхали туди на авто. На таку кількість днів — це просто немає змісту. Зараз «Austrian Airlines» мають прямий рейс Львів – Відень. І відверто кажучи, це один з найпростіших перельотів в житті: година в польоті, 25 хвилин з аеропорту до готелю. І все: будь ласка, Відень до ваших послуг. Жодних кордонів, черг, транзитів і платних доріг.

Трохи про нову реальність і вакцинацію. У кожному закладі в Австрії (ресторан, готель, музей) перше, що у вас запитають — це паспорт вакцинації, а у 80% випадках ще додатково дадуть заповнити паперову форму

Без паспорту вакцинації реально нікуди не пускають. Заклади перевіряють і штрафують, якщо ті не дотримуються правил. Є ще варіант робити кожні два дні тест за 30€. Як цей варіант працює — не знаю, не перевіряли.

Це була моя перша поїздка у Відень. І після цього знайомства, думаю, що не остання. Загалом місто десь таке, як я собі і уявляв — помпезне, зелене, відносно мультикультурне, багате архітектурою і культурними тусовками.

Відень — це точно одне з тих топових місць, які створила західна культура за останні декілька століть. У цих фасадах та архітектурі династія Габсбургів і їх імперія відводили душу як могли. Стільки залили грошей у ці стіни, що словами складно передати.

Мені сподобалось місто тим, що вільно говорить англійською, привітними людьми, якісними сервісами, білим вином і просто фантастичним штруделем в Cafe Central! Також тим, що моментами було відчуття дому через схожість зі Львовом: будинки та кольори на фасадах, оперний театр.

Дехто зі знайомих казав: «та я не знаю, що там можна тиждень робити, вам буде скучно!» Як на мене, якщо по-справжньому захотіти «відчути місто» і походити в музеї, палаци, театри, то навряд чи і місяця буде достатньо.

Тут все залежить від ваших запитів до подорожей, від того, які у вас цілі, і як ви «вивчаєте міста». Звичайно, якщо все проходити експрес-темпом, нікуди не заходити всередину, а просто ззовні «зачекінитись із селфі», то і два дні з головою буде достатньо.

Збережіть собі топ локації для подорожі у Відень: Hofburg, Hundertwasserhaus, Wirtschaftsuniversität wien, DC Tower Wien (сніданок в ресторані «Flow»), Schloss Schönbrunn, Albertina Museum Wien, Belvedere (картини Клімта, Ван Гога), Kahlenberg (гора, з якої прекрасний вид на місто — найкраще відвідувати перед заходом сонця), Wachau Сultural Landscape (вино), Prater (парк розваг), Plachutta (локальний ресторан, раджу Tafelspitz), Cafe Central (штрудель!).

Також просто ідеальний та легкий маршрут з Відня, щоб поїздити на авто по австрійських Альпах (за нього окреме дякую моєму знайомому Всеволоду!)

День 1: добратись до міста Gmunden — там зупинка на декілька годин. Далі Schörfling am Attersee — там можна покупались в озері. Далі Mondsee (і там ночувати в якомусь з сіл). Ми зупинялись в Hotel Schönberger — дуже класне місце з прекрасними краєвидами, своїм пляжем і чудовими власниками.

День 2: виїхати в Sankt Gilgen, потім в Sankt Wolfgang (найбільше сподобалось воно — ми тут встигли і пообідати, і ще раз покупатись). Це два чудові села на одному озері. Далі, за бажання, можна заїхати в село-казино Bad Ischl. І насамкінець заїхати в супер-мегапопулярний і туристичний Hallstatt — тут багато варіантів, чим себе зайняти, тому обов’язково заздалегідь погугліть, що вам найбільше до вподоби.

Із таким маршрутом за два дні ми встигли відвідати 6 різних озер, через відсутність інтернету загубитись в якомусь з австрійських автентичних нетуристичних сіл (що стало одним з найбільш пам’ятних моментів подорожі) і назбирати сотні прекрасних спогадів із цих краєвидів та зелених пейзажів. Досі не можу зрозуміти, чому в альпійський селах газон інколи кращий, ніж в парках у Відні, і що вони роблять, що там зовсім немає кротів?!

Ті, хто був у Відні/Австрії, можливо, я якісь місця пропустив? Доповнюйте в коментарях! Відкрити / Коментувати