Зейгарнік Ефект

2022-08-22 19:45:00 Курган i Агрегат потрапили до рейтингу Forbes «30 до 30: обличчя майбутнього». Вітаю, це досі одні з найцікавіших і найщиріших представників популярної музики.

Також у списку багато військових, захисники Азовсталі, парамедикині, Тарас Чмут («Повернись живим»), режисерка Аліна Горлова, комік Сергій Липко, плавчиня-паралімпійка Єлизавета Мерешко, підприємці і якійсь блогер з гори.

Повний список тут Відкрити / Коментувати

2022-08-01 21:35:23 ​​«Знайдемо кожного». Сьогодні закінчився аукціон сорочки із таким написом від бренду з Миколаєва Стрій (С3Й) із дизайном від харків’янина Маграна Тата. Вишита сорочка руками. На жаль, була в єдиному екземплярі. І я провтикав запостити вчасно.

Трохи про Маграна. Він народився у Сирії, жив у Алеппо. Коли йому було 10 років, рф почала нищити його місто. Сім’я евакуювалась у військовому літаку на батьківщину мами, у Харків. Тут Магран вчився, вивчив українську, став «штатним» волонтером у Муніципальній галереї.

І ось, все повторилось знову:

«Я вже один раз втратив дім, рідних, друзів, знайомих. Я вже один раз нанюхався порохових газів, наслухався звуків автоматних черг і вибухів за вікном. Тільки асимілювався з іншим середовищем, осів тут і почав будувати довгострокові плани — знову вибухи, знову повідомлення про смерті друзів і знайомих, знову кудись у невідомість пакувати валізи, їхати під оркестром градів. Знову відчувати постійну загрозу життю, уявляти, як пройдуть мої ймовірні похорони, писати комусь і думати, що це, можливо, останнє, що я пишу цій людині»,

«…і в Україні, і в Сирії Росія застосовує однакові стратегії. Наприклад, коли у Сирії російська авіабомба падала на будинок з цивільними людьми, то Міністерство Оборони Росії одразу повідомляло, знищено базу ІДІЛа, а в Україні одразу кажуть, що — «нацистів з АЗОВу».

Після вторгнення Магран розносив у Харкові продуктові набори людям, які не можуть самостійно пересуватися, регулярно організовує збори для військових і передає їм необхідні речі.

Повний текст інтерв'ю тут.

Ще Магран колись організовував скетч-тури зі спільнотою урбан скетчерів до археологів, про які я писав, малює піксель арт, веде телеграм канал @pocherkushi. Підписатись ще можна на його.

Тепер про Стрій. Бренд кастомізує речі та віддає частину на ЗСУ. Інстаграм у кнопці. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 17:37:34 У Приштині в Косово відкрилася мандрівна європейська бієнале сучасного мистецтва Manifesta 14. Серед учасників — художниця Алевтина Кахідзе. Через метафору інвазії в людському та рослинному вимірах вона представила проєкт про російсько-українську війну: VR-фільм, комікс і гербарій, зібраний в Україні та Північній Америці.

Художниця давно досліджує рослинний світ і, зокрема, такі інвазійні види, як ваточник. Завезені зі США, вони почали буквально заполоняти українські землі та витісняти місцеві види.

Через комікс мисткиня розповідає про переховування у підвалі на початку повномасштабного вторгнення Росії: «Я поводжуся як рослина: залишаюся на місці, незважаючи на постріли. Не тікаю!».

У фільмі розмови про окупацію перемежовуються з ботанічними діалогами та документальними кадрами війни. У фіналі Алевтина готує на кухні ваточник за рецептом американських аборигенів, проводячи паралель між реальними та символічними інвазіями.

Invasions, 2022 Alevtina Kakhidze. Photo Manifesta 14 Prishtina / Ivan Erofeev Відкрити / Коментувати

2022-08-01 12:00:03 Bouquet Kyiv Stage 2022, найкрутіший фестиваль класичної музики, пройде 5-7 серпня у Києві.

Щороку на фестивалі виконували найцікавіші твори, та демонстрували єдність української музики з європейською традицією.

Цьогорічний, п’ятий, фестиваль пройде у більш стриманому форматі воєнного часу: на закритих майданчиках, але в заповіднику «Софія Київська», без відкритої сцени і visual art, але з музикою, українським кіно, виставками, бесідами. Цього року Bouquet Kyiv Stage 2022 – це фестиваль-подяка мужнім захисникам. Тому тема цьогорічного фестивалю — «Заради життя».

У програмі:

Пісні на вірші Тараса Шевченка, Богдана-Ігора Антонича, Василя Стуса, Оксани Забужко, Сергія Жадана та Кароля Войтили (Папа римський Іван Павло ІІ).

Твори українських композиторів В. Сильвестрова, Є. Станковича, Ю. Шевченка, Г. Гаврилець, Л. Колодуба, Ю. Мейтуса. Віталія Вишинського, Золтана Алмаші, Олега Безбородько, Вікторії Польової.

Тріпл ювілеї міцно споріднених композиторів Гайдна (290), Сильвестрова (85) і Станковича (80).

Виступ Антона Дегтярьова - композитора, який поєднує сучасну класику, ембієнт, грандж, нойз та електроніку. Він представить свої музичні роздуми на тему ейфорії після закінчення війни та повоєнної відбудови.

Концерт для двох клавесинів братніх Йогана Баха та українського композитора Максима Березовського.

Госпел та джазові пісні.

Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського.

Детально про програму писав Лівий Берег.

Або можна подивитись на сайті фестивалю. Відкрити / Коментувати

2022-07-31 20:42:55 Vasya Dmytrik - Знайдені суб’єкти IІI, ІV, V; iз громадського джерела “трупи кацапів та інше”, 2022 Відкрити / Коментувати

2022-07-31 11:47:55 Свіже інтерв’ю Міті Фєнєчкіна для Bird in Flight:

«Мені завжди важко відповідати на питання, звідки я: народився в Томській області, потім жив у Омську, у дванадцять років з мамою переїхав до Миколаєва, у двадцять чотири — до Харкова, а зараз п’ятий рік живу в Одесі. Але все ж таки почуваюся саме харків’янином».

Інтерв’ю для Зейгарніка Мітя давав у 2020 році, прочитити можна тут. Також нагадаю, що Мітя - автор лого каналу.

Ще є видавництво та крамниця аналогових речей BOTSAD Store, де можна придбати артбуки та мерч.

Окрім величезної кількості малюнків, Мітя створив велику кількість обкладинок музичних альбомів для Вагоновожатих, Джозерс, Океану Ельзи та інших.

Нещодавно проілюстрував нову книгу поезій Олега Каданова. Відкрити / Коментувати

2022-07-31 11:19:13 ​​«Щоденники війни» - виставка у DYMCHUK GALLERY, Київ, триває до 7 серпня.

Галерея разом із ГО «Космостабір» робить колективну виставку, де зібрали роботи, що були створені після 24 лютого. На виставці живопис, графіка, плакат і щоденники.

Серед художників, чиї роботи я знаю і люблю:

Мітя Фєнєчкін
Альбіна Ялоза
Etchingroom1 їх роботи могли бачити на Другій бієнале молодого мистецтва у Харкові у 2019.
Василь Дмитрик із серією «Знайдені об’єкти», де він накладає страшні маски на фото трупів рашистів.

І ще художники, кого знайшов:

Закентій Горобйов
Дар’я Чечушкова

У кнопці сайт галереї, де можна подивитись частину робіт. Відкрити / Коментувати

2022-07-30 14:07:42 Друзі, на жаль, ми скасовуємо сьогоднішній концерт.
Ярослава захворіла й не зможе зіграти.
Концерт ми обов’язково зробимо, але пізніше. Згодом анонсуємо нову дату.
Вибачте нам, будь ласка. Відкрити / Коментувати

2022-07-28 15:14:22 На українську перейти - не поле перейти.

Культуртригер підготували класний випуск про видатних людей, що перейшли на українську. Від Марко Вовчка, Юрія Шевельова до Антона Слепакова.

Малий харків’янин німецького походження Юрій Шевельов (нагадаю, він не мав ані краплі української крові) провокативно спитав свого дядька, Анатолія Носова, чому він розмовляє українською, вона ж некрасива. На що дядько спокійно відповів:

«Не може бути некрасивою мова, якою спілкуються мільйони людей».

—
А тепер трохи мого особистого.

«Життя прожити - не поле перейти» - таке прислів’я часто повторювала моя бабуся. Мені ця банальність здавалась надто тривіальною, тому сприймав я її іронічно. А от вираз «нема нічо ніде» запам’ятався мені сильніше. Окрім абсурдного сенсу, цей вираз був українською. Як і багато інших слів, словосполучень і взагалі вимови, яку я, як корінний харків’янин, чомусь сприймав за звичайну російську. Поки не почув як говорять росіяни. Зараз розумію, що харківська «російська» сильно перебільшена, і ця мова явно не є природною для населення міста.

Переважна кількість письменників, пов’язаних із Харковом, за невеликими винятками писали і пишуть українською. Ну, окрім відомого «велікаго рускаго пісатєля», який був вшанований у одному з туалетів міста.

Мене особисто дивують сумніви людей, що ніби й хочуть перейти на українську, але сумніваються, типу, що «я не володію достатньо», «не хочу паплюжити». Це як говорити що «от вивчусь плавати, то й тоді наповнюйте басейн».

Це ж мова, мовою спілкуються і пишуть. Мова - це дещо живе. Це постійне утворення нових сенсів, виразів, гри слів, утворення слів. Ніхто ніколи не має вимагати від вас говорити «правильно». «Правильного» немає для носіїв мови. Якщо ви журналісти чи інші спеціалісти, пов’язані із мовою - то інша справа. Але це вже технічні деталі конкретної професії.

Найкращий спосіб збагатити свою мову - це читати, дивитись цією мовою та спілкуватися на всі можливі теми. Щойно ви схоплюєте вайб мови, вона сама робить за вас всю роботу. Так мови вчать діти - через відчуття, а не через правила.

І нагадаю, бо це звучить часто як виправдання не тільки щодо української, але й інших мов. ЛЮДИ НЕ ДУМАЮТЬ ЯКОЮСЬ З МОВ. Мова допомагає лише виражати думки, це рівень володіння інструментом, щоб сформулювати й передати думку, а не сама думка. Мова з’явилась у людства не так давно, щоб ми навчились нею «думати». Саме тому існують розмови, історії, література, мистецтво, дизайн, архітектура, пісні, поезія, танці, ритуали та музика, все це є засобами вираження думок. На відмінності думки від слів наголошує, наприклад, Steven Pinker. Але водночас так, мова впливає на уявлення про світ. Так що якщо хтось дійсно впевнений, що вони думають певною мовою, то вітаю, ви - реплікант, і мова, скоріш за все, типу С++. Відкрити / Коментувати

2022-07-28 14:55:47 У Миколаєві 27-31 липня відбувається кінофестиваль «Тактична пауза».

Його проведуть в одному з укриттів. Фестиваль організований кіножурналістомта випусковим редактором Moviegram Алексом Малишенком та координатором волонтерів Громадської організації «ДОФ» Дмитром Давиденком.

У програмі фестивалю фільми: Додому, Стоп-Земля, Мої думки тихі, Заповідник Асканія, Безславні кріпаки, Зошит війни. Відкрити / Коментувати