Get Mystery Box with random crypto!

Зейгарнік Ефект

Логотип телеграм -каналу zeigarnikeffect — Зейгарнік Ефект З
Логотип телеграм -каналу zeigarnikeffect — Зейгарнік Ефект
Адреса каналу: @zeigarnikeffect
Категорії: Блоги
Мова: Українська
Передплатники: 2.40K
Опис з каналу

Культура, що зникає швидше ніж з’являється, але саме тому залишається у пам’яті назавжди. Відібрана культура України та світу. Канал народився у Харкові (Залізобетон!).
По всім питанням @igorheid

Ratings & Reviews

4.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

2

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 105

2021-02-18 10:30:01 ​​Что: Виставка «Штучний біль»

Когда: С 18 февраля в 18:00 до 2 апреля

Где: YermilovCentre. Площадь Свободы, 4

Зачем: Ермилов продолжает поражать сильными выставками. Не могу даже вспомнить каких-то посредственных. Выставка была до этого показана в Польше (Торун) в Центре современного искусства «Знаки времени» в 2020. В общем, сейчас в одном месте можно увидеть в основном молодых украинских художников в самом зените:

Гера Артемова, Юрій Вишняков, Артем Волокітін, Костянтин Зоркін, Тарас Каменной, Віталій Кохан, Владислав Краснощек, Сергій Лебединський, Белла Логачова, Тетяна Малиновська, Микола Маценко, Роман Михайлов, Роман Мінін, НАЦПРОМ (Олег Тістол, Микола Маценко), Микола Носок, Юлія По, Роман Пятковка, Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, Віктор Сидоренко, Оксана Солоп, Владислав Юдін.

Дальше приведу цитаты из описания.

«Мистецька рефлексія сьогодні спрямована на відображення крихкого становища українського суспільства, де є зухвала анексія Криму, сепаратистські виступи на Донбасі, зовнішнє втручання на Сході та активність ультраправих рухів в середині країни. Це теми, які болять і болітимуть, навіть незважаючи на те, що за шість років ми якось "змирились" з певним станом речей, навчилися жити з цим, не так бурхливо і емоційно реагуємо. Але є митці, і їх роботи час від часу повертають нас до цих події, знову привертають нашу увагу, знову нагадують про те, що болить…».

Роботи підібрані як калейдоскоп досвідів і утворюють одне напружене поле переживань.

Хотел написать, что можно пойти и в другой день, не на открытие, когда не будет толпы. Но пока писал, понял, какие толпы, это же искусство. Так что маска+дистанции в Ермилове легко придерживаться. Хорошее событие для вечера четверга. И вообще, пища богов.
1.8K viewsedited  07:30
Відкрити / Коментувати
2021-02-16 11:34:03 ​​Центр Помпиду выставит работы представителей Харьковской школы фотографии в этом году.

Долго чесались руки рассказать, но теперь уже можно об этом говорить. Фонды Помпиду пополнились работами крутейших харьковских фотохудожников. И уже в 2021 планируется большая выставка современного украинского искусства в Париже.

Много писал о них, и буду продолжать, там бездонный источник. Что ж вы думали, я шутки с вами шутить буду? Так что можете покупать работы пока выставка еще не прошла. Если нужны контакты - пишите админу.


Официальный текст от Коллекции Гриневых:

«Друзі, поспішаємо поділитися з вами важливою новиною! Протягом двох років члени Українського клубу колекціонерів сучасного мистецтва готували передання творів українських художників у фонд однієї з провідних світових інституцій, що презентує та досліджує сучасне мистецтво - Центра Жоржа Помпіду у Парижі. Від нашої колекції Центру подаровано 64 твори, серед яких роботи представників Харківської школи фотографії (Є.Павлов, О.Мальований, Р.Пятковка, Ю.Рупін, С.Солонський, група "Шило"/С.Лебединький, В.Краснощок, В.Трикоз), а також херсонського художника С.Волязловського. Ці роботи стануть основою масштабної виставки українського сучасного мистецтва, що пройде у Центрі Помпіду вже в цьому році. Ми пишаємось тим, що сприяємо представленості та популяризації вітчизняного арту у міжнародному професійному полі».
1.4K viewsedited  08:34
Відкрити / Коментувати
2021-02-15 12:01:12 ​​Фото Виктора Кочетова
959 views09:01
Відкрити / Коментувати
2021-02-14 14:00:24 1921: Эдгар Варез, «Америки» для оркестра с расширенной батарей ударных и сиренами.

Продолжаем путь по годам 20 века, чтобы проследить развитие академической музыки. А пока вспомним что было в 1921. После Первой мировой наступило сложное время. С одной стороны — расцвет искусств и свобод, с другой — началась пандемия тоталитарных режимов. В Харьков, тогда столицу псевдореспублики УСРР, потекли ресурсы и люди, из-за чего в городе стало очень интересно. Хотя большинство харьковчан, как отмечал современник событий Юрий Шевелев, это все проебали. Выходит журнал «Шляхи мистецтва» со всеми самыми яркими писателями. Открылся Институт экспериментальной ветеринарии, который на перекрестке Пушкинской и Журавлевского спуска. Политбюро ЦК КП(б)У распространило на УСРР все постановления ЦК РКП(б) про расстрелы. Ввели НЭП, начался первый Голодомор. Муссолини создает фашистскую партию и делает подарок на десятилетия некоторым широким группам людей, дав ругательное слово «фашизм», которое сегодня значит что-то между «это совсем не то, что мне нравится» и «Дед Бабай». Эйнштейн получает Нобелевку. Но вернемся к музыке. Слово @piano119.



Наконец-то Варез! Он написал немного, но всё по делу. Почти всякий его опус — падающий в гостиной посудный шкаф во время затянувшегося скучноватого обеда или врывающийся в приоткрытую форточку ураган, попутно разносящий само окно в щепки и осколки.

Если и говорить об авангарде в самом строгом смысле, то это к Варезу. Новый виток музыкального академа: бескомпромиссный, резкий и жёсткий. У него даже фамилия такая, просто вслушайтесь как она звучит.

«Америки» по сути первый опус Вареза, всё что было до них, он уничтожил. В самом начале пьесы Варез отдаёт дань уважения Дебюсси, но потом очень быстро показывает на что способен сам. Экзотические и крайне оригинальные тембры, кричащие диссонансы, динамическая мощь с большой амплитудой перепадов и яростный ритм со сложной полифонией — то, что сразу бросается в уши. Именно бросается — по-другому здесь не скажешь.

По ходу пьесы он цитирует «Перипетии» из 16-го опуса Шёнберга «Пять пьес для оркестра» (у Ш. c подзаголовком «очень быстро») и первую часть с ремаркой «Сильно и решительно» Третьей симфонии Малера.
И ещё «Весну священную» Стравинского — не столько нечто конкретное, сколько основные методы и техники её композиции (остинато, работу с ритмом, крещендо), которые доводит до кипения.

Ну и сирены. Любимый тембр Вареза.
Урбанистическая музыка с её заводами (Мосолов), газетами (снова он) и пароходами (ну, если точнее, с паровозами — «Пасифик 231» Онеггера, о нём будет отдельно) только начинает входить в моду, а Варез уже использует её во всю, да так естественно и уверенно, что, пожалуй, можно говорить о приставке пост-.

Название «Америки» Варез задумывал как символ открытий — «новых миров на земле, небе или в умах людей».

И вот ещё: «В целом, его сочинения тема — это размышление; впечатление иностранца, спрашивающего о возможностях вашей новой цивилизации».

Варез начал писать «Америки» в 1918, вскоре после того, как перебрался в саму Америку (в конце 1915) без знания языка и практически без копейки денег — такой был человек. Ему повезло: единственный на тот момент его тамошний знакомый, музыкант Карл Мук, оказался добрым и отзывчивым человеком.



Запись будет с Пьером Булезом и Чикагским симфоническим:




И ещё с основанным Булезом Ensemble Intercontemporain под управлением Матиаса Пинчера:



это чтобы посмотреть (а там есть на что!), что приходится вытворять музыкантам, при исполнении этой вещи, но и сама по себе запись тоже очень хорошая.

#domainesXXpiano119
954 views11:00
Відкрити / Коментувати
2021-02-13 14:00:41 Искусство

Ждем открытия Музея Харьковской школы фотографии (MOKSOP) в 2021. Музей, который будет встречать и провожать всех железнодорожных гостей.
https://t.me/zeigarnikeffect/517
Хорошее интервью для MOKSOP с Александром Чекменевым.
https://t.me/zeigarnikeffect/551
Журнал 5.6. Выпуск о Харьковской школе фотографии.
https://t.me/zeigarnikeffect/524
Видео разгона международной выставки «Нова історія» в Художественном музее 2009 года.
https://t.me/zeigarnikeffect/546

Город Харьков

Окрестности Харькова. Часть 1
https://t.me/zeigarnikeffect/562
Окрестности Харькова. Часть 2
https://t.me/zeigarnikeffect/584
Правила жизни Ирины Ивановны: «Все любят пельмени. Пожалуй, в этом и есть их сила»
https://t.me/zeigarnikeffect/518
В Исламское государство из Салтовки. Трагическая история девушки, которая уехала и пропала без вести на бывшей территории ИГ.
https://t.me/zeigarnikeffect/531
Проект мемориальной доски харьковчанину Эдуарду Лимонову.
https://t.me/zeigarnikeffect/550

Кино

Иллюстрации Мити Фенечкина вошли в книгу кинокритика Антона Долина о «Твин Пиксе».
https://t.me/zeigarnikeffect/553
Українське кіно з fvking octopus. Частина І
https://t.me/zeigarnikeffect/560
Українське кіно з fvckin octopus. Частина ІІ https://t.me/zeigarnikeffect/576

Музыка

Курган выпустил новый альбом, «Квантовий суржик». И это еще лучше и красивее «Библиотеки».
https://t.me/zeigarnikeffect/574
Как не быть убитым если захочешь узнать тайные знания кобзарей.
https://t.me/zeigarnikeffect/563
Интервью с Мыкало Ридным.
https://t.me/zeigarnikeffect/484

Комиксы

Интервью с авторами комикса «У м’яті».
https://t.me/zeigarnikeffect/475
Интервью с создателем самиздатовского зина комиксов GON
https://t.me/zeigarnikeffect/506
836 viewsedited  11:00
Відкрити / Коментувати
2021-02-12 12:01:25 А мы продолжаем нашу рубрику с Владом Леоновым «Правила жизни». В этом выпуске своим опытом поделится главный редактор одного из самых узнаваемых украинских пабликов «Хуевый Харьков». Предупреждаем сразу: в тексте много нецензурных слов, а потому уберите от экранов детей, беременных женщин и людей с неустойчивой психикой.

«Самые нихуевые вещи в Харькове… Культурная богемная прослойка, которая небольшая, но крутая, то есть всякие художники, музыканты и прочие деятели искусства».

Об этом и других харьковских вещах читайте в свежих правилах жизни с легендарным представителем харьковской гражданской журналистики.
937 views09:01
Відкрити / Коментувати
2021-02-11 19:45:00 Оказалось, что Тимур Кухарец, наш подписчик, делает очень крутые вещи. Подробнее читайте в интервью для Gwara Media.

С одним его проектом, Sound Travel Radio, скоро будет серия постов на канале. Поисследуем музыкальные подполья Харькова и других городов.
755 views16:45
Відкрити / Коментувати
2021-02-08 19:45:00 ​​Українське кіно з fvckin octopus. ІІ частина

Політичний порядок денний, на жаль, залишається актуальною і дуже болісною темою для українського суспільства, тож не дивно, що митці різних жанрів звертаються до неї у своїй творчості. Одні рефлексують, інші – намагаються задокументувати та оповісти хід розвитку подій. Мета спільна – нагадати тим, хто забуває.

Хоч події «Атлантиди» Валентина Васяновича розгортаються у майбутньому, після перемоги України у війні, можна не сумніватися у тому, що показане на екрані насправді так чи інакше відбудеться. «Усі війни починаються однаково, – казав режисер, – а закінчуються ексгумаціями». Фільм шокує суворою буденністю, порядками, які збереглися з часів війни – коли те, що спочатку здавалося тимчасовим, стало рутиною. Висвітлені події сприймаються абсолютно чужорідно в контексті країни, яка, здається, поступово все більше і більше забуває про те, що відбувається на Сході. Перед героями постають питання: яка подальша доля землі, на якій пролито стільки крові? Забути все і кинути, виїхати і пробачити? Із самого початку нас занурюють у гущу внутрішніх переживань тих, хто вже й не уявляє свого життя без війни. Повна дезорієнтація в новому світі, нерозуміння, заради чого варто рухатися далі, оскільки звичний хід історії зупинився, і тепер складно ставити банальні цілі.

Документальна стрічка Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» має набагато позитивніший настрій. Її герої знайшли для себе захоплення, яке водночас і об’єднує сім’ю, і стає способом рефлексії – вони знімають кіно. Ганна з чотирма дітьми живуть у прифронтовій Красногорівці. Найстарша дочка Мирослава мріє вступити до столичного ВНЗ на оператора і бере участь у кінотаборі «Жовтий автобус», де, власне, режисерка і познайомилась із цією сім’єю. Процес своїх аматорських зйомок справляє на них наче терапевтичний ефект. Абсурдність же цієї реальності проявляється на стику звичайної повсякденності з її веселими моментами та паралельного життя під обстрілами і потреби постійно ховатися у підвал.

Якщо ж про війну на Сході щороку з’являються нові й нові фільми, то подіям південного фронту, з яких, власне, все і починалось, досі приділено занадто мало уваги. Ледь не єдиною художньою стрічкою про анексію півострова стали «Черкаси» Тимура Ященка. Фільм розповідає про долю однойменного морського тральщика, який став останнім українським кораблем у Криму, та його екіпажу. Попри деякі побоювання, картина не грішить ідеалізацією героїв. Режисерові добре вдалося передати атмосферу на судні з усіма її внутрішніми особливостями: будні моряків супроводжуються традиційними посвятами, лайками, співом та нецензурною лексикою. Двомовність персонажів зайвий раз вказує на дійсний стан справ. Не обійшлося також без допомоги справжнього командира судна Юрія Федаша, який виступив у ролі консультанта. За його словами, фільм достатньо точно відтворює хронологію подій, але моральний дух серед матросів насправді був вищим.
841 views16:45
Відкрити / Коментувати
2021-02-08 15:44:18 ​​Breaking News. Галерея COME IN закрывается.

Но команда продолжает работать, так что это конец только конкретной физической оболочки.

Ниже текст от галереи, который они разместили в Facebook. В кнопке ссылка, можете пойти и поблагодарить их за все, что они успели сделать.


Ми до останнього сподівалися, що зможемо знову відкритися і продовжити нашу виставкову програму. Але, на жаль, ускладнені умови сьогодення, змушують нас покинути наш простір на вулиці Данилевського, 26.

6,5 років ми захищали наш простір, відстоювали наші цінності та будували культурну спільноту навколо. Віримо, що за цей час, COME IN вдалося стати важливим осередком культури Харкова.
Галерея була не тільки виставковим простором, але і майданчиком для відкритого діалогу: дискусій, лекцій, концертів, кінопоказів та зустрічей. За цей час було реалізовано понад п'ятдесят виставок, сотні лекцій, майстер-класів і концертів, участь в міжнародних фестивалях і публічних програмах. І цей шлях ми проклали разом з вами!

Дякуємо всім і кожному, хто підтримував і вболівав за нас. Дякуємо всім художникам за довіру і можливість співпраці.

За словами бельгійского соціолога Паскаля Ґілена, сьогодні «адаптивність і гнучкість — найважливіший товар». Наша команда продовжує роботу і вже готує новий проєкт. А поки ви можете слідкувати за нашими книжковими новинками на сторінці IST Publishing

Безмежна вдячність за ці роки,
Завжди ваші,
COME IN

Фото: Андрій Яригін
756 views12:44
Відкрити / Коментувати
2021-02-08 10:30:07 ​​У Кургана вышел второй сольный альбом «Квантовий суржик». Жека смог превзойти первый, «Библиотеку». Приятного прослушивания.
697 views07:30
Відкрити / Коментувати