Психокиця

2022-07-05 12:17:29 Свобода руху підвищує креативність

Мнявтаю вас!

Стрибаючи сьогодні сторінками інтернету знайшла цікаве дослідження.

Кожен з вас помічав, що вдалі ідеї навідуються до вас під час прогулянок. Вчені з Вюрцбурзського університету прийшли до висновку, що свобода рухів сприяє креативності.

Ось як це сталось?

S. Murali та B. Handel провели три експерименти, щоразу змінюючи умови пересування учасників. При цьому рівень їх креативності вимірювався тестом Гілфорда, тобто учасників просили вигадати якнайбільше альтернативних способів застосування звичних предметів: ложки, стола, зубної щітки. Загалом це було 14 слів.

В першому експерименті вони порівнювали результати двох груп: перша група сиділа під час виконання, а друга вільно ходила по кімнаті. Як ми вже можемо здогадатись, краще з завданням справилась друга група.

В інших експериментах частина учасників ходили по кімнаті вільно, а частина лише по заданій траєкторії. В третьому - учасники могли рухатись, але не вставати з-за столу, а частина учасників не могла змінювати пози.

В результаті вчені прийшли до висновку, що ключовим фактором, який підвищував креативність виявилась можливість рухатись без зовнішніх обмежень, навіть якщо мова йде про ходьбу чи сидіння. При цьому рух по заданій траєкторії не підвищував креативності.

Що ж, піду похвалю господарку, що в перші місяці життя разом мені надавався гамак для безмежного пересування. А ви поки задумайтесь, чому вчені всього світу говорять про необхідність зміни навчального процесу.

Шкряб.Шкряб.: про це розкажу детальніше пізніше, але поки проспойлерю. У частини людей спостерігається висока рухливість або енергійність. Ви можете впізнати їх по постійному розхитуванню на стільці. Також такі діти вчать вірші бігаючи по кімнаті, крутячись навколо своєї осі. Так от, люди з високою рухливістю можуть бути зосередженими, сфокусованими на завданні лише рухаючись, розкачуючись чи стимулюючи себе іншими видами рухливості. Без цих рухів їх увага ніби вимкнена. Але якщо ви підозрюєте у своєї дитини синдром гіперактивности та дефіциту уваги, краще запишіться на діагностику до нейропсихолога.

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-07-02 19:18:23 Як бути продуктивним на роботі під час війни?

Сам часто не можу знайти відповідь на це запитання. Проте коли апатія триває надто довго, це руйнує нас. У такі моменти важливо почати рух:

• Визначтесь, для чого зараз ви працюєте
Щоб бути корисним суспільству, підтримувати свою родину, економіку, щоб скинути кошти на байрактари чи щоб не залишатись без справ. Мати ціль важливо.

• Плануйте невеликі завдання на наступну годину та дві, а тоді позначайте для себе, що їх виконали. Для психіки це хороший сигнал, що ви готові діяти.

• Чергуйте роботу з іншими справами, які допомагають боротись зі стресом. Спорт, книги, тощо.

• Дослухайтесь до себе: чи маєте ви зараз вдосталь сил, щоб працювати. Якщо виникають сумніви, то згадуйте про чергування з тими справами, які приносили раніше радість.

@MentorifyBlog Відкрити / Коментувати

2022-07-02 19:18:23 Не на правах реклами, але хороші поради в тему попереднього допису Відкрити / Коментувати

2022-07-02 17:17:43 Час лікує. Чому тоді він не вилікував мою тугу за домом?

Мнявтаю вас!

Нещодавно ми з моєю господаркою мали цікаву розмову. Річ в тому, що моя господарка пише фентезійний роман, де має персонажа — бога Часу, а насправді бога Змін.
Для мене це очевидно. Ми, коти, не знайомі з поняттям годин, хвилин чи інших людських вимірів часу. Для нас час — це зміна чогось. Сідає і встає сонце. Насипається і спустошується мисочка. Стрижуться кігтики.

І ось скоро 130 день війни. І здавалось, за 4 місяці час мав вилікувати, або загоїти рани. Але ні. В нас зʼявляються нові. А якщо колупати рану — вона не загоїться.

І вже навіть моя господарка мала вже адаптуватись до життя за кордоном. А зась. Бо час, як і для вас, так і для мене, працює однаково. І скільки б ви не вимірювали в час у тижнях чи місяцях, лікує не час — лікують зміни.

От здавалось би — психіка звикає до будь-чого. Але чому ж тоді люди за межами України не можуть звикнути? Чому їх туга за домом не зникає? Чому вони не адаптуються? Психіка ж працює так? Чи ні?

Адаптувати своє життя або себе — це праця. Ми не можемо просто приїхати на нове місце почекати пару місяців і ми адаптовані. Ні. Навколо все-таки чужа мова, інші магазини, відсутність нормальних йогуртів (якби я це не написала, вона б не дала мені пачку мʼякого Brit), все чуже, інше, не наше. І аби жити далі нам потрібно взяти частинки свого життя і поелементно адаптовувати їх:

знайти магазин, де робити щоденні закупки
знайти магазин, з улюбленим кормом
знайти, де взяти смаколики
звикнути, до оплати в транспорті
знайти парк, в якому гуляти
знайти, де купити по знижці одяг і т.д.
знайти необхідні ліки
знайти, як продовжити реабілітацію
знайти, де навчати дітей
знайти, де заробити на життя
знайти, де відпочити

Адаптація, лікування «часом» відбувається тільки тоді, коли людина рухається далі. Коли вона змінює щось у своєму житті. Моя господарка намагається жити, але мінімум третину часу за кордоном вона чекає, коли продовжиться її життя. Коли вона повернеться додому. Памʼятаєте, я вам вже казала — ця стратегія грає проти вас.

Адаптувати — це почати налаштовувати своє життя. Правда в тому, що не всі українці готові й будуть це робити. Не всі ви будете асимілюватись в нову культуру. Бо переважна більшість планує повернутись і дуже хоче додому. Деякі повернуться тоді, коли це ще небезпечно. Деякі будуть чекати «зовні, поза всім світом», поки не повернуться і продовжать жити.

Тож сам по собі час — він нічого не вирішує. Це просто хвилини, які збігають.
Так, зараз не час для довготривалих планів. Однак це час для коротких. Для того, що ви відкладали. Час для того, чому не було місця в щоденній буденності.

Що ще допоможе в чужому місті:
рутина: щоденні ритуали й правила
місце для себе та своїх мрій
творчість (бодай 5-10 хв вдень)
періодична втеча від реальності (кіно, книги, ігри)
хобі
короткотривалі плани та нагорода себе при виконанні

Мурчу для вас

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-06-30 15:43:13 Нагадай собі про себе

Мнявтаю вас!
Не знаю як це досі я не нявкала вам про цю техніку. Вона проста як двері, але страшно дієва. І хоч колись ми (я з господаркою) познайомились з нею під назвою «Подзвони в дзвіночок», мені хочеться говорити про неї як про «нагадай собі про себе».

Щодня ми зустрічаємось з випробовуваннями: легкими чи складними, новими чи старими... але такий челенж - це нормальна частина нашого життя. Розробники ігор скажуть, що челендж, або змагання, випробовування, завдання, труднощі мають бути завжди. Але необхідно, аби завдання було не надто просте і не надто складне. З простими нудно, зі складними…таке враження, що неможливо.

То як знайти в собі сили?

Нагадайте собі про себе;
Згадайте коли ви вже справились з подібними труднощами;
Згадайте, коли у вас вже вийшло;

Я нагадаю вам, що ви дорослі люди. І якщо котенятам, зокрема підліткам, потрібно здобути досвід «тут були лапки», то дорослі люди можуть в житті все. Бо ви вже це долали. Ви вже зустрічались з чимось подібним.

Розділіть задачу на деталі;
Знайдіть схожі риси з подіями, які ставались в вашому житті;
Згадайте, як ви вже долали це.

Так, можливо зараз знадобиться інший спосіб. Але історія вашого успіху, вашої перемоги надихне вас на наступний крок. Можливо ви згадаєте, як ви змогли себе підтримати. Можливо, ви згадаєте якусь стратегію. А можливо, і я б мурчала, аби це було так, ви згадаєте, що ви можете. Бо ви від вушок і до кінчика хвоста сильні. А зрозуміти щось, ми можемо лише на контрасті, лише маючи епізоди завтиків, невдач, Бо тоді кожна нова перемога буде солодшою. Ну і ще тому що наш мозок не знатний сприймати щось абсолютне, він лише порівнює між собою речі. Грубо кажучи, він помічає лише контраст, зміну.

Тож нагадайте собі про себе.

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-06-27 18:54:23 11 способів розлабитись похитуючись

Мнявтаю вас! Читаючи вчорашні новини, мені згадався чудовий спосіб розслаблення та самозаспокоєння — розхитування.

Колись давно, нас заколисували батьки й вони качали нас на руках. З тих самих пір, а можливо це і вроджене, прокачування та розхитування є чудовим базовим способом заспокоїтись.

Ви можете:

лежати на гамаку або гойдалці;
сидячи на гойдалці, легенько розхитуючись;
розхитуватись ритмічно зі сторони в сторону;
похитуватись в різні сторони під ритмічну музику;
прийняти ванну і дозволити воді розхитувати вас;
стати під душ і стояти так достатню кількість хвилин;
лежати на матраці або надувному крузі, качаючись на хвилях;
лежати на спині в басейні;
повільно танцювати;
скористатись вібромасажером;
зробити плавні нахили сидячи або стоячи;

Коли ви будете погойдуватись, ваше тіло отримуватиме сигнал до релаксації та заспокоювання.

Однак що робити, якщо неможливо реалізувати жоден спосіб? На допомогу прийде самомасаж. Звісно, якщо біля вас є киця, і вона може помурчати й пом'яти вас лапками під «пурпурпур» — згодиться і це. Однак самомасажі це прекрасні способи розслаблення та хвилинки для самозаспокоєння.

Ви можете легенько погладжувати себе, притискати в різних місцях. Робіть це плавно, з турботою. Визначте, як вам це подобається — мʼяко чи з натиском, погладжуючи чи чухаючи. Головне, аби вам це подобалось. Обійміть себе. Зробіть масаж один одному.

Мурчу для вас

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-06-24 19:36:10 Пошук автоматичних думок

Мнявтаю вас!

Сьогодні, як і обіцяла, спробуємо навчитись виловлювати автоматичні думки (АД). Однак я мушу вас попередити - насправді ця навичка повністю формується в кабінеті психотерапевта. Річ у тім, що на початку виявляти автоматичні думки надзвичайно складно. І терапевт допомагає клієнту, підмічаючи те, що наша увага, під впливом психологічних захистів пропускає.

Однак основні тривожні автоматичні думки можна визначити самостійно. Але памʼятайте, що методи самодопомоги мають низьку надійність - працюють не завжди, але якщо виходить - то точно стає краще.

Найпростішим методом є табличка АБС, яка слугує певним щоденником. Правда в тому, що ми не можемо самостійно проводити якісний аналіз власних думок. Це потребує величезної кількості концентрації та зосередженості. Навряд чи ви годинами аналізуєте власне мислення. Тому потрібен щоденник - він дозволяє зібрати дані та проаналізувати їх.

В щоденнику ви виписуєте ситуації, які вас хвилюють наступним чином. В першу колонку записуєте ситуацію, що сталась. В другу колонку - думки, які у вас були під час цієї ситуації та на її початку. І в третій - власні емоції. За бажанням, можна фіксувати й поведінку.

Потім ви аналізуєте які думки були ключовими, узагальнювальними. Це часто може бути «я невдаха», «в мене не вийде», «це надто складно», «мене не люблять», «кінець всьому», «я все зіпсувала» тощо.

Допомогти вам може запитання: «про що я думаю?».

Часто це питальна думка, яка перетворюється в ствердну АД.

Наприклад:

Чи вийде в мене я не справлюсь;
Чи зможу я це пережити я цього не витерплю, я не зможу;
Що буде, якщо я провалю цю задачу мене звільнять;
Що якщо вона розізлиться я не зможу витерпіти її злість;
Чому це сталось зі мною? цього не мало статись, це несправедливо.

А тепер увага. Шок-контент

Часто, люди вважають, що вони мають реагувати на все добре, спокійно, розумно, виважено. Це не правда. Це не можливо. Ідеалом емоційної регуляції вашої людської культури є соціопат. Ви не соціопат (скоріше за все). Ви відчуваєте негативні емоції. Це нормально. Якщо ваші емоції адекватні ситуації - це нормально. Коли ви порізались - йде кров. Коли вдома війна - ви можете закипати від ненависті, болю чи втоми. Коли на вас несправедливо нагримали - ви можете злитись або засмучуватись. Коли у вас надмірне навантаження - ви можете втомлюватись.

Ми люди, і ми подразливі. Це особливість біологічних тіл на цій планеті. Подразнюються одноклітинні. Подразнюються рослини. Це фізична властивість. І ви теж можете відчувати різне. Ніхто не має казати як ви маєте або не маєте на щось реагувати. Лише якщо вам не подобаються ваші дії чи емоції - ви можете з цим працювати з психологом.

Дисклеймер два: надійність цієї техніки без психолога в комплекті нижча на 80%. Але це на 20% вище, ніж аби нічого не робити. Тож якщо у вас є бажання, ви можете прослідкувати власні АД і попрацювати з ними. Як? А про це завтра.

Помурчіть для себе.

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-06-23 18:28:27 Автоматичні думки

Мнявтаю вас!

Сьогодні мова піде про важливий термін з КПТ - автоматичні думки (АД або АМ).

КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) - напрям психотерапії, який поєднує в собі роботу з думками та поведінкою людини, та є найдоказовішим методом терапії в роботі з розладами.

А тепер про автоматичні думки.

Що це?

Автоматичні думки, це думки які фоново зʼявляються у нас, паралельно основному потоку думок, незалежно від того, думаємо ми картинками чи словами.

В КПТ існує думка, з якою ми погоджуємось - думки передують емоціям та почуттям, і від думок залежить ваш настрій та поведінка. Тобто відбувається якась ситуація, у вас зʼявляється думка про це, і думка визначає вашу реакцію та переживання.

Наприклад:

Ви бачили вчорашні поспішні заяви про ЗСУ в Херсоні. І хоч там було написано, що інформація не надійна, у вас виникла автоматична думка (АД) «ЗСУ перемагають». Що запустило емоцію радості, приємні переживання і ви пішли відкривати пляшку лимонаду за перемогу української армії.

Згодом ви побачили новини, про те що подібна інформація поспішна і у вас зʼявилась інша думка.

«Ну люди поспішили» - ви трошки засумували.
«Ну дебіли. Це ж тупо шкідливо» - і ви злитесь на людей, які передчасно зливають дані і шкодять цим армії.
«Ну не сьогодні, так завтра» - і ви все ще радієте і розумієте, що перемога попереду.

У всіх трьох варіантах наші емоції залежали від оцінки. Але зверніть увагу, що мова йде не про спокійну оцінку з холодним розумом. Ви часто не встигаєте дочитати, як у вас вже промайнула ця швидка думка і дала старт емоційній реакції.

І це не погано. Моя господарка теж зловилась на автоматичній думці, яка визначила її емоції і поведінку. Побачивши в інтернеті вислів Арестовича про те, що всі хто не зрозумів його позицію про маленьку культуру - «довбойоби», вона засмутилась і образилась. А слідом послухавши журналістів про те, що мовне питання не на часі і україномовні українці тут зраду розводять, розмовляючи українською, не відслідкувала АД «мене зрадили» і пішла розпинатись на весь фб, чому російськомовним можна «принципово не розмовляти українською, а мені моєю рідною мовою вже не можна і це зрада».

Тобто автоматичні думки є у всіх і це нормально. Але вони визначають наші емоції і поведінку, якщо ми їх не проконтролюємо.

Відповідно глобальна ідея КПТ - відловлювати автоматичні думки, потім відібрати ті, які вам заважають і піддати їх нормальній оцінці.

Бо якби моя господарка так зробила, вона б не діяла імпульсивно, підтримуючи розведення зради на весь фб. Вона б така: так, я відчуваю ніби розмовляти українською це знову проблема. Але чи справді це так? І тоді вона зрозуміла, що людей, яких знайшов Арестович справді вистачає з обох боків. І існують як україномовні люди, які несуть дічь і роблять зло, так і російськомовні.

Відповідно аналіз автоматичних думок дозволяє нам вплинути на свої емоції та переживання, і змінити власну поведінку. Робота з автоматичними думками незамінна при роботі з тривожними та депресивними станами, бо часто у таких людей виникають негативні автоматичні думки про себе, нереалістичні очікуванні від світу навколо та інший людей.

Як вам така ідея? Дати техніки на відслідковування та аналіз автоматичних думок?

Ваша психокиця Відкрити / Коментувати

2022-06-23 12:26:10 твіти забутих предків Відкрити / Коментувати

2022-06-23 12:26:09 Це правда. Надсилаєш свої 6, 10, 50, 100 грн і бачиш як вони перетворюються в мільйони. І ти в тілі отримуєш цей безкінечно корисний досвід, що ти можеш щось зробити. Ти можеш на щось повпливати. Ти - це той хто впливає на перемогу своєї держави. Ну а чому б заодно не повпливати на власне життя в менших масштабах, перевіривши нову техніку роботи з тривогою, потурбувавшись про себе чи інших.

А як відомо: досвід в тілі - це залізобетонно. Це знання, які ми отримуємо на практиці. Тому найкраща психотерапія це та - наслідки якої ми отримали в житті. А частіше й та, під час якої ми ставили нові навички в житті. Бо можна тисячу разів себе переконувати, а можна один раз перевірити і дізнатись, чи то є правда Відкрити / Коментувати