2021-09-08 22:14:46
Сьогодні зі мною трапилось чудо
Сорі, що пропала. Таке буває, коли мій ноут перестає заряджатися. Спочатку я думала, що не конектить зарядка. Просила хлопця віднести її у ремонт до якогось його знайомого Фенікса, шукала у магазинах нову, намагалася знайти у кого з друзів теж dell. Зрештою зарядку дістала і тоді зрозуміла, що не конектить вхід на зарядку. О ні!
Тоді я питала знайомих про хороші сервісні центри, які не підмінять відеокарту (страх, який мені роками навіює тато). Боялася, що ремонт обійдеться дуже дорого. І шукала, у кого можна позичити ноут на пару днів. Поміж тим бігала на співбесіди, мало спала, закрутилася у життєвих перипетіях і ніяк не могла потрапити в укртелеком, щоб відключити інтернет – вони працюють по буднях і лише півдня, що за дибилізм??
Зрештою пальці зовсім забули про клавіатуру. Я хотіла позичити ноут у мами. А тоді й повністю забила, забула і залишила його на столі припадати порохом.
Іноді непогано відпочити від Двіжу. Тим більше, що життя частіше наповнене буденністю, роботою, миттям посуду, складанням одягу у шафу і ошелешеним поглядом на календар – невже уже вересень?
Сьогодні я мала затишний ранок, з кавою у ліжку і обіймами з котіком. Потім котік побіг по справах, а в обід подзвонив і я подумала, що він знову щось забув вдома або попросить щось забрати з нової пошти, або йому треба сфоткати якийсь документ, або “візьми з полички білий шнур і знеси вниз Сєрому”.
Але він сказав: “твій ноут готовий, через дві годинки заберу”. Я обернулася на стіл і не побачила там свого рідненького ноута, більше того, я навіть не могла згадати коли востаннє його бачила. Але на душі стало так тепло!
Отак сьогодні зі мною трапилось чудо – і його ім’я Турбота. Бути чудотворцем насправді дуже легко.
А зараз я опублікую цей допис і занесу котікові пальто, щоб він не змерз. І тепло стане на душі обом.
Тож я знову на зв’язку, мої пальці скучили, сподіваюся, ви теж :)
(коментарі, як завжди, відкриті під стікером нижче)
163 views19:14