Трохи про приватне право🧐

2022-06-22 11:16:44 https://zib.com.ua/ua/pda/151842.html Відкрити / Коментувати

2022-06-22 08:53:06 Ухвала ОП КЦС ВС від 23.05.2022 в справі № 570/3891/14

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104827613

Специфікою характеризується заміна боржника при спадкуванні, оскільки у цьому разі відбувається перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємця (-ів), який, очевидно, не залежить від волі кредитора. Тому при спадкуванні заміна боржника відбувається не внаслідок переведення боргу (частина перша статті 520 ЦК України), а як результат універсального правонаступництва (стаття 1216 ЦК України).

Звісно,що на етапі спадкового правонаступництва навіть апріорі не може постати питання про отримання згоди кредитора, як при переведенні боргу, так і про отримання попереднього погодження заставодавця (іпотекодавця) забезпечувати зобов`язання за нового боржника. Натомість при реорганізації юридичної особи, оскільки цей процес є тривалим в часі, очевидна наявність можливості отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов`язання за нового боржника. Навряд чи розумним є тлумачення за якого, відбувається однакове поширення правил частини першої статті 523 ЦК України про наявність/відсутність погодження від заставодавця (іпотекодавця) забезпечувати зобов`язання нового боржника при переведенні боргу, реорганізації та спадкуванні.

Тому Об`єднана палата зауважує, що найбільш розумним є тлумачення частини першої статті 523 ЦК України таким чином, що вона регулює випадки заміни боржника при переведенні боргу, реорганізації, оскільки ці випадки правонаступництва допускають можливість отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов`язання за нового боржника. Як наслідок частина перша статті 523 ЦК України не поширюється на випадки заміни боржника при спадкуванні.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України: від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) та вказати, що:
«найбільш розумним є тлумачення частини першої статті 523 ЦК України таким чином, що вона регулює випадки заміни боржника при переведенні боргу, реорганізації, оскільки ці випадки правонаступництва допускають можливість отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов`язання за нового боржника. Як наслідок частина перша статті 523 ЦК України не поширюється на випадки заміни боржника при спадкуванні». Відкрити / Коментувати

2022-06-21 21:16:36 Постанова КЦС ВС від 08.05.2019 у справі № 646/1750/17
https://reyestr.court.gov.ua/Review/82001334

Визначення переліку прав інтелектуальної власності, які підлягають спадкуванню, має здійснюватися із врахуванням положень статей 1218 та 1219 ЦК України. Їх тлумачення, крізь призму наявності майнових та особистих немайнових прав інтелектуальної власності, дозволяє стверджувати, що спадкуватися можуть тільки майнові права.

Як наслідок при визначенні спадкового активу який складається із прав інтелектуальної власності необхідно встановити чи відносяться відповідні права до майнових. Відкрити / Коментувати

2022-06-21 09:48:28 Постанова КЦС ВС від 15.06.2022 в справі № 125/1209/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104794152

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

      аналіз матеріалів справи свідчить, що на аркушах справи 92-95 міститься копія апеляційної скарги ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року. Оригінал апеляційної скарги у матеріалах справи відсутній. На першій сторінці апеляційної скарги зазначено, що вона одержана апеляційним судом 08 квітня 2022 року (а. с. 95). Згідно матеріалів справи неможливо встановити спосіб, в який була подана апеляційна скарга;

      ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» до касаційної скарги додано лист Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року № 01-24/65/22, в якому зазначається, що апеляційна скарга ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» надійшла на адресу суду поштовим зв`язком з ідентифікатором № 1800107825916. Згідно трекінгу відправлень відправлення з ідентифікатором № 1800107825916 прийняте до поштового відділення 29 березня 2022 року, а вручене 28 квітня 2022 року;

      відповідно до роздруківки листа Барського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року № 125/1209/21/1098/22 ухвала Барського районного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року була надіслана ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» 15 березня 2022 року (а. с. 99). Дані про вручення ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» ухвали суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні;

      апеляційний суд не звернув уваги на те, що: відповідно до статті 272 ЦПК України копія повного судового рішення повинна бути вручена учасникам справи; в частині другій статті 354 ЦПК України передбачено право особи на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, подав апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відкрити / Коментувати

2022-06-20 09:15:12 Постанова КЦС ВС від 08.06.2022 в справі № 335/8527/20
http://reyestr.court.gov.ua/Review/104712699

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року по справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) вказано, що:
перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення.
При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є:

ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;

ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19).

Відповідно, не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами і судові рішення судів апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції, якими не закінчено розгляд справи.

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулася з заявою про перегляд за нововиявленими постанови Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2021 року, якою заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 2-624/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором задоволено;

апеляційний суд не звернув уваги, що постанова апеляційного суду, якою було видачу дублікату виконавчого листа не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи. Відкрити / Коментувати

2022-06-20 09:10:55 Сьогодні відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) та роботу сервісу «Стан розгляду справ» (https://court.gov.ua/fair/). Відкрити / Коментувати

2022-06-20 08:08:30 Трохи про набуття права на спадкування за законом Відкрити / Коментувати

2022-06-19 11:16:06 Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» щодо забезпечення аудиторської діяльності на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки» від 31 травня 2022 року № 2285-IX (http://www.golos.com.ua/documents/z-2285-ix.pdf).

Законом України № 2285-IX, зокрема, передбачено:

не підлягають включенню до Реєстру аудитори, а також підлягають виключенню з нього аудитори, включені до Реєстру, якщо такі аудитори відповідають хоча б одному з таких критеріїв: є громадянами країни, що здійснює збройну агресію проти України; перебувають в публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України; здійснюють аудиторську діяльність у складі аудиторських фірм, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, засновниками (учасниками, акціонерами) та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб'єкти господарювання, зареєстровані на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або які прямо чи опосередковано володіють частками в статутному капіталі та/або правом голосу в таких аудиторських фірмах незалежно від формального володіння чи входження до їх органів управління. Виключення таких аудиторів з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Аудиторської палати України або Інспекції;

не підлягають включенню до Реєстру суб'єкти аудиторської діяльності, а також підлягають виключенню з нього суб'єкти аудиторської діяльності, включені до Реєстру, якщо такі суб'єкти аудиторської діяльності відповідають хоча б одному з таких критеріїв: мають у складі засновників (учасників, акціонерів) громадян країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб'єктів аудиторської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є громадяни країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або суб'єктів господарювання, зареєстрованих на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або осіб, які перебувають в публічних реєстрах аудиторів та/або є членами професійних організацій аудиторів та/або бухгалтерів країни, що здійснює збройну агресію проти України, та/або у яких країні, що здійснює збройну агресію проти України, прямо або опосередковано належить частка в статутному капіталі; є учасниками аудиторської мережі, зареєстрованої на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, якщо така аудиторська мережа не повідомила у письмовій формі Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про початок процесу втрати статусу учасника відповідної аудиторської мережі аудиторською фірмою, що зареєстрована на території країни, що здійснює збройну агресію проти України, та не завершила цей процес до 31 грудня 2022 року. Виключення таких суб'єктів аудиторської діяльності з Реєстру здійснюється за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Інспекції.

Закон України № 2285-IX набрав чинності 17.06.2022 року. Відкрити / Коментувати

2022-06-18 08:40:34 На які випадки відчуження не поширюється переважне право купівлі частки в спільній частковій власності

Постанова КЦС ВС від 17.05.2022 в справі № 520/2224/19-ц
http://reestr.court.gov.ua/Review/104583012

Положення частини четвертої статті 362 ЦК України регулюють відносини виключно з переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням переважного права, а у випадку відчуження частки спільної часткової власності шляхом укладення договору міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту, а також у випадку внесення вкладу до статутного капіталу переважне право інших співвласників на придбання такої частки не існує, тому на встановлені у справі правовідносини положення цієї статті не розповсюджуються. Відкрити / Коментувати