Get Mystery Box with random crypto!

Трохи про приватне право🧐

Логотип телеграм -каналу glossema — Трохи про приватне право🧐 Т
Логотип телеграм -каналу glossema — Трохи про приватне право🧐
Адреса каналу: @glossema
Категорії: Позики, податки та закони
Мова: Українська
Передплатники: 4.73K
Опис з каналу

Канал про приватне право

Ratings & Reviews

5.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

2

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 10

2022-07-06 11:28:21 Постанова КЦС ВС від 22.06.2022 у справі № 450/417/20
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105036449

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Право власності припиняється, зокрема, у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника (пункт 8 частини першої статті 346 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 травня 2021 року у справі № 924/785/19 зазначено, що: «у зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою майна ВАТ «Кам`янець-Подільський комбінат хлібопродуктів», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернуло стягнення на предмет іпотеки на підставі судових рішень у справі №924/642/14 шляхом визнання права власності на спірні об`єкти нерухомого майна. Відтак право власності позивача на комплекс будівель площею 40 471,5 кв. м та земельні ділянки площею 11,4001 га і площею 3,578 га, які розташовані в АДРЕСА_3 припинилося внаслідок звернення стягнення з визнанням права власності на них за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». При цьому невчинення власником, право власності якого визнано судовим рішенням, дій щодо реєстрації права власності у державному реєстрі прав власності, не може мати наслідком втрату вже набутого права власності. Протилежне матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, оскільки відбуватиметься фактичний перегляд судового рішення про визнання права власності з порушенням процесуальних норм, які визначають перегляд судових рішень. Враховуючи, що на час проведення реєстраційних дій позивач не був власником нерухомого майна, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про не доведення позивачем порушення його власних майнових прав та інтересів, як попереднього власника такого майна внаслідок проведення оспорюваних реєстраційних дій».

У справі, що переглядається:

при задоволенні позову суди вважали, що реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем АТ «КРИСТАЛБАНК» відбулася під час дії мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»;

суди встановили, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 лютого 2014 року у справі № 450/1445/13-ц у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Терра Банк», правонаступником якого є АТ «КРИСТАЛБАНК»,звернуто стягнення на спірну квартиру шляхом визнання за ПАТ «Терра Банк» права власності на вказане нерухоме майно та припинення на таке права власності ОСОБА_1;

18 грудня 2017 року за ПАТ «КРИСТАЛБАНК» зареєстровано право власності на спірну квартиру на підставі рішення державного реєстратора Мельник І. Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підставою виникнення права власності є, зокрема, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 лютого 2014 року у справі № 450/1445/13-ц;

суди не врахували, що у зв`язку із невиконанням зобов`язань, забезпечених іпотекою, звернуто стягнення на предмет іпотеки на підставі судового рішення у справі № 450/1445/13-ц шляхом визнання за ПАТ «Терра Банк» права власності на вказане нерухоме майно та припинення на таке права власності ОСОБА_1. Тому право власності позивача на предмет іпотеки припинилося внаслідок звернення стягнення з визнанням права власності на них за ПАТ «Терра Банк» та одночасним припиненням права власності ОСОБА_1. Оскільки право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру припинилося на підставі рішення суду у справі № 450/1445/13-ц, яке набрало законної сили, наступна реєстрація права власності на квартиру за ПАТ «КРИСТАЛБАНК» не порушує права позивача. За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог відсутні;

тому судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до банку належить скасувати та ухвалити нове про відмову в їх задоволенні.
777 views08:28
Відкрити / Коментувати
2022-07-05 13:12:06 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 в справі № 571/1607/20
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105036574

Ключовим питанням, яке залишили без відповіді суди, є те чи можуть бути кваліфіковані як нікчемні договори дарування будинку та земельної ділянки, які вчиненні між позивачем (неповнолітньою особою на час вчинення правочину, обдаровуваною) та ОСОБА_6 (дарувальником), оскільки відсутній дозвіл органу опіки та піклування.

Загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування (абзац 2 частини другої статті 32 ЦК України).

Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички (частина перша статті 70 ЦК України).

Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 ЦК України).

Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним (частина перша статті 224 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що:

дозвіл органу опіки та піклування по своїй суті є адміністративним актом, який має приватноправову дію та орієнтований на приватне право;

такий дозвіл потрібний для охорони державою інтересів окремих осіб, зокрема, з метою недопущення припинення права, зменшення майна, і тому держава вважає за необхідне в певних випадках «втручатися» в приватноправові відносини батьків (осіб, які їх замінюють, опікунів, піклувальників) та вимагати отримання дозволу;

для передання майна неповнолітній дитині у власність за договором дарування не потрібний дозвіл органу опіки та піклування і тому такий договір не може бути кваліфікований як нікчемний на підставі частини першої статті 224 ЦК України.
883 views10:12
Відкрити / Коментувати
2022-07-05 08:50:16 Ухвала КГС ВС від 30.06.2022 у справі № 904/4831/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105011768

Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі №904/5649/18 (колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язних з антимонопольним та конкурентним законодавством) між тими ж сторонами, а саме за позовом ТОВ «Телесвіт» до фізичної особи - підприємця Шаталової Наталії Василівни про зобов`язання прийняти з орендного користування приміщення за актом приймання передачі, застосовуючи положення частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, виходив з того, що зобов`язання орендодавця прийняти майно виникає лише у випадку повернення майна у стані, передбаченому законом або обумовлено договором оренди. Допущене орендарем (ТОВ «Телесвіт») пошкодження орендованого приміщення, невідповідність його тому стану, в якому приміщення передавалося в оренду, виключають зобов`язання орендодавця (ФОП Шаталової Н.В.) прийняти приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Тобто, положеннями статті 779 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки у випадку погіршення речі, переданої в найм, зокрема, усунення наймачем погіршення речі, а у разі неможливості - відшкодування збитків.

Тому, виходячи з положень статей 779, 785 Цивільного кодексу України за наявності у орендодавця зауважень щодо стану повернутого орендарем приміщення, орендодавець не має право відмовитися від прийняття та підписання акта прийому-передачі приміщення. Така обставина може бути підставою для заявлення самостійного позову у відповідності до положень статті 779 Цивільного кодексу України.

В зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №904/5649/18, щодо відсутності зобов`язання орендодавця (ФОП Шаталової Н.В.) прийняти приміщення з огляду на невідповідність його тому стану, в якому приміщення передавалося в оренду.

З урахуванням наведеного, на підставі частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, справа № 904/4831/21 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
944 views05:50
Відкрити / Коментувати
2022-07-04 19:02:09 ​​Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат розвинув тематику щодо імені дитини в статті «Зміна прізвища дитини її батьками крізь призму судової практики».

Відповідно до ст. 148 СК України здійснити право на зміну прізвища малолітньої дитини можуть батьки (усиновлювачі) чи один з них. Автор порушив питання, чи можуть реалізувати таке право опікуни малолітньої особи, яка позбавлена батьківського піклування.

Він звернув увагу на вікові критерії малолітньої дитини (досягла / не досягла семи років і не досягла 14 років), які враховуються при зміні прізвища. Зміна прізвища дитини, яка не досягла семи років, відбувається без її згоди. Натомість змінити прізвище дитини, яка досягла семи років, можна лише за її згодою, а з 14 років дитина сама може ініціювати зміну прізвища за згодою батьків.

При вирішенні судом спору між батьками щодо зміни прізвища дитини беруть до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. Зокрема, необхідно враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим, хто проживає окремо.

Статтю можна завантажити в телеграмі на сторінці судді «Трохи про приватне право»: https://t.me/glossema/346.
844 views16:02
Відкрити / Коментувати
2022-07-04 15:52:02 Трохи про зміну прізвища дитини її батьками
997 views12:52
Відкрити / Коментувати
2022-07-04 13:46:47 Рада суддів України відклала проведення з'їзду суддів України

04 липня 2022 року, відбулося засідання Ради суддів України, під час якого було прийнято рішення відкласти проведення ХІХ позачергового з'їзду суддів, який було призначено на 11-13 липня цього року (http://rsu.gov.ua/ua/news/rada-suddiv-ukraini-vidklala-provedenna-zizdu-suddiv-ukraini)
1.0K views10:46
Відкрити / Коментувати
2022-07-04 13:43:26
07.07.2022 відбудеться онлайн презентація книги «Римське право крізь призму традиції і судової практики» за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої.

Посилання на Zoom
984 views10:43
Відкрити / Коментувати
2022-07-04 11:35:33 ​​Огляд актуальної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, внесених до ЄДРСР, за січень – квітень 2022 року – https://bit.ly/3yl7wMi .

В огляді вміщено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед них – позиції щодо:

майна, яке входить до складу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу, та порядку його відчуження;

порядку набуття суб'єктами господарювання права користування водними об’єктами;

підтвердження факту припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою;

підстав для відмови в припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг та доказів використання знака;

відсутності в організації колективного управління права власності на об’єкти інтелектуальної власності (майнових прав на них), які передаються їй в управління;

письмової форми договору, що укладається між юридичними особами, та доказів, які підтверджують прийняття юридичною особою пропозиції укласти договір, і виникнення зобов’язань за ним;

належних відповідачів у справі за позовом про визнання недійсним договору;

повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання;

відповідальності продавця за недоліки товару, на який надана гарантія;

проведення конкурсної процедури при передачі в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства в разі, якщо орендарем такого комплексу бажає стати господарське товариство, утворене представниками трудового колективу цього підприємства;

порядку внесення змін у договір про надання послуг із розподілу електричної енергії в разі, якщо відбулася зміна власника об’єкта (електрифікованої споруди, її частини);

неефективного способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором;

можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень у разі недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки;

порядку обчислення початку перебігу безоплатної доби зберігання вантажу при нарахуванні збору за зберігання вантажу в разі затримки вагонів на станції призначення;

підстав для зняття арешту з майна боржника;

вручення судових документів нерезидентам.

Огляд містить також декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС про:

оплату медичних послуг гемодіалізу, які надавалися закладом охорони здоров’я на виконання програми з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю поза межами дії договорів про надання медичних послуг;

правила обчислення строку для звернення із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця та наслідки його пропуску.

Окрім того, в огляді відображено висновок судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС стосовно порядку заміни члена наглядової ради, який є представником акціонера.
761 views08:35
Відкрити / Коментувати
2022-07-03 18:34:45 Постанова Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС від 15.06.2022 в справі №  905/671/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104987465

139.          Верховний Суд звертає увагу, що покупець акцій позивача - компанія Barlenco Ltd є нерезидентом.

140.          У справі №905/830/21 було встановлено, що компанія Barlenco Ltd закрила офіс в Україні, не призначає  представників для участі у судових процесах,  просила направляти кореспонденцію за адресою на Кіпрі (див. постанову у від 29.04.2022 у справі №905/830/21).

141.          Позивач також стверджує, що компанія Barlencо Ltd вже не є власником акцій ПрАТ "АКХЗ", а відчужила їх на користь компанії Metinvest B.V.

142.          Вказане дає суду достатні підстави вважати, що компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут (т.1 а.с.89-90) була використана  в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".

143.          Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб`єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.

144.          Відповідно до практики ЄСПЛ підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник володіє значним пакетом акцій, який дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли акціонер є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від акціонера, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов`язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).

145.          Отже, Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23  постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

146.          Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до ПрАТ "АКХЗ" - емітента акцій, яке Верховний Суд вважає належним відповідачем, адже, як стверджує позивач, саме завдяки неправомірним діям наглядової ради цього товариства була затверджена занижена (несправедлива) оцінка акцій, позивач просить скасувати рішення наглядової ради і визначити суму справедливої компенсації.  
1.0K viewsedited  15:34
Відкрити / Коментувати
2022-07-02 18:46:16 Трохи з класики українського права - Ювілейний Збірник в честь Професора Доктора Станислава Дністрянського, піднесений ювілярові з приводу його 25 літнього Ювілею наукової діяльності. Прага, 1923 (https://diasporiana.org.ua/ukrainica/1898-192z-yuvileyniy-zbirnik-v-chest-profesora-doktora-stanislava-dnistryanskogo-pidneseniy-yuvilyarovi-z-privodu-yogo-25-litnogo-yuvileyu-naukovoyi-diyalnosti-profesorami-fakulteta-prava-i-suspilnih/).
1.1K views15:46
Відкрити / Коментувати