Грамота.ua

2021-06-11 12:01:26 Коли вживати прийменник через

Коли йдеться про місце дії, простір:

тягнутися через усе село, міст через Дніпро, жити через дві хати.

Коли йдеться про об’єкт (засіб), за допомогою якого щось відбувається:

стрибнути через паркан, перехилитися через тин, перелізти через поріг.

Коли йдеться про причину (яка призводить до чогось негативного):

не прийти через хворобу, через сімейні обставини, через брак коштів, помилитися через неуважність, через тебе.

Коли йдеться про час:

через дві години, через день, через тиждень.

Але не через деякий час. Краще сказати згодом, пізніше.

А також у деяких сталих висловах:

бити через край, пройти через (чиїсь) руки, через силу тощо. Відкрити / Коментувати

2021-06-09 12:00:10 Чи є різниця між словами напрям і напрямок?

У тлумачних словниках ці слова подано як взаємозамінні. Але все ж незначна різниця між ними є.

Напрям частіше вживаємо, коли:

говоримо про шлях діяльності, розвитку когось /чогось, про спрямованість чогось (юридичний напрям, лінгвістичний напрям, напрям розвитку, стратегічний напрям);

говоримо про суспільну, мистецьку, літературну, наукову школу, течію, угруповання (імпресіонізм – напрям у літературі та мистецтві).

Напрямок здебільшого вживаємо, коли маємо на увазі лінію руху або лінію розміщення когось / чогось, орієнтацію в просторі:

йти в напрямку моря, північний напрямок вітру (хоча можна й північний напрям).

Мені здається, що під час вибору того чи того слова спрацьовує мовне чуття. Саме воно й підказує, яке доречніше.

Отже, не буде грубою помилкою, якщо ви скажете напрям замість напрямок чи навпаки, але знайте, що не в усіх контекстах вони взаємозамінні. Відкрити / Коментувати

2021-06-07 12:01:14 Які розділові знаки ставимо в реченнях з прямою мовою

Знаю: це здається заплутаним. Але все, що вам потрібно зробити – це сфотографувати очима схеми оформлення прямої мови й закарбувати їх у пам’яті. А щоб вас не заплутати, сьогодні розглянемо лише одну.

Якщо на початку речення слова автора, то після них ставимо двокрапку, далі лапки і з великої літери починаємо пряму мову. Після цього лапки закриваємо й ставимо крапку.

Схема ось така:

А: «Пряма мова».

Учителька сказала: «Помилки роблять нас сильнішими… Звісно, якщо вони не граматичні».

Єдиний нюанс: якщо після прямої мови ви ставите знак питання, знак оклику чи три крапки, то лапки закриваєте після них, а вже після лапок крапки не ставите. Схематично це ось так:

А: «Пряма мова!»

А потім радісно вигукнула: «Та йдуть уже, йдуть!»

А: «Пряма мова?»

Дядько запитав: «Коли до нас знову?»

А: «Пряма мова…»

Вона жахнулася й ледь вимовила: «Не може бути…»

Далі буде… Відкрити / Коментувати

2021-06-03 13:37:37 Що почитати

Хочете вдосконалити українську мову? Тоді ось добірка книжок, якими я користуюсь у роботі і які раджу всім, хто цікавиться українською.

Олександра Сербенська «Антисуржик: вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити»

Якщо суржик – це ваша проблема, то рекомендую саме її.

Лариса Колібаба, Валентина Фурса «Словник дієслівного керування»

Дякувати вам чи дякувати вас?! Відповідь на це й подібні запитання саме тут.

Марія Волощак «Неправильно – Правильно: довідник з українського слововживання»

Чудовий практичний посібник для всіх, хто хоче говорити й писати грамотно.

Олександр Пономарів «Культура слова: мовностилістичні поради»

Без коментарів. Посібник відомого мовознавця. Присвячений чистоті української мови.

Віталій Жайворонок «Велика чи мала літера?»

Хороший помічник для тих, хто працює з власними назвами. Як писати географічні, політичні, релігійні, адміністративні назви, назви народних, церковних і державних свят тощо – усе є в цьому словнику-довіднику.

Ніна Лозова, Валентина Фридрак «ДЗВОНА чи ДЗВОНУ? Або а (-я) чи у (-ю) в родовому відмінку. Словник-довідник».

Родовий відмінок іменників ІІ відміни підступний. Маєте сумніви щодо вибору закінчення – заглядайте саме в цей словник.

Олена Дубчак «Чути українською»

Книжка 2021 року! Її легко читати. Вона затягує. Тут про звуки, літери й про те, що українська – це цікаво, важливо, корисно.

Євгенія Чак «Складні випадки українського слововживання»

Посібник уже старий. Але корисного в ньому багато. Тут і про написання прізвищ, і про утворення прикметників від географічних назв, і про вживання великої літери… А ще правила вживання розділових знаків.

Цей перелік не вичерпний. Вибирала ті, які написані просто, доступно й зрозуміло для всіх. Деякі з цих книжок важко знайти в паперовому варіанті, але майже всі вони є онлайн.

Зберігайте та користуйтесь! Відкрити / Коментувати

2021-06-01 12:00:06 Кожного дня думаєш, що приготувати?
Як спланувати бюджет?
Що саме купити в магазині?

Смачні рецепти з цінами — це канал, на якому, крім смачних і легких рецептів, розраховують вартість продуктів, що входять до кожної страви.

Рецепт можна вибрати не лише на
свій СМАК, а й на ГАМАНЕЦЬ! Відкрити / Коментувати

2021-05-31 12:01:02 Як не треба будувати речення

Натрапила на це речення в посібнику для підготовки до ЗНО з української мови. А ви помітите, що саме з ним не так?

У полон взяли двох генералів і один документ.

Звучить кумедно. Документи в полон не беруть.

Щоб уникнути таких курйозів, завжди звертайте увагу на значення слів, які ви поєднуєте в однорідний ряд, а також на їхню сполучуваність з іншими словами.

У полон можна взяти людину, але не річ. А документи можна, наприклад, викрасти.

Перебудувати це речення можна ось так:

У полон взяли двох генералів і викрали один документ. Відкрити / Коментувати

2021-05-28 12:02:00 Повідомити кого чи кому

Якщо ви вживаєте слово повідомляти в значенні "інформувати", "доводити до відома", "сповіщати", то вживайте після нього іменник чи займенник у формі знахідного відмінка: повідомити кого?

Повідомляємо Вас про результати обстеження, повідомте нас про збори, повідомити директора про виконану роботу тощо.

Мовознавці вважають, що саме форма знахідного відмінка є природною для цього дієслова.

Форму давального відмінка можна вживати після слова повідомляти лише тоді, якщо його вжито в значенні "казати":

Мені повідомили, що в місті відбудеться фестиваль.

Оскільки дієслово повідомити в значенні "казати" вживається рідше, віддавайте перевагу формі знахідного відмінка. Так ви 100% не помилитесь! Відкрити / Коментувати

2021-05-25 12:00:51 Міфи про філолога

Сьогодні День філолога, і я хочу поділитися своїми спостереженнями над тим, що думають про філологів.

МІФ Філологи знають напам'ять усі правила

Усі знати неможливо! Зате я знаю, де правило можна знайти.

МІФ У голову філолога вмонтовано тлумачний і перекладний словник, а ще словник синонімів, наголосів тощо

Обожнюю запитання типу: "А скажи-но синонім до слова функціонування". От просто так. Одразу. Навіть без контексту.

МІФ Філолог має суперздібність прослухати довжелезне речення й одразу виправити помилки

Ну, можливо, хтось і має таку суперздібність. Але помилки легше виправити, коли їх бачиш, а не чуєш. Принаймні мені. Дратує, коли хтось у слухавці починає: "Послухай, будь ласка, речення".

МІФ Філолог ніколи не робить помилок

Хотілося б, але... Усі помиляються. Це може бути звичайна друкарська помилка чи помилка через неуважність. А ще бездоганно знати мову (будь-яку мову!) неможливо. Її потрібно вчити все життя.

МІФ Філолог завжди розмовляє лише літературною українською

Звісно, ні. У розмовах з друзями, рідними, у транспорті, у магазині чи просто на вулиці, о боже, я теж використовую сленг, діалектизми, а трапляються ситуації, що й лайку. Так, я вживаю такі слова, як ок, капець, прикольно, лайк, відосик тощо. Розмовна мова – це частина нашого життя. Відкрити / Коментувати

2021-05-24 12:03:00 Коли потрібно ставити двокрапку

Усього нескладних правила, коли СТАВИМО ДВОКРАПКУ:

після узагальнювального слова перед однорідними членами речення:

…і все те: краєвид, місяць, мряка і місячне сяйво – нагадують собою дивні казки, переповнені смутком… (Ольга Кобилянська);

перед однорідними членами речення, якщо узагальнювального слова немає:

Держава забезпечує:
- безоплатність дошкільної, повної загальної середньої… освіти;
- розвиток дошкільної, повної загальної середньої … освіти… (Закон України «Про освіту);

між частинами безсполучникового речення, якщо наступна частина розкриває зміст попередньої або вказує на причину (рідше – наслідок) того, про що йдеться в попередній:

…бо вже пів року, як у його домі не було хазяйки: він розвівся з жінкою;

у реченнях з прямою мовою після слів автора:

Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І.Франко).

P.S.: Докладніше про те, які розділові знаки ставимо в реченнях з прямою мовою, розповідатиму в наступних дописах. Відкрити / Коментувати

2021-05-21 16:30:01 Не вживайте ці фрази в текстах!

Ваш текст має бути унікальним. У кожного свій стиль, своє бачення, свої асоціації, свої о́брази… Навіщо ж копіювати давно затерті фрази?!

А ось і вони:
... найактуальніше питання…, запорука успіху…, індивідуальний підхід…, клієнтоорієнтованість… Зачекайте, це ще не все.

...відповідний (відповідно), практично, не кожен знає..., як відомо (усім відомо), ні для кого не секрет, що…, варто зауважити…, з точністю до навпаки…

Є ще такі пафосні: ...на професійній ниві…, одвічні (сакральні) традиції..., у кращих традиціях…, крізь призму…, проходить червоною ниткою…, …як лакмусовий папірець.

Креативний підхід…, висока якість…, висококваліфіковані спеціалісти…, має великий досвід…, коло завдань…

Усе, що пов’язано зі словами активний / активно: активні дії допоможуть…, активно долучайтесь до…, активно розвивається...

Як часто вам трапляються ці фрази?

Мені дуже часто. Байдуже, чи це допис у фейсбуці, чи офіційний лист, чи наукова доповідь. Здається, що написано за якимось невдалим шаблоном. Тексти, переповнені такими фразами, мертві. У них не відчувається автора.

Тому коли ви щось пишете, пофантазуйте, помізкуйте, вкладіть частинку себе! Не намагайтеся ДЕСЬ знайти красиву фразу. Придумайте її самі. Оживіть текст!

Приємно читати, коли щиро, коли легко, коли з душею!

P.S.: Думайте. Вживайте ці та інші подібні фрази лише там, де доречно. Не перевантажуйте ними текст. Відкрити / Коментувати