Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-01-11 10:00:09 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 грудня 2021 року (справа N404/711/15-к, провадження N51-2816км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Предметом дослідження суду повинна бути не допустимість чи недопустимість ухвали про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка власне, не являється джерелом доказів, а питання чи сторона обвинувачення вживала яких-небудь заходів для розкриття такої ухвали.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221941 Відкрити / Коментувати

2022-01-10 10:00:33 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 грудня 2021 року (справа N185/3086/16-к, провадження 51-1808км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Не здійснення належної перевірки та оцінки усіх доводів апеляційної скарги є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В свою чергу, до неналежної перевірки та оцінки доводів апеляційної скарги належить зазначення формальних підстав для відхилення доводів апелянта.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221947 Відкрити / Коментувати

2022-01-06 09:00:04 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 грудня 2021 року (справа N127/21098/14-к, провадження N51-3772км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні.

Системмий аналіз ст. ст. 421, 439 КПК дозволяє зробити висновок, що вони мають в однаковій мірі застосовуватися під час нового розгляду як після скасування вироку в разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221868 Відкрити / Коментувати

2022-01-05 09:00:40 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 грудня 2021 року (справа N236/2450/20, провадження N51-2306км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Відповідно до диспозиції ст. 126-1 КК домашнім насильством є систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства. Таким чином, обов`язковою ознакою цього складу злочину є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу.

На стороні обвинувачення лежить обов`язок довести цю складову злочину, для чого вона може надати відповідні докази систематичності домашнього насильства, у тому числі, але не виключно, підтвердження притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмету доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК і докази, що стосуються цих епізодів, є належними, оскільки стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102342476 Відкрити / Коментувати

2022-01-04 09:02:42 Вирок Вищого антикорупційного суду від 06 грудня 2021 року (справа N477/1668/18, провадження N1-кп/991/103/19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Вручення повідомлення не повинно носити лише формальний характер, а мають бути достатні відомості, що належним чином підтверджують виконання такого обов`язку. І лише у разі наявності доказів вжиття слідчим чи прокурором заходів по доведенню змісту повідомлення особі про підозру, викладене дає підстави вважати про належне його здійснення, набуття особою статусу підозрюваного.

Порушення строку на складення протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину не є істотним порушенням прав особи, а відтак не може саме по собі вказувати на необхідність визнання доказу недопустимим. Очевидним є те, що такі строки встановлено перш за все для забезпечення оперативності залучення матеріалів НСРД для потреб кримінального провадження.

У процесуальному законі не має норми, яка б безальтернативно вказувала на те, що у разі залучення до проведення слідчої дії в якості понятих осіб, які в силу абз. 3 ч. 7 ст. 223 КПК не можуть ними бути, докази здобуті в ході виконання такої дії слід визнавати не допустимими. Виходячи з функціонального способу тлумачення норми, понятий залучається до участі у кримінальному провадженні з метою засвідчення своїм підписом відповідності записів у протоколі виконаним діям. Їх участь є гарантією правильного безпосереднього сприйняття при провадженні слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101646959 Відкрити / Коментувати

2021-12-31 09:00:24 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 грудня 2021 року (справа N458/1036/16-к, провадження N51-4008км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221926 Відкрити / Коментувати

2021-12-30 09:04:44 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 грудня 2021 року (справа N235/10673/15-к, провадження N51-3268км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення» у складі розбою, суд після встановлення фактичних ознак складу вчиненого кримінального правопорушення повинен перевірити, як ці ознаки співвідносяться з ознаками складу злочину кримінально-правової норми, передбаченої ст. 187 ч. 3 КК. При здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення».

Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) та перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) та перебування в ньому.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102106505 Відкрити / Коментувати

2021-12-29 09:04:27 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 грудня 2021 року (справа N129/325/17, провадження N51-1592км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Кінцевим моментом життя вважається біологічна смерть, тобто момент, коли внаслідок припинення роботи серця відбулися незворотні процеси розпаду клітин центральної нервної системи. Від біологічної смерті відрізняють клінічну, коли, незважаючи на припинення дихання і серцебиття, протягом дуже короткого часу життя в організмі не припиняється і його життєздатні функції можуть бути відновленні. 

Чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, із обов`язковим зазначенням усіх ознак об`єктивної сторони злочину (суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому смерті), причинний зв`язок між діянням і наслідками) має суттєве значення для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи.

Зазначення у вироку суду, що в результаті ДТП настала клінічна, а не біологічна смерть, свідчить про відсутність суспільно-небезпечних наслідків в результаті інкримінованих особі дій.

Неконкретність обвинувачення порушує право засудженого на захист та позбавляє можливості перевірити правильність застосування кримінального закону при кваліфікації його дій.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102106424 Відкрити / Коментувати

2021-12-28 09:04:35 Постанова Великої Палати Верховного Суду (справа N617/775/20, провадження N13-110кс21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Зміна за результатами розгляду апеляційної, касаційної скарги покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, від відбування якого особу було звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК на штраф не є погіршенням правового становища обвинуваченого, засудженого.

Призначення апеляційним судом покарання у виді штрафу замість призначеного судом першої інстанції покарання у виді обмеження чи позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК не є: «застосуванням більш суворого покарання» в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК; «неправильним звільненням від відбування покарання» в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК; «іншим погіршенням становища обвинуваченого» в розумінні ч. 2 ст.  404 і ч. 1 ст. 421 цього Кодексу, у зв`язку із чим задоволення відповідних апеляційних вимог сторони захисту з огляду на приписи ст. 420 КПК не вимагає скасування у відповідній частині вироку суду першої інстанції і постановлення нового вироку. Таке рішення суд апеляційної інстанції постановляє у формі ухвали.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010758 Відкрити / Коментувати

2021-12-24 09:00:04 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа N243/7758/20, провадження N51-113кмо21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:
- перша стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим - «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком;
- друга - наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.
Відсутність хоча б однієї з указаних умов виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком.

Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуте, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101809093 Відкрити / Коментувати