Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-01-25 09:00:08 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 січня 2022 року (справа N185/2915/18, провадження N51-2281км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Стаття 241 КПК регулює порядок освідування особи, а стаття 245 КПК вказує на необхідність дотримання вимог зазначеної статті в ході отримання біологічних зразків, якими відбитки пальців не є. Отже, відібрання відбитків пальців за згодою засудженого без відповідної постанови прокурора чи доручення не становить порушення вимог КПК, а отже, і не призводить до визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї слідчої дії. 

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи, якщо вони не були поставлені касатором перед судом апеляційної інстанції. Сторона, зацікавлена у розгляді та вирішенні певного питання, зобов`язана порушити його перед судом відповідної інстанції і на відповідній стадії кримінального провадження.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102595518 Відкрити / Коментувати

2022-01-24 09:03:33 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 січня 2022 року (справа N542/1556/18, провадження N51-2202км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Та обставина, що обвинувачений не відшкодував шкоди, завданої злочином, сама по собі не може бути підставою для зміни способу виконання покарання (застосування статті 75 КК), оскільки для стягнення призначеного судом відшкодування законодавство передбачає інші правові заходи.

Посилання на попереднє засудження обвинуваченого за злочини, вчинені задовго до подій, яких стосується конкретна справа і судимості за які були погашені за спливом строку, не є достатнім для висновку, що виправлення за вчинення цього злочину неможливе без позбавлення волі.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102595504 Відкрити / Коментувати

2022-01-21 09:59:14 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 січня 2022 року (справа N640/20173/18, провадження N51-2203км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Кримінальним процесуальним законом не передбачено обов`язку суду дослівно викладати у судовому рішенні показань учасників судового розгляду.

Виходячи з вимог закону та згідно з усталеною судовою практикою, хоча умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, проте замах на цей злочин можливий лише з прямим умислом.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562762 Відкрити / Коментувати

2022-01-20 09:00:11 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 січня 2022 року (справа N942/1889/19, провадження N51-3806км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Положення ст. 257 КПК не регулюють порядку долучення до матеріалів кримінального провадження як доказів результатів тих заходів, які проведено в межах контррозвідувальної справи, відповідно до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», а не в рамках кримінального провадження.

Протокол про хід та результати проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіоконтроль особи є недопустимим доказом за відсутності підстав вважати, що спілкування осіб було приватним.

Під час обрання винній особі додаткового покарання у виді конфіскації майна слід встановити категорію злочину (тяжкий, особливо тяжкий) та наявність корисливого мотиву його вчинення.

Спеціальну конфіскацію суди вправі застосовувати не лише у разі вчинення тих кримінальних правопорушень, які перелічені у ч. 1 ст. 96-1 КК, але й у тих випадках, коли санкція певного кримінального правопорушення передбачає основне покарання у виді позбавлення волі.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561714 Відкрити / Коментувати

2022-01-19 14:49:23 Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 січня 2022 року (справа N991/8425/21, провадження N1-p/991/94/21)

Висновки слідчого судді щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 380 КПК роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

За заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть такого роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

У заяві про роз`яснення судового рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102436721 Відкрити / Коментувати

2022-01-18 09:00:44 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 січня 2022 року (справа N661/2681/18, провадження N51-4505км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України  та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, однак натомість він може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102561708 Відкрити / Коментувати

2022-01-17 09:04:26 Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2021 року (справа N991/7486/21, провадження N1-кс/991/7592/21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Будь-яка оцінка доказів здійснюється в межах суті клопотання, натомість слідчий суддя не уповноважений КПК на розгляд справи по суті обвинувачення і, відповідно, на визнання доказів належними, допустимими як таких, що підтверджують обставини можливого вчинення злочину.

Прокурор має право додавати до клопотання будь-які докази, які він вважає за необхідне додати, а роль слідчого судді у такому випадку полягає в оцінці таких доказів з метою вирішення, чи є таке клопотання обґрунтованим на підставі наданих доказів.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101537652 Відкрити / Коментувати

2022-01-14 19:09:11 Вирок Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2021 року (справа N991/1071/20, провадження N1-кп/991/20/20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Опитування із застосуванням комп‘ютерного поліграфа не є окремим видом експертизи, а лише допоміжним інструментом у межах психологічної експертизи, до того ж має досить обмежену мету.

Про відсутність провокування може свідчити: (1) наявність беззаперечних підстав для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР; (2) відсутність доказів прихованих мотивів для провокування на вчинення злочину; (3) обґрунтованість проведення нсрд, із застосуванням належного судового контролю; (4) пасивність дій при висловленні пропозиції надати неправомірну вигоду.

Відсутність у слідчого обов’язку та процесуального механізму самостійно визначати підслідність в рамках кримінального провадження або впливати на її визначення прокурором свідчить про відсутність порушень при здійсненні досудового розслідування в розрізі питання підслідності.

Заборона на доручення досудового розслідування кримінального правопорушення, підслідного НАБУ, встановлена саме для випадків, коли особи, перелічені у першому реченні ч. 5 ст. 36 КПК, з огляду на неефективність досудового розслідування виносять постанову про доручення досудового розслідування іншому органу. Мета цієї норми покликана унеможливити зміну підслідності провадження, щодо якого НАБУ вже здійснює досудове розслідування, і передати це провадження іншому органу досудового розслідування внаслідок недостатньої ефективності детективів НАБУ.

Сама по собі реалізація визначених у законний спосіб слідчим своїх повноважень, передбачених ч. 2 ст. 40 КПК не може нівелювати доказову цінність відомостей, отриманих органом досудового розслідування всупереч положенням ст. 216 КПК.

Позиція щодо того, що слідчі різних органів досудового розслідування як суб’єкти владних повноважень мають різні права і обов’язки, які обумовлюються органом досудового розслідування, працівниками якого вони, є хибною.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102219382 Відкрити / Коментувати

2022-01-13 11:13:51 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 23 грудня 2021 року (справа N182/1539/19, провадження N51-3636км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мету і засади його призначення.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію між визначеним судом (хоча й у межах відповідної санкції статті) видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102267534 Відкрити / Коментувати

2022-01-12 10:27:52 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05 січня 2022 року (справа N484/789/19, провадження N51-4101км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Право на допит свідків, які дають показання на користь обвинувачення або захисту, є невід`ємною складовою змагальності і права обвинуваченої особи подавати докази.

Не наведення в ухвалі суті всіх зазначених апелянтом доводів, не здійснення їх ретельної перевірки, а також не мотивування належним чином свого судового рішення свідчить про формальний підхід апеляційного суду до розгляду апеляційної скарги, а відтак, становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102463535 Відкрити / Коментувати