Get Mystery Box with random crypto!

Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Логотип телеграм -каналу kkc_aoac — Висновки ВС та ВАКС від АО АС В
Логотип телеграм -каналу kkc_aoac — Висновки ВС та ВАКС від АО АС
Адреса каналу: @kkc_aoac
Категорії: Позики, податки та закони
Мова: Українська
Передплатники: 2.50K
Опис з каналу

Сучасна практика Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду від адвокатів АО «АС»

Ratings & Reviews

3.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 27

2021-04-23 14:40:20 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 квітня 2021 року (справа N638/875/20, провадження N51-411км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

У ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочині в іншому кримінальному провадженні.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96406933
287 views11:40
Відкрити / Коментувати
2021-04-22 09:35:30 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 квітня 2021 року (справа N554/10204/15-к, провадження N51-492км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Звернення до суду з позовною заявою від імені юридичної особи чи надання письмових пояснень до позовної заяви за жодних обставин не може кваліфікуватися як службове підроблення. Якщо в позовній заяві позивач посилається на інші документи (договори, доручення тощо), які інша особа вважає підробленими, то може йтися саме про підробку таких інших документів (конкретний договір, доручення тощо), але не про підробку позовної заяви чи пояснень до неї.

Оскільки підставою для проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства була постанова слідчого, а інших доказів, які б доводили ухилення особи від сплати податків немає, то виправдання її у зв`язку з недоведеністю в діяннях складу злочину за ч. 1 ст. 212 КК є обґрунтованим.

Посилання на висновки судів у справах інших юрисдикцій є неправильними, оскільки ці судові рішення не є преюдиціальними у кримінальному провадженні та не можуть використовуватися судами як вирішальний доказ під час встановлення наявності або відсутності вини особи в інкримінованому діянні.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96377284
293 views06:35
Відкрити / Коментувати
2021-04-21 08:11:50 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 квітня 2021 року (справа № 759/2992/17, провадження № 51-3360км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Право подати апеляційну скаргу на вирок не є необмеженим й обмежується саме нормою КПК, яка передбачає певний процесуальний строк, протягом якого сторони реалізують це гарантоване їм право на апеляційне оскарження судового рішення. Передбачене ст. 117 КПК право на поновлення процесуального строку теж не є необмеженим, для цього мають бути вагомі (переконливі) підстави (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України»). Крім того, учасники провадження мають добросовісно користуватися наданими їм правами, адже в протилежному випадку це призведе до зловживання ними.

Підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону «Про безоплатну правову допомогу» надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону. Відсутність з цього приводу відповідного рішення Центру не скасовує положень ч. 1 ст. 23 згаданого Закону України щодо припинення повноважень захисника за призначенням.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95946565
254 viewsedited  05:11
Відкрити / Коментувати
2021-04-20 08:53:02 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 квітня 2021 року (справа N203/337/19, провадження N51-4688км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи, та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об`єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243744
252 views05:53
Відкрити / Коментувати
2021-04-19 08:39:15 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 квітня 2021 року (справа N610/569/19, провадження N51-5231км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, фіксуються у процесуальному документі - протоколі цієї слідчої дії та в подальшому досліджуються та оцінюються судом. Зафіксовані ж в протоколі результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК.

Зміст інформації, яку містять біологічні зразки, не залежить від волі особи, в якої вони відбираються. Оскільки присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не може позначитися на змісті цієї інформації, то висновок суду про допустимість висновків судово-медичних експертиз, які стосуються дослідження біологічних зразків засудженого, є обґрунтованим.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96304784
274 views05:39
Відкрити / Коментувати
2021-04-16 20:46:16 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 08 квітня 2021 року (справа N712/7675/18, провадження N51-4769км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК, є імперативною, тобто закріплює не право, а обов`язок суду розглянути відповідне клопотання.

Строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебігу. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243807
305 views17:46
Відкрити / Коментувати
2021-04-15 20:02:46 Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, є будь-яка фізична осудна особа, що досягла віку кримінальної відповідальності на момент його вчинення, яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

За відсутності змістовної складової примітки ст. 369-2 КК через посилання в ній
на пункти 1 - 3 ч. 1 ст. 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції»,
що втратив чинність на момент вчинення злочину, правозастосовник має підстави вважати поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави» оціночним
і встановлювати його зміст за правилами вузького підходу до тлумачення, де належність слідчих до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на їх правовий статус і повноваження не викликає сумнівів.

Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці.

Кваліфікація діяння за статею КК, що не відноситься до категорії тяжких злочинів, на початковому етапі досудового розслідування
не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність, оскільки на момент їх проведення не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час. Подальша перекваліфікація не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації діяння з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96074938
316 views17:02
Відкрити / Коментувати
2021-04-15 08:03:48 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 квітня 2021 року (справа N642/5974/18, провадження N51-3676км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Системний аналіз статей 36, 37, 110 КПК свідчить про те, що рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть такі повноваження, обов`язково повинно прийматися у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень, і така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення у формі постанови. У тому числі бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність такої постанови або непідписання її керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Під незаконним збутом слід розуміти будь-які способи оплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов - введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін`єкцій, пригощання цигарками, які містять зазначені речовини, тощо). В свою чергу, термін «реалізація» за своїм змістом є дещо вужчим, ніж термін «збут». Під реалізацією розуміється відпускання продукції і одержання оплати за неї, перетворення майна, товару або цінних паперів на гроші. Отже, реалізація може здійснюватися виключно на оплатній основі.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106287
270 views05:03
Відкрити / Коментувати
2021-04-14 08:32:52 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 31 березня 2021 року (справа N333/1539/16-к, провадження N51-5646км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того,розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписами ст. 163 КПК, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що без такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.

Наявність та добровільність згоди за правилами кримінального процесу може доводитися не лише письмовим документом відповідного змісту. Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди представника потерпілого як власника майна стосовно зберігання транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, як речового доказу в провадженні в місці, визначеному органом досудового розслідування. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи із сукупності обставин конкретного провадження, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування. В цьому провадженні сторона захисту обмежилась твердженнями про порушення процесуального порядку утримання речового доказу, та не довела будь-якими доказами необхідність примусового арешту транспортного засобу як речового доказу.

Повний текст судового рішення зп посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071606
274 views05:32
Відкрити / Коментувати
2021-04-13 09:04:10 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 березня 2021 року (справа № 176/1790/18, провадження № 51-5896 км 20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Кожний доказ має бути оцінений судом на предмет допустимості як автономно, так і в сукупності з іншими доказами, а в рішенні суду наведено належне обґрунтування та мотиви, які би вказували на підставу визнання цього доказу недопустимим.

Для визнання доказу недопустимим за правилом плодів отруєного дерева у рішенні суду має бути чітко доведено похідний характер інформації, яка стала фактичною підставою для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, від дій, якими були істотно порушені права та свободи людини.

Процесуальний документ про зміну попередньої кваліфікації злочинів не є самостійним доказом у кримінальному провадженні, оскільки у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК не містить зафіксованих та зібраних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження і в даному конкретному провадженні не може бути підставою для визнання інших доказів недопустимими.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907539
287 views06:04
Відкрити / Коментувати