Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2021-11-25 12:01:28 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 листопада 2021 року (справа N751/3724/21, провадження N51-3229км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

За змістом ст. 366 КК при службовому підробленні у формі внесення до документів неправдивих відомостей не вимагається одномоментного підписання цього документу всіма зазначеними у ньому особами, підписи яких є необхідними складовими його змісту. Неодночасне здійснення вказаних дій не вказує на відсутність цього складу кримінального правопорушення в діянні                     службової особи, яка безпосередньо внесла до нього недостовірну інформацію та засвідчила її власним підписом.

Неточність у записі в ЄРДР дати та року народження підозрюваної особи не впливає на вирішення питання про допустимість зібраних стороною обвинувачення доказів.

Відмінність у складі правопорушення (як у цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності (наприклад, до кримінальної та цивільно-правової).

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100957058 Відкрити / Коментувати

2021-11-24 09:01:14 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 листопада 2021 року (справа N461/2767/20, провадження N51-2185км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Роз`яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно носити формальний характер. Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК, повинен роз`яснити їм суть даної норми, однак, не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз`яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їхніх позицій.

Визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому особа обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101100333 Відкрити / Коментувати

2021-11-23 09:02:09 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 01 листопада 2021 року (справа N161/17092/20, провадження N51-5946км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Кримінально-процесуальні акти (механізми) повернення обвинувального акта прокурору в порядку, передбаченому КПК, та повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК відповідно до підпункту 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону N2617 -VIII не є тотожними.

Виходячи із закріпленого в пункті 3 ч. 1 та абзаці 1 ч. 2 ст. 392 КПК загального правила про недопустимість окремого оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадків, визначених цим Кодексом, та відсутності в нормах КПК відповідної вказівки щодо можливості оскарження, ухвала місцевого суду про повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100919039 Відкрити / Коментувати

2021-11-22 09:00:04 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 листопада 2021 року (справа N366/193/19, провадження N51-3442км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Постановлену в поза процесуальному порядку (без виходу в нарадчу кімнату та/або не оголошену в судовому засіданні) мотивовану ухвалу про продовження розгляду судового провадження, якою визнано недоцільним розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, не можна вважати належним виконанням приписів ст. 319 КПК.

Якщо документи не були оголошені в судовому засіданні та не пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, то це свідчить про неналежне виконання приписів статтей 23, 358 КПК та призводить до порушення інших засад кримінального провадження (справедливий судовий розгляд, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).

Невідповідність резолютивної частини ухвали апеляційного суду, виданої на руки захиснику, змісту резолютивної частини цього ж рішення, оприлюдненого в ЄДРСР не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, якщо містить
відтворення після слів «Головуючий, Судді» окремої частини вироку суду першої інстанції.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101100244 Відкрити / Коментувати

2021-11-19 09:00:01 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 листопада 2021 року (справа N395/313/18, провадження N51-3516км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Перевищення обсягів та вартості фактично виконаних робіт на час проведення експертизи обсягів та вартості, визначених проектно-кошторисною документацією та первинною обліковою документацією, може свідчити про добровільне відшкодування шкоди, але жодним чином не про спростування фактичних даних, встановлених на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування.

Висновок про неналежність доказу може бути зроблений лише у тих випадках, коли отримані фактичні дані жодним чином не спроможні встановлювати наявність або відсутність обставин, що входять до предмету доказування у конкретному провадженні.

Не можливість отримання експериментальних зразків почерку в порядку, передбаченому ст. 245 КПК не свідчить про не можливість отримання необхідного для проведення експертизи матеріалу іншими процесуальними засобами, визначеними ст. 93 КПК, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Невідповідність між назвами порівняльного матеріалу (зразки почерку чи зразки підпису), його кількості повинні були розглянуті у контексті достовірності отриманих експертом результатів.

Сторона захисту вільна обирати способи збирання доказів, передбачені частиною 3 ст. 93 КПК, і не обмежена строками досудового розслідування, на відміну від сторони обвинувачення, яка усі слідчі (розшукові) дії, крім випадків, передбачених частиною 3 ст. 333 КПК, не має право проводити після закінчення строків досудового розслідування.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100885130 Відкрити / Коментувати

2021-11-18 09:00:07 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 листопада 2021 року (справа N753/14633/18, провадження N51-587км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Висновки суду про допустимість доказу є неналежним чином обґрунтованими без дослідження того, чи вплинуло застосування до затриманого сили та спеціальних засобів на допустимість фактичних даних.

Висновок спеціаліста не є належним видом процесуальних джерел доказів.
Відповідно до ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Висновок спеціаліста до цього переліку не належить.

Імперативність ст. 242 КПК щодо призначення експертизи для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101029217 Відкрити / Коментувати

2021-11-17 09:00:08 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 09 листопада 2021 року (справа N281/128/19, провадження N51-4536км19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Добровільність надання згоди на проникнення у домоволодіння з метою його огляду як першочергової слідчої дії не може ставитися під сумнів через подальше притягнення засудженого до кримінальної відповідальності, якщо будь-яких фактів примусу на написання ним відповідних заяв матеріали кримінального провадження не містять, а стороною захисту їх не надано.

КПК не встановлено заборони для особи, яка проводить огляд, вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, у випадку, якщо в поле зору слідчого потрапили предмети, які, на його переконання, несуть в собі доказове значення. Саме по собі вилучення названих предметів ще не свідчить про те, що органом досудового розслідування проводився обшук, а не огляд.

Показання, що стосуються попередніх взаємовідносин засудженого та потерпілого, не є за своїм змістом показаннями з чужих слів, оскільки безпосередньо не стосуються обставин кримінального правопорушення. У випадках, коли злочин вчиняється за відсутності очевидців, повинні враховуватися, зокрема, характер відносин між винним та потерпілим, інформація про факти побиття, в тому числі за допомогою показань родичів чи знайомих.

Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101029201 Відкрити / Коментувати

2021-11-16 09:00:06 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 листопада 2021 року (справа N631/1057/15, провадження N51-2862км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Добровільна видача речей, притому що зазначені речі могли б бути відшукані у порядку, передбаченому КПК (при проведенні обшуку на підставі ухвали слідчого судді), не може свідчити про наявність такого істотного порушення, яке вплинуло чи могло вплинути на законність прийнятого судового рішення.

Сторона захисту як на досудовому слідстві, так і в суді на стадії, коли можливе дослідження доказів, має вказати про порушення вимог ст. 290 КПК під час відкриття матеріалів (не надання речового доказу для огляду). Якщо обґрунтування такого порушення здійснюється вперше на стадіях апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень відповідні суди не вправі визнавати це істотним порушенням вимог КПК (навіть з урахуванням того, що після судового розгляду відбулася заміна захисника).

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100919118 Відкрити / Коментувати

2021-11-15 09:01:01 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 листопада 2021 року (справа N496/2442/18, провадження N51-1354км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди (обвинуваченого).

Суд зобов’язаний залучити в якості співвідповідача до розгляду справи страхову компанію у випадку подання позову у кримінальному провадженні до обвинуваченого без пред’явлення позовних вимог до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду (страховика).

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100919085 Відкрити / Коментувати

2021-11-12 09:00:02 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 листопада 2021 року (справа N621/2519/19, провадження N51-3126км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Кримінальний процесуальний закон не регламентує конкретного способу звернення потерпілого із заявою, яка зумовлює визначені у ч. 1 ст. 477 КПК правові наслідки (т.зв. справи приватного обвинувачення). Водночас захист прав і свобод людини як втілення принципу верховенства права вимагає надання переваги внутрішньому змісту юридично значущих дій над зовнішньою формою їх вираження. Тож навіть, якщо потерпілий не подавав до правоохоронних органів заяви про злочин як окремого процесуального документа, однак до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження однозначно висловив свою позицію про притягнення винного до кримінальної відповідальності, відповідна позиція, зафіксована у процесуальних документах, є підставою для кримінального переслідування особи за кримінальне правопорушення приватного обвинувачення.

Визначений КПК процесуальний порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за своєю правовою природою є приватно-публічним різновидом кримінального провадження і його варто розглядати як диференціацію форми такого провадження у межах загальної його форми, врегульованої КПК.

Закон не покладає на потерпілого обов`язку встановлення обставин кримінального правопорушення та його кваліфікації. Зазначене є винятковою компетенцією органів досудового розслідування, публічного обвинувачення і суду.

Особливістю кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством).
Інших його особливостей, у тому числі щодо кола осіб, уповноважених вносити відомості в ЄРДР про кримінальне правопорушення, процедури збирання доказів, пред`явлення обвинувачення в обвинувальному акті та підтримання його прокурором у суді, нормами КПК не встановлено.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100885128 Відкрити / Коментувати