Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-08-22 08:00:08 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року (справа N161/7088/20)
 
#прокурор
#повідомлення_про_підозру
#право_на_захист
#касаційна_скарга
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Поняття «прокурор», яке вживається у КПК, розглядається як посадова особа, яка займає відповідну посаду в органах прокуратури, які складають єдину систему, здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 КПК, а також прокурори вищого рівня, визначені у ч. 4 ст. 36 КПК.
 
Положення КПК, на відміну від підслідності, визначеної у ст. 216 КПК, не закріплюють окремих правил щодо визначення прокурора у кримінальному провадженні, зокрема за суб’єктом вчинення злочину.
 
КПК не містить будь-яких застережень про необхідність залучення захисника при здійсненні повідомлення особі про підозру.
 
Доповнення до касаційної скарги захисника, подані засудженим, не є предметом касаційного перегляду.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105637184 Відкрити / Коментувати

2022-08-19 08:00:08 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року (справа N640/7928/17)
 
#пояснення
#показання
#допустимість
#повторне_дослідження_доказів
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Окрім надання показань, кримінальний процесуальний закон надає можливість на різних етапах провадження учасникам надати свої пояснення. Такі пояснення можуть стосуватися висловлювання позиції щодо поданих клопотань, скарг, у тому числі апеляційних, касаційних, тощо. Проте, показання, які отримуються у суворо передбаченій процесуальній формі, не слід ототожнювати з поясненнями, які не є джерелами доказів у кримінальних провадженнях щодо злочинів (у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки пояснення осіб є процесуальними джерелами доказів згідно з частиною 1 статті 298-1 КПК).
 
Отримана від обвинуваченого під час судових дебатів інформація є поясненням і не є такою, що одержана із передбачених кримінальним процесуальним законом джерел доказів (один з критеріїв допустимості).
 
Відсутність клопотань сторін про повторне дослідження доказів не виключає право апеляційного суду безпосередньо дослідити докази, керуючись загальними засадами кримінального провадження. Тобто, якщо апеляційний суд при перегляді кримінального провадження убачає можливу недоведеність винуватості особи або її винуватість у менш тяжкому кримінальному правопорушенні він повинен за власною ініціативою забезпечити повноту дослідження доказів, адже до цього спонукають завдання кримінального провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105624070 Відкрити / Коментувати

2022-08-18 08:00:09 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2022 року (справа N761/19898/20)
 
#завершення_досудового_розслідування
#строки_досудового_розслідування
#відкриття_матеріалів
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
У строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
 
Повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.
 
Внесення прокурором до ЄРДР відомостей про завершення досудового розслідування або складання (оформлення) відповідного письмового повідомлення для сторони захисту, не призводить до обізнаності підозрюваного і захисника про можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. Отже, вказані дії не є початком строку ознайомлення з матеріалами, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК не включається до строків досудового розслідування, адже ознайомлення не може розпочатися раніше, ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505291 Відкрити / Коментувати

2022-08-17 08:00:10 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2022 року (справа N610/921/16-к)
 
#допустимість
#огляд_місця_події
#контроль_за_вчиненням_злочину
#відкрите_фіксування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Проведення огляду місця події замість відкритого фіксування під час завершальної стадії контролю за вчиненням злочину (без складання відповідного протоколу у присутності особи) з фактичним затриманням підозрюваного та вилученням речей свідчить про те, що форма проведених процесуальних дій не відповідає їх змісту. Роз’яснення прав підозрюваного та відсутність клопотань про запрошення адвоката при цьому не впливають на висновок про недопустимість отриманих даних.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505296 Відкрити / Коментувати

2022-08-16 08:00:08 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 липня 2022 року (справа N727/7987/20)
 
#бандитизм
#допустимість
#слідчий_експеримент
#технічні_засоби
#обшук
#процесуальні_витрати
#витрати_на_правничу_допомогу
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Бандитизм становить окремий різновид спільної злочинної діяльності, специфічними проявами якої в цьому разі є організація озброєної банди та участь у ній або у вчинюваному нею нападі. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 257 КК достатньо вчинення нею хоча б одного з цих діянь. Відповідальність за ст. 257 КК настає у разі організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. Зі змісту цієї статті не вбачається, що метою створення банди має бути вчинення кількох нападів.
 
Результати слідчого експерименту є допустимим доказом, якщо він проведений у присутності статиста, який є зацікавленою особою, та без участі спеціаліста.
 
Положеннями ст. 107 КПК не передбачено, в якій формі, усній чи письмовій, особи, які беруть участь у процесуальній дії, повідомляються про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії, тому навіть за відсутності підпису особи в цій частині протоколу немає підстав стверджувати, що її не було повідомлено про застосування технічних засобів.
 
КПК не передбачає необхідність зазначення в заключній частині протоколу даних про опечатування вилученого майна та відомостей про те чи підписали всі учасники обшуку опечатані пакети.
 
Переривання відеофіксації проведеного обшуку з технічних причин, у зв’язку з заповненням пам’яті флешкартки і необхідністю її заміни, якщо про це зазначено в самому протоколі та у відеозаписі до нього, не впливає на допустимість результатів обшуку.
 
Відсутність лише підпису особи, яка провела обшук, не може ставити під сумнів законність проведеної слідчої дії.
 
Накладні та рахунок замовлення є документами на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, адже засвідчують факт продажу товарів та надання послуг і містять усі необхідні реквізити.
 
Надання лише квитанції до прибуткового касового ордеру та недолучення до позову потерпілої розрахунку розміру витрат на правничу допомогу, акту прийому-передачі вказаного виду послуг адвоката за відсутності обґрунтованих доводів щодо порушення норм закону в цій частині чи неспріврозмірності понесених витрат не є достатньою підставою для скасування судових рішень.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505293 Відкрити / Коментувати

2022-08-15 08:00:07 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 липня 2022 року (справа N703/4037/20)
 
#затримання
#предявлення_для_впізнання
#перекладач
#мова_судочинства
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
КПК не вимагає складання протоколу затримання негайно в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим. Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання.
 
Виявлення підозрюваного працівниками поліції, яке відбулося за допомогою орієнтування потерпілого безпосередньо після вчинення щодо нього кримінального правопорушення, є достатньою підставою для проведення в подальшому пред’явлення затриманої особи для впізнання за фотознімками, навіть якщо не було зазначено ознак, за якими потерпілий впізнав підозрюваного та не було використано можливості пред’явлення особи для впізнання особисто.
 
Рівень розуміння і спілкування, за якого виникає право на безоплатну допомогу перекладача, залежить від фактичних обставин, з огляду на цей рівень визначається обсяг необхідної «допомоги». Загалом обвинувачений повинен бути в змозі самостійно або за допомогою перекладача розуміти, що відбувається під час розгляду справи, і брати участь у розгляді такою мірою, що забезпечувала би його право на справедливий суд. Отже, перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв’язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача. Розуміння зазначених обставин не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає мовно-комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника. При цьому чинниками для з’ясування розуміння особою вказаних обставин є тривалість проживання у державі ведення судочинства; рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105466232 Відкрити / Коментувати

2022-08-12 08:00:07 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 липня 2022 року (справа N554/3311/20)
 
#декриміналізація
#зворотня_дія_закону
#гральний_бізнес
#азартні_ігри
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію. Декриміналізація - це скасування кримінального закону, що передбачає кримінальну відповідальність і покарання за конкретне кримінальне правопорушення. Декриміналізація діяння може здійснюватися такими способами: а) суспільно небезпечне діяння може бути визнане таким, що не є суспільно небезпечним за змістом; б) таким, що не є кримінально протиправним за формою; в) таким, що не є ні суспільно небезпечним за змістом, ні кримінально протиправним за формою.
 
Кримінально-правові приписи ст. 203-2 КК у редакції, яка діяла до 13 серпня 2020 року, стосувалися повної законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності. У зміненій редакції ст. 203-2 КК Законом № 768-IX такі приписи стосуються законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор без отримання відповідної ліцензії, випуск та проведення лотерей не оператором лотерей, організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей в мережі Інтернет. У даному випадку має місце обмеження відповідальності особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення кримінального правопорушення, а не повна декриміналізація.
 
У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК, до 13 серпня 2020 року, суду необхідно оцінювати пред’явлене особі органом досудового розслідування обвинувачення та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК. 
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105482301 Відкрити / Коментувати

2022-08-11 08:00:10 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року (справа N750/883/15-к)
 
#нововиявлені_обставини
#таємниця_нарадчої_кімнати
#повторна_участь_судді
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК, має здійснюватися в системному зв’язку з іншими положеннями КПК, насамперед ст. 91 КПК, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
 
Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об’єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв’язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
 
Вихід з приміщення суду судді, який перебуває в нарадчій кімнаті, не може бути беззаперечною підставою для скасування судового рішення, враховуючи, що такі дії судді можуть були викликані фізіологічними потребами. Наведена обставина не може вважатися порушенням таємниці нарадчої кімнати.
 
КПК не містить заборон щодо участі судді під час розгляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами, якщо такий суддя брав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, розгляді у судах першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359466 Відкрити / Коментувати

2022-08-10 08:00:11 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2022 року (справа N727/13085/18)
 
#судові_дебати
#перерва
#змагальність
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Судові дебати - обов’язкова частина стадії судового розгляду, в якій виступають його учасники з аналізом доказів, які були досліджені в судовому розгляді, та пропозиціями про вирішення кримінального провадження. Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
 
Учасники судового розгляду мають право заявити суду клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для підготовки до судових дебатів. Однак тривалість цієї перерви має визначатись судом з урахуванням таких критеріїв, як складність та обсяг кримінальних проваджень.
 
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання сторони захисту щодо надання часу для підготовки виступу у судових дебатах, повинен навести належне і розумне обґрунтування. Посилання суду першої інстанції на положення ст. 322 КПК (безперервність судового розгляду) та необхідність витрачати прокурором бюджетні кошти на розміщення оголошення не свідчить про обґрунтованість підстав до відмови у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду для підготовки захисником до судових дебатів.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 Відкрити / Коментувати

2022-08-09 08:00:11 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2022 року (справа N462/1710/16-к)
 
#допустимість
#показання
#свідок
#відкриття_матеріалів
#сторона_захисту
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Положення ч. 6 ст. 290 КПК не згадує показань свідка, оскільки, на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а лише пояснення, які не є джерелом доказів. Тому на сторону захисту законом не покладено обов’язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати в своєму розпорядженні.
 
Показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з’являються лише під час його допиту в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту. Лише після закінчення досудового розслідування сторона захисту отримує доступ до доказів, на підставі яких сформульовано обвинувачення, і після цього має повноцінну можливість побудувати стратегію і тактику захисту, що включає пошук і надання доказів.
 
У разі з’явлення доказу, про який іншій стороні не було відомо, ця сторона має право на достатній час і можливості для вивчення нового доказу і, як у цьому разі, на підготовку до допиту, а суд має забезпечити стороні такі можливості відповідно до статті 22 КПК. Тому в контексті ефективної організації судочинства бажано, щоб сторони завчасно повідомляли суд і одна одну про намір допитати ту чи іншу особу, щоб уникнути затягування розгляду справи. Однак, законодавець не передбачив таку вимогу, принаймні для сторони захисту, і допустимість доказів, зокрема показань свідка в суді, не може залежати від своєчасності повідомлення про свідка, якого сторона  має намір допитати.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849853 Відкрити / Коментувати