Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-07-25 08:00:08 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2022 року (справа N454/2576/17)
 
#допустимість
#територіальна_підсудність
#оперативно_розшукові__заходи
#підслідність
#право_на_захист
#НСРД
#контроль_за_вчиненням_злочину
#провокація_злочину
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Положення про територіальну юрисдикцію слідчого судді не стосуються прав особи, стосовно якої проводиться негласна слідча дія, зокрема, права на справедливий суд, установлений законом. Якщо слідчий звернеться до слідчого судді апеляційного суду з відповідним клопотанням поза межами юрисдикції органу досудового розслідування, але не до найбільш територіально наближеного, це може бути підставою для відмови у задоволенні його клопотання, а не порушенням права особи на справедливий суд у разі задоволення такого клопотання.
 
Продовження оперативно-розшукових заходів після внесення відомостей до ЄРДР відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», якщо припинення оперативно-розшукових заходів ставить під загрозу розкриття кримінального правопорушення.
 
КПК не передбачає обов’язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ч. 2 ст. 218 КПК, не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування.
 
Недотримання органом досудового розслідування 24-годинного строку передачі прокурору протоколу про результати НСРД (ч. 3 ст. 252 КПК) не має суттєвого впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист, а отже, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону.
 
Складання протоколу без участі підозрюваного, який був затриманий відразу по закінченні контролю за вчиненням злочином, не порушує його права на захист, якщо відкриту фіксацію, передбачену ч. 4 ст. 271 КПК, фактично забезпечено шляхом складання у присутності затриманого протоколу огляду місця події та протоколу затримання.
 
Для визнання отриманих доказів недопустимими має встановлюватися причинний зв’язок порушення права на захист з отриманням указаних доказів.
 
У випадку використання таємних агентів має бути перевірено, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг обвинувачений скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації».
 
Істотна суперечність позиції захисту виключає сумніви у відсутності провокації злочину. Версія про провокацію злочину має визнаватися необґрунтованою, коли обвинувачений заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218405 Відкрити / Коментувати

2022-07-22 08:00:09 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2022 року (справа N754/10615/17)
 
#допустимість
#обшук
#огляд_місця_події
#житло
#інше_володіння_особи
#поняті
#додатки_до_протоколу
#розмір_матеріальних_збитків
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Якщо місцезнаходження речі є явним і очевидним, це виключає потребу у проведенні будь-яких дій по його відшукуванню, тобто у проведені обшуку.
 
Коридор хостелу є частиною приміщення, доступ до якого не обмежений для невизначеної кількості осіб, і не є житлом чи іншим володінням особи, а тому для його огляду не вимагається дозволу слідчого судді.
 
КПК не передбачає обов'язкової участі понятих в огляді місця події.
 
Відсутність додатків до протоколу є порушенням вимог статей 104, 105 КПК, але не може свідчити про недопустимість доказу.
 
В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою  інших, крім експертизи, джерел доказування.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105078713 Відкрити / Коментувати

2022-07-21 08:00:09 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2022 року (справа N199/6610/20)
 
#допустимість
#відкриття_матеріалів
#технічна_описка
#додатки_до_протоколу
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Різниця в зазначені моделі автомобіля, в якому відповідно до протоколу було проведено обшук, є технічною опискою, яка не впливає на допустимість та належність як доказу протоколу обшуку.
 
Порушень вимог ст. 290 КПК і, як наслідок, підстав для визнання доказів недопустимими, немає, якщо сторона захисту в повному обсязі ознайомилася із матеріалами досудового розслідування, без обмеження в часі, жодних заяв, клопотань або доповнень не мала, не була позбавлена можливості заявляти клопотання про відтворення відеозаписів процесуальних дій, проте таким правом не скористалася.
 
Ненадання стороною обвинувачення відеозапису, який є невід’ємним додатком до протоколу огляду, за умови що цей доказ не є визначальним у справі, хоча і становить порушення вимог ч. 2 ст. 104 КПК, проте не є істотним у контексті положень ст. 87 КПК.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012092 Відкрити / Коментувати

2022-07-20 08:00:08 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2022 року (справа N757/27041/21-к)

#повноваження_слідчого_судді
#компетенція_прокурора
#закриття_кримінального_провадження

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Звернення до суду з підстав порушення прокурором прав осіб або вимог закону забезпечує захист порушеного права громадянина (особи) на правомірну, добросовісну та кваліфіковану діяльність працівника державного органу, яким є прокуратура. При цьому функція судового контролю, що реалізується слідчими суддями, повинна максимально забезпечити охоронюваний законом інтерес скаржника, який полягає в отриманні визначеної законом реакції шляхом належного реагування на доводи скарги або їх спростування.

Зі змісту ст. 284 КПК убачається, що нею передбачено два види закриття кримінального провадження, які є різними за своєю суттю та наслідками, а саме: 1) закриття провадження, що передбачає неможливість подальшого досудового розслідування (повне закриття кримінального провадження), та 2) закриття провадження щодо підозрюваного, що передбачає неможливість проведення досудового розслідування відносно цієї особи, проте не перешкоджає подальшому досудовому розслідуванню щодо відповідного кримінального правопорушення. При цьому, до повноважень прокурора у провадженні, де особі повідомлено про підозру, належить виключно другий вид закриття провадження.

Ухвала слідчого судді про зобов’язання прокурора закрити кримінальне провадження відносно підозрюваного повинна містити чітку підставу для такого закриття. При цьому, слідчий суддя не може покласти на прокурора обов’язок повного закриття кримінального провадження, оскільки вказане не належить до компетенції прокурора.

Повни текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105190837 Відкрити / Коментувати

2022-07-19 08:00:07 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2022 року (справа N631/246/19)
 
#допустимість
#відкриття_матеріалів
#істотне_порушення_вимог
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Законодавець у статті 290 КПК встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію одного з елементів права на справедливий суд, а саме надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися з доказами кожної з них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. З цією метою відповідно до частини 2 статті 290 КПК відкриття має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право на достатній час і можливості для підготовки до розгляду. Таким чином, порушення вимог статті 290 КПК має розглядатися з погляду забезпечення для сторін такої можливості.
 
Коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.
 
Права сторони буде порушено не стільки у випадку, якщо доказів не буде або буде не в повному обсязі відкрито на стадії завершення досудового розслідування, скільки тоді, коли суд, обізнаний із порушенням права сторони на своєчасне ознайомлення з матеріалами іншої сторони, не вжив належних заходів для виправлення ситуації.
 
Тимчасова відсутність захисника під час ознайомлення обвинуваченого з відкритими матеріалами досудового розслідування не може істотним чином порушити права сторони захисту на належну підготовку до розгляду, адже у захисника надалі достатньо часу і можливостей для ознайомлення з цими матеріалами.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104922011 Відкрити / Коментувати

2022-07-18 08:00:08 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2022 року (справа N646/8454/17)
 
#допустимість
#експертні_зразки
#первинні_носії_інформації
#методика_експертизи
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Зразки, що отримуються для проведення експертного дослідження, самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні, а відтак не мають доказового значення. Їх особливий процесуальний статус покликаний насамперед на перевірку вже наявного у сторони кримінального провадження доказу, забезпечення повноти й об’єктивності проведеного дослідження з метою встановлення предмету конкретної експертизи.
 
Суд не повинен призначати судову комп’ютерно-технічну експертизу, ставлячи перед експертом на вирішення питання щодо оригінальності носіїв інформації та наявності ознак монтажу звукозаписів, що містяться на них, якщо сторона, яка ініціює відповідну експертизу, не зверталась до суду з клопотанням про витребування та дослідження в судовому засіданні первинних носіїв отриманої інформації.
 
Відсутність у Реєстрі тексту методики проведення експертизи, а також неможливість Міністерства юстиції України надати його на запит суду, за умови, що методика пройшла атестацію та державну реєстрацію і включена до Реєстру методик проведення судових експертиз, не можуть свідчити про недопустимість експертного дослідження, проведеного відповідно до зареєстрованої методики.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012014 Відкрити / Коментувати

2022-07-15 08:00:07 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2022 року (справа N130/720/17)
 
#допустимість
#показання
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Зміст норми права, відповідно до якої недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні (п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК), вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849894 Відкрити / Коментувати

2022-07-14 08:00:07 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2022 року (справа N759/9587/19)
 
#допустимість
#дослідження_доказів
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб’єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. При цьому, в аспекті належного суб’єкта необхідно розглядати, у тому числі, й слідчого та прокурора.
 
Долучені судом у судовому засіданні до справи документи є матеріалами кримінального провадження, які підлягають оголошенню та дослідженню. КПК не встановлює необхідності додатково заявляти клопотання про дослідження долучених доказів.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769553 Відкрити / Коментувати

2022-07-13 08:00:06 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2022 року (справа N170/794/20)
 
#допустимість
#повідомлення_про_підозру
#виділене_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Надання у добровільному порядку стороні обвинувачення доказу особою, яка не є стороною кримінального провадження, відповідає вимогам КПК.
 
Законодавцем не передбачено імперативної норми щодо необхідності повідомлення особі про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри в межах виділеного в порядку ст. 217 КПК кримінального провадження.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104694932 Відкрити / Коментувати

2022-07-12 08:00:13 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2022 року (справа N461/4421/18)
 
#достовірність
#завідомо_неправдиве_показання
#презумпція_невинуватості
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Для визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 384 КК, сторона обвинувачення має довести, що показання свідка (1) недостовірні, тобто містять хибну інформацію про подію, яка є предметом розслідування та/або судового розгляду, і (2) свідок надав таку інформацію, усвідомлюючи її неправдивість. Лише за наявності висновку суду щодо недостовірності цих показань може бути доведений другий елемент складу злочину, тобто завідомість їх неправдивості для свідка під час надання доказів.
 
Висновок суду за обвинуваченням у завідомо неправдивому показанні свідка до того, як достовірність показань цього свідка стане предметом розгляду й оцінки у провадженні, у якому він дає показання, порушить право обвинуваченого у цьому провадженні, оскільки зведе нанівець його право на перехресний допит свідка.
 
За відсутності встановленої вироком суду, який розглядає справу, у якій свідок дає показання, недостовірності його показань, неможливо встановити обов’язковий елемент складу злочину, передбаченого статтею 384 КК.
 
Надання судами оцінки доказам, що стосуються винуватості чи невинуватості особи в іншому кримінальному провадженні, суперечить зазначеній у статті 17 КПК засаді презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104827779 Відкрити / Коментувати