Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-06-10 08:00:07 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2022 року (справа №243/7977/18, провадження №51-3006км21)
 
#тимчасовий_доступ
#мотив
#мета
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч. 7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: а) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити або знищити відповідні речі або документи; б) речі та документи згідно зі ст. 162 КПК містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури тимчасового доступу до речей і документів.
 
Такі ознаки як мотив і мета не входять до суб’єктивної сторони складів злочину з необережною формою вини.
 
№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103525198 Відкрити / Коментувати

2022-06-09 08:00:04 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2022 року (справа №372/868/20, провадження №51-5231км21)
 
#допит_експерта
#висновок_експерта
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Положення КПК про вирішення клопотань про виклик експерта для допиту не містять у собі імперативні приписи. Питання про допит експерта за клопотанням сторони кримінального провадження виноситься на розсуд суду. Залежно від обставин конкретного кримінального провадження, суд у кожному конкретному випадку приймає рішення про необхідність виклику експерта для допиту. Саме тому законодавець у диспозиціях низки статей кримінального процесуального законодавства вказує, що суд має право, а не зобов’язаний вчинити певну процесуальну дію. Так, у ч. 1 ст. 356 КПК вказано, що суд має право викликати експерта для допиту.
 
Коли об’єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об’єкта (крім об’єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам для проведення відповідних експертиз.
 
Висновок судово-товарознавчої експертизи відповідає вимогам КПК, якщо його виконано кваліфікованим фахівцем-оцінювачем, якому дозволена практична оціночна діяльність, а експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
 
№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103525200 Відкрити / Коментувати

2022-06-07 08:00:06 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2022 року (справа №127/8962/20, провадження №51-4648км20)
 
#затримання
#проникнення_у_сховище
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Те, що протокол затримання було складено не в момент фактичного затримання обвинуваченого, а вже після його доставки до відділення поліції, не свідчить про порушення органом досудового розслідування права на захист та вимог КПК, оскільки положення ст. 208 КПК не вимагають складання протоколу затримання негайно, в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим. Про це свідчить і вказівка у ч. 5 ст. 208 КПК, згідно з якою в протоколі затримання, крім часу складання протоколу, має зазначатися місце, дата і точний час затримання.
 
Факт затримання особи може встановлюватися не лише протоколом затримання, але й іншими доказами, а відомості, зазначені у протоколі, можуть бути спростовані або, навпаки, підтверджені іншими доказами.
 
КПК не передбачає обовязкової участі затриманого в огляді місця події.
 
Якщо крадіжку вчинено із салону автомобіля через незамкнені на замок двері, шляхом вільного доступу, тобто за відсутності пристосувань чи засобів охорони, у тому числі технічних, які обєктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, то автомобіль, з якого була вчинена крадіжка, за даними ознаками не відноситься до сховища, а тому відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення у сховище».
 
№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103525237 Відкрити / Коментувати

2022-06-06 08:00:07 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа №613/1306/13-к, провадження №51-3518км21)

#свідок
#походження_грошових_коштів

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Порушення засад змагальності та диспозитивності відсутні і суд вжив усіх передбачених процесуальним законом заходів для забезпечення явки свідка сторони захисту, якщо відомості дійсного проживання даного свідка для можливого його виклику стороною захисту суду надані не були.

У матеріалах кримінального провадження має міститься інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Наявність протоколів огляду, помітки та видачі грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, незаперечення факту надання цих коштів особисто свідкам під час допиту в суді виключає будь-які сумніви у джерелі походження цих коштів і законності їх використання під час контролю за вчиненням злочину.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103487344 Відкрити / Коментувати

2022-06-03 08:00:06 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа № 161/5626/20, провадження № 51-5991км20)

#види_співучасників
#неправомірна_вигода

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У разі кваліфікації дій особи як підбурювання на вчинення злочину суди мають на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження зробити належним чином мотивований висновок щодо того, чи були дії обвинуваченого за своїм характером обєктивно спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. З субєктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103525273 Відкрити / Коментувати

2022-06-02 08:00:08 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа № 440/1432/17, провадження № 51-5581км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Докази, а саме копії відеофонограм, фонограм результатів НСРД, що зафіксовані на оптичних дисках, не можуть вважатися недопустимими через те, що відтворений запис є вибіркою відповідного матеріалу, отриманого на підставі НСРД, а дати і час, які були зафіксовані на носії під час відтворення, не були в хронологічному порядку.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103525189 Відкрити / Коментувати

2022-06-01 08:00:08 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа N477/426/17, провадження N51-4963кмо20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Cлід розмежовувати процес прийняття процесуальних рішень певними субєктами, набуття цими рішеннями визначеної КПК України процесуальної форми від їх обліку в ЄРДР, що є різноплановою діяльністю, яка має відмінну мету та завдання.

Cпособом оформлення рішення про визначення слідчого або групи слідчих, старшого слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування, який є допустимим за змістом норм, передбачених ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК України, з огляду на їх юридичні конструкції, є постанова керівника органу досудового розслідування. Електронний документ у вигляді внесеного до ЄРДР запису, якщо що він зроблений уповноваженою особою на прийняття такого процесуального рішення - керівником органу досудового розслідування, не відповідає вимогам процесуальної форми фіксації прийнятих процесуальних рішень, оскільки внесення відомостей до ЄРДР не є способом прийняття процесуальних рішень. Питання можливості оформлення процесуальних рішень в електронній формі та їх подальшого використання потребує окремого законодавчого регулювання в рамках створення «Електронного суду».

Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи обєднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.

Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.

Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.

N в ЄДРСР 103525190 Відкрити / Коментувати

2022-03-07 13:21:18 ДО УВАГИ!

24.02.2022 на території України запроваджено режим воєнного стану, обумовленого військовою агресією Російської Федерації по відношенню до нашої держави.
03.03.2022 Верховним Судом підготовлено лист «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».
Згідно п. 10 даного Листа: «Слідчим суддя (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України».
З огляду на викладене, повідомляємо, що адвокати АО «АС» готові надавати допомогу при вирішенні питання зміни запобіжного заходу шляхом перерахування відповідного розміру застави на підтримку Збройних Сил України.

Контакти:
0(50)3919121 Микола Стоянов
0(98)3865970 Ігор Шугалевич Відкрити / Коментувати

2022-02-24 09:00:19 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа N991/3440/20, провадження N51-5359кмо21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Законодавець ототожнює поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуючи їх як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням).

Рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.

Ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК (за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук), на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ототожнення такого порядку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з дозволом на затримання особи з метою приводу є неприпустимим, оскільки розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу здійснюється в іншому порядку в закритому судовому засіданні за участю прокурора, судом перевіряються інші (відмінні) підстави і обставини, а також ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу має інші правові наслідки та терміни дії, ніж ухвала про застосування запобіжних заходів.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466876 Відкрити / Коментувати

2022-02-23 09:00:54 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 лютого 2022 року (справа N465/634/17, провадження N51-3199км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Положення статей 1187, 1188 ЦК (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки/внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК (загальні підстави відповідальності за завдану шкоду), у зв’язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Основною ознакою, яка відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Суд першої інстанції за власної ініціативи (без відповідного клопотання позивача) не вправі залучати страхову компанію у якості цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103056876 Відкрити / Коментувати