Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-06-27 08:00:03 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2022 року (справа N753/16804/17)
 
#допит
#НСРД
#допустимість
#мотивування_судових_рішень
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Бесіда особи з працівником поліції, що складалася з послідовних запитань та відповідей, свідчить про те, що фактично був проведений допит особи без дотримання її прав. Відтак, докази, отримані при проведенні негласної слідчо-розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи, яка зафіксувала таку бесіду, є недопустимими.
 
Спілкування особи з працівником поліції у службовому кабінеті останнього з приводу обставин вчиненого злочину не можна вважати приватним.
 
Вимоги до мотивування судових рішень засновані на положеннях про справедливий судовий розгляд. Питання про те, чи виконав суд свій обов’язок, може бути визначено тільки з урахуванням конкретних обставин справи.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104583150 Відкрити / Коментувати

2022-06-24 08:00:07 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2022 року (справа N755/20311/15-к)
 
#показання
#диспозитивність
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Постановляючи вирок, суд позбавлений процесуальної можливості враховувати показання обвинуваченого та потерпілого, які не сприймав безпосередньо, у тому числі надані ними під час попереднього судового розгляду.
 
Відмова прокурора від допиту того чи іншого свідка або від використання певних доказів не свідчить про порушення вимог процесуального закону, оскільки суд має приймати рішення виключно на підставі тих доказів, які були надані сторонами кримінального провадження під час судового розгляду.
 
Закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від покарання на підставі статей 49, 74 КК (у зв’язку із закінченням строків давності) не допускається.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104539599 Відкрити / Коментувати

2022-06-23 08:00:06 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2022 року (справа N677/161/14-к)
 
#допустимість
#НСРД
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Враховуючи, що питання допустимості показань, отриманих ймовірно внаслідок поганого поводження, у значному ступені залежить від оцінки ефективності розслідування, суд, якому надається доказ, не може бути зв’язаний висновком органу розслідування, а зобов’язаний самостійно оцінити ефективність розслідування, виходячи з представлених йому доказів.
 
Фактичний допит особи (негласно зафіксована розмова з працівником правоохоронного органу), навіть якщо він представлений у вигляді результатів негласних або оперативно-розшукових заходів, не втрачає своїх властивостей допиту і не звільняє органи розслідування від обов’язку забезпечити підозрюваній особі відповідні гарантії. Якщо такі гарантії не були забезпечені, то такий доказ є недопустимим.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104694927 Відкрити / Коментувати

2022-06-22 08:00:04 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 травня 2022 року (справа N750/11103/18)

#показання

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Системний аналіз норм кримінального процесуального закону та судової практики Верховного Суду в частині можливості врахування судом показань особи, які були надані нею в ході минулого судового розгляду, свідчить про те, що прийняття такого доказу та покладення його в основу рішення можливе лише в тому випадку, коли допит особи під час минулого судового розгляду здійснювався в тому ж суді та за участю тих же учасників судового процесу, які брали участь під час нового розгляду, оскільки в іншому випадку сторони провадження будуть позбавлені можливості перехресного допиту такої особи, що відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК України є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод та зобов’язує суд визнати такий доказ недопустимим.

За наявності показань, які за своїм змістом та суттю відрізняються, суд повинен мотивувати, чому він враховує одні показання, залишаючи, при цьому, без уваги інші.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104443648 Відкрити / Коментувати

2022-06-21 08:00:06 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 08 червня 2022 року (справа N523/13164/20, провадження N51-29км22)

#спрощена_процедура_судового_розгляду
#виконання_вироку

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Обов’язковими передумовами можливості здійснення судового розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК є повне визнання винуватості, незаперечення фактичних обставин кримінального провадження, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин інкримінованого злочину, наслідків такого розгляду, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин. Роз’яснення учасникам судового провадження такого розгляду не повинно мати формальний характер.

Якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, спрощену процедуру судового розгляду (ч. 3 ст. 349 КПК) застосовано бути не може.

У випадку скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, обвинувачений, якого було затримано і взято під варту в порядку виконання вироку, підлягає звільненню з-під варти.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104713637 Відкрити / Коментувати

2022-06-20 08:00:05 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 лютого 2022 року (справа N204/484/19, провадження N51-4962км21)
 
#слідчий_експеримент
#допустимість
#втягнення_неповнолітнього
#незаконне_заволодіння_транспортним_засобом
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої дії (відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань). 
 
У КПК відсутня вказівка на обов’язок органу досудового розслідування залучати учасників кримінального провадження до участі в слідчому експерименті, при цьому їхнє незалучення не може слугувати підставою для визнання цього доказу недопустимим.
 
Відсутність у вступній частині протоколу відомостей про слідчого, який проводив слідчу дію, не може вважатися підставою для визнання протоколу з цих підстав недопустимим доказом.
 
Під втягненням неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність треба розуміти певні дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов’язані з безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або займатись іншою антигромадською діяльністю. Втягнення завжди передбачає наявність причинного зв’язку між діями дорослої особи і виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії.
 
Під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом у власника транспортного засобу чи користувача (володільця) всупереч їх волі. Вилучення транспортного засобу полягає в сукупності двох дій: 1) встановленні контролю над транспортирним засобом; 2) переміщення його в просторі з місця первинного його знаходження у будь-який спосіб. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.
 
Наявність у транспортного засобу іноземної реєстрації не впливає на наявність складу злочину, оскільки під незаконними заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу не тільки у власника, але й у володільця чи користувача всупереч їх волі.
 
№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 103402802 Відкрити / Коментувати

2022-06-17 08:00:09 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 лютого 2022 року (справа N699/434/19, провадження N51-5333км21)

#співучасть
#межі_судового_розгляду
#ступінь_тяжкості_правопорушення

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Проста форма співучасті (співвиконавство) передбачає, що декілька осіб, діючи спільно, є безпосередніми виконавцями кримінального правопорушення,суб’єктивна сторона якого охоплюється єдиним умислом. Їхні дії можуть мати різний характер та їхні ролі однакові - вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об’єктивної сторони конкретного складу кримінального правопорушення. При цьому злочинні наслідки настають у результаті саме сукупної діяльності співвиконавців і є спільними для них.
Отже, у такому випадку немає розподілу ролей на виконавців, організаторів, підбурювачів і пособників, а тому дії кожного зі співвиконавців кваліфікуються тільки за статтею Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК.

Визнання судом обставини такою, що обтяжує покарання, якщо вона не була зазначена в обвинувальному акті, не узгоджується з положенням щодо визначення меж судового розгляду.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з’ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 103402803 Відкрити / Коментувати

2022-06-16 08:00:07 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа N662/729/19, провадження N51-3422км21)

#необхідна_оборона
#сильне_душевне_хвилювання
#заява_про_кримінальне_правопорушення

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

До правил встановлення правомірності необхідної оборони належать: оцінка ознак посягання, яке має бути суспільно небезпечним, наявним і реальним. Стан необхідної оборони існує з початку суспільного небезпечного посягання і до його закінчення. Отже, право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної загрози (небезпеки) заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров’ю), де його кінцевим моментом є припинення (відвернення) таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно небезпечних дій.

Обов’язковою умовою кваліфікації дій за статтями 116, 123 КК є доведення такого стану сильного душевного хвилювання засобами процесуального доказування. При цьому встановлення фактичних даних, які б свідчили про наявність обставин, які могли б викликати у винного стан сильного душевного хвилювання, є компетенцією суду. Натомість короткочасна інтенсивна емоція, що панує у свідомості людини і визначається як стан фізіологічного афекту, є суто психолого-психіатричним критерієм, який встановлюється на підставі відповідної експертизи. Відсутність висновку про наявність у діях особи фізіологічного афекту або сильного душевного хвилювання позбавляє можливості юридичного аналізу.

Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено і повноважних суб’єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103466918 Відкрити / Коментувати

2022-06-15 08:00:06 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2022 року (справа N752/23954/18, провадження N51-4344км21)

#звільнення_від_відповідальності
#строки_давності

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

В залежності від позиції підозрюваного чи обвинуваченого та за наявності підстав для закриття кримінального провадження вимоги процесуального закону передбачають альтернативні варіанти щодо розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Зокрема, законодавцем передбачено процесуальне право обвинуваченого відмовитися від закриття провадження та наполягати на дослідженні доказів у справі з метою встановити свою невинуватість. У такому випадку судове провадження проводиться у загальному порядку і за результатами такого розгляду суд постановляє вирок: у разі недоведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - виправдувальний; у разі доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - обвинувальний, та звільняє таку особу від призначеного покарання на підставі статей 49, 74 КК.

Заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від процедури дослідження доказів, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.

Обов’язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. Лише в такому випадку можливо обчислити відповідні строки давності.

№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103466896 Відкрити / Коментувати

2022-06-14 08:00:07 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа №758/5719/16-к, провадження №51-5770км21)
 
#належність
#допустимість
#додатки_до_протоколу
#оперативні_підрозділи
#НСРД_нетяжкий_злочин
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Порушення вимог КПК при одержанні доказів означає їх недопустимість, а не неналежність.
 
Долучення носіїв інформації не безпосередньо під час слідчої (розшукової) дії, а також відсутність підписів осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, як того вимагає частина 3 статті 105 КПК, є порушенням вимог КПК в ході оформлення додатків до протоколу слідчої (розшукової) дії, проте неістотним і таким, що не призводить до порушення права на захист.
 
Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення.
 
Якщо на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення щодо вчинення особою діяння, яке кваліфікується відповідно до закону про кримінальну відповідальність як тяжкий або особливо тяжкий злочин, а в ході проведення подальшого досудового розслідування кваліфікацію було змінено на таку, що передбачає відповідальність за нетяжкий злочин або проступок, то фактичні дані, отримані в результаті проведення НСРД, можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні. Якщо ж на момент проведення НСРД вказані підстави для кваліфікації діяння як тяжкого не існували (тобто кваліфікація була помилковою або свідомо «завищеною»), отримані в їх результаті фактичні дані не можуть бути визнані доказами.
 
№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 103487334 Відкрити / Коментувати