Монополіст

2021-08-13 10:39:37 ​​Як Ахметов і Жеваго отримали надприбутки без сплати податків

Перше півріччя 2021 року залізорудні компанії України закінчили з величезними прибутками.
Причиною стала виска ціна на залізну руду на світових ринках.
В травні-липні вона доходила до $220 за тону, хоча в 2020 році вона складала $60-$80 за тону.

Два найбільших експортера залізної руди в Україні: Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського і Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Як повідомляє Concord Capital, EBITDA (прибуток до виплати податків і відсотків) Метінвесту в 1 півріччі виросла на 16%.
EBITDA Ferrexpo в цей період виросла у 2,5 рази.

Втім, в цих повідомленнях аналітики прогнозують зниження цін на руду в 4 кварталі.
І дійсно, в середині липня ціна різко обвалилась з $215 до $170 за тону (дивись графік).

Чому це важливо для країни?
Сьогодні гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають руду, сплачують 12% ренти із собівартості видобутку, яка набагато нижче ринкових цін ($30-$40 за тону).
Реальний відсоток сплати ренти від ціни у $200 складає всього 2-3%.

Ми вже не раз писали про проект закону №5600, який знаходиться на розгляді Верховної Ради .
1 липня він був проголосований у першому читанні. Але прийняття в цілому відкладене на осінь.
Проект передбачає зміну бази оподаткування руди – з собівартості на ринкову вартість в Китаї: індекс FE CFR China Platts для руди з вмістом заліза 62%.

Крім того, передбачені диференційні ставки ренти в залежності від ціни. Вони такі:
3,5% якщо тона руди коштує менше $100.
5% якщо тона руди коштує від $100 до $200.
10% якщо тона руди коштує більше $200.

Зрозуміло, що ці ставки потрібні були країні ще в першому півріччі, коли ГЗК мали надприбутки від високих цін.
Тепер прийняття цих норм можливе лише осінню. Але в 4 кварталі ціна руди за прогнозами інвестаналітиків знизиться.
Швидше за все, вона буде менше $100 з тону.

З новими ставками ренти, надходження до бюджету при низькій ціні руди будуть меншими, ніж за існуючими ставками.
Наприклад, при ціні $80 тона, за новою ставкою 3,5% ГЗК заплатить ренту $2,8 з тони.
А 11% від собівартості видобутку у $40 тона, за існуючою ставкою, складе $4,4 з тони.
Коротше, Ахметов знов всіх переграв.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-08-12 18:05:03 ​​Уряд знизив тариф на електроенергію для населення. Заплатить за це населення - через інфляцію

З жовтня уряд знизив тарифи на електроенергію для населення - на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме 1,44 грн/кВт-год замість існуючого єдиного тарифу 1,68 грн/кВт-г.

Не важливо чи ви пенсіонерка з села Черкаської області, чи прокурор з будинком і басейном в Конча-Заспі, або власник майнінг-ферми, на перші 250 кВт-год споживання тариф становитиме - 1,44 грн/кВт-год.

На електроенергію, яка споживається вище 250 кВт-год/місяць, тариф залишається незмінним - 1,68 грн/кВт-год. Зміни вступлять в силу з 1 жовтня 2021 року і діятимуть щонайменше до 31 квітня 2022 року.

В Україні 13,4 млн споживачів, або 79,8%, в середньому споживають менше 250 кВт-г в місяць.

Для ОСББ, дачних і гаражних кооперативів, садових товариств, тариф залишиться - 1,68 грн/кВт-г. Споживачам, які використовують е/е для опалення, документ не передбачає пільгового тарифу.

З початку розглядався варіант розділити споживачів на 3-4 групи за обсягами споживання: для абонентів зі споживанням до 100 кВт-г/міс тариф мав стати меншим. Для абонентів зі споживанням від 600 кВт-г на місяць - тариф мав вирости до 3,3 грн/кВт-г.

Однак президент Володимир Зеленський і голова його Офісу Андрій Єрмак вирішили взагалі знизити тарифи на електроенергію для 80% населення, бо опозиція на осінь готує масштабні акції протесту під лозунгами високих тарифів.

Хто заплатить за зниження тарифів для населення?

Зараз пільгова електроенергія для населення субсидується атомними станціями Енергоатому та частково Укргідроенерго.

Енергоатом продає ДП "Гарантований покупець" необхідний для населення обсяг електроенергії в Об'єднаній енергосистемі України за ціною 150 грн/МВт-г. Це в 10 разів нижче ринкової.

ГарПок перепродає цю е/е постачальникам універсальних послуг (постачальники при обленерго) по ціні 10 грн/МВт-г і отримує збиток.

Укргідроенерго продає ГарПоку 30% своєї е/е по ціні 10 грн/МВт-г. ГарПок продає частину е/е за ринковими цінами, компенсуючі збитки від перепродажу атомної е/е ПУПам. Також за ці кошти ГарПок фінансує поставку е/е населенню в торговій зоні Бурштинського енергоострову (БуОс), яка від'єднана від ОЕС і синхронізована є Європейською енергосистемою.

Нова модель, яка запрацює з жовтня, передбачає фінансування пільгової ціни для населення тими ж самими компаніями, але не електроенергією, а живими грошима.

ПУПи (постачальники е/е при обленерго) половину е/е для потреб населення закуплять по двосторонніх договорах у Енергоатому. Ціна буде прив'язана до індексу Ринку на добу наперед (РДН) за три місяці до поставки. Весь інший обсяг е/е ПУПи мають докупити на ринку самостійно.

Водночас обленерго (оператори систем розподілу) та Укренерго зобов'язані купувати у Енергоатому е/е для технологічних втрат за ціною не нижче 1700 грн/МВт-г. Це призведе до збільшення їхніх тарифів, бо в діючих затверджена ціна на рівні 1350 грн/МВт-г.

Продавши свою е/е по ринкових цінах, Енергоатом має компенсувати ПУПам різницю між ринковою ціною, і надходженням коштів від населення. Окрім того, 1 млрд грн для купівлі ПУПами ресурсу має надати Укргідроенерго.

З урахуванням вартості електроенергії, тарифу на передачу і тарифу на розподіл, маржі ПУПів і ПДВ, економічно обґрунтований тариф для населення складає 3,6 грн/кВт-г.

Зниження тарифу для частини обсягів населення, означатиме підвищення витрат на електроенергію для всіх непобутових споживачів. Це підприємства, водоканали, громадський транспорт, бізнес, школи, садки, державні установи. Їхні витрати будуть закладені у вартість товарів і послуг. Все це призведе до ще більших видатків населення через інфляцію. Відкрити / Коментувати

2021-08-10 10:15:29 ​​Як нелегальна тютюнова фабрика оточення Мартиненка не пустила до себе ДФС

Державна фіскальна служба (ДФС), що є "оператором" недоліквідованої податкової міліції, 6 серпня почала обшуки на тютюновій фабриці "Юнайтед Табако" в Жовтих Водах Дніпропетровській області.

Голова ДФС Вадим Мельник дуже хоче очолити Бюро економічної безпеки (БЕП), на керівника якої саме зараз відбувається конкурс.
Тому Мельник демонструє жваву діяльність в інформаційному просторі в останні півроку.
Але в плані боротьби з продажу пального без акцизів, ця діяльність – лише імітація.
Як відомо, з шорт-листу кандидатів на голову БЕП за формальним приводом був виключений колишній міністр фінансів Олександр Данилюк.

"Юнайтед Табако" – найбільший виробник контрафактної тютюнової продукції в Україні.
В червні 2018 року, Схеми робили розслідування про цю фабрику.
Одним з керівників фабрики є Микола Журило – брати Руслана Журила.

Руслан Журило з 2014 по 2017 рік очолював державну "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК), яка продавала ільменітову руду по занижених цінах на компанії Миколи Мартиненка.

З інформацією ДФС, "Юнайтед Табако" займає часту на нелегальному ринку цигарок близько 70%.
При тому, лише 10% своєї продукції вона продає зі сплатою акцизу.
Найпоширеніша марка контрафактних цигарок – Pull.

9 серпня ДФС повідомила, що фабрика найняла місцевих "титуханів" і під приводом "захисту національного виробника" блокує доступ ревізорам до підприємства.
Враховуючи, що ця фабрика працює вже багато років, навряд чи слід чекати наслідків цієї перевірки.

В Україні 6 виробників цигарок. Чотири філії великих міжнародних корпорацій та два місцевих виробництва.
Рейтинг за часткою ринку такий:
1. Philip Morris International (PMI) - глобальна американська компанія
2. British American Tobacco (BAT) - глобальна британська компанія
3. Japan Tobacco International (JTI) - глобальна японська компанія
4. Imperial Tobacco (IT) - глобальна британська компанія
5. Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) - належить Григорію Козловському
6. United Tobacco - належить оточенню Миколи Мартиненка

Раніше одним з найбільших виробників контрафактних цигарок в Україні була ВТФ Козловського з маркою Marvel.
За даними Податкової служби, в 2020 році ВТФ увійшла в двадцятку найбільших платників податків в країні.
Тому United Tobacco однозначно №1 по не сплаті акцизів на тютюн на сьогодні. Відкрити / Коментувати

2021-08-09 10:12:00 ​​Як нелегальні міні-НПЗ стимулюють видобуток газового конденсату приватними компаніями

В Україні зростає видобуток нафти і газового конденсату.
Особливо великий зріст показали приватні компанії.
Доречі, видобуток природного газу – падає.

Згідно даних ExPro, найбільший приріст показали приватні компанії.
В червні вони видобули 48 тис. тон, або на 30% більше, ніж в червні минулого року.

Лідери видобутку:
Еско Північ Миколи Злочевського – 11,4 тис. т
ДТЕК Нафтогаз Ріната Ахметова – 9,5 тис. т
Укрнафтобуріння (УНБ) Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинника і Павла Фукса – 7,2 тис. т
"Полтавська газонафтова компанія", що належить британській JKX Oil&Gas plc з пакетом акцій у Коломойського – 4,7 тис. т

Куди вони продають свій ресурс?

В Україні є всього два переробника нафти і газового конденсату:
Кременчуцька "Укртатнафта, що належить Коломойському та Ярославському.
Шебелинський ГПЗ, що належать компанії Укргазвидобування з державної Групи Нафтогаз.

Але приватні компанії свій ресурс на ці заводи не постачають.
Набагато вигідніше продавати його нелегальним міні-НПЗ.
В червні ми писали, що в Україні таких близько 25 об'єктів.

За рахунок того, що міні НПЗ не сплачують акцизу із виготовленого палива, вони можуть запропонувати більшу ціну за сировину.
Для прикладу, 15 липня Укрнафта, де контрольний пакет має Нафтогаз, а міноритарний – Коломойський, продала 300 тис. тон конденсату за ціною 18,6 тис. грн/ т з ПДВ.
Споживачем цього ресурсу традиційно є Кременчуцький НПЗ Укртатнафти.

Нелегальні міні НПЗ скуповують конденсат набагато дорожче.
В кінці липня – на початку серпня УНБ продавало конденсат в середньому по 22 тис. грн/т з ПДВ.
Це на 15% - 20% дорожче від контрактів з легальними НПЗ.

Таким чином, крім загального зросту цін на вуглеводні, збільшення видобутку конденсату стимулює процвітаючі нелегальні НПЗ.

Найбільшими гравцями тут є:
"Альтернатив Энерджи Сорсес Компани", записана на Ярослава Вдовенка (Мерефа).
БРСМ Андрія Біби (Гадяч).
Група Sun Oil, записана на Антона Ткаченка (Богодухів, Васищево, Решетилівка, Кременчук) .

Щоправда, паралельно зростають і втрати держбюджету.
Цього року бюджет недоотримає близько 5 млрд грн за рахунок несплати акцизу з нелегально вироблених на міні-НПЗ бензину та дизпалива.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-08-06 10:48:53 ​​Де Енергоатому взяти грошей на підготовку до ОЗП?
То не треба було красти…

Зараз вся генерація жаліється на відсутність обігових коштів для закупівлі палива і підготовки енергоблоків до осінньо-зимового періоду (ОЗП).
В тому числі, жаліється і НАЕК Енергоатом.
Типу, ціни на електроенергію потрібно тримати високими, щоб компанія могла виконати ремонтну програму.

Ольга Кошарна в своїй колонці наприкінці липня, серед іншого, опублікувала лист підрядників Енергоатому. Вони вказують, що заборгованість компанії з 2019 по середину 2021 року перед ними складає 2,38 млрд грн.

Ми зробили не складну вправу щодо підрахунків втрат Енергоатому.
Нагадаємо, на аукціоні 21 грудня 2020 року Енергоатом злив 13 млн МВт-г електроенергії (базове навантаження, денна зона) зі строком поставки на перше півріччя 2021 року.
Близько 10,5 млн МВт-г з цього обсягу придбав Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського за ціною 1150 грн/МВт-г.

Беремо середньомісячний індекс Base на Ринку на добу наперед (РДН) в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) з сайту Оператора ринку.
Ділимо обсяг трейдера Коломойського порівну на 6 місяців (1,75 млн МВт-г).
І порівнюємо виручку від продажу Юнайтед Енерджі з потенційною виручкою від продажу по середній ціні "бази" на РДН.

У нас вийшло, що Енергоатом тільки на цій операції недозаробив 1,96 млрд грн.

Зрозуміло, що за двосторонніми договорами ціна мала б бути меншою.
Навіть якщо ціна складала б: індекс бази РДН мінус 5%, обсяг недоотриманих грошей склав би 1,26 млрд грн.
І це лише один контракт.

Можна робити багато поправок, припущень і цінових прогнозів.
Але залишається факт: якби керівництво Енергоатому працювало в інтересах компанії, а не на пана Коломойського, то проблема розрахунку з контрагентами і підготовки до ОЗП сьогодні би не стояла.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-08-04 14:31:34 ​​ДТЕК Ахметова штучно сформував збиток на своїх ТЕС і дефіцит вугілля, щоб домогтися росту цін на електроенергію

Запасів вугілля на складах деяких ТЕС залишилося на кілька днів. Загалом рівень запасів вугілля на складах теплових станцій на 40% нижчі від плану: факт на 2 серпня 805 тис тон при плані 1,3 млн тонн.

Підготовка до опалювального сезону – під питанням. Генеруючі компанії дефіцит вугілля на складах пояснюють відсутністю обігових грошей.

Найбільшим гравцем на цьому ринку є енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Компанія видобуває 90% енергетичного вугілля та контролює 70% виробництва теплової генерації.

В компанії ДТЕК Енерго низькі запаси вугілля на складах своїх ТЕС пояснили дефіцитом оборотних коштів через низькі ціни на електроенергію на "ринку на добу вперед".
Як аргумент наводять приклад, що "за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн".

Це маніпуляція, адже прибуток групи був перекинутий на трейдера - ДТЕК Трейдинг, який постачає вугілля на ТЕС (у шахт ДТЕК вугілля трейдер купує - дешевше, а постачає на ТЕС ДТЕК – дорожче, різниця – прибуток).

Ми отримали фінансову звітність ДТЕК Трейдинг - за перше півріччя 2021 року він одержав 1,8 млрд грн прибутку. Виручка знизилася на 5,5% - до 8,01 млрд грн. При цьому прибуток від операційно діяльності становив 2 млрд грн, ймовірно через ріст міжнародних цін на вугілля (компанія використовує світові ціни, щоб аргументувати потребу у високих тарифах на електроенергію), а також через курсову різницю - за півроку курс гривні зміцнився з 28,27 до 26,84 грн за долар.

Для чого керівництво ДТЕК формує прибуток на вугільному трейдері, а збитки залишає на ТЕС? Холдинг використовує збитки ТЕС та пусті вугільні склади як аргумент, щоб скасувати прайс-кепи на Ринку на добу наперед, а також на Внутрішньодобовому ринку.

Прайс-кепи – це цінові обмеження, вище яких не може коштувати електроенергія. Якщо їх скасувати, то генерація зможе дорого продавати свою електроенергію в моменти високого попиту.

Частково компанія добилася свого - НКРЕКП підвищила максимальні граничні ціни на ринку РДН та ВДР в Об'єднаній енергосистемі України, до 4000 грн/МВт-год на денні години - 07:00-23:00, та до 2000 грн/МВт-год в нічні - 23:00-07:00.

В результаті, середня ціна електроенергії на РДН виросла на 75%, а в пікові години – на 85%. 1-3 серпня на РДН в окремі години ціни на е/е зросли до прайс-кепів – до 4000 грн та до 2000 грн/МВт-год у день та вночі.

У підсумку тарифи на електроенергію для бізнесу також виросли і це подорожчання вони переклали в ціну продукції. На фото власник Молочного альянсу (ТМ Яготинське) рефлексує на тему різко стрибку цін на електроенергії: "електроенергія вчора була 1,45 грн/кВт-г, а завтра уже 2,34 грн/кВт-г".

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-08-03 12:43:05 ​​Як Ахметов "продавив" Зеленського і домігся високої ціни електроенергії

ДТЕК Ріната Ахметова досяг свого. З початку серпня ціна електроенергії виросла на понад 50% і склала 2,4-2,5 грн/кВт-г.

Які рішення влади до цього призвели?

В травні ДТЕК домігся закриття імпорту електроенергії з Росії та Білорусі Нацкомісією з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
Як відомо, ДТЕК імпортує із РФ антрацитове вугілля, а Метінвест Ахметова і Вадима Новинського – коксівне. Проте ДТЕК імпорт електроенергії є конкурентом ДТЕК та заважає підвищенню цін.

В червні ДТЕК домігся встановлення мінімально допустимих ціна на Внутрішньодобовому ринку (ВДР).
НКРЕКП пішла на це після ґвалту ахметівських лобістів щодо "торгівлі повітрям трейдерами-спекулянтами".

В липні ДТЕК через Верховну Раду добився заборони трейдерам продавати електроенергію на Ринку на добу наперед (РДН) більше 10% від обсягу двосторонніх договорів.
Відповідний проект закону №3508-д був прийнятий Радою 14 липня.

В останніх рішеннях, за нашою інформацією, Ахметову сприяли:
- секретар Ради нацбезпеки (РНБО) Олексій Данілов;
- міністр енергетики Герман Галущенко;
- радник Офісу Президента Ростислав Шурма, який з 2006 року працював в Метінвесті – з 2012 по 2019 рік очолював "Запоріжсталь".

Ці рішення призвели до згортання конкуренції і посилення монополізації ринку електричної енергії.
Завершальним стало підвищення максимальних цінових обмежень на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України 30 липня.

До цього часу, ринок вже був монополізований. Тому підвищення цінових обмежень неминуче призвело до скачку ціни.
Старий як світ закон: захопив ринок – піднімай ціну.

Ахметову вдається пролобіювати необхідні рішення на ринку енергетики, блокуються екологічні або податкові законопроекти.
Таке враження, що в Україні, як і в багатьох державних структурах, є формальний президент –Зеленський, який перерізає стрічки і робить заяви. А є реальний "тіньовий" президент – Ахметов.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-29 14:40:13 ​​Ахметов піариться на покупці за "рекордні 9 млрд грн" Дніпровського меткомбінату, з якого раніше продав продукції більш ніж на $2 млрд

Метінвест Ріната Ахметова запустив піар-кампанію про те як позитивно, що компанія придбала через свій Дніпродзержинський коксохім на аукціоні "Prozzoro.Продажі" цілісний майновий комплекс Дніпровського металургійного комбінату (Кам'янське, Дніпропетровської області). Основні тези кампанії:

- Завдяки Метінвесту, завод вдалося врятувати від демонтажу;
- Не зважаючи на відсутність конкуренції, Метівенвест дав вищу ціну від стартової. Стартова ціна була 8,39 млрд грн, а Метінвест дав 9,17 млрд грн. Окрім того, вона рекордна в історії України за збанкрутілий об'єкт.

Майновий комплекс заводу продавався в рамках процедури банкротства Дніпровського металургійного комбінату з групи ІСД російського ВЕБу, Сергія Тарути та Олега Мкртчана (відбуває ув'язнення в РФ).

У нас виникли питання: для чого олігарху цей завод, чому ніхто більше не прийшов на аукціон і чи дорого він за нього заплатив?

1. Для чого олігарху купив відсталий радянський завод напередодні масштабної декарбонізації?
Дніпровський меткомбінат цікавий Метінвесту тим, що він випускає квадратну заготовку та довгий прокат. Таку ж продукцію випускали два металургійні заводи групи, які залишилися на окупованій території – Єнакіївський та Макіївський металургійні заводи.
Після втрати контролю над заводами в 2017 році Метінвест залишився без потужностей з виробництва квадратної заготовки (для виготовлення сортового, фасонного прокату і труб) та частково без довгого прокату (Довгий прокат в групі виробляє тільки Азовсталь).

2. Чому більше ніхто не прийшов на аукціон?
На аукціоні не було конкуренції оскільки завод не представляв інтересу для інших гравців ринку з таких причин:
-Визнаний судом в травні 2019 року борг ДМК за поставки сировини перед кредиторами – 87 млрд грн, в тому числі 20,9 млрд грн завод винен трейдеру "Оптимал Трейд" (який може діяти в інтересах Ахметова) та 20,7 млрд грн – Метінвесту за поставки руди.
-Метінвест повністю контролює завод через менеджмент, переробляє на ньому свою руду і контролює грошові потоки з 2017 року.
- В травні 2018 року Дніпродзержинський коксохімічний завод, який і придбав ДМК, викупив у ІСД всі доменні (ДП -9, ДП – 1, ДП -12) Дніпровського меткомбінату та силовий трансформатор. Метінвест офіційно визнав контроль над ДКХЗ лише в 2020 році. Домни - ключова інфраструктура без якої не може існувати метзавод. Без доменних печей альтернативний власник не зміг би запустити виробництво, або купував би в Ахметова чавун в три дорога для конвертерного цеху.

Чи дорого Ахметов заплатив за ДМК?
Ціна продажу майнового комплексу становила 9,17 млрд грн, або $340 млн. Водночас Метінвест з 2017 контролює ДМК і переробляє на ньому свою руду в квадратну заготовку і плоский прокат. Заходимо у фінзітність групи і бачимо, що в 2020 році Метінвест перепродав квадратної заготовки з ДМК на $552 млн (14,9 млрд грн). А в січні-квітні 2021 року ще на $236 млн (6,37 млрд грн). З 2018 року Метіyвест продав квадратної заготовки на $2 млрд.

Цікавий факт: Антимонопольний комітет, коли в 20 травні 2021 дозволяв Метінвесту придбати майновий комплекс ДМК, зобов'язав групу щорічно продавати на внутрішній ринок не менше 12 тис. тонн чавуну за ринковими цінами. Метінвест бідкався і назвав вимоги необґрунтованими. Але 12 тис тонн чавуну це менше ніж 0,5% річного виробництва заводом.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-28 10:12:00 ​​Як Коболєв віддав олігархам дешевий газ, а Вітренко нічого з цим не робить

Колеги з ЕП вчора опублікували цікаву інформацію щодо цін та обсягів газу, який НАК Нафтогаз України в квітні продав постачальникам для потреб населення в рамках річних контрактів.

Ще на початку травня ми писали про те, що Нафтогаз продав групі ЙЕ Енергія Дмитра Фірташа газ дешевше, ніж іншим.
Але тут є декілька нових фактів.

По-перше, крім групи Фіртша, більш дешеві ціни отримали електропостачальні компанії Ріната Ахметова (бренд Yasno) і маловідомий волинський постачальник Megawatt родини Башкаленків.
Раніше Megawatt завжди показував дешеву ціну газу для населення. Тепер ясно, чому.

По-друге, виявилось, що контракти не передбачали обов'язкового продажу цього ресурсу населенню.
Тобто, ці компанії отримують ресурс для потреб населення в два рази дешевше ринку.
Сьогодні ціна - більше 13 тис. грн за тисячу кубів. А НАК продав на рік по 7,4 - 8,8 тис грн за тис. кубів (дивись таблицю).
Але постачальники не зобов'язані продавати газ виключно населенню і можуть перепродати промисловості.

Найдорожчу ціну отримала компанія "Енергетичні ресурси України" (ЕРУ) Ярослава Мудрого, яку спільно з ним засновував Андрій Фаворов.
Фаворов пішов з Нафтогазу у квітні 2020 року через конфлікт з новим виконавчим директором Групи Нафтогаз Отто Ватерландером.
Договори на продаж газу були підписані з боку дочки НАК – ГПК "Нафтогаз Трейдинг". Її директор – Ватерландер.

Договори були підписані 28 квітня, в день звільнення голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва.
Сам Коболєв пише, що "схема продажу газу за ринковою ціною із зменшенням маржі постачальника", була схвалена президентом Володимиром Зеленським.

А різні ціни договорів з різними постачальниками пояснюються часовими рамками, в які ті прийшли на перемовини в НАК.
Типу, хто прийшов раніше – тому дешевше. Хто пізніше – тому дорожче.
Нікудишня відмазка. Нагадаємо, що ці контракти укладені не на місяць, а на рік - до травня 2022 року.
Ніхто не прив'язує річні контракти до спотової ціни ресурсу.

Якось не дивно, ще першими добігли компанії Фірташа І Ахметова.
Приватні постачальники розповідають, що звертались до Нафтогазу ще в березні, але гарної ціни не отримали.

Відразу після призначення новий голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко обіцяв переукласти договори з постачальниками газу для населення.
Принаймні, щоб всі ці договори були з однаковими умовами. Але свою обіцянку до цього часу не виконав.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-27 11:58:08 ​​Лобістська війна за брухт чорних металів

Металургійні підприємства ініціювали повну заборону експорту металобрухту до 2023 року через збільшення обсягів продажів за кордон.
Асоціації заготівельників брухту опираються, вказуючи на знищення конкуренції.

Меткомбінатам потрібно близько 3 млн тон цієї сировини на рік.
Брухт використовується як добавка в чорній металургії, та як основна сировина в електрометалургії.
Головними рушіями цього процесу є Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського а також Interpipe Віктора Пінчука.

Аргументи такі: подорожчання сировини на світових ринках призвело і до подорожчання брухту.
Тонна цієї сировини коштує вже близько $450. Ще рік тому цей показник був близько $250.

Високе експортне мито у 58 євро з тони вже не рятує від експорту.
Експорт за півріччя 2021 склав 230 тис. тон. Хоча за весь 2020 рік було експортовано всього 17 тис. тон.
Українську сировину купують в першу чергу турецькі заводи, розташовані на південному узбережжі Чорного моря.

Меткомбінати вказують на те, що збільшення експорту може призвести до дефіциту сировини для українських заводів, або до цінової конкуренції.
Як наслідок – до збільшення собівартості стальної продукції, зниження виробництва і т.д.
З аргументами меткомбінатів можна ознайомитись тут.

Заготівельники вказують на те, що нинішніх запасів металофонду, враховуючи споживання меткомбінатів, вистачить на 100 років.
Експортери не відбирають брухт меткомбінатів, а збільшують обсяги заготівлі для експорту.

Можливість експорту створює конкуренцію. Інакше меткомбінати виставлятимуть будь-які ціни.
Відповідно, менше коштів отримують постачальники брухту. Це, в основному, державні компанії: Укрзалізниця, Укроборонпром та Енергоатом.
З аргументами заготівельників можна ознайомитись в колонках представників їх асоціацій: УАВторметресурс та УА Втормет.

Неоднозначна ситуація. З одного боку, металургія дає додану вартість, довші технологічні ланцюжки, більше робочих місць, валютної виручки і податків.
З іншого боку, повна заборона експорту може вбити незалежних заготівельників, які працюють в білу. Залишаться лише заготівельники меткомбінатів олігархів.

Як думаєте, що робити? Відкрити / Коментувати