Монополіст

2021-07-09 17:42:46 ​​Підсумкове про цінову кризу на ринку електроенергії

1. ДТЕК Ріната Ахметова має ринкову владу на ринку електроенергії (*е/е*).

Вся генерація ДТЕК, разом із зеленою, ледве сягає 25% в ринку е/е. Але, на відміну від державної генерації, яка забезпечує близько 70% ринку, вона нічим не регулюється.
Державні Енергоатом і Укргідроенерго великі обсяги віддають для потреб населення.
Постанова Кабміну про ПСО №483 визначає, скільки і де кожна державна компанія може продавати.

Продажі Енергоатому, Укргідроенерго, Центренерго, ГарПоку відбувається на аукціонах прозоро. А ДТЕК продає як хоче.
До того ж, підприємства Ахметова з периметру СКМ – це найбільші споживачі е/е в країні. Звичайно ж, постачає їм тільки ДТЕК. Ніхто інший на довгий строк не може стати їх постачальником.
Відтак ДТЕК легко може керувати пропозицією і попитом в країні. Особливо – на Ринку на добу наперед (РДН), який є індикативом для договорів поставки.

2. Саме ДТЕК на початку липня обвалив індекс РДН і розгорнув інформаційну компанію про те, що на ринку відбуваються маніпуляції.

Ціль: шантажем домогтись потрібних змін в правила ринку.
Основні меседжі інформ-компанії:
- У всьому винні трейдери-спекулянти.
- Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) "кришує трейдерів".
- Трейдерам потрібно заборонити продавати електроенергію на РДН.

3. По людськи гендиректора ДТЕК Максима Тімченка можна зрозуміти.

5 років ДТЕК продавав українцям е/е дорожче, ніж у Європі (не плутати ціну е/е як товару із вартістю поставки для споживача).
З того часу як в 2016 році запрацювала формула імпортного паритету витрат на вугілля – "Роттердам плюс".
Сьогодні вперше відносно тривалий час ціна е/е в Україні нижча, ніж у сусідніх європейських країнах. 50-60 євро/МВт-г замість 100 євро у сусідів.

Втім, ДТЕК сам в цьому винен. По-перше, холдинг мав значний вплив на розробку профільного закону і правил ринку.
По-друге, саме ДТЕК набудував величезних СЕС і ВЕС в 2019 році.
З одного боку, вони створюють профіцит ресурсу кожної весни, коли ГарПок зливає "зеленку" безкоштовно на Балансуючому ринку.

З іншої сторони, ВДЕ витягують на себе гроші споживачів через тариф Укренерго.
По суті, ВДЕ - це дорога для споживача е/е, яка продається дешево і створює тиск на ціну.

4. Це не перша і не остання криза на ринку електроенергії.

Подібне ДТЕК робив у травні 2020. Зробив у липні 2021 і зробить ще.
Так буде відбуватись, поки не зміниться дизайн ринку, налаштований для використання ринкової влади ДТЕК.

В цей раз не ринок і не Регулятор стабілізували ситуацію. Просто в холдингу – не камікадзе.
Тривала низька ціна на ринку завдає збитків ДТЕК так само, як і іншим гравцям.

5. Вихід може бути у переміщенні індикативу для договорів поставки споживача від індексу РДН до індексу Ринку двосторонніх договорів (*РДД*).

Для цього потрібні конкурентні аукціони державної генерації із прогнозованим постійним періодичним графіком.

Докладно про кризу минулого тижня в тексті БЦ.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-09 10:30:01 ​​Монополія на колеса для залізниці продовжує генерувати прибутки для Пінчука

Через закритий від імпорту ринок залізно-дорожніх коліс, Віктор Пінчук залишається ексклюзивним постачальником цієї продукції на Укрзалізницю.

5 липня було підписано черговий договір. Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод Віктора Пінчука поставить Укрзалізниці цільнокатаних коліс на 136 млн грн. Ціна за колесо 30 876 гривень (або $1136). Хоч це і менше на 0,7% ціни поставок Інтерпайпом коліс на УЗ в грудні 2020, визначити ринкову ціну продукції неможливо. Інтерпайп Пінчука – монополіст з виробництва залізно дорожніх коліс в Україні.

Через монополію тендери проходять за участі "підставних конкурентів". Цього разу другим учасником тендеру була компанія МС Трейд Україна Олексія Морщагіна та Олексія Слюсарева. Як пишуть Наші гроші, в результаті такої конкуренції, вартість коліс на торгах зменшилась менше ніж на один відсоток від очікуваної ціни.

МС Трейд Україна заявилась на тендер з продукцією казахського виробника "Проммашкомплект" (входить до російського Трансмашхолдингу).

Але продукція казахського підприємства не пройшла сертифікацію в Україні. Тому "конкурент" Пінчука замість сертифіката надав довідку з обіцянкою такий сертифікат надати.

Якби УЗ відхилила пропозицію МС Трейд Україна, то тендер не відбувся б і Пінчук не продав би колеса. Через монопольне становище підприємства Пінчука "змушені" організовувати для себе фейкову конкуренцію. Місяць тому ми розповіли, як Госпсуд Києва скасував 69 млн грн штрафу АМКУ, який він наклав на компанії олігарха за змову на тендерах УЗ. Дилери Пінчука були оштрафовані за симуляцію конкуренції на тендерах Укрзалізниці із закупівлі з/д коліс та бандажів.

Підприємства Інтерпайпу – єдині виробники залізнодорожніх коліс в Україні. Вони виробляють цільнокатані з/д колеса. Імпорт конкурентної продукції в Україні - відсутній.

Цільнокатані колеса виробляють також РФ та Казахстан. Імпорт коліс з РФ – відсутній через високий внутрішній попит на цю продукцію, а виробникам з Казахстану було скасовано сертифікат через не проходження випробувань.

Відповідно компанії олігарха перемагають всі тендери УЗ з закупівлі коліс та бандажів. В 2018-2020 роках УЗ витратила на придбання коліс та бандажів 1,3 млрд грн.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-08 09:00:09 ​​Мобільні оператори збили нові правила, щоб і надалі таємно списувати гроші з абонентів. Ціна питання – 3 млрд грн

Щороку мобільні оператори збирають з абонентів 3 млрд грн за платні контент послуги. Це гороскопи, анекдоти, новини, погоду та еротичні сайти. При цьому 1,5 млрд грн мобільні оператори збирають з абонентів за контент-послуги, які вони не замовляли. Таке можливе завдяки принципу мовчазної згоди.

Наприклад, абонент отримує від оператора СМС про послугу з гіпер-посиланням, клікнувши на яке він автоматично дає згоду на платну підписку на контент. Або ж оператор надсилає СМС про автоматичну підписку на платну послугу і якщо через якийсь час абонент не відправить у відповідь повідомлення з комбінацією цифр, то автоматично дає згоду на списання грошей.

З 3 млрд грн – 1 млрд грн отримують мобільні оператори, а решта розподіляється між надавачами контент-послуг.

В 2020 році абоненти подали 572 скарги (або на 19% більше, ніж в 2019) через незаконне списання коштів за контент-послуги, які абоненти не замовляли. Це 12% усіх звернень до НКРЗІ про надання послуг мобільного зв'язку.

Через спротив мобільних операторів, нові правила надання платних контент послуг Нацкомісія з регулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ)розробляла два роки. На початку літа 2021 документ пройшов всі погодження з державними органами.

Ці правила, серед іншого, передбачали впровадження двофакторної згоди абонента на отримання платної послуги: перший клік – абонент отримує інформацію про послугу та умови оплати, другий - він замовляє послугу.

Найбільше проти нових правил і скасування надання платних контент послуг за мовчазної згоди виступили Київстар та Vodafone.

Зміни в правилах потрібно було лише обговорити на урядовому комітеті і винести на засідання Кабміну. Однак 25 червня президент В.Зеленський звільняє трьох членів НКРЗІ і призначає п'ять нових, в тому числі Миколу Ткаченка - екс-директора департаменту адміністрації Держспецзв'язку.

Як пише ЕП, 1 липня Ткаченко на закритому урядовому комітеті відмовився підтримати зміни і запропонував відкликати документ на доопрацювання. Його підтримав голова комітету - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Доопрацювати проект запропонувала Рада української асоціації операторів зв'язку "Телас", членами якої є Київстар, Vodafonе та lifecell. Лобіст операторів пропонує скасувати двофакторне підтвердження підписки на платну послугу.

Таким чином, нові правила надання платних контент послуг через мобільних операторів відкладено на невизначений час, а мобільні оператори продовжать обдурювати абонентів і знімати гроші за послуги, які вони не замовляли.

Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-07 13:37:44 ​​Як ДТЕК Ахметова задля політичного шантажу підставив держателів своїх євробондів

Спостереження. Для того, щоб створити кризу на ринку електроенергії (е/е), D.Trading Ахметова у липні перестав купляти е/е на Ринку на добу наперед (РДН) та перейшов на двосторонні договори з власною генерацією.

Щоб забезпечити видимість прозорості, 29 червня генерація ДТЕК провела аукціон з продажу е/е на Українській енергетичній біржі (УЕБ).
ДТЕК Західенерго, ДТЕК Дніпроенерго і ДТЕК Східенерго сумарно продали 0,93 млн МВт-г на липень по 1150 грн/МВт-г.
Це приблизно 8% від загального споживання е/е в липні, яке згідно Прогнозного балансу, має бути 11,9 млн МВт-г.

Аукціон був заявлений напередодні дня проведення із фінансовим забезпеченням 20%.
Раніше ДТЕК вимагав 15% забезпечення і до нього ніхто не приходив. А тут – 20%.
Торги проходили в форматі голландського аукціону – на пониження. Початкова ціна – 1700 грн/МВт-г за базове навантаження, що є дуже дорого.

В аукціонному бюлетені можна скачати договори купівлі-продажу, запропоновані ДТЕК.
В них приписана дивна система ціноутворення.
Ресурс продається за ціною, встановленою аукціоном (1150 грн/МВт-г). Але якщо поточна ціна РДН відхиляється від ціни аукціону на +/- 5%, то поставка здійснюється по ціні РДН мінус 5%.

Вочевидь, і час, і умови поставки, і ціна були заточені лише під одного пов'язаного покупця – D.Trading Ахметова.
Нагадаємо, що трейдінг – це ризиковий бізнес. "Робота трейдера – це велика покерна гра", - казав про цей бізнес тоді ще трейдер Андрій Фаворов.

Але у випадку аукціону ДТЕК, трейдер не несе жодних ризиків.
Сьогодні договори поставки зі споживачами здебільшого укладені з ціною індекс РДН мінус 1% або 2%.
Тобто, за будь-яких розкладів D.Trading буде мати гарантовану маржу.

Втім, якщо ДТЕК продає всередині групи – то кому яка різниця, на якій юрособі він залишає маржу?
Але різниця є.
Справа в тому, що ДТЕК Енерго, в який входять шахти і ТЕС, має боргів приблизно на $2 млрд. Це банківські кредити та цінні папери – євробонди.

В березні 2020 року ДТЕК Енерго об'явив про призупинку виплат по євробондам.
У травні цього року компанія об'явила про завершення реструктуризації боргу.
Бонди були частково конвертовані у цінні папери ДТЕК Нафтогаз, частково - у нові бонди ДТЕК Енерго з обігом до кінця 2026 року.

ДТЕК Енерго в 2020 році показав збитки у 19 млрд грн.
Втім, D.Trading в 2020 році показав прибуток в 1,6 млрд грн.
Важливо, що D.Trading - окремий бізнес-напрямок ДТЕК, який не входить в ДТЕК Енерго.

Тобто, Ахметов свої прибутки все одно отримає. Його трейдер дешево купує е/е у його генерації і з невеличкою маржею продає її іншим підприємствам Ахметова.
В 2020 році внутрішньогрупові продажі е/е трейдером ДТЕК складали 75%.
А от держателі бондів ДТЕК Енерго будуть і далі спостерігати величезну збитковість компанії.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-05 11:39:57 ​​НКРЕКП звернулася в Антимонопольний комітет через монопольне зловживання трейдера Ахметова на ринку електроенергії

В останньому пості ми розповіли про те як маніпуляції трейдера Д.Трейдінг Ріната Ахметова призвели до різкого падіння ціни електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН).

Через те що Д.Трейдінг вивів з ринку на добу наперед значний обсяг попиту на електроенергію (перейшов на прямі договори) ціна електроенергії впала з 1450 грн / МВт-год 1 липня до 426 грн/МВт-год 4 липня.

В результаті, ввечері того ж дня Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) провела екстерне засідання. На ньому було прийнято низку рішень для відновлення попиту на електроенергію на РДН. Зокрема:

1. НРКЕКУ оголосила про проведення розслідування причин падіння ціни електроенергії на РДН в перші дні липня і звернулася до Антимонопольного комітету у зв'язку зі зловживанням своїм монопольним становищем Д.Трейдінг Ріната Ахметова.

2. Комісія обмежила обсяги продажу електроенергії до 50% між афілійованими компаніями в рамках однієї вертикально інтегрованої групи. В першу чергу це правило стосується групи ДТЕК, оскільки торгівля в рамках цієї групи (генерація-постачальник/споживач) призвела до падіння цін на РДН.

3. Для збільшення попиту на РДН оператори системи передачі (Укренерго) та оператори систем розподілу (обленерго) зобов'язані купувати на цьому ринку 95% технологічних втрат. До цього вони були зобов'язані купувати на РДН лише 50% е/е для покриття технологічних втрат.

4. Встановлено мінімальний прайс-кеп (мінімальна гранична ціна) продажу електроенергії на РДН у розмірі 734,9 грн/МВт-год на період 5-8 липня. Цифра дорівнює собівартості виробництва електроенергії Енергоатом, помноженої на індекс цін виробників промпродукції.

5. НКРЕКП рекомендувала учасникам ринку під час укладання двосторонніх догорів на поставку електроенергії не використовувати ціни на РДН в якості цінових індикаторів.

Водночас ДТЕК через свою PR-службу і підконтрольних депутатів/"експертів" звинуватила комісію в адміністративному управлінні ринком з метою "покровительства трейдерам, які беруть участь в махінаціях, що завдають збитків виробникам".

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк Відкрити / Коментувати

2021-07-03 12:32:01 ​​Навіщо ДТЕК Ахметова обвалив ринок електроенергії і що з цим робити

Нацкомісія з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП) ввечері 2 липня опублікувала реліз, в якому звинуватила трейдера Д.Трейдінг Ріната Ахметова в маніпуляціях, які призвели до різкого падіння ціни електроенергії (е/е) на Ринку на добу наперед (РДН).

Що відбулось? Д.Трейдінг Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського перестали купувати е/е на РДН.
Своїм споживачам – відповідно Метінвесту і феросплавні групі – вони постачають е/е, куплену на ринку двосторонніх договорів (РДД). Це не складно зробити за рахунок теплової генерації ДТЕК.
В результаті, ціна РДН впала з 1450 грн/МВт-г 1 липня до 1034 грн 2 липня і 665 грн 3 липня.

В чому проблема? В Україні ціна поставки е/е прив'язана до ціни РДН.
Відповідно, постачальники і генерація отримають менше грошей за свій ресурс.
Це створить проблеми державним компаніям Центренерго, яка вимушена продавати ресурс нижче собівартості, і Енергоатому, який несе основний тягар постачання дешевої е/е для населення.

Це створить проблеми і для ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), який продає "зелену" е/е по ринковий ціні. Різницю між "ринком" і "зеленим" тарифом компенсує Укренерго з тарифу на передачу.
Відповідно грошей Укренерго не буде вистачати на виплату "зелених" тарифів.

Навіщо ДТЕК таке вчинив? В НКРЕКП дають відповідь – щоб шантажувати владу.
Гендиректор ДТЕК Максим Тімченко (на фото) по тактиці хоче заборонити трейдерам продавати на РДН, а по стратегії – змінити склад НКРЕКП.
Вчинивши провокацію, ДТЕК почав розганяти новини про те, що кризу на ринку створили "деякі трейдери", які вчиняють "схематоз", а Регулятор з цим нічого не робить.

Цікаво що ДТЕК, як і інші, несе збитки. Бо його договори на поставку також прив'язані до РДН.
Діючі ірраціонально з точки зору економіки, ДТЕК шантажує владу: або робіть, як ми сказали, або у вас настане колапс в економіці.
Це типова поведінка монополістів, які зловживають ринковою владою. Наприклад, так само зараз діє російський Газпром, шантажуючи європейців дефіцитом газу.

Що з цим робити? Покарання ДТЕК за таку поведінку можуть вчинити АМКУ або РНБО.
Це має бути стратегічне рішення. Воно займе час, протягом якого багато постачальників збанкрутують, а генерація понесе збитки.

Якщо Д. Трейдінг 5 липня не повернеться на РДН, розглядається можливість накачати попит адміністративно.
Наприклад, підвищити обов'язкову частку закупівлі е/е для покриття технологічних втрат обленерго і Укренерго на РДН. Сьогодні вона складає 50%.

Нагадаємо, те саме ДТЕК вчинив в останню декаду травня 2020 року.
Тоді монополіст вирішив "покарати" терйдерів, опустив ціну РДН нижче 1000 грн/МВт-г протягом декількох днів, що призвело до значних збитків учасників ринку.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Patreon Відкрити / Коментувати

2021-07-02 09:47:32 ​​Ціни на газ в Україні виросли до 15 тис/куб. Це історичний рекорд. Що відбувається?

Вчора на торгах на Українській енергетичній біржі ціна тисячі кубічних метрів природнього газу взлетіла на 1500 грн і становила 15000 грн. Це абсолютний рекорд за всю історію.

Ще 30 червня середньозважена ціна тисячі кубометрів газу на УЕБ була 13,4 тис грн. Попередній максимум ціни (12,38 тис грн/тис куб м) на УЕБ було зафіксовано в жовтні 2018 року.

З початку року спотові ціни на газ в Україні виросли майже на 70%

Різкий ріст спричинений стрибком цін на газ у Європі, звідки ми імпортуємо газ. Україна – газодефіцитна країна, ми імпортуємо приблизно третину річного обсягу споживання газу.

Тим часом в Європі спотова ціна на природний газ на одному з ключових хабів - TTF в Нідерландах зросла до $450 за тисячу кубометрів. Це новий багаторічний максимум. В черні ціна газу на хабі зросла на 31%, а з початку року на 80%.

Причин рекордного росту цін декілька, але основа – це Газпром. Влітку традиційно відбуваються ремонти газопроводів "Північний потік" та "Ямал-Європа". В цей час Газпром замовляв додаткові обсяги прокачки газу через Україну.

В 2020 році російський монополіст, на час ремонту газопроводів, не бронював додаткові потужності для прокачки більших обсягів через нашу ГТС, а недопоставлені обсяги газу були компенсовані з переповнених європейських газосховищ.

В 2021 році Газпром також відмовився бронювати додаткові транзитні потужності через Україну, однак газосховища Європи знаходяться на найнижчому за всю історію спостережень рівні.

Таким чином, через відмову Газпрому бронювати додаткові потужності через Україну і майже пусті сховища в Європі, було спровоковано різкий ріст цін на газ в Європі.

Дефіцит газу можна було б закрити за рахунок поставок скрапленого газу (СПГ) морем, але всі вільні обсяги СПГ у світі, в тому числі і з США, спрямовуються в Азію – тут ціни вищі, ніж в Європі через високий попит в регіоні, в першу чергу зі сторони Китаю.

Це приклад того, як Газпром, скориставшись кон'юнктурою ринку (пусті сховища в ЄС і високий попит зі сторони Азії), влаштував ціновий шантаж в Європі.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-07-01 19:07:20 ​​Наскільки і для кого можуть вирости податки. Рада підтримала "антиолігархічний" законопроєкт зі змінами до Податкового кодексу

Рада підтримала "ресурсний законопроєкт" №5600. "ЗА" в першому читанні проголосувало 264 нардепів. У разі його прийняття в діючій реакції, прогнозовані додаткові надходження до бюджету щорічно становитимуть 50 млрд грн.

Законопроєкт передбачає збільшення низки податків та рентних платежів. Окрім того, змінюються деякі правила адміністрування податків та розширюють повноваження податкових органів. Зокрема:

1. Змінюється база оподаткування на залізну руду та збільшують ставки;
2. Вводиться 3,2% акцизу на продаж зеленої електроенергії;
3. В кілька разів зростають екологічні податки;
4. Скасовується пільга для підприємств на сплату податку на землю;
5. Великим платникам податків обмежується можливість зменшувати податкову базу за допомогою збитків минулих років;
6. Продаж фізособою третьої та наступної протягом року одиниці нерухомості буде обкладатися податком на доходи у розмірі 18%. Водночас суб'єкти господарювання, які займаються перепродажем квартир на вторинному ринку, втрачають пільгу зі сплати ПДВ.
7. Оподатковується фіндопомога пов'язаним особам;
10. Автомобілі середнього класу підпадуть під "податок на розкіш" – 25 тис грн податку на рік;
12. Повернення експортного ПДВ для аграріїв лише після зарахування виручки на рахунок в банку;
13. Вчетверо зменшується розмір земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства, продаж продукції з яких не обкладаються податком на доходи фізосіб;
14. Вводиться мінімальне податкове зобов'язання для власників землі;

Більше про збільшення податків для бізнесу – за посиланням: https://bit.ly/3yfSdTs

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-29 14:51:14 ​​Міноборони придбало пального на 823 млн у компанії, яка ексклюзивно качала ДП по "трубі Медведчука"

Компанія з групи Wexler Петра Белза – Фрагрант поставить Міноборони 28 963 тонн дизпалива на 823 млн грн.

Ціна за тонну ДП становила 28 417 грн, вона включає витрати на доставку до військових частин, страховку та інші витрати, повідомляє Enkorr. Водночас середня ринкова ціна оптових партій дизпалива, за даними "А-95", в день проведення торгів становила 27 920 грн/т (на умовах передоплати).

Торги на ProZorro відбулися 25 червня. Компанія перемогла в усіх чотирьох лотах, оскільки була єдиним учасником тендеру.

За один тендер Фрагрант продала Міноборони втричі більше дизпалива, ніж за весь 2020 рік – компанія поставила 9,5 тиc тонн.

Wexler Group, в яку входить Фрагрант, оперувала перевалками на залізницю з української частини нафтопродуктопроводу "Самара - Західний напрямок" до рішення РНБО про повернення його у держвласність. Трубопровід і поставки ДП по ньому контролювалися кремлівським підсанкційним політиком Медведчуком.

Доступ до ресурсу Wexler Белза отримала завдяки його знайомству з власником Proton Energy Нісаном Моісеєвим з орбіти бізнесових інтересів Медведчука. Ця компанія володіє ексклюзивним правом поставки скрапленого газу від Роснафти – поставила 22% минулорічного споживання скрапленого газу в Україні.

Proton належить мережа АЗС Glusco, яка після санкцій РНБО офіційно припинила продаж ДП та бензину. До санкцій РНБО Wexler Белза на пару з компанією Unimex Holding Бориса Ганжі управляли мережею АЗС Glusco Моісеєва.

В 2020 році Wexler та Proton поставили 25% дизпалива в Україну на $0,63 млрд.

В 2020 Wexler поставила в Україну 1,1 млн тонн ДП на $452 млн. Пальне було придбано у Роснафти. По нафтопродуктопроводу Wexler поставила в Україну 560 тис. тонн, а ще 505 тис. тонн доставила білоруська експедиторська компанія БелКазТранс.

Компанія займалася переливом ДП з нафтопродуктопроводу в залізничні цистерни в білоруському Гомелі і відправкою їх в Україну. Належить білоруському олігарху Миколі Воробю з найближчого оточення самопроголошеного президента БР О.Лукашенка, який захопив владу в країні.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-25 10:30:01 ​​​​​​Рінат Ахметов інвестував в телеканали більше, ніж в екомодернізацію метзаводів і ТЕС

Рінат Ахметов інвестував в свою “Медіа Групу Україна", яка володіє телеканалами "Україна" і “Україна 24”, $307 млн, повідомив Forbes.

Це 8,37 млрд грн, або найбільша інвестиція в українське медіа за сім років. Для порівняння, обсяг ринку телевізійної реклами у 2020 році становив 12,2 млрд грн.

Інвестиція була надана у формі фінансової допомоги угодою від квітня 2021 року. Гроші будуть розподілені між телеканалами: "Україна", “Україна 24”, "НЛО TV", "Індиго TV", "Футбол 1/2/3" і цифровою платформою Oll.TV.

Наразі медіа Ахметова ведуть кампанію зі збивання законопроєкту 5600 про збільшення податків, в тому числі екологічних, на землю і ренти на руду. Телевізійна група Ахметова, яку він використовує як зброю масового впливу проти своїх опонентів і для примусу до дружби своїх “партнерів”, глубоко збитковий проект - в 2020 році Медіа Група Україна отримала 2,8 млрд грн збитку.

Інвестиції в медіахолдинг Ахметова перевищують розмір інвестицій в екологічну модернізацію метхолдингу Метінвест протягом останніх трьох років - холдинг за зазначений період інвестував в екологічні проекти близько 8 млрд грн.

До речі, на метзаводі Запоріжсталь Ахметова досі працює остання в Європі мартенівська піч, яка є найбільш брудним методом виробництва сталі.

В екомодернізацію Бурштинської ТЕС, однієї з найбільш брудних в Україні, в 2018-2020 ДТЕК Ахметова інвестував 225 млн грн. Бурштинська ТЕС посідає перше місце в Європі за обсягами викидів діоксиду сірки (SO₂).

Запорізька ТЕС з ДТЕК Дніпроенерго посідає друге місце в Європі за викидами оксиду азоту. В ТОП найбільших забруднювачів в Європі також входять інші ТЕС Ахметова: Курахівська і Луганська (ТОВ "ДТЕК Східенерго"), Ладижинська ( "ДТЕК Західенерго").

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк Відкрити / Коментувати