Монополіст

2021-06-24 10:12:00 ​​Приріст експорту. Чому олігархи збагатіють, а українці – ні

Згідно BI-системи Державної митної служби, за неповних півроку Україна експортувала товарів на $24,65 млрд.

Це на 7,4% більше, ніж вартість експорту першого півріччя 2020 року.
При тому, фізична вага експортованих товарів впала з 80 до 60 млн тон.
Хоча зовнішньоторгове сальдо залишається негативним: мінус $1,06 млрд. За півроку 2020 було мінус $1,36 млрд.

Чому країна збільшила валютну виручку від експорту?
Тому що відновлення світової економіки після коронакризи призвело до зростання цін на commodities – сировинних товарів, характеристики яких не залежать від виробника.
До commodities можна віднести енергоносії (нафта, газ, вугілля), продовольчі товари (зерно, олія), добрива, залізну руду і металургійні напівфабрикати (чавунні сляби, прокат, арматура) і т. д.

Частину таких товарів Україна активно експортує. Це руда, зерно, чорні метали, соняшникова олія.
Від імпорту деяких груп commodities Україна сама є залежною. В першу чергу, це газ і нафтопродукти.
Також Україна сама споживає свої експортні позиції. Це продовольчі товари: зерно, олія, цукор і т. д.

Зростання світових цін на commodities, з одного боку, робить Україну багатшою. Принаймні – корпорації, які їх експортують.
Найбільшими експортерами руди і металів є Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського а також Ferrexpo Костянтина Жеваго (виключно руди).
Найбільшими експортерами зерна і олії є Kernel Андрія Веревського, МХП Юрія Косюка, міжнародні корпорації: ADM, Bunge, Cargill, Dreyfus (так звана група ABCD) і китайська COFCO.

В той же час, високі світові ціни на commodities призводять до зростання цін на них в Україні.
Ростуть комунальні платежі через збільшення вартості газу і вугілля, яка закладена у тарифи на тепло і електроенергію.
Ростуть ціни на нафтопродукти через здороження нафти.
Ростуть ціни на продовольчі товари, згідно принципу експортного паритету. Виробники не будуть продавати їх в Україні дешевше, ніж експортна ціна мінус логістика.
Ростуть ціни на нерухомість, через подорожчання металу і деревини.

При тому, експортні корпорації через лобізм в парламенті не допускають підвищення податків.
Заробітні плати, якщо і зростають, то з великим часовим лагом.
Інвестицій у виробництво товарів з доданою вартістю від експортерів сировини чекати не слід. Є лише інвестиції у збільшення виробництва сировини і обіцянки, які поки що не виконувались.

Висновок такий, що не дивлячись на посилення економічної активності і зростання експорту, населення біднішає через інфляцію.
Олігархи і корпорації заробляють більше прибутків.
Вони витрачають їх для регуляторного захоплення держави: інвестують в медіа, підкуп парламентарів, чиновників, суддів.

Світові ціни на commodities визначають стан української економіки, внутрішньої і зовнішньої політики.
Високі ціни: є якась економічна активність, хоча ростуть споживчі ціни. Можлива політична стабільність.
Низькі ціни: фінансова криза, відсутність грошей в бюджеті, зниження економічної активності.

Тобто, в сировинній моделі економіки і те, й інше приносить шкоду.
Така ситуація буде продовжуватись, поки держава не змусить великий капітал вкладатись у виробництво товарів з доданою вартістю і технологічний експорт.
До того часу Україна втрачатиме робочі місця і податкові надходження. Не дивлячись на те, зростають ціни на commodities чи ні.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-23 17:06:45 ​​Українські олігархи задіяли євродепутатів в кампанії по збиванню законопроєкту, яким збільшуються податки

Це ресурсний законопроєкт №5600, яким збільшується низка податків, в тому числі акцизів та екологічних податків. Наприклад, вводиться акциз на продаж зеленої електроенергії, збільшується рента на руду, екологічні податки та багато іншого. Перелік нововведень – читайте в коментарях: https://t.me/monopolisty/1941

Як пише Європейська правда, два депутата Європарламенту Фульвіо Мартушелло та Джанни Ганчі надіслали лист на адресу міністра економіки України та голови Верховної ради.

У ньому вони розкритикували українську владу за "антиолігархічний" законопроєкт №5600. "Прикро, що уряд намагається збільшити доходи за рахунок збільшення податків у час виходу з коронакризи...", - бідкаються автори листа. Як пише видання, ці депутати мають досить специфічну репутацію і раніше не були помічені серед прихильників України.

Далі, у день підписання листа, він за гроші з'явився у низці європейських видань з супроводжувальним текстом. Першим 31 травня опублікувало лист European Business Review зі статтею за підписом журналіста, який з’являється там дуже рідко, і щоразу з публікаціями з ознаками піару, пише ЄП.

Новину з цієї публікації відразу ж зробили десятки українських ЗМІ, в тому числі з ТОП-10 найбільших. Ось так це виглядає.

2 червня Кабмін схвалив законопроєкт №5600 і передав до парламенту. Після цього була проведена друга хвиля кампанії. Та ж сама низка українських ЗМІ передрукували критичну статтю вже з Brussels Times. Ось так це виглядає.

Активно проти закопроєкту виступають компанії олігархів Ріната Ахметова та Вадима Новинського, Костянтина Жеваго, Лакшмі Міттала. Але не тільки, адже він зачепить весь великий бізнес, в тому числі зелену генерацію, агрохолдинги і забудовників.

Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-22 14:25:15 ​​П'ята спроба ДТЕК Ахметова прибрати Тарасюка з енергетичного Регулятора

ДТЕК Ріната Ахметова останні пару тижнів проводить чергову спецоперацію з ціллю змінити склад Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
ДТЕК хоче обмежити конкуренцію на ринку електроенергії (е/е), щоб дорожче продавати свою е/е з вугільних ТЕС.
Сьогодні стратегічні задачі холдингу такі:

1. Тимчасово заборонити трейдерам і постачальникам продавати е/е на спотових сегментах ринку: на Ринку на добу наперед (РДН) і Внутрішньодобовому ринку (ВДР). Це дасть можливість не знижувати ціни в періоди профіциту е/е - весною і влітку.

2. Повністю заборонити імпорт електроенергії з Білорусі і РФ, а не до 1 жовтня згідно рішення НКРЕКП. Це дозволить задирати ціни в період дефіциту е/е: осінню і взимку.

3. Значно збільшити максимальні цінові обмеження (price-cap), які з 16 червня складають 1244 грн/МВт-г вночі і 2656 грн/МВт-г вдень. Це дозволить продавати е/е значно дорожче в окремі години доби, коли відбувається пік споживання.

Як змінити склад НКРЕКП? Є два робочі сценарії.

1. Рішення суду. 23 червня Шостий апеляційний адміністративний суд розгляне апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) від 16 квітня щодо зобов'язання Кабміну розглянути звільнення чотирьох членів НКРЕКП.
Серед них Валерій Тарасюк (голова Комісії), Ольга Бабій, Руслан Кайдаш і Олексій Магда. Позов подала юрфірма Техноінвест. Юридична суть позову за посиланням.

2. Рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), або бажання президента. Два тижні анонімні ТГ-канали розганяють історію про те, що міністр енергетики Герман Галущенко переконав президента Володимира Зеленського, що Тарасюк заробляє гроші з трейдерів е/е, тому їх і захищає.
Типу, через це "Тарасюку залишилось недовго працювати". Буде або тиск з боку президента, щоб Тарасюк написав заяву про звільнення. Або чергове гібридне рішення РНБО.
Взагалі-то, всі трейдери в травні зафіксували збитки. Через це теорія про захист не працює. Ця конструкція поки що розвалилась.

Нагадаємо, що це п'ята операція "знести голову Тарасюка", ініційована ДТЕК протягом року.
Попередні спроби були:
У вересні 2020 року
У жовтні 2020 року
У листопаді 2020 року
У квітні 2021 року
Автор: Сергій Головньов Відкрити / Коментувати

2021-06-21 11:00:04 ​​Юрій Бойко оформив монополію на виробництво вибухівки. Він може потрапити в реєстр олігархів

Один з лідерів кремлівської партії ОПЗЖ, нардеп і партнер олігархів Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна – Юрій Бойко легалізувався в хімічному заводі "Зоря", який працює на потужностях однойменного державного заводу.

17 червня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ "Хімічні інноваційні технології", яке належить сину Бойка – Анатолію Бойко, придбати активи у "Української хіміко-енергетичної компанії". Після цього АМКУ дозволили сину Бойка передати ці активи в оренду ТОВ "НВП "Зоря". До цього ТОВ "НВП "Зоря" (входить в орбіту політика Бойка) орендувало майновий комплекс у ТОВ "Українська хіміко-енергетична компанія" за що була оштрафована АМКУ на 170 тис грн.

Таким чином, як пишуть Наші Гроші, АМКУ легалізував контроль Бойка над стратегічним активом у сфері виготовлення вибухівки, який знаходяться у прифронтовій зоні.

У ТОВ "НВП "Зоря" - монополіст з виробництва вибухівки. Підприємства оборонного комплексу купують вибухівку лише в "Зорі". Раніше в Україні єдиним виробником вибухівки було держпідприємство "Рубіжнянський казенного хімічний завод "Зоря". Але воно втратило свої виробничі потужності, які опинилися в руках Юрія Бойка.

Бойко починав свою кар’єру як директор цього держпідприємства. Коли Бойко став міністром енергетики при президенті Януковичу в 2010, уряд включив РКХЗ "Зоря" до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу та до складу ДК "Укроборонпром".

Тоді ж була створена приватна фірма "НВП "Зоря", яка розмістилась на промисловому майданчику однойменного ДП, взяла в оренду його устаткування та будівлі і почала виробляла ту ж продукцію, що і держпідприємство.

У грудні 2012 року Бойко став віце-прем’єром по промисловій політиці і до РКХЗ "Зоря" приєднали держпідприємство "Хімічний завод "Південний". Його активи також потрапили в руки Бойка.
ТОВ "Українська хіміко-енергетична компанія", у якої син Бойка викупив активи, отримало в оренду земельну ділянку ДП "Хімічний завод "Південний".

В результаті "такої співпраці" ДП почало отримувати збитки, а приватна "Зоря" – прибутки, які, через кіпрський офшор, пішли на користь її бенефіціарів.

ТОВ "НВП "Зоря" через кіпрський офшор контролюється Антоном Чернецовим. Його батько був головним інженером "Рубіжанського казенного заводу "Зоря", яким раніше керував Бойко. Крім того, Чернецов керував Рубіжанською міською організацією Республіканської партії Юрія Бойка та контролює групу компаній, що входять до сфери впливу Бойко.

Бойко отримав два атрибути олігарха: вплив на політичну силу і монопольне становище його активу. Залишилося довести його вплив на ЗМІ, зокрема на телеканал Інтер Фірташа-Льовочкіна.

Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-18 13:04:42 ​​ТОП-20 платників податків 2020 року

Ще в квітні видання Рейтинг опублікувало ТОП-200 платників податків в Україні.
Цей рейтинг цікавий не тільки ранжуванням компаній за загальною сумою сплачених податків. Там є розбивка по 8 основних податках: ПДВ, податок на прибуток, акциз, рента, екоподаток, плата за землю, ПДФО і ЄСВ.

В ТОП платників ПДВ і податку на прибуток попали Укрнафта, Нафтогаз, Укргазвидобування і Оператор ГТС України.
Всі вони державні. Лише Укрнафта на 42% належить групі Ігоря Коломойського.
В 2020 році Укрнафта стала найбільшим платником податків завдяки схемі викупу спірного газу Нафтогазом за державні кошти.

ТОП-3 платників акцизного податку – це філії міжнародних тютюнових корпорацій Philip Morris, BAT і JTI.

Найбільші платники ренти – Укрнафта і Укргазвидобування.
В ТОП-10 входять інші газові компанії і 5 гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК). Але суми сплати у них значно менші.
Чому в Україні замала рента на видобуток залізної руди - ми писали вже не раз.

Найбільшим платником плати за землю є Укрзалізниця.
Сплатила 1,5 млрд грн за землю.
Всі інші – значно менше.

Найбільшим платником екоподатку є Енергоатом – більше мільярда гривень.
Також в 2020 році багато заплатила вся вугільна генерація: Західенерго, Східенерго і Дніпроенерго Ахметова, державне Центренерго і Донбасенерго Максима Єфімова.

В ТОП-3 платників податку на доходи фізосіб (ПДФО), розмір якого залежить від розміру зарплати і кількості працівників, увійшли Укрзалізниця з великим відривом, Енергоатом і АТБ Геннадія Буткевича.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-17 13:43:14 ​​ГЗК олігархів отримали 42,7 млрд грн прибутку, але до бюджету сплатили лише 3,9 млрд грн ренти

Минулого року гірничо-збагачувальні комбінати України отримали 42,7 млрд грн чистого прибутку. Своїм акціонерам вони виплатили майже 41 млрд грн дивідендів з прибутку за попередні роки, не тільки за 2020 рік.

Водночас до державного бюджету, за даними Податкової, ГЗК сплатили 3,9 млрд грн ренти на видобуток залізної руди. Протягом 2020 року ціни на залізну руду в Китаї, який є ключовим споживачем української руди, зросли з $80/т – до $170/т. Однак більш як двократний ріст цін на сировину ніяк не вплинув на обсяги сплати ренти до бюджету.

Порівняно з 2019 роком ГЗК в 2020 сплатили ренти на 600 млн грн більше. Незначне зростання пов'язано зі збільшенням на початку 2020 ставки ренти на видобуток залізної руди (законом №1210) з 8% до 11% та 12% - якщо ціна руди перевищить $70/тонна.

Але роль грають не стільки ставки ренти, як база оподаткування, з якої вони вираховуються. Тоді, на початку 2020, олігархи пролобіювали базу оподаткування – собівартість видобутку, замість ринкової ціни. І воно того вартувало – адже сьогодні тонна руди з містом заліза 62% коштує $215, однак до бюджету вони сплачують лише $3 ренти.

У Верховній раді зареєстровано законопроект про внесення змін до ПК, яким встановлюються нові ставки ренти і змінюється база оподаткування рентою на видобуток руди: з собівартості – на ринкову ціну на руду з вмістом заліза – 62%, згідно індексу FE CFR China інформагентства Platts. Детально про це тут: https://t.me/monopolistua/273

60% видобутку руди в Україні контролює Метнівест Ахметова-Новинського, ще третину - Ferrexpo Костянтина Жеваго. Хто і скільки сплатив ренти та інших податків – в таблиці внизу (натисніть для збільшення).

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк; Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-16 10:12:00 ​​В Україні продовжує працювати два десятки міні-НПЗ. КАРТА

В червні 2015 року на нафтобазі компанії БРСМ під Васильковим сталася масштабна пожежа. Загинуло 6 людей, ще 18 отримало поранення.
Там зберігалось 20 тис. тон нафтопродуктів.

Причиною пожежі було порушення норм безпеки в процесі виробництва нафтопродуктів шляхом змішування паливних компонентів – технологічного бензину, газоконденсату, октанозбільшуючих присадок, реактивного пального.

Пройшло шість років і "Васильківська трагедія" в будь-який момент може повторитися в іншому регіоні. Учасники ринку нарахували в Україні 25 міні-НПЗ.
Вони щороку випускають 470 тис. тон фальсифікованих нафтопродуктів.
Ці міні-заводи беруть безакцизну сировину і компоненти (газовий конденсат, нафту, присадки під виглядом розчинників, ММА) і перетворюють на пальне без сплати акцизу.

В березні прем'єр Денис Шмигаль розпорядився провести масштабний рейд по всіх АЗС, міні-НПЗ і нафтобазах в країні, щоб відбілити ринок нафтопродуктів.
Про те, як все це закінчилось імітацією, ми вже писали.

Місце знаходження всіх міні-НПЗ, юрособи-оператори та точки реалізації контрафакту відомі. В тому числі – СБУ, Нацполіції, ДПС, ДФС та Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Але ці підприємства продовжують працювати і нарощують обсяги.

Ми нанесли на карту місця виробництва контрафактних нафтопродуктів в Україні. Це 25 міні-НПЗ переважно у Харківській, Полтавській і Дніпропетровській областях.
Карта за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-06-14 14:00:57 ​​Уряд вирішив знизити олігархам Ахметову, Жеваго та ін. ренту на залізну руду

Уряд Дениса Шмигаля пішов на поступки олігархам. В фінальній версії законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу, яким серед іншого піднімається рента на видобуток руди, уряд пропонує на третину знизити ставки ренти на руду.

В попередній версії законопроекту пропонувалося ввести диференційовані ставки ренти в залежності від ціни: ціна менше $65/тонна – ставка 0,1%; $65-85/тонна – 3%; $85-120/тонна – 8%; $120-150/тонна – 12%; $150-180/тонна – 14%; $180/тонна – 16%.

Базою оподаткування встановлюється ринкова ціна на руду з вмістом заліза – 62%, згідно індексу FE CFR China інформагентства Platts.

Зараз гірничо-збагачувальні комбінати сплачують з кожної тони руди ренту в розмірі 11% та 12% - якщо ціна більше $70/т. База оподаткування – собівартість видобутку. Сьогодні з тони руди в бюджет потрапляє приблизно $3 ренти при ціні більше $200/т.

В фінальній версії законопроекту базу оподаткування залишили без змін, але ставки ренти змінилися:

3,5% - якщо ціна залізної руди становить $100 і менше; 5% - якщо ціна більше $100/т, але не перевищує $200/т; 10% - якщо ціна руди вища $200/т.

Зараз тона залізної руди з вмістом заліза 62% коштує більше $210. Відповідно за ставкою ренти в 16%, олігархи платили б з тони руди в бюджет України більше $33, однак уряд пропонує знизити їхні платежі до $20/тону.

Окрім того, уряд Шмигаля, який раніше працював топ-менеджером в ДТЕК Ріната Ахметова, який контролює 60% видобутку руди в країні, пропонує також при розрахунку ренти на руду застосовувати коригуючий коефіцієнт 0,9 в залежності від умов видобутку руди. Тобто, якщо умови видобутку руди – ускладнені, то застосовується цей коефіцієнт і платежі гірничо-збагачувальних комбінатів знижуються ще на $2 на тоні руди.

"Таким чином, Уряд знизив майбутні платежі по ренті на 44% від ставки, ухваленої в травні. А якщо ринкова ціна на руду опуститься до $180, то металурги платитимуть вже на 72% менше, ніж передбачалось у першій версії законопроєкту. Уряд пішов на поступки металургам для періодів високих цін, погодившись стягувати на 40–70% менше, ніж у попередній версії" - цитує Forbes інвестаналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна.

В інтерв'ю ахметівського телеканалу Україна 24 директор ахметовіського Мтінвесту Юрій Риженков зазначив, що ренту на руду потрібно встановлювати з урахуванням ставок в країнах - основних конкурентах. Ми подивилися – в 2020 в Росії ввели коефіцієнт в розмірі 3,5 до податку на видобуток корисних копалин, в тому числі на видобуток залізних руд.

Гірничо-збагачувальні комбінати – найприбутковіші компанії в Україні. В цьому році вони виплатили, або виплатять акціонерам 40-60 млрд грн дивідендів з прибутку минулих років.

60% видобутку руди в Україні контролює Метнівест Ахметова-Новинського, Ferrexpo Жеваго – майже третину. Металургійний холдинг Метінвест Ахметова в 2020 році отримав $1,45 млрд EBITDA від продажу руди. У Ferrexpo Костянтина Жеваго в 2020 році EBITDA виросла на 46% - до $859 млн.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк
Patreon Відкрити / Коментувати

2021-06-14 11:00:39 Чому більшість мільярдерів не потрапить в реєстр олігархів Зеленського? Які причини зниження курсу долара? Чому ІТ-ринок називає Дія Сіті – колгоспом? Як українець намагається потіснити Google і що не так з першим українським електрокаром.

Відповіді знайдете в добірці каналів про бізнес, стартапи, гроші, інвестиції та податки. Переходьте, читайте та підписуйтесь!

@finstop - про валютний ринок України та світу. Золото, біткоїн, долар, євро, гривня. Канал - учасника ринку з 20-річним досвідом роботи в казначействі банку.

@tax_time - канал про податки в якому є все: новини, коментарі, добірки та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику. Автор каналу – адвокат з галузі податків.

@econom_notes - канал, де ви нарешті зрозумієте економіку. Автор на пальцях пояснює головні економічні події в Україні та їхній вплив на наше життя.

@justbus - фінансовий канал про великі та малі гроші. Це ресурс про життя українського ІТ, податки та фінанси.

@OstanniyCapitalist - найбільший паблік про капіталізм. Канал про фінанси, інвестиції, перемоги ринку, свободи та капіталізму.

@uabrand – канал досвідченого маркетолога про український бізнес, успішні стартапи, цікаві додатки, історії про компанії та засновників. Відкрити / Коментувати

2021-06-11 14:01:24 ​​Американська корпорація, якій Укравтодор хоче віддати 85 млрд на будівництво київської окружної, виявилася найбільшим порушником в США

Укравтодор підписав меморандум з американської корпорацією Bechtel щодо співпраці в рамках будівництва Київської Обхідної дороги. Будівництво оцінюється в 85 млрд грн.

Ліга Антитрасту розповідає, що це за компанія: https://t.me/antitrust_league/26

Bechtel очолює список будівельних компаній США за рівнем штрафних санкцій. З 2000 року відносно неї корпорації було 33 випадки штрафних санкцій на загальну суму $934 млн.

На Bechtel припадає майже половина всіх штрафних санкцій в сфері будівництва в США.

Найбільші штрафні санкції стосуються будівництва центрального тунелю в Бостоні - Великий бостонський тунель. Через неналежну якість робіт та управлінням будівництвом з Bechtel та її співвиконавця Pb Americas Inc в 2008 стягнуто на користь США $458 млн.

Початкова вартість Великого бостонського тунелю була $2,2 млрд, але в процесі будівництва вона зросла до $14,6 млрд і перетворилася на найдорожче будівництво в історії США.

Неякісне виконання робіт призвело до обвалу стелі в бостонському тунелі. Перевірка виявила 242 аварійно небезпечних елементів кріплення, які утримували стельові плити тунелю.

У 2000-х роках Bechtel будувала "трансільванську магістраль", яка стала найдорожчою дорогою у світі. Уряд Румунії та Bechtel підписали угоду на будівництво 415 км дороги вартістю 2,2 млрд євро.

Але вартість робіт постійно зростала поки не сягнула 10 млрд євро. Bechtel збудувала лише 54 км дороги за 1,25 млрд євро. Один кілометр автомагістралі обійшовся Румунії у 24 млн євро.

Вартість будівництва Київської окружної попередньо оцінили у 85 млрд грн. Заради цього Верховна рада прийняла поправку до закону про публічні закупівлі, якою з системи «Прозорро» виводяться усі закупівлі робіт з будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва.

Підтримати проєкт на Patreon Відкрити / Коментувати