Монополіст

2021-07-26 13:56:48 ​​Як ДТЕК Ахметова лобіює "зелений тариф" на промислові батарейки

В раді розгорнулась чергова лобістська операція енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова.
Цього разу монополія хоче фінансове стимулювання для розвитку систем накопичення енергії (СНЕ) – літій-іонних промислових акумуляторів.

У Верховній Раді зареєстровані три альтернативні законопроекти про розвиток СНЕ.
№5436 – зареєстрований відкритими лобістами інтересів Ахмтоева. Серед авторів Олексій Кучеренко, Валентин Наливайченко, Михайло Волинець, Людмила Буймістр, Вікторія Гриб.
№5436-1 – дублює перший за змістом і, частково, за авторським колективом.

Обидва документи передбачають додатковий тариф на СНЕ по тому ж принципу, що і для зеленої генерації.
Додаткова плата має бути закладена в тариф на передачу НЕК Укренерго і сплачуватиметься всіма споживачами електроенергії.

Вона буде встановлюватись під час конкурсу, перед яким Міненерго має звернутись до Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) із запитом щодо розміру підтримки.
Регулятор, враховуючі вартість будівництва, фінансових і операційних витрат, затверджує граничні ціни.
Але якщо в конкурсі немає переможця, він має бути проведений з поліпшеними умовами не пізніше, ніж через два місяці

Ще один законопроект на цю тему - №5436-2 – зареєстрований умовною групою депутатів голови енергетичного комітету Ради Андрія Геруса.
Він вводить в законодавство відповідну термінологію, але не дає інвесторам в СНЕ додаткових фінансових преференцій.

Чи потрібне додаткове фінансове стимулювання для СНЕ?
Сьогодні маневрова генерація може заробляти двічі.
По-перше – на Ринку допоміжних послуг, коли Укренерго сплачує генерації за готовність включитись у буд-який момент. Тобто – за послугу резерву.

СНЕ – це Lamborghini на ринку маневрової генерації. Тому вони можуть продавати найдорожчу послугу резерву підтримки частоти (РПЧ).
Ця послуга коштує більше 1000 грн за МВт потужності.

За словами керівника Укренерго Володимира Кудрицького, вона може приносити інвестору близько 100 тис. євро в рік за МВт потужності.
В Євросоюзі цей заробіток складає 80 тис. євро за МВт.
Крім того, СНЕ можуть продавати е/е в періоди дефіциту на найдорожчому Балансуючому ринку.

Сьогодні вартість будівництва 1 МВт СНЕ складає близько 500-600 тис. євро за МВт.
Тобто, без врахування вартості кредитних грошей, окупність проекту складає 5-6 років, що співставно зі строками окупності при інвестиціях у "зелену" генерацію.

Докладний текст на цю тему можна прочитати на БЦ

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-22 13:35:23 ​​Через які банки прогнали 130 млрд емітованої гривні для фінансування дефіциту бюджету та будівництва доріг

З травня 2020 року Нацбанк надав банкам 131 млрд грн кредитів рефінансування терміном дії від 30 днів, в тому числі більше 82 млрд грн – довгострокові кредити рефінансування (до 5 років).

Це емітована гривня, нові гроші, які через банки пішли на фінансування дефіциту бюджету та будівництво доріг.

Напряму НБУ не може фінансувати бюджет, це заборонено законом. Але гроші потрібні: пандемія, відсутність траншу від МВФ і програма з будівництва доріг вартістю більше 100 млрд грн.

Було знайдено “елегантне” рішення, як обійти закон: НБУ "друкує" гроші, видає їх банкам у вигляді довгострокових кредитів рефінансування під 6-8%, а ті за них купують у Мінфіну ОВДП під 10-11% і віддають Нацбанку у заставу. Так уряд отримав фінансування, а банки – гарантований прибуток.

Хто отримав найбільші суми рефінансування: 49 млрд грн НБУ видав двом держбанкам: 27,8 млрд грн – Укрексімбанку та 21,4 млрд грн – Ощадбанку.

- Укрексімбанк – головний кредитор Укравтодору та облдержадміністрацій по програмі "Велике будівництво". Банк очолює Євген Мецгер — друг родини Зеленського.

У березні 2020 року уряд видав за облігаціями Укравтодору держгарантії на 19,3 млрд грн. Облігації придбав Укрексімбанк і віддав під заставу НБУ, щоб отримати “рефінанс”. Окремо банк видав на будівництво доріг ще 1 млрд грн кредиту. Це ілюструє, як відбувається процес емісії гривні для фінансування будівництва доріг в країні.

Ще Укрексімбанк на початку 2021 видав Укренерго 4 млрд грн кредиту для погашення боргів перед з ДП "Гарантований покупець" (ГарПок), щоб той розрахувався з Енергоатомом і зеленою генерацією.

-Ощадбанк "рефінанс" частково направив також на кредит Укренерго, а саме 5 млрд грн - також для розрахунків з ГарПоком, який перерахував ці гроші в якості погашення частини боргу за електроенергію Енергоатому та альтернативній генерації.

Окрім того, Ощадбанк по програмі доступних кредитів "5-7-9%" видав 5,5 млрд грн.

-Третім найбільшим отримувачем “рефінансу” від НБУ в 2020-2021 став Альфа-Банк - 9,9 млрд грн. Він належить громадянам одночасно трьох країн - Росії, Ізраїлю та Великої Британії: Михайлу Фрідману та Герману Хану належить 33% та 21% акцій банку. Олексію Кузьмічьову (Громадянство: РФ, Кіпр, Сент-Кiтс i Невiс та Британія) — 16,3% банку.

-АкордБанк отримав 8,7 млрд грн "рефінансу". Банк належить Данилу Волинцю – чоловік колишньої міністра фінансів Оксани Маркарової. Саме Мінфін випускає ОВДП, які за надруковану гривню купують банки під заставу цих же паперів. Маркарова - близька соратниця глави НБУ Кирила Шевченка.

-Майже вдвічі менше “рефінансу” отримав Універсал Банк Сергія Тігіпка — 4,8 млрд грн. Йому належить мобільний банкінг Монобанк, який заробляє на споживчому кредитуванні. Ймовірно, рефінансування спрямовується на фондування Монобанку.

Перелік найбільших отримувачів “рефінансу” НБУ - за посиланням: https://bit.ly/3wVU1zy

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-20 15:05:32 ​​Чому гендиректора D.Trading Бутенка звільнили з ДТЕК

За нашою інформацією, із серпня Віталій Бутенко, гендиректор трейдера D.Trading з енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова йде зі своєї посади.
Бутенко відомий своєю медійною діяльністю. Він – частий гість на Свободі Шустера на телеканалі Ахметова, автор колонок, в яких звинувачує в маніпуляціях інших гравців ринку.

Чому один з публічних менеджерів йде з компанії?
Причина у помилці прогнозування. Яка призвела до недоотримання прибутків акціонером.

У листопаді 2020 року Д.Трейдінг уклав угоду з ДТЕК Нафтогаз форвардний контракт (купівля наперед) на закупівлю 1,4 млрд кубів газу протягом року.
Всього в 2020 році основний газовудобувний актив ДТЕК – Нафтогазвидобування (НГД) – видобув 1,84 млрд кубів.
Про це свідчить аналітика Concord Capital.
Ціна форварду склала близько 12,5 євро за МВт-ч або близько $140 за тисячу кубів.

Мабуть, дивлячись на загальне падіння економіки через пандемію і низькі ціни минулої зими, Бутенко спрогнозував, що ціна газу або залишиться приблизно на тому ж рівні, або навіть знизиться.
Щоб захеджувати (фінансово застрахувати) контракт, D.Trading уклав форвардний контракт на продаж приблизно того ж обсягу газу в Європі по ціні 14 євро/МВт-г.
З точки зору трейдера безпрограшна позиція: є гарантована маржа 1,5 євро з МВт-г.

Але з січня 2021 року ціна газу в Європі почала різко зростати.
Якби D.Trading не укладав форвардного контракту на продаж в Європі, він міг би продати в середньому по 20 – 25 євро/МВт-г той газ, який купив по 12,5 євро.

В такому разі прибуток втратила б лише НГД. Відповідно – її міноритарні акціонери Микола Рудьковський, Нестор Шуфрич та Віктор Медведчук.
А також власники євробондів. Нагадаємо, у травні ДТЕК Енерго об'явила про завершення реструктуризації боргу.
Бонди ДТЕК Енерго частково були конвертовані у цінні папери ДТЕК Нафтогаз.

Але через форвардний контракт головний акціонер ДТЕК Рінат Ахметов за рік недоотримає щонайменше 100 млн євро прибутку.

Проблема в тому, що у ДТЕК немає адміністративного ресурсу в Євросоюзі.
Там немає ручних депутатів, немає пана Шустера, на шоу якого Бутенко міг би заявити, що у всьому винуваті трейдери-спекулянти і Регулятор.
Там не можна відмовитись від контракту.
Типу, трейдер - як сапер. Помиляється лише раз.

Пресс-служби ДТЕК Енерго і Д.Трейдінг на питання щодо звільнення Бутенка не відповіли.

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-19 13:36:10 ​​Держава дозволила мобільним операторам продовжити таємно списувати гроші з абонентів

Нещодавно ми розповіли, як щороку мобільні оператори збирають з абонентів 3 млрд грн за платні контент послуги. Це гороскопи, анекдоти, новини, погоду та еротичні сайти. При цьому 1,5 млрд грн мобільні оператори збирають з абонентів за контент-послуги, які вони не замовляли.

Попередній склад Нацкомісії з регулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) розробив нові правила надання платних контент послуг, які передбачали:
-впровадження двофакторної згоди абонента на отримання платної послуги;
-забороняли операторам надавати контент послуги, якщо на рахунку абонента немає коштів;
-зобов'язували надавати абоненту інструкцію, як відписатися від послуги.

Нові правила потрібно було обговорити на урядовому комітеті і винести на засідання Кабміну. Однак, профільний урядовий комітет, під головуванням міністра з інформатизації Михайла Федорова, вирішив повернути НКРЗІ проєкт постанови Кабінету міністрів "Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг".

Паралельно Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації надіслав в Кабмін лист в якому вказано, "що у зв’язку з набранням чинності Закону "Про електронні комунікації" 1 січня 2022 року постає необхідність комплексного перегляду Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та затвердження нових Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг".

А тому, вважають чиновники, вносити зміни до правил зараз – неефективно. В результаті, новий склад НКРЗІ (було змінено 25 червня - перед прийняттям нових правил) погодився з цим та призупинив подальшу підготовку нових правил надання контент послуг мобільними операторами.

Таким чином, як мінімум до кінця року, мобільні оператори продовжать таємно списувати гроші з абонентів за спам-послуги.

Найбільше проти нових правил виступили Київстар та Vodafone. Вони через свою асоціацію "Телас" лобіювали доопрацювання цих правил, в яких просили прибрати обов'язок встановлення двофакторного підтвердження підписки на платну послугу.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-16 09:45:00 ​​Рінат Ахметов показав, хто керує фракцією Слуга Народу

Вчора Верховна Рада втретє провалила законопроєкт №4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”.

Цей законопроєкт змушував крупні промислові підприємства інвестувати у екологічну модернізацію свого виробництва, для зменшення обсягів викидів.

Найбільшими забруднювачами в Україні є металургійні підприємства Метінвесту Ріната Ахметова та Вадима Новинського, АрселорМіттал Кривий Ріг, та вугільні електростанції ДТЕК Ахметова. ТОП забруднювачів - за посиланням, або на фото.

Це третє голосування за цей законопроект, раніше він двічі не набирав голосів в Раді завдяки лобізму людей Ахметова. (Як відбувається такий процес можна спостерігати тут).

У вівторок 13 липня Президент Володимир Зеленський особисто просив свою фракцію підтримати екологічні законопроекти і обіцяв, що до другого читання будуть знайдені компроміси.

Прийняти законопроекти (а їх два - №3091 Про державний екологічний контроль та №4167 Про запобігання, зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності) закликали і депутати Європарламенту, адже українські ТЕС та меткомбінати очолюють рейтинги найбільших забруднювачів Європи і ЄС, в процесі декарбонізації власної економіки, просить Україну також рухатись в цьому напрямку.

Однак аргументи Ріната Ахметова виявилися для багатьох депутатів Ради сильнішими і законопроект №4167 не набрав навіть 200 голосів (фракція Слуга Народу дала лише 156 голосів «за»).

Традиційно не голосувала за законопроект комерційна «група Іллі Павлюка», яка систематично голосує або не голосує в інтересах Ахметова.

Також не голосували депутати близькі до екс-голови ОП Андрія Богдана (Петруняк, Струневич, Сольський, Загоруйко, Юнаков). Не дали голосів і депутати лояльні до Коломойського.

В цьому контексті варто згадати і спам-атаку депутатів від олігархів на законопроєкт №5600 про підняття податків олігархам.

Схоже, Президент Зеленський втрачає контроль над депутатами своєї фракції, а все більший вплив на парламент отримує Ахметов, який вже працює не тільки із групою Павлюка, групою Разумкова, Батьківщиною, чи з деякими депутатами Євро Солідарності (Гончаренко наприклад), але й із групою Богдана.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-15 18:38:11 ​​Депутати олігархів влаштували спам-атаку на законопроєкт №5600 про збільшення податків

До ресурсного законопроєкту №5600, який передбачає збільшення ставок низки податків, в тому числі і для корпорацій олігархів, народні депутати подали вже 3000 тисячі правок.

Як повідомив народний депутат фракції Голос Ярослав Железняк, на податковий комітет вже зайшло 3000 поправок до законопроєкту від депутатів. Час прийняття правок закінчується сьогодні в 23:59, очікується ще плюс 1000 правок.

Спам-атака поправками до законопроєктів була обкатана депутатами Ігоря Коломойського - в квітні 2020 року його “слуги” (в даному контексті використовується більш ширше поняття) подали 16 тисяч правок до антиколомойського законопроєкту.

Тоді всі правки були націлені на одну ціль - довести ситуацію до абсурду і зірвати прийняття закону, який забороняв повертати йому Приватбанку.

У випадку з ЗП №5600 ситуація відрізняється, адже він зачіпає широке коло інтересів громадян та бізнесу, відповідно не всі правки націлені на неприйняття його на цій сесії.

Однак все ж драйвером вважаються депутати олігархів, в першу чергу Ріната Ахметова, якому цим законопроєктом змінюється база оподаткування ренти на руду і піднімаються ставки, в результаті чого він (та інші власники ГЗК) мав би платити при сьогоднішніх цінах $20 з тони (або плюс 2,7 млрд грн до бюджету на місяць), а не $3 - як зараз. До речі його депутати в цей день збили законопроєкт про контроль за промисловими викидами.

Окрім ренти на руду, ЗП №5600 повертає акциз в розмірі 3,2% на продаж електроенергії за зеленим тарифом і значно піднімає екологічні податки. Ахметов є власником найбільших сонячних та вітрових станцій і водночас власником найбрудніших підприємств України, які входят в ТОП забруднювачів в Європі.

Яка мета Ахметова та його колег по цеху? Не допустити прийняття ЗП №5600 під час цієї сесії, щоб розгляд перенесли на осінь.

Так вони виграють час на переговори з Офісом президента, щоб спробувати пом'якшити норми ЗП.

До речі, сьогодні Верховна рада прийняла Бюджетну декларацію, яка серед іншого передбачає введення податкових змін, які пропонує ЗП №5600, з 2022 року, за рахунок чого державний бюджет, буде щорічно отримувати додаткові 34,1 млрд грн (а не 50-60 як прогнозувалося раніше). За цей час ціни на руду можуть впасти.

Справ в тому, що якщо ЗП №5600 буде прийнято в другому читанні восени і підписано Президентом, то нові ставки не можуть почати діяти відразу. Це буде порушення принципу стабільності податкового законодавства, який вписано в статтю №4 Податкового кодексу: “зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки”.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-14 13:53:47 ​​Чому в Україні невигідно вести бізнес легально

Бо будь-який силовик з ломом заявиться до тебе в офіс і додому. Від тебе нічого не залежить, в ухвалі суду напишуть так, як треба замовнику.

Вчора в офісі та помешканнях наших колег Сергія та Артема Куюнів десять годин проводила обшуки нацполіція. Причина обшуків – справа 2019 року нібито про оптимізацію податків.

Сергій та Артем – засновники консалтингової групи "А-95" та сайту enkorr про ринок нафтопродуктів. Протягом багатьох років вони систематично розповідають про реалізацію контрафактних нафтопродуктів (бодяги) через мережі АЗС, роботу нелегальних міні-НПЗ (самовари) та схеми ухилення від сплати податків (скрутки).

Через цю тінь щороку бюджет недотримує більше 20 млрд, без врахування негативного впливу на здоров'я людини та тисячі зламаних автівок.

Саме тому справжня причина обшуків – це замовлення кураторів нелегального ринку нафтопродуктів. Є підстави вважати, що керівництво Міністерствах внутрішніх справ добре орієнтується в роботі та фінансових потоках тіньового ринку нафтопродуктів.

Адвокатів на місце обшуків пустили не відразу. Поліцейські (яких утримують платники податків) вилучили техніку, особливо їх цікавили телефони (щоб зняти переписку), зламали сейф. Суддя в ухвалі не надав дозволу на вилучення грошей, але поліцейські забрали всю готівку без належного документування. Приблизно за місяць до обшуків за Куюнами вели спостереження невідомі на люксових автомобілях, ймовірно це були правоохоронці.

Більше про обшуки у Сергія Куюна – за посиланням: https://bit.ly/3hFL21o Відкрити / Коментувати

2021-07-14 11:30:10 ​​Як лобісти Ахметова координують роботу лояльних до олігарха депутатів Ради

На фото спілкування GR-менеджера ДТЕКа Фелікса Зінченка з депутатом ОПЗЖ Володимиром Морозом. (Для збільшення – натисніть на фото).

GR-менеджер (Government Relations) – спеціальна людина у корпорації, яка відповідає за зв'язки з представниками влади. Це лобіст, який різними способами заручається лояльністю серед чиновників та депутатів і координує їхні дії, щоб домогтися прийняття потрібних для свого роботодавця рішень.

Фото спілкування лобіста ДТЕК Ріната Ахметова і нардепа з ОПЗЖ Мороза вчора було опубліковане на одному з телеграм-каналів і через короткий час видалено. Але наші читачі встигли зробити скріни.

Як бачимо з переписки від 13 липня, лобіст ДТЕКа просить нардепа не підтримувати правку голови Енергетичного комітету Ради Андрія Геруса до законопроекту №5009 "Про спрощення приєднання до електричних мереж", а натомість підтримати правку Міністерства енергетики. Новий міністр енергетики Герман Галущенко неодноразово був запідозрений в лобізмі рішень, які вигідні ДТЕК Ахметова.

В результаті голосування, депутати підтримали правку Геруса і відхили правку Міненерго. Мороз за прийняття ЗП за основу не голосував.

Фелікс Зінченко – не поодинокий випадок, щодня в урядовому кварталі (в Верховній раді, КМУ, ОП) можна зустріти десятки таких GR-менеджерів від олігархічного бізнесу, які намагаються досягти прийняття законодавства під свого акціонера.

Однак дана ситуація яскраво ілюструє, "як це працює в житті": перед важливим голосуванням координатори від олігархів розсилають лояльним депутатам рекомендації за що голосувати, а за що не голосувати.

Ми розповідали, що олігарх Рінат Ахметов контролює в Верховній Раді приблизно 50 депутатів (Слуги народу, Батьківщина, позафракційні), в тому числі так звану групу Павлюка. Назва пішла від імені чернівецького бізнесмена Іллі Павлюка, який забезпечує координацію між депутатами і менеджерами Ахметова.

Ще приблизно півсотні депутатів ситуативно включаються в голосування за потрібні Ахметову рішення, або за збиття невигідних йому законопроектів, як приклад - провал голосування за екологічний законопроэкт №4167, який зобов'язував олігарха вкластися в екомодернізацію його найбрудніших в Європі підприємств.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-13 12:23:13 ​​Вінницяобленерго Григоришина намагалася компенсувати витрати електроенергії для майнінгової ферми за рахунок споживачів

НКРЕКП встановила, що керівництво Вінницяобленерго Костянтина Григоришина необґрунтовано завищувало фактичні технічні витрати електроенергії в мережах при її розподілі.

Ця електроенергія під виглядом "витрат в електромережах" могла йти на роботу найбільшої підпільної криптоферми в Україні, яка розташувалася в приміщенні, яке зараз не належить оператору систем розподілу, але знаходиться на проммайданчику Вінніцяобленерго.

Технічні витрати електроенергії компенсуються в тарифі на розподіл, який сплачують всі споживачі. Кошти мають бути спрямовані на інвестиційні програми для зменшення технічних витрати електроенергії.

Водночас на Вінницяобленерго, при стовідсотковому фінансуванню інвестиційних програм для зменшення витрат електроенергії в мережах, вони навпаки зростали - у 2018 та 2019 роках на 35% в порівнянні з 2017 роком. У 20219 році НКРЕКП не врахувала необґрунтовані обсяги витрат електроенергії під час встановлення тарифів, в які включається їхня компенсація.

Причина зростання витрат електроенергії, при повному фінансуванні інвестиційних програм, стала відома минулого тижня, коли СБУ накрила найбільшу в Україні криптоферму. Вона розташувалася в колишньому приміщені Вінницяобленерго, що знаходиться на проммайданчику обленерго.

Електроенергію криптоферма незаконно отримувала від мереж Вінниціобенерго, яку потім обленерго записувало в технічні витрати. Щомісячна сума збитків оцінюється в 5-7 млн грн.

НКРЕКП встановила, що величина цих збитків співрозмірна із обсягом необґрунтованих витрат електричної енергії, який Вінницяобленерго пропонувало вписати в тарифи для компенсації.

За даними Монополіста, керівництво Вінниціобленерго було в курсі існування криптоферми в приміщенні, яке розташоване на їхньому проммайданчику.

З 2021 оператори системи розподілу (обленерго) перейшли на стимулюючий тариф (RAB-тариф), який включено в тариф на розподіл електроенергії та передбачає гарантований прибуток, половину з якого вони мають витратити на модернізацію. Прибуток від RAB-тарифу для Вінниціобленерго прогнозується в 2021 році на рівні 316 млн грн, він буде отриманим за рахунок сплати споживачами тарифу на розподіл.

P.S. ЗМІ припустили, що вилучене СБУ обладнання використовувалося не для майнінга крипти, а для ботоферм, які використовувалися для виконання монотонних дій в ігрових симуляторах з метою отримання ігрових грошей та прокачки акаунтів та їх перепродажі за реальні гроші.

Автор: Юрій Віннічук
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати

2021-07-12 10:23:19 ​​Північний потік 2. Як ми втрачаємо транзит

В липні вирішується доля України в контексті запуску другої гілки Північного потоку (ПП2). Російський Газпром у вересні цього року планує запустити ПП2 потужністю 55 млрд кубів газу на рік. ПП2 йде паралельно Північному потоку, поєднує РФ і Німеччину через дно Балтійського моря.

Між українським Нафтогазом і російським Газпромом наприкінці 2019 року був підписаний транзитний контракт. Він передбачає прокачку не менше 40 млрд кубів газу на рік на умовах ship or pay (качай або плати).

Він закінчується в кінці 2024 року. Щорічно контракт приносить Україні близько $2 млрд плати за транзит. Після запуску ПП2 Газпром може забезпечити європейських споживачів газу без українського транзиту.

Він демонструє це зараз, коли не збільшує прокачку через українську ГТС, а той газ який транспортує в Європу, закачує і підземні сховища газу (ПСГ). Щоб продавати цей ресурс взимку. Від того, ціна на газ в Європі, а відповідно і в Україні, бо ми його звідти імпортуємо, значно зросла.

Боротьба з ПП2 з боку США завершилась. 15 липня канцлер Німеччини Ангела Меркель буде з візитом у США, де вони з президентом Джо Байденом будуть обговорювати наслідки запуску ПП2.

В принципі, Німеччина зацікавлена в існуванні українського транзиту і після запуску ПП2. Чим більше потужності прокачки, ти дешевше має бути ціна газу для німецької промисловості. Росіяни звісно, навпаки – будуть робити все для того, щоб припинити український транзит і зробити все для створення проблем українській економіці.

Як це може відбутись поки діє підписаний п'ятирічний контракт на транзит? Прикладом можуть слугувати події у квітні 2009 року. Тоді діяв контракт на поставку газу з Туркменістану в Росію, який вона транзитом постачала в Україну.

Ціна російського газу в договорах поставки була прив'язана до ціни нафти, яка в той момент дешевшала. А ціна азійського газу – ні.

Відтак, росіянам було не вигідно виконувати контракт з Туркменістаном. 8 квітня 2009 року на газогоні в Туркменістані "несподівано" стався вибух. А росіяни "не змогли виконувати контракт".

26 липня або пізніше до Вашингтону поїде українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Там, швидше за все, Україну поставлять перед фактом запуску ПП2. Натомість пообіцяють "компенсацію".

Компенсація може полягати в обіцянках зберегти транзит на рівні 15 млрд кубів на рік, інвестиція з Німеччини у водневу енергетику в Україні, або у закриття вугільних шахт. Втім німці не горять бажанням давати гроші країні, яка не може проконтролювати їх використання і гарантувати, що їх не розкрадуть.

Що робити Україні? Взагалі-то, потрібно було робити реформи: судову, антикорупційну, корпоративного управління. Але це потрібно було робити протягом останніх двох років. А зараз…

Автор: Сергій Головньов
Підтримати проект: Монобанк, Приватбанк Відкрити / Коментувати