Nотатки Крука

2021-11-28 12:01:11 ​​Голодомор та історична справедливість

Від противників визнання Голодомору геноцидом часто можна почути про те, що голодувала в ті дні не тільки Україна, але й Поволжя, Центрально-Чорнозем’я, Західний Казахстан, Північний Кавказ, Кубань. Так, без сумніву. Але в селах тих країв на той момент українці якщо не абсолютно переважали, то становили дуже значний відсоток. Після голодоморів зменшилася доля саме українців, хоча без сумніву від цього жаху постраждали в якійсь кількості й наші народи-сусіди. Але більшовицький удар був спрямований саме на нас, адже саме українці були абсолютною більшістю у тому «кулацькому класі», який бажали заморити голодом більшовики. Втім, те, що ми стали жертвою геноциду (вочевидь найжахливішого і масштабнішого в історії, явно більшого за Холокост), не повинно сіяти вічний сум в душі українців. Це має лише гартувати нас і упідставлювати наші претензії на знищення РФ. На місці найбільшої тюрми народів має постати мереживо нових державних утворень. А території, де колись українці були більшістю, мають бути реукраїнізовані і повернуті Україні. Такою має бути історична справедливість.

На фото – український підручник з математики для 2-класників Північного Кавказу. Такі ж підручники випускалися і для Вороніжчини, і для Таганрога, і для Ростова-над-Доном до поч.1930х.

#після_РФ Відкрити / Коментувати

2021-11-27 12:00:54 ​​День пам’яті жертв Голодомору

Голодомор-1933 фізично вбив традиційне село і цим остаточно унеможливив будь-який український національний спротив на Сході України. Більшовизм заморив голодом передусім тих, хто скорився їх владі; на покоління вперед східна частина нашої нації була інфікована жахом голодної смерті. Не русифікація, а саме голодомор заклав страх перед спротивом у кілька попередніх генерацій східних українців. Втім, навіть цей жахливий геноцид не вбив нас. Ми лише загартувалися. І наше покоління вже не хворіє страхом, але пам’ять про голодомори загартувала наш дух і тепер нас вже не скорити, бо ми завжди пам’ятатимемо що було на початку 1930х з тими, хто заморився воювати на початку 1920х.

На фото – руїни старого млина на заході сонця виглядають як символічний пам’ятник традиційному українському селу, яке після голодоморів перестало бути авангардом національного спротиву.

#Nаш_Календар Відкрити / Коментувати

2021-11-26 12:12:47 ​​Козаки Українського Криму

Як правило, в українському інформаційному середовищі про кримських козаків є негативні відгуки. Адже говорять там виключно про проросійських козаків. Між, тим, у 2000-х в Криму діяла і проукраїнська козацька сила. Мова про Свято-Андріївський козацький курінь. Козаки-святоандріївці були проти перетворення півострова на кримсько-татарську автономію, мабуть через це у мейнстрімних ЗМІ згадок про них не буде (на відміну від кримсько-татарського добробату, який створений так і не був, але який згадується всюди). З початком війни більшість козаків куреня змушені були виїхати з півострова. Під час АТО святоандріївці воювали у складі батальйонів «Азов», «Січ», «ОУН». Колишні кримські козаки були в Цивільному Корпусі «Азов», в Національних Дружинах, в добровольчому русі «ОУН» та в ряді інших патріотичних структур, створених українськими ветеранами.

На фото – спільний марш Свято-Андріївського куреня і «Патріоту України» по вулиці Римарській. Тоді була «мода» на замальовані обличчя. Харків, весна-2008.

#українські_нові_праві Відкрити / Коментувати

2021-11-25 12:01:12 ​​День Українського Подоння

25.ХІ.1917 земське зібрання Острогозького повіту Воронезької губернії підтримало ІІІ Універсал Української Центральної Ради і проголосило про приєднання Подоння (сьогодні – південь Воронізької області РФ) до Української Народної Республіки. Отже, 100 років тому населення Східної Слобожанщини не мало сумнівів у власній національній приналежності. Нажаль, подальша українсько-радянська війна та голодомори 1921 і 1933 змінили ситуацію на гірше.

На фото – випуск української школи в слободі Нова Сотня Ольховатського р-ну Воронезької обл. РРФСР (зараз це територія РФ), поч. 1930х. Українці Подоння, які вижили після голодоморів, були тотально русифіковані. Сподіваюсь колись населення Східної Слобожанщини буде не менш тотально реукраїнізоване.

#Колоніалізм_UA Відкрити / Коментувати

2021-11-24 12:01:22 ​​Батальйон Шрома

Добровольці УНА-УНСО брали участь у бойових діях в Абхазії не лише у 1993, але і в 1998-2001. Було сформовано підрозділ у складі понад 80 стрільців. На честь однойменного бою у 1993 році, в якому вирішальну участь відіграли бійці УНСО, новий підрозділ «аргоновтів» отримав назву «батальйон Шрома». Така назва очевидно мала ще й практичне значення в умовах по суті нелегальної участі українців у конфлікті. СБУ навіть надсилало офіційну телеграму до МВС Грузії щодо необхідності затримання та екстрадиції українців, які прибувають у країну як воїни-добровольці. Втім, грузинські урядовці цей жест офіційних чинників України по суті проігнорували.

На фото – українські добровольці батальйону «Шрома». Зліва направо: поручник Білий (не Сашко), курінний Устим, ройовий Шаміль. Абхазія, січень-2001.

#пострадянський_націоналізм Відкрити / Коментувати

2021-11-23 12:11:20 ​​Вогонь Традиції

Традиціоналізм в українському контексті, а також в загальноєвропейському чи навіть в азійському вимірі. Традиціоналістичні впливи на ідеологів українського націоналізму та на історію українських еліт. Традиція з великої літери та традиції народні (з літери малої). Про все це читайте у книзі Едуарда Юрченка, кандидата філософських наук і провідного дослідника ідеології традиціоналізму, одного зі співорганізаторів Українського Традиціоналістичного Клубу та лектора Національного Корпусу. Про Традицію та традиціоналізм варто читати тільки в авторстві сучасних традиціоналістів.

«Вогонь Традиції» та інші книги видавництва «Орієнтир» можна придбати на сайті orientirbooks.com або в телеграмі @SantaOksana чи в іnstagram @orientyrbook.

#видавництво_Орієнтир Відкрити / Коментувати

2021-11-22 12:01:01 ​​Позанаціональний паранаціоналізм

Націоналістичний рух в РФ до сьогодні не являє собою ніякої єдності. Ані ідеологічної, ані тим більше організаційної. І питання тут не стільки в кремлівському режимі, як у несформованості російської національної еліти-інтелігенції. У 1990х, коли український націоналізм був вже рухом зі сформованою ідеологією, організаційною традицією й навіть міжфракційною боротьбою, націоналізм російськийв перебував лише на зародковій стадії. До 2020х російські націоналісти так і не сформували ані самобутньої націоналістичної системи, ані власної адаптації якогось з європейських аналогів. Спроб було багато, але серед них не було успішних.

Єдиною відносно успішною й справді самобутньою ідеологічною системою на теренах РФ стал націонал-більшовизм. Але націоналізмом його назвати все-таки складно. Скоріше паранаціоналізмом - тим, що знаходиться десь поряд з націоналізмом. До того ж це явище було все-таки позанаціональним, тому сказати, що націонал-більшовизм позитивно вплинув на формування російської нації неможливо. Втім, він однозначно вплинув на пострадянську культуру. І націонал-більшовицький відбиток однозначно є на тому, що наразі Кремль видає за російський патіротизм.

На фото - засновники націонал-більшовицької партії: імперський філософ Олександр Дугін (ліворуч), письменник-декадент Едуард Лімонов (в центрі), панк-музикант Єгор Лєтов (праворуч). Світлина поч. 1990х.

#пострадянський_націоналізм Відкрити / Коментувати

2021-11-21 12:01:12 ​​100-річчя трагедії під Базаром

21.ХІ.1921 під с. Базар на Житомирщині більшовики почали розстрілювати полонених учасників ІІ-го Зимового походу Дієвої Армії УНР. Розстріли тривали два дні; були вбиті 359 козаків і старшин, які принципово відмовилися перейти на службу до більшовиків, подавши приклад незламності для наступних поколінь борців за Україну. Листопадовий рейд 1921, який закінчився Базарською трагедією, був останньою спробою відновити Українську державність силами регулярної армії. Так закінчилися І національно-визвольні змагання і розпочався період міжвоєнного підпілля.

На фото - група учасників ІІ-го Зимового походу перед виїздом в рейд. Табір для інтернованих. Каліш, кін.жовтня 1921. Сидить крайній праворуч (з пишними вусами) - легендарний повстанський артилерист Шуру-Бура (насправді Іван Лукич Шарабура), розстріляний під Базаром. Інші зображені на світлині - загинули під час рейду. Відкрити / Коментувати

2021-11-20 12:00:51 ​​Необандерівці

«Тризуб» ім.С.Бандери утворився у 1993 як силове крило бандерівців, що повернулися в Україну. Планувалося створити дієвий симбіоз ОУН (б), КУНу і «Тризубу». Так званою «теорією птаха» передбачалася синхронна взаємодія двох крил - політичного (КУН) і силового («Тризуб»), під єдиним головуванням - ОУН (б). Рішення бандерівського проводу мав би втілювати в життя КУН, а захищати їх – «Тризуб». Втім, діаспорна ОУН (б) була занадто відірвана від реалій України. Вона була просто неспроможня вести політичну діяльність тут. КУН виявився слабкою і безініціативною структурою. Захисту він не потребував, адже його млява діяльність не викликала особливого спротиву. Тож, «Тризуб» фактично почав діяти самостійно. Від спалення червоних прапорів тризубівці почали переходити до більш радикальних акцій. У 1996 троє тризубівців були засуджені за напад на військову частину з наміром захопити зброю. Двоє з цих трьох по виходу з ув'язнення повернуться до активної націоналістичної діяльності. У 2014 один з них (В.Зіньківський-Палій) очолить спочатку сотню, а потім артпідрозділ полку «Азов», а другий (А.Стемпіцький-Летун) - керуватиме штабом Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор». У Донецьку й Дніпродзержинську (тепер - Кам'янське) у 1990х тризубівці були засуджені за напади на місцевих кримінальних авторитетів, які того ж мали активну прокомуністичну позицію. А проти Центрального Проводу тризубівців було відкрито кримінальну справу за організацію незаконного воєнізованого формування. Не зважаючи на те, що саму організацію владою заборонено так і не було, її діяльність на початку 2000х фактично звелася нанівець тим, що ключові організаційні кадри перебували за гратами чи під репресіями. Відродження тризубівців відбулося вже на революційному майдані взимку 2013/2014.

На фото – провідники в оточенні тризубівців, 1995. По центру – в чорних окулярах – Дмитро Ярош, 2й провідник «Тризубу», ліворуч від нього – Василь Іванишин, 1й провідник «Тризубу».

#пострадянський_націоналізм Відкрити / Коментувати

2021-11-19 15:25:43 П’ятниця 19 листопада, не пропусти онлайн-лекцію від друга Крука!

Темою онлайн-лекції буде: ,,Історія сучасного Українського націоналізму’’

Тож, зустрінемось 19 листопада о 18:00

Посилання на онлайн-лекцію:

https://meet.google.com/wta-fbfm-ygx Відкрити / Коментувати