Open kmbs

2021-12-15 11:00:33 #insights

Очікувати від влади того, що влада не виробляє, безперспективно. Що ж і хто задає перспективу?

Про це міркували Олексій Дорогань — виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO і Дарія Куценко — координаторка донорів, радник голови на громадських засадах в Державній фіскальній службі України в рамках Top Talks, присвяченому реформам, бізнесу та цифровізації.

Умови для розвитку бізнесу треба забезпечити, це очевидно. Командно-адміністративна економіка з її детальними жорсткими чисельними рівнями процедур, прописаними в законодавствах, а не в політиках компаній, такому розвитку не сприяє. Але ж не можна просто взяти і скасувати законодавства, від силою спрощеного регулювання непереливки буде самим бізнесменам. Організація з монополією на примус (ми колись домовилися, що нам таке потрібно, так і з'явилася держава) працює і на бізнес так само. І тут з'являються публічні консультації щодо впровадження законодавства: юристи не знають реальних проблем бізнесу.

Олексій Дорогань розповів, як в перші роки роботи BRDO левова частка запитів до бізнесу отримувала ту саму відповідь: «Дайте нам спокій», та коли з'явилися перші результати, наприклад, скасовувалися непотрібні процедури, бізнес почав довіряти і сам проявляти ініціативу (так ми учимося домовлятися тепер).

Більше про подію Відкрити / Коментувати

2021-12-14 20:00:52 ​​#insights

Імператив бізнесу — бути добрим громадянином: впевненим в собі, але зосередженим на інших. Часто чуємо відоме висловлювання Джеффрі Іммельта, та нечасто усвідомлюємо, що ідеться про чесноти. Адже автор говорить де факто про якості, які дозволяють виконувати якомога краще свою роль.

Фінальна розмова з циклу «Що робить нас сьогодні спроможними?», який проводили kmbs і видавництво Лабораторія, була присвячена чеснотам. Наталя Старченко, Олександр Комаров, Антон Мартинов, Лариса Денисенко і модераторка Ганна Улюра пропонували і гаряче обґрунтовували різні аспекти визначення цього поняття.

Чеснота є самообмеженням? — Так, безперечно. Чеснота є запорукою продуктивної єдності спільнот і індивідуального успіху? — Так, напевно. Прагненням людини до дієвого щастя? — Ймовірно. Зусиллям поводитися добре і одночасно благо, яке принесе це зусилля? — Цілком підставово. Сто відсотків згоди можна дійти хіба лише в одному: чесноти притаманні лише людині, а людина приречена на мораль.

Детальніше про захід. Відкрити / Коментувати

2021-12-03 20:00:21 ​​#insights

Олексій Бадіка — засновник і СЕО компанії «Атмосфера», що займається розповсюдженням технологій і обладнання для відновлюваної енергетики, співзасновник Асоціації сонячної енергетики України.
«Бізнесмен-романтик із високою толерантністю до ризиків», — так він атрибутує себе сам, а найважливішими своїми досвідами вважає навчання на програмі Presidents’ MBA kmbs і поїздку на фестиваль Burning Man (і тут же з широкою посмішкою попереджає, що про фестиваль розкаже якось іншого разу).

А наразі наша розмова — про підприємця, який почав роботу на ринку відновлюваних джерел енергії в Україні півтори десятки років тому і досі зумів зберегти дещицю романтизму. Відкрити / Коментувати

2021-12-03 11:00:57 ​​#mustread

Кожна людина має власну мережу контактів, і її структура – це наче мапа, що розповідає, яким було життя цієї особи, і куди воно рухається. Марісса Кінг присвятила 15 років дослідженню того, як розвиваються мережі контактів, як вони виглядають, що вони означають для кар’єрного успіху, щастя та добробуту. А результати своїх спостережень описала у цій книжці. Відкрити / Коментувати

2021-11-30 11:00:17 #events

Слово «чеснота» майже зникло з нашого повсякденного вжитку, ви помітили? Або смислові поля цього поняття, коли його вже вживають, виявляються гранично розмитими. Не від того ж, що тема чеснот втратила свою актуальність у модерні часи?

Справедливість. Стійкість. Обачність. Поміркованість. Це чотири чесноти, на яких наголошував Есхіл, підхопив Платон і які для християнського світу «легітимізував» Тома Аквінський, котрий натомість запропонував і власну тріаду чеснот згодом: віра, надія, любов. Традиційно ж чесноти визначають як антиномії семи гріхів, отож уже ідеться про сім чеснот: доброчесність, смиренність, поміркованість, терплячість, щедрість, старанність, лагідність.

Натомість в римській аретології маємо список більш ґрунтовний, на рівні з поведінковим комплексом уже. Дисципліна, гідність, завзятість, духовний авторитет, наполегливість, відкритість, працьовитість, ощадливість, великодушність, мужність, серйозність, побожність, благочестя.
Чесноти зазвичай визнають описово, власне через переліки і списки, а ще частіше — через реальні діяння визначних і видатних людей.
Позитивна моральна риса, доброчесність й етика доброчесності — таким є найпоширеніше визначення «чесноти». Але найближчим до того, щоби дати визначення чесноті був не сучасних тлумачний словник, а Сократ (який, як відомо, відповідей на складні питання якраз і не давав).
Чесноти — це спосіб утвердити бажані блага в індивідуальному людському житті і в функціонуванні спільнот.

Прагнення людини до дієвого щастях, ця ідея лежить в основі більшості трактувань чеснот. І ця ідея є однією з больових зон нашого нинішнього соціального життя: примус до щастя, буття-щасливим в ультимативному порядку на початку ХХ ст. запустив чимало соціальних і культурних практик.
Чесноти нині, так здається, це питання про те, як узгодити наміри різних людей, задіяних в одній справі.

Спікери:
Лариса Денисенко — письменниця, адвокатка та правозахисниця
Олександр Комаров — філософ
Наталія Старченко — історикиня
Антон Мартинов — видавець
Модераторка: Ганна Улюра — літературознавиця, комунікаційна менеджерка kmbs

Книжки видавництва «Лабораторія» до теми:
1. Томас Рікс "Черчилль і Орвелл. Битва за свободу"
2. Адам Кехейн "Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, які не викликають ні довіри, ні симпатій."
3. Массімо Пільюччі , Грегорі Лопес "Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя."
Формат: офлайн + онлайн
Реєстрація за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-11-29 11:01:12 #insights

На динаміку цінностей має вплив насамперед виховання. За тим — катастрофи: екстреми, що переживають спільноти, трансформують їхні цінності — таку думку висловив Євген Глібовицький під час зустрічі з циклу «Що сьогодні робить нас спроможними?» Цінності — відповідь, яку цього разу на це питання запропонували організатори і підтримали спікери Ольга Балашова, Євген Глібовицький і Антон Мартинов. Тож, за модерації Олександра Панасюка обговорювали цінності та потенціал кроссекторальності в Україні після 2013-2014 року.

Євген Глібовицький слушно зауважив, що на Майдан у 2013 році вийшли люди, які уціліли в кризі 2012-го: багато людей одночасно усвідомили, що потребують виходу з ситуації катастрофи і почали його шукати в зверненні до культурних факторів.

В унісон до цих спостережень прозвучала репліка Ольги Балашової: на Майдан вийшли люди, які пройшли той самий рівень усвідомлення випробування, подолали той самий виклик і зробили схожі висновки. То і є циклом актуалізації цінності.

Питання в тому, наскільки ця спроможність утримається тут і зараз?

Детальніше про захід читайте тут. Відкрити / Коментувати

2021-11-26 11:00:13 #MBA

Управлінець із п'ятнадцятирічним досвідом радикально змінює сферу діяльності. Що може спонукати до такого рішення?

Арину Сатовську, очільницю ГО Community і випускницю Executive MBA, мотивувало прагнення впливати на великі системи, де взаємодіють різні гравці, та бачити конкретний результат.

Прочитати повне інтерв'ю можна за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-11-24 11:01:12 ​​#events

Друга подія із циклу «Що сьогодні робить нас спроможними?»

Друга панельна дискусія з циклу розмов «Що сьогодні робить нас спроможними?», ініційованих Києво-Могилянською Бізнес-Школою та видавництвом «Лабораторія», присвячена обговоренню цінностей.

Спікери заходу:
- Євген Глібовицький, засновник аналітичного центру pro.mova
- Антон Мартинов, засновник видавництва “Лабораторія” та Librarius
- Ольга Балашова, голова правління, співзасновниця "Музей сучасного мистецтва" / MOCA NGO
- Олександр Панасюк, філософ, культурний менеджер

Завдяки спадку Рональда Інґлегарта маємо інструменти регулярно вимірювати і порівнювати цінності у різних країнах, у різні проміжки часу (World Values Survey, European Social Survey, Eurobarometer, тощо).
Зрештою вочевиднилося: завжди ідеться про двохосьові культурні виміри, в котрих секулярно-раціональні цінності протиставлені традиційним, а цінності самовираження — цінностям виживання.
Цінності розвиваються, міняються, цінності мігрують. Апріорно можемо визначити досить легко, хто в якій ситуації в якій парадигмі себе мислить — на рівні щоденних практик. Але коли це стосується спільнот і суспільства, то розкрити знакову перевагу певної осі цінностей, буде не так вже й легко.

Зрозуміти, що для нас є важливим. Сформулювати, що є важливим для людини, з котрою кооперуємося, а отож зрозуміти людину саме в тій ролі, в котрій вона зараз із нами взаємодіє. Навряд для цих процесів буде контекст адекватніший за спроможність розрізняти «добре», «бажане» і «гідне» та готовність реагувати на ситуацію, керуючись розділеними цінностями.

Книжки від видавництва «Лабораторія» до теми:
Скотт Кауфман «За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію»
Гері Гемел, Мікеле Заніні «Людинократія. Створення компаній, у яких людини — понад усе»
Олівер Беркмен «Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних»

Формат: офлайн + онлайн Відкрити / Коментувати

2021-11-23 20:00:46 ​​#EDP

Для власника бізнесу внутрішні комунікації — це система раннього сповіщення, яка дозволяє бачити проблеми до того, як вони вийдуть за межі компанії і розв’язувати їх стане довго, дорого, а іноді навіть запізно.
З появою соціальних мереж внутрішні комунікації вже не є суто внутрішніми. Щонайменше 50% дописів в соціальних мережах робляться в робочій час і стосуються роботи, або тем навколо роботи.

До того ж, кожен працівник ввечері йде додому і розповідає там, як пройшов його робочій день. Тому обсяг аудиторії внутрішніх комунікацій — приблизно в 2,5 рази більший, ніж кількість працівників.
Отже, внутрішні комунікації — це завжди відкладені зовнішні. Вони мають вплив на управління репутацією бізнесу загалом та брендом роботодавця.

5-6 листопада в kmbs завершилася програм «Внутрішні комунікації і корпоративна культура. Стратегічний рівень».
Разом з 27 учасниками розбиралися з тим, які задачі у внутрішніх комунікацій, чим вони відрізняються в різних типах корпоративних культур і як впливають на бізнес-результати компанії.

Авторка і викладачка програми — Марина Стародубська. Запрошені спікери: Олена Плахова (Нова пошта), Діана Кладова (ДТЕК).
Наступний старт програми — 1 березня. Відкрити / Коментувати

2021-11-22 14:00:47 ​​#radiokmbs

Культура компанії як правило змінюється під час переходу компанії на наступний рівень організаційної зрілості. Спочатку лідер формує систему, розвиває, а згодом може ставати її обмеженням. Щоб цього уникнути, керівнику слід постійно працювати з власною системою переконань.

Типові переконання управлінців на різних рівнях зрілості компанії:

1 РІВЕНЬ ЗРІЛОСТІ
Переконання лідера: «Процеси — це погано, адже це бюрократія» та «Я не здатен впливати на зовнішнє середовище». В організації немає описаних і класифікованих бізнес-процесів, а співробітники діють, зважаючи на власні уявлення про цілі компанії. Усі знання зникають при звільненні працівника, а іноді разом з ним може йти й і база клієнтів.

2 РІВЕНЬ ЗРІЛОСТІ
Переконання лідера: «Контроль врятує від проблеми» та «Виявлені проблеми мають бути вирішені». Керівник вже ініціює створення внутрішніх стандартів, описуються функції компанії. Нові проєкти ґрунтуються на досвіді виконання попередніх та з’являються узгоджені плани завдань. Якщо ж виникають проблеми із виконанням, вони виявляються та вирішуються. Ключова ознака компаній на другому рівні — націленість на результат.

3 РІВЕНЬ ЗРІЛОСТІ
Переконання лідера: «Команда може контролювати себе сама». Компанія чітко усвідомлює свого клієнта і продукт, є бізнес-стратегія, адже керівник розуміє — важливо не тільки виживати, а й рухатися вперед. Описані та прийняті командою бізнес-процеси дозволяють швидко масштабуватися, водночас система залишається керованою й досить прозорою. Лідер перестає все контролювати, і мислить не «гасінням пожеж», а причинами причин.

4 РІВЕНЬ ЗРІЛОСТІ
Переконання лідера: «Я формую нове рішення, яке допомагає рухати ринок/галузь уперед». На цьому рівні у компанії введена кількісна система оцінки ефективності. Усі гіпотези й рішення перевіряються даними. Лідер, як правило, виходить за межі системи, залишаючись у ролі візіонера. Його цікавить розвиток системи — через партнерства, взаємодію з іншими гравцями тощо.

5 РІВЕНЬ ЗРІЛОСТІ
Переконання лідера: «Кожен може сприяти розвитку компанії на своєму рівні». Культурі компанії притаманна інноваційність, навіть серед виконавців — усі діагностують проблеми, пропонують ідеї для їхнього вирішення. Співробітники формують самокеровані команди й дійсно можуть покращувати бізнес-процеси. Водночас лідер розуміє важливість розвитку команди, тож створює для цього механізми всередині компанії.

Слухайте продовження у подкасті «Культура компанії» разом з Ярославою Лоянич у середу 24 листопада на наших платформах.

Також додаємо останні подкасти з Ярославою Лоянич:
Системні помилки
HC стратегія: роль CEO та HC директора в її розробці
Управлінські переконання: вплив на систему Відкрити / Коментувати