Open kmbs

2021-11-16 10:00:26 ​Олена Жильцова, керівниця програми Executive MBA kmbs, розповіла у своєму матеріалі для Forbes про альтернативні методи контролю за командою

В умовах карантину та віддаленого формату стало складніше організувати роботу з 9.00 до 18.00. А потім фахівці зрозуміли, що гнучко плануючи слоти для роботи, можна досягти кращого професійного та персонального балансу. Тож як тоді контролювати команду? Про це розмірковує Олена Жильцова, керівниця програми Executive MBA kmbs.

Представники багатьох креативних професій взагалі вловили і тепер відстоюють право працювати «будь-де та будь-коли». Ночами у джаз-клубі, ранніми ранками на узбережжі – має значення лише своєчасний та якісний результат.

І ось це «будь-де та будь-коли» остаточно провокує вибух управлінських емоцій. Тобто відпустити людей? Ви хоч уявляєте, до яких непоправних наслідків може призвести такий ступінь довіри? Як ми взагалі можемо контролювати свої команди, коли не бачимо їх?

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-11-15 10:00:22 ​Чорнобиль: історія про травму чи про перемогу?

Ми звикли думати про аварію на ЧАЕС як про трагедію й навіть не помічаємо, що це сприйняття шкодить нам, робить із нас жертв, – каже Ярослав Ємельяненко, засновник компанії «Чорнобиль Тур». На його думку, потрібно правильно поводитися з інформаційною травмою, з якою усі ми живемо від 1986 року. У межах виїзного навчального модуля учасники MBA-програм kmbs поспілкувалися з Ярославом про чорнобильський туризм та взаємодію бізнесу й держави заради перетворення зони відчуження на зону відродження.

Як виникла ідея чорнобильського туризму

Коли сталася Чорнобильська аварія, мені було всього чотири роки, але я багато чого запам’ятав. Була паніка. Ніхто не розумів, що треба робити, як поводитися з радіацією, яка накрила Київську область. Держава все тримала в тайні та нічого не говорила людям. Нас із братом терміново вивезли до дальніх родичів за тисячу километрів, а батьки залишились у Києві.

Коли ми повернулися, наше життя змінилося. Через радіаційне забруднення довелось викинути більшість речей із квартири, зокрема , батьків акваланг, який я мав успадкувати. Ми щодня контролювали рівні радіації на вулиці та перевіряли дозиметром їжу перед вживанням. У дитсадках та школах вчителі та учні сторонилися дітей, переселених із Чорнобильського району: вважали, , що вони настільки радіоактивні, що можуть заподіяти шкоду іншим. Страх від батьків та соціуму транслювався дитині, глибоко засідав у свідомості.

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-11-12 13:30:37 Учасники програми Presidents’ MBA мали нагоду дізнатися більше про публічну дипломатію: Володимир Огризко прочитав лекцію про внутрішній і зовнішній аспекти покращення іміджу країни.

Центр "Нова Європа" проводив дослідження 2015 року і 2020 року. Зафіксували уявлення про Україну у західних європейців. Динаміка за п'ять років щодо відсотків є позитивною, але пріоритетність зберігається. Що таке Україна? Війна, бідність, наймані сезонні працівники, Росія, нестабільність, корупція.

Попри таки наявні позитивні зрушення, Україна не виглядає привабливою для глобального бізнесу, зокрема. Очевидно, що покращувати імідж країни можна і треба. І чи не першочергово завдяки чіткій соціальній позиції бізнесу. Відкрити / Коментувати

2021-11-09 10:00:26 ​Автоматизація: руйнування, створення чи трансформація робочих місць?

Пандемія прискорила впровадження новітніх технологій: від безконтактних розрахунків до дронів, що розносять товари, і роботів-офіціантів. Автоматизація зараз трансформує кожен аспект нашого повсякденного життя. Зазвичай заміна людей на машини означає для клієнтів збільшення якості й швидкості та зниження вартості обслуговування. Але як бути тим, чиї робочі місця зникли через автоматизацію? Чи можуть вони також отримати користь від прогресу?

Вплив технологій на ринок праці часто розглядають крізь призму створення чи знищення робочих місць. Якщо технологія замінює людей, то робочі місця втрачаються. Якщо ж технологія створює додаткову роботу, то виникають і нові посади. З такої точки зору найважливіше запитання: чи технології формують більше робочих місць, ніж знищують, чи навпаки? За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2025 року технології створять щонайменше на 12 мільйонів робочих місць більше, ніж зруйнують. Отже, у довгостроковій перспективі автоматизація може стати позитивним явищем для суспільства загалом.

Наприклад, стартап Waymo розробляє таксі без водія. Останніми роками білі мікроавтобуси цієї компанії стали звичними для деяких американських передмість. Втім, такі ініціативи викликають побоювання щодо втрати таксистами робочих місць. Waymo, реагуючи це занепокоєння, створює нові позиції: механіків, операторів служби підтримки, розробників програмного забезпечення.

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-11-02 10:00:43 ​Гнучкість чи автономія: чого потребують працівники сьогодні?

Словами «гібридний формат» та «гнучкість» сьогодні часто описують майбутнє роботи, проте про що саме йдеться? Для когось гнучкість – це працювати з будь-якого місця, для інших – можливість виконувати завдання дистанційно два дні на тиждень. Як свідчать дослідження, насправді люди сьогодні прагнуть не гнучкості, а радше автономії, тобто спроможності самостійно ухвалювати рішення про те, де й коли працювати. Саме автономія є ключовим чинником успіху для роботи у гібридному форматі.

Компанія Jabra провела опитування серед 5 тис. працівників з усього світу про те, яким би вони хотіли бачити майбутнє своєї роботи. 59% респондентів сказали, що «гнучкість» для них важливіша за зарплату чи інші привілеї, а 77% надали б перевагу організації, яка дозволить їм виконувати завдання будь-де.

61% людей повідомили, що хотіли б, аби керівництво дозволяло членам команди приходити в офіс, коли це потрібно, і працювати з дому решту часу. Фахівці Jabra, проаналізувавши отримані дані, зробили висновок: гнучкість, якої прагнуть працівники, залежить від автономії.

Повну статтю можна прочитати на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-10-27 09:00:12 ​Тренди-2022: ініціативи проти глобального потепління

За останні 50 років кількість катастроф, пов’язаних із погодою, у всьому світі зросла вп’ятеро. Зміни у способі життя, можливо, й не здатні обернути цей тренд, але вони спроможні принаймні призупинити його поширення, доки людство придумає радикальніші методи боротьби з глобальним потеплінням. Як діють компанії, щоб стимулювати споживачів поводитися відповідальніше?

Фахівці Trendwatching.com вважають, що зміни клімату вже не обмежуються окремими місцями на планеті (скажімо, полярними льодовиками чи тропічними лісами Амазонки). Катастрофа може зачепити будь-яку країну, і прикладів більшає щодня. Повені у метро Нью-Йорка, торнадо у Лондоні, удари блискавки в Індії – лише деякі з них.

Зміна клімату стала таким собі слоном у кімнаті, який до того ж поводиться агресивно. І ані споживачі, ані компанії більше не можуть його ігнорувати. За даними The Lancet, 45% молодих людей у 10 країнах стверджують, що тривога, пов’язана з кліматом, впливає на їхнє повсякденне життя.

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-10-23 09:00:07 ​Світ без електронної пошти

Ми звикли вважати електронну пошту технологією, яка врятувала наші компанії та підвищила нашу продуктивність. Ми уявляємо собі офіси у «доісторичні» часи: люди записують повідомлення на папірцях, розносять документи вручну, відповідають на нескінченні телефонні дзвінки тощо – і радіємо, що тепер можемо діяти швидше й ефективніше. А ще віримо в те, що якщо нині ми почуваємося перевантаженими електронними листами та миттєвими повідомленнями, то причина у нас і нашому невмінні правильно користуватися цими інструментами. Проте Кел Ньюпорт запитує: а що, як насправді електронна пошта не врятувала інтелектуальну роботу, а спричинила уповільнення економічного зростання упродовж останніх десятиліть?

Поява та поширення електронної пошти у 1980–1990 роках являли собою дещо більше, ніж просто новий формат спілкування. Це стало простим способом масштабувати комунікацію. Витрати (у вимірі грошей та соціального капіталу) на те, щоб сконтактувати з людиною, зменшилися практично до нуля. І ми не просто перевели усі свої повідомлення в електронний формат, ми радикально змінили їх кількість.

Люди повністю трансформували робочий процес у багатьох сферах завдяки електронній пошті. Ньюпорт наводить дані дослідження: у 2019 році працівник у середньому надсилав та отримував 126 ділових листів на день, тобто одне повідомлення кожні чотири хвилини. А IT-компанія RescueTime визначила, як люди витрачають час на роботі, та з’ясувала, що користувачі перевіряють електронну пошту чи месенджери у середньому кожні шість хвилин. Ще одне схоже дослідження, проведене у Каліфорнії, засвідчило те, що працівники перевіряють папку «Вхідні» у середньому 77 разів на день (а у «найгірших» випадках – до 400 разів на день)!

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-10-20 09:00:22 ​Довіра, справедливість і об'єднувальна ідея як важелі розвитку

Який зв’язок між економікою та щастям людини? Які умови потрібно забезпечити у країні, аби вона отримала потужний поштовх до розвитку? І якими є перспективи України у пошуку ідеї, яка здатна допомогти сформувати спільну мету для суспільства?

Економіка + психологія

Усі люди прагнуть щастя, але достеменно не знають, з чого воно складається. Є гіпотеза, що гроші відіграють у цьому певну роль – і економіка має інструменти, що дозволяють вимірювати рівень задоволення, пояснювати й передбачати поведінку людей.

«Економісти розглядають так звану “функцію задоволення (корисності)”, яка складається з великої кількості чинників. І прагнуть дізнатися, з якою силою кожен з них впливає на щастя (чи то пак задоволення) людини», – розповідає керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак.

Звичайно, усі люди різні, тому й функція задоволення у них варіюватиметься. Дослідженнями властивостей цієї функції займалися економісти Деніел Канеман та Амос Тверські. «Вони дійшли цікавих висновків, зокрема, що люди несиметрично ставляться до позитивних та негативних подій, – каже Євген. – Негативні впливають на нас набагато сильніше, а позитивні ми зазвичай сприймаємо як належне».

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-10-18 16:13:45 ​Ми живемо у світі, який дуже швидко змінюється. Він не просто трансфор­мується, а стає дедалі складнішим. Але далеко не завжди ми можемо розпізнати можливості, які в таких умовах виникають, і скористатися ними. Допомогти здатне системне мислення. Завдяки йому ми можемо зрозуміти, як працюють системи, як вони пов’язані між собою, а також як досягти бажаного результату.

4 листопада в kmbs стартує нова програма «Системи та системне мислення для управлінців». На програмі будемо вчитися виявляти причини причин, розуміти наслідки стратегічних рішень в різних контекстах та застосовувати системний підхід для роботи з власними організаціями.

Деталі та реєстрація: https://bit.ly/39LqzUe. Відкрити / Коментувати

2021-10-13 09:00:32 ​kmbs ALUMNI stories: Андрій Піжевський про підприємницьке мислення

Що означає бути підприємцем? Можливо, переїхати через пів світу, щоб розпочати бізнес у новій для себе сфері? Або втілювати проєкт за проєктом, дедалі глибше змінюючи середовище навколо себе? Усе це втілює в життя Андрій Піжевський, власник креативного простору «Артинов» та приватної гімназії «Дельфін», випускник Presidents’ MBA kmbs. Ми поспілкувалися з ним про те, що допомогло йому вибудувати бізнес та відійти від операційного управління, про цінності та навчання у бізнес-школі.

Як сталося, що ви повернулися до України після багатьох років у Австралії?

Андрій Піжевський: Я народився у Вінниці, але у 1999-му переїхав до Австралії. Поїхав за коханням: моя майбутня дружина, з якою ми познайомилися вдома, перебралася туди раніше. У 2013-му ми вирішили помандрувати Європою: показати дітям різні країни, зокрема й нашу рідну. Якраз у той період почався Майдан, і нас дуже зачепило прагнення українського народу до руху вперед за будь-яку ціну.

Ми подумали, що можемо бути корисними тут, і вирішили переїхати принаймні тимчасово. У 2015-му ми вже були у Вінниці й мали ідею створити простір, у якому зустрічатимуться люди різного віку, навчатимуться, спілкуватимуться на різноманітні теми. І усе це – заради того, щоб рух вперед відбувався швидше.

Вінницю обрали, по-перше, тому, що це наше рідне місто, й ми хотіли віддати йому належне. А по-друге, це дійсно найкомфортніше місто в Україні. Я жартую, що завжди живу у найкомфортніших містах: 15 років у Мельбурні (№1 у світі за цим критерієм), а тепер от у Вінниці.

Прочитати повну статтю можна на сайті kmbs.ua Відкрити / Коментувати