Open kmbs

2021-08-30 09:00:17 ​«Ковідні» гроші: нова фінансова модель світу

Пандемія спричинила фінансову підтримку економіки з боку урядів багатьох країн. Це дозволило підтримати бізнес і відновити його зростання, але водночас створило потенційні небезпеки. У чому вони полягають та як може розгортатися ситуація далі? І як діяти бізнесу у цих умовах? Про це розповів Євген Пенцак, професор фінансів та керівник програми MBAF kmbs.

Економіка, переповнена грошима

Зараз ситуацію у багатьох державах світу можна порівняти з людиною, яка лізе на високе дерево та обрубує за собою гілки. Ця метафора актуальна ще з 2007 року. Тоді почалася велика фінансова рецесія, й постало питання: як її «лікувати»? Ніхто не знав, що варто робити, і, зрештою, проблему засипали «знеболювальним» – грошима (так званими програмами кількісного пом’якшення). Три такі програми в США влили в економіку понад $5 трлн через «шлюзи» – комерційні банки.

Велика кількість вільних грошей та зниження кредитних ставок означали, що компанії отримали змогу реалізовувати проєкти, які раніше не могли собі дозволити. Організації стали активніше розвиватися та створювати нові можливості для працевлаштування. Відповідно, це дозволило зменшити рівень довгострокового безробіття. А саме він є одним з двох основних показників, на які орієнтується Федеральна резервна система (ФРС). Другий – це інфляція.

Фінансова підтримка спричинила зростання рівня заробітної плати, але ще не призвела до високого рівня інфляції. Це те, чого прагнула ФРС: тримати під контролем інфляцію, але зменшувати безробіття до базового рівня у 4-5%. Власне, до пандемії їй це вдавалося.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-08-18 14:01:00 ​Тренди-2021: доступ для кожного

Доступність продуктів та послуг для будь-яких людей, незалежно від їхніх фізичних можливостей, стає не опцією, а обов’язковою умовою на багатьох ринках. Споживачі сьогодні цінують бренди, які руйнують бар’єри на шляху до користування їхніми товарами чи сервісами. Тому бізнесам варто подивитися на свої ціннісні пропозиції й поміркувати: що можна змінити у них, як їх вдосконалити відповідно до запиту клієнтів.

«Норма» стає дедалі розмитішим поняттям. Поширення інтернету дозволяє мільйонам користувачів побачити, як живуть люди з інвалідністю, а пандемія усіх нас зробила менш мобільними й продемонструвала, наскільки значними можуть бути обмеження. Відповідно, тема доступності стала стосуватися кожного.

Держави поступово впроваджують політики, спрямовані на забезпечення однакових можливостей для усіх, а компанії, які випереджають дії урядів, завойовують особливу любов клієнтів. Наприклад, під час пандемії ми бачили, як винарні виготовляють антисептики, а будинки моди шиють засоби індивідуального захисту. Споживачі помічають такі ініціативи й не забувають про них. Про це свідчать і дослідження: скажімо, за даними Mintel, 54% американців активно підтримують бренди, місія яких відповідає їхнім цінностям.

Стрімкий розвиток технологій (зокрема, тактильний дизайн, голосові технології та розпізнавання образів) дозволяє вирівнювати можливості для різних клієнтів більше, аніж будь-коли раніше. Мова йде не лише про футуристичні гарнітури, які можуть «читати» та висловлювати думки користувачів, але й про досвід доповненої реальності, розумні застосунки і багато іншого.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-08-10 09:00:29 ​Гуманократія

Під час безпрецедентних за глибиною і швидкістю змін нам потрібні організації, в яких люди розкривали б найкраще, що в них є, проявляли креативність, ініціативність, створювали інновації. Але для цього потрібно кардинально змінити устрій сучасних компаній – перейти від бюрократії до орієнтованості на людей, тобто гуманократії.

Небезпеки бюрократії

Як би ви ставилися до роботи, якби могли самі формувати її структуру, команда могла самостійно визначати свої цілі, а звітували б ви радше перед колегами, ніж перед керівником? Якби не стикалися з обмеженнями у вигляді непотрібних правил і бюрократичних перепон, не мали б обмірковувати кожне слово, щоб не викликати невдоволення у когось? І якби отримували зарплату, рівень якої залежав від вашого професіоналізму і здібностей, а не від місця в організаційній ієрархії?

Гері Гемел та Мікеле Заніні переконані, що якби все це стало реальністю, то робота взагалі не сприймалася б як робота. Однак ситуація у більшості організацій зовсім інша. У робочому середовищі панує сумна одноманітність, працівники функціонують у вузьких межах відведених їм ролей, а підприємницький дух убивається. Головна причина таких проблем – бюрократія та її втілення: авторитарні владні структури і правила, що придушують ініціативність.

Під час опитування, в якому взяли участь понад 10 тис. респондентів з різних галузей, автори виявили таке:

– у середньому організація має шість рівнів управління; якщо структура з чисельністю персоналу понад 5 тис. осіб – вісім і більше;

– майже 27% робочого часу респондентів припадає на складання звітів, підготовку документації, взаємодію з представниками інших функцій. На думку опитаних, значна частина таких завдань не має ніякої або майже ніякої цінності;

– 79% респондентів із великих організацій зазначили, що бюрократичні процеси значною мірою уповільнюють прийняття рішень;

– понад 75% працівників великих компаній заявили, що їхня здатність впливати на планування своєї роботи вкрай мала або обмежена. Тільки 25% респондентів зазначили, що працівників завжди або часто залучають до розроблення програм впровадження змін;

– 75% респондентів вказали, що ставлення до нових ідей в їхніх організаціях байдуже, скептичне або відкрито вороже;

– 62% опитаних вважають, що «політичні» навички завжди або майже завжди впливають на просування. У великих організаціях ця цифра сягає 75%.

Повну рецензію можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-08-05 10:00:08 ​Митець та його уявні об’єкти

Сучасне фентезі та кінематограф беруть початок у людській уяві та здатності створювати так звані «уявні об’єкти», яка була властива нам завжди. Філософи ще з часів античності цікавилися людською уявою та її продуктами й намагалися зрозуміти: чи є вони реальними? І чи існують насправді?

Уявними об’єктами називають вигаданих персонажів, місця, предмети тощо, наприклад, Шерлока Голмса чи ельфійське місто Рівендел. Філософія художньої літератури умовно ділить запитання про реальність їх існування на два виміри: метафізичний (що це таке – уявний об’єкт?) і онтологічний (а чи існує такий об’єкт узагалі?).

Якщо ми визнаємо, що уявні об’єкти є, то ми також маємо визнати, що вони не є у той самий спосіб, що й фізичні об’єкти. Отже, уявні об’єкти не існують (так, як предмети реального світу) – а це факт їх неіснування. Філософи, які вважають, що уявні об’єкти все-таки є, попри те, що вони не існують, стверджують, що уявні об’єкти мають властивість неіснуючого. Протилежний погляд може репрезентувати, наприклад, теорія вдавання, за якою автор, створюючи літературний твір, просто вдає (і пропонує так само вдавати читачам), що мова йде про реальні події й персонажів.

Яким чином уявні об’єкти є, хоча вони не існують? Наприклад, описані в літературних творах персонажі (які являють собою уявні об’єкти) можуть бути реальними людьми з інших світів. Уважають також, що уявний об’єкт може бути таким, що не існує ані в просторі й часі, ані поза простором і часом, і не має жодного виду буття, але наділений тими характеристиками, які йому приписують (наприклад, для Шерлока Голмса – властивістю «бути детективом»). Або ж уявні об’єкти є абстрактними об’єктами, що мають позапросторово-часове існування.

Але всі ці погляди стверджують, що уявні об’єкти вже є десь такими, які вони є, й автор якимось чином просто схоплює їх, а потім відображає у своєму творі, що, насправді, позбавляє людину статусу творця.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-29 10:07:02 ​Cash flow — це кров, P&L — анамнез

Про математичну логіку грошей, поведінкові патерни й фінансову грамотність CEO розповідає Олексій Гавриш, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи й віцепрезидент ТОВ «Інвестиції та Розвиток».

Управлінський, податковий і бухгалтерський облік. На ваш погляд, чому власники бізнесу плутають ці речі, адже це основи, яким навчають у вищих навчальних закладах (ВНЗ)?

Як правило, той, хто викладає бухоблік і аудит у ВНЗ, особливо не вельми профільних, приділяє увагу тільки базовим речам: розумінню активів / пасивів, базових фінансових термінів і логіці нарахування. У ВНЗ розповідають про номери проводок, які не потрібні якщо ви не бухгалтер. До того ж, якщо в житті немає прикладного використання знань — їх забувають. Крім цього, я б не сказав, що власники бізнесу плутають ці обліки, просто треба спочатку визначатися в термінології, щоб говорити про одне й те саме однією мовою.

У фінансових термінах вкрай важлива визначеність. Тому перш ніж про щось дискутувати, потрібно бути впевненим, що ми з вами вживаємо однакові дефініції. Найкраще в цьому допомагає математика: бачимо формулу і розуміємо, що в ній. Але я глибоко переконаний, що фінансовий менеджмент лише на 30% складається з математики, решта 70% — психологія. Адже приймаючи управлінське рішення в області фінансів, ми радше відштовхуємося від психологічних аспектів своїх поведінкових патернів, ніж від математичної логіки.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-27 15:01:02 ​Коли насправді потрібен офлайн?

Керівники багатьох компаній із різних країн розмірковують зараз над тим, як правильно повернути людей до офісів. Чи варто дозволити їм працювати частину тижня з дому? Або встановити графік «два тижні в офісі, два тижні дистанційно»? Або дати змогу кожному обрати свій оптимальний режим? Часом процес повернення до офісів стає болісним, адже інтереси керівників не завжди збігаються з побажаннями працівників. Про що варто поміркувати, аби ухвалити власне рішення?

Один із ефективних підходів – зосередитися на тому, чого ми насправді намагаємося досягти, а не на тому, де ми будемо сидіти, коли цього досягатимемо. Отже, варто точно зрозуміти характер завдань та наявні цілі, а також не забувати про продуктивність, командний дух і ментальне здоров’я людей. Для цього можуть бути корисними такі запитання.

1. Чи потрібна зустріч взагалі?

Минулий рік навчив нас цінувати час, і ми побачили, наскільки виснажливим є день, що складається з суцільних нарад. В умовах дистанційної роботи нам довелося планувати кожну взаємодію з колегами, адже ми більше не могли заскочити їх в коридорі. Ми перемикалися між Zoom-зустрічами й втомлювалися від них.

Після повернення до офісів ми знову можемо перетинатися з колегами випадково й вирішувати дрібні питання. Але додався ще й досвід успішної віддаленої роботи. Тому варто поєднати це й визначити оптимальний спосіб витрачання часу. Зокрема, можна питати себе: чи не варто замість години на нараді попрацювати над проєктом? Чи дійсно потрібні усі ці зустрічі (якими б вони не були, віртуальними чи реальними)?

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-21 09:00:43 ​Штучний інтелект у 2021-му

У нещодавньому дослідженні 72% американців сказали, що хвилюються через роботів, які у майбутньому виконуватимуть людські завдання. Ілон Маск взагалі вважає штучний інтелект небезпечнішим за ядерну зброю. Тим не менш, розвиток технологій рухається неймовірними темпами, і те, що декілька років тому здавалося фантастикою, сьогодні вже є реальністю.

Цей процес триватиме й надалі: наприклад, за оцінкою Tractica (компанії, що займається ринковими дослідженнями), до 2025 року глобальний ринок штучного інтелекту сягне позначки у $118 млрд. А фахівці Gartner підрахували, що 37% організацій уже впровадили ШІ в тій чи іншій формі. Кількість компаній, які використовують штучний інтелект, зросла на 270% за останні чотири роки. Servion Global Solutions вважає, що до 2025 року 95% взаємодії з клієнтами буде забезпечуватися силами ШІ.

У яких сферах штучний інтелект застосовується зараз найактивніше? По-перше, в електронній комерції. Інструменти ШІ допомагають формувати персоналізовані пропозиції залежно від історії переглядів та уподобань, а це покращує стосунки з клієнтами та підвищує їхню лояльність до бренда. Віртуальні помічники та чат-боти полегшують процес покупки в інтернеті. Чимало з них вже можуть розмовляти (і це доволі схоже на людину) та взаємодіяти з клієнтами у режимі реального часу. Незабаром уся клієнтська підтримка на Amazon буде виконуватися чат-ботами.

Штучний інтелект допомагає аналізувати шахрайські схеми та попереджати крадіжки грошей з кредитних карток. Крім того, інструменти ШІ вже застосовують для того, щоб виявляти підроблені відгуки на товари.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-17 09:00:29 ​Азбука системного мислення

Ми живемо у світі, який дуже швидко змінюється. Він не просто трансфор­мується, а стає дедалі складнішим. Але далеко не завжди ми можемо розпізнати можливості, які в таких умовах виникають, і скористатися ними. Допомогти здатне системне мислення. Завдяки йому ми можемо зрозуміти, як працюють системи, як вони пов’язані між собою, а також як досягти бажаного результату.

Інтуїція проти раціо

Авторка цієї книги Донелла Медоуз була науковицею у сфері захисту навколишнього середовища, мислителькою, засновницею Інституту сталого розвитку (Sustainability Institute). У книзі вона пропонує таке визначення системи: система – це набір елементів (людей, клітин, молекул тощо), пов’язаних один з одним таким чином, що їхня взаємодія визначає подальшу поведінку самої системи. Якщо встановити взаємозв’язок між структурою і поведінкою, то стає зрозумілим, як вона працює.

Система сама визначає свою поведінку у довгостроковій перспективі. Зовнішні обставини можуть впливати на неї, але той самий вплив на різні системи спричиняє абсолютно різні результати.

Із цього твердження можна зробити низку цікавих висновків. Наприклад, що зростання або рецесія – невід’ємні властивості ринкової економіки, а не наслідок певних дій політиків. Або: компанія зазнає невдачі не через появу нового конкурента, – велика частина проблем, найімовірніше, ховається в її власному підході до роботи.

Людський організм являє собою дуже складну систему, не менш складні системи оточують нас із самого дитинства. Тому на рівні інтуїції ми розуміємо, як різні системи працюють і як з ними взаємодіяти. З іншого боку, в школі нас навчали раціонального мислення: знаходити зв’язки між причиною і наслідком, вирішувати проблеми. Зрештою, ми навчилися шукати причину насамперед зовні, а не всередині. Адже в такому випадку все, що потрібно, – зрозуміти, яку «кнопку» натиснути, щоб змінити ситуацію.

Проте зовнішні чинники – тільки частина великих і складних систем. Тому якщо ми робимо дії, орієнтуючись тільки на них, то отримуємо нові проблеми. «Водночас деякі з таких проблем – ті, що безпосередньо пов’язані з внутрішньою структурою складних систем і викликають найбільші труднощі, – взагалі не вдається вирішити», – пише Медоуз.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-14 09:00:34 ​Чого може навчити лідерів батьківство під час пандемії

Усі, кому довелося працювати з дому й одночасно піклуватися про дітей упродовж минулого року, стикнулися з чималими викликами. Балансування двох сфер життя на одній території було складним завданням, але уроки, які можна з нього отримати, корисні й для управління командами.

1. Використовувати думку колег, щоб удосконалювати навички швидкого ухвалення рішень

Минулої весни мільйони батьків мали швидко переналаштуватися на інший режим роботи та перевести на новий режим навчання своїх дітей. Ситуація постійно змінювалася, і часто потрібно було ухвалювати рішення швидко, в умовах обмежених даних і з усвідомленням, що ці рішення можуть мати довгострокові наслідки (наприклад, що як дитина піде до школи й заразиться вірусом?).

Щоб розширити коло альтернатив, люди спілкувалися з іншими батьками. Вони дізнавалися про те, як діють інші, як вони організовують життя у нових умовах, що допомагає їм упоратися з невизначеністю тощо.

У схожій ситуації часто опиняються керівники: їм бракує даних, проте необхідно швидко ухвалити рішення й діяти. Деяких лідерів паралізує брак інформації, інші занадто сильно покладаються на власну інтуїцію, а хтось докладає надмірних зусиль для досягнення консенсусу. Замість цього можна згадати досвід пандемічного батьківства й звернутися за порадою до інших керівників: запитати, як діють вони у подібній ситуації. Варто розширювати мережу колег-лідерів поза межами власної компанії й шукати тих, хто може допомогти вам посилити навички ухвалення рішень.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2021-07-09 13:00:55 ​Тренди-2021: наздогнати час

В останні півтора роки чимало людей поставили на паузу різні аспекти свого життя через пандемію. І зараз у дедалі більшій кількості країн споживачі прагнуть наздогнати недоотриманий за попередні місяці досвід. Вони очікують від бізнесу максимізації цінності й фокусування на тому, що дійсно важливо.

Фахівці Trendwatching.com вважають, що на посилення цього тренду грають три чинники:

1. Переоцінка життя. Упродовж останніх десятиліть люди працювали заради формування самоідентичності та самореалізації, але пандемія підштовхнула нас до серйозного переосмислення. За даними Microsoft, у минулому році 46% працівників у світі розмірковували про кар’єрний перехід. І мова не лише про міленіалів, які готові відмовитися від офісів.

49% американських компаній, де переважно працюють «сині комірці», зіткнулися зі складнощами в утриманні людей. До пандемії таких було лише 30% (дані Conference Board).

2. Екран в обмін на радість. Ще один наслідок пандемії – збільшення екранного часу. Типовий користувач щоденно проводив у мережі на 16 хвилин довше у третьому кварталі 2020 року, аніж у третьому кварталі 2019-го. Річний приріст становив 4% (дані GWI). Але це не робить нас щасливішими, і це помічають навіть ті, для кого збільшення екранного часу – це збільшення доходу. Наприклад, зірка TikTok зі 117 мільйонами підписників Чарлі Д’Амеліо навесні сказала, що вона втратила свою пристрасть до розміщення контенту.

3. Повільні подорожі. Генеральний директор Airbnb Брайан Ческі прогнозує «рикошет» подорожей, найбільший за століття. Це вже почалося: клієнти обирають триваліші, аніж до пандемії, поїздки: кількість бронювань на 28 і більше ночей зросла з 14% у 2019 році до 24% у першому кварталі 2021-го. Одна з причин – обмеження на подорожі, які роблять короткі відпустки складними, або й неможливими. Отже, ми спостерігаємо зростання «повільного туризму», сфокусованого на отриманні якісного досвіду.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати