Open kmbs

2020-12-02 10:01:31 ​Від інновацій до трендів

Упродовж 2020 року у різних країнах компанії генерували цікаві рішення, чимало з яких свідчать про появу певних трендів. Фахівці Trendwatching.com сформували добірку таких прикладів – і пропонують проаналізувати, що вони означатимуть для розвитку бізнесу у 2021-му, і як це вплине на вашу організацію.

1. 15-хвилинні міста

Американський стартап Reef вважає своєю місією будувати «15-хвилинні міста», де все, що потрібно людям, можна буде знайти за декілька хвилин (пішки або на велосипеді). З цією метою Reef перетворює свою мережу з понад 4500 паркомісць та гаражів на хаби-мікрорайони. І співпрацює з іншими гравцями зі сфер мобільних клінік, міського фермерства тощо для втілення своєї місії.

Схоже, що світ неухильно рухається до міського середовища, в якому люди, а не автомобілі, матимуть пріоритет. І де добробут мешканців буде на першому місці. Скоріше за все, у 2021 році ми побачимо чимало прикладів втілення ідей мікромобільності, міського фермерства та зміцнення місцевих громад.

2. Піклування після звільнення

Через пандемію Airbnb була змушена звільнити приблизно 25% людей. Щоб допомогти колишнім колегам, компанія запустила «Каталог талантів випускників», а її відділ рекрутингу зайнявся працевлаштуванням колишніх працівників. Останні можуть надати резюме, посилання на профіль у LinkedIn – і компанія розмістить цю інформацію на своєму сайті, пропонуючи відвідувачам найняти когось із «випускників». Також людям дозволили залишити в себе робочі ноутбуки та забезпечили їх медичним страхуванням на рік.

Ще донедавна подібна ідея могла здатися дивною у корпоративному середовищі, проте зараз вона стає природною для організацій, які думають не тільки про збереження сьогоднішніх прибутків та скорочення витрат, але й про майбутню репутацію.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-27 10:00:40 ​kmbs ALUMNI stories: Аліна Соколенко про розвиток організаційної стійкості

Робота управлінця пов’язана із майбутнім: він формує візію й визначає шлях до неї. Йому важливо розуміти, як сьогоднішні дії впливають на довгострокові результати, і орієнтуватися не лише на фінансові показники. Саме тому організаційна стійкість (sustainability) дедалі частіше потрапляє у фокус управлінської уваги. Аліна Соколенко, керуюча партнерка компанії AVGroup, голова правління Асоціації експертів сталого розвитку (ASDE) та випускниця програми Executive MBA kmbs, розповіла про те, як стійкість допомагає бізнесу «грати в довгу».

У чому була ваша мотивація до навчання у kmbs?

Аліна Соколенко: На той час я мала екологічну освіту, закінчила низку міжнародних курсів, мала міжнародну експертизу у сфері соціально-екологічного менеджменту, створила власну консалтингову компанію й одночасно працювала у великому агрохолдингу. Я відчувала, що для подальшого розвитку потребую фінансових знань, саме за ними і прийшла до kmbs. Але вже на співбесіді з Євгеном Пенцаком стало зрозуміло, що мені потрібна MBA-програма.

Моя компанія на той момент була досить пасивною, переважно займалася поточною соціально-екологічною підтримкою проєктів ЄБРР у Грузії. Після декількох модулів на Executive MBA я переглянула власний бізнес, подивилась на нього з іншої точки зору та зосередилася на його розвитку.

Зазвичай якщо людина змінюється, то змінюються усі її сфери життя. Так сталося й у мене. Завдяки школі відбулася персональна трансформація, що привела до суттєвих змін у бізнес-середовищі. У першу чергу, я проаналізувала кореневі компетенції: свої власні та бізнесу. Уміння управляти та формувати команду разом із наявною міжнародною експертизою у сфері сталого розвитку допомогли мені чітко визначити наступні цілі та найперші завдання.

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-25 10:00:48 ​У тенетах вигорання

Сьогодні ми стаємо свідками появи нових термінів, один з них – «коронавірусне вигорання». З початку карантину чимало людей стикнулись із збільшенням навантаження, втомою від онлайн-нарад, тривогою та невпевненістю у тому, чи буде у них робота завтра. За даними консалтингової компанії Korn Ferry, у травні 2020-го 73% з 7 тисяч опитаних американських фахівців відчували вигорання. Що може зробити бізнес, щоб покращити ситуацію?

Природа вигорання

На думку фахівців з Каліфорнійського університету в Берклі, з вигоранням зараз стикаються практично усі категорії працівників: і ті, хто задіяний на передовій боротьби з коронавірусом, і ті, хто перейшов з офісів на віддалену роботу. Стреси, з якими вони стикаються, різні, але пастка, в яку потрапляють, – та сама.

Традиційно вигорання визначається за трьома ознаками: емоційне виснаження, деперсоналізація (яка проявляється у цинізмі та негативному погляді на світ), відчуття нестачі особистих досягнень (тобто професійної неефективності). Людина втрачає пристрасть до роботи й не бачить сенсу у своїх завданнях. Вона просто виконує те, що має, щоб отримати гроші.

Але найгірше – якщо вигорання доходить до стадії, коли ми починаємо негативно ставитися до себе самих. Людина, що переживає такий стан, питає себе: «Що зі мною не так? Чому я не можу цього зробити?», сумнівається, чи не припустилась помилки при виконанні навіть звичних завдань. А результатом стає сильна тривога й неспроможність вправлятися з роботою.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-20 10:00:40 ​Думай, як ракетобудівник

Думати, як ракетобудівник, означає дивитися на світ крізь інші лінзи. Вчені уявляють те, що неможливо навіть уявити, і розв’язують те, що не має розв’язку. Вони перетворюють катастрофи на тріумфи, а обмеження – на переваги. Невдачі для них – це головоломки, які мають розв’язок, а не важке каміння, яке нереально зрушити з місця. Ракетобудівниками рухає не сліпа віра, а сумніви у собі. Їхні цілі – не короткострокові результати, а довгострокові прориви. Вони знають, що правила не вибиті на камені, їх можна і потрібно змінювати. Більшість людей вважають, що мислення ракетобудівника – це лише для обдарованих. Проте Озан Варол (ракетобудівник, а нині – викладач) запевняє: хоча стати ракетобудівниками здатні одиниці, мислити та вирішувати проблеми, як вони, можуть усі.

Сила невизначеності

В усіх нас закладений страх перед невизначеністю. Зрештою, прадавніх людей, які не боялися невідомого, з’їли шаблезубі тигри. І лише ті, хто сприймав невизначеність як загрозу, змогли вижити та залишити нащадків. І сьогодні ми шукаємо визначеність усюди. Як пише Юваль Ной Харарі, «ми витрачаємо набагато більше часу та сил на спроби контролювати світ, аніж на спроби його зрозуміти». Наші дії схожі на старий анекдот про п’яного, який загубив на дорозі ключі та шукає їх тільки під ліхтарем.

Прагнення до визначеності призводить до того, що ми шукаємо безпечних рішень (під ліхтарем) замість ризикнути та рушити у темряву. Потенційні підприємці залишаються на постійній роботі, тому що бояться втратити стабільну щомісячну зарплату. Фармкомпанії випускають ліки, що лише трохи відрізняються від продуктів конкурентів і здатні тільки полегшувати симптоми.

У школі нам прищеплюють хибне переконання, що вчені не блукають у темряві, а прямують навпростець до відкриттів. Насправді все навпаки: скажімо, Ейнштейн говорив: «Фінальний результат здається майже очевидним. Але роки блукання у темряві у пошуках істини, яку відчуваєш, але не можеш висловити… зрозумілі тільки тому, хто це пережив». Багато вчених усе життя блукають у темряві, а після їхньої смерті пошуки продовжують інші. А коли в темній кімнаті нарешті знаходиться вимикач і спалахує світло – воно лише робить очевидним масштаб ще більшої темряви навколо.

Зростаючи, ми продовжуємо вірити в те, що існує один правильний шлях до істини, одна правильна відповідь для кожного завдання, кожного запитання. Але ще ніколи знання не були такими дешевими, як зараз, і відповіді вже давно не в дефіциті. Набагато важливіші – правильні запитання. Автор радить відслідковувати моменти, коли ви починаєте шукати єдину правильну відповідь. Найбільша цінність виникає з уміння скористатися невизначеністю. Де закінчується визначеність – починається прогрес.

Головний секрет здійснення відкриттів, на думку автора, у тому, щоб почати йти, поки шляху ще не видно. І маленькі кроки поступово перетворяться на гігантські стрибки.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-18 10:00:54 ​Кібербезпека і нова нормальність

Перехід на віддалену роботу й використання різноманітних цифрових каналів для спілкування з клієнтами допомогли компаніям втримати позиції, але й поставили перед ними нові виклики. Один з них – як захистити дані (як організацій, так і клієнтів) й водночас забезпечити безперебійну роботу бізнесу.

Упродовж цього року ми бачили, як стають видимими нові вразливі місця у системах безпеки. Зловмисники використовували прогалини у програмному забезпеченні та мережах, щоб красти дані або відвідувати конфіденційні онлайн-зустрічі. Також вони експлуатували страхи людей: у квітні Google щодня фіксував понад 18 мільйонів електронних листів, у яких згадувався коронавірус і які містили спробу фішингу чи шкідливе ПЗ.

Зміни, які ми переживаємо, скоріше за все, матимуть довготривалі наслідки. Бізнеси переосмислюють конфігурацію ланцюгів постачань та взаємодію з партнерами. А за результатами дослідження, проведеного компанією McKinsey, більшість людей, які зараз працюють дистанційно, не очікують швидкого повернення до офісів. Ба більше, 70% відповіли, що можливість працювати дистанційно буде одним з критеріїв для вибору наступного місця роботи. Схожа картина спостерігається в опитуваннях клієнтів: 75% респондентів, які користуються цифровими каналами для спілкування з бізнесом під час пандемії, планують продовжити робити це й потім.

Зміна контексту вимагає від компаній (зокрема команд із кібербезпеки) двох кроків, – впевнені фахівці McKinsey. По-перше, аналізу ризиків, що виникають внаслідок переходу на віддалену роботу й використання нових технологій. По-друге, моделювання – як працівники їхніх компаній, клієнти, ланцюжок постачань, партнери тощо зможуть безпечно взаємодіяти у нових умовах.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-12 13:33:21 ​Стратегія інвестування у безпрецедентні часи

В історії ще не було періодів, подібних до того, що ми зараз переживаємо. Окрім сильної невизначеності, у світі існує також проблема дешевих грошей. Раніше вважалося: cash is a king, але сьогодні грошей надто багато, їхня цінність сильно зменшується – відповідно, «сидіти на грошах» зараз стає дедалі небезпечніше. Обставини вимагають від нас думати по-новому й по-новому обирати стратегії інвестування.

Автор: Євген Пенцак, керівник програми MBAF kmbs

Інвестиційні виклики

Ситуація виглядає досить сумно: у Європі – від’ємні процентні ставки по депозитах, в Україні –фондовий ринок у колапсі, а єдиними доступними інструментами є депозити та державні облігації. Втім, депозитні ставки дуже низькі, а державні облігації втрачають привабливість на тлі пандемії та політичної нестабільності. Можливо, ринок землі стане альтернативою у майбутньому, але поки він ще не відкрився.

З боку корпорацій вже є попит на пенсійні інвестиції для своїх працівників. Та й люди хотіли б мати заощадження на старість, адже на державу навряд чи варто покладатися. Проте в українські компанії, які управляють недержавними пенсійними фондами, інвестувати ризиковано, бо вже є випадки, коли такі організації закривались, лишаючи вкладників ні з чим.

Джим Роджерс, співзасновник інвестиційного фонду Quantum, вважає, що скоро може настати таке падіння, якого світ ще не бачив. Раніше ми ставили собі легкі запитання: куди інвестувати? як диверсифікувати? Звичайно, ми розглядали потенційні проблеми, але їхня імовірність була на рівні 2-5%, тому мозок не сприймав їх як серйозну загрозу. Ми міркували: навіть якщо таке станеться, диверсифікація нас захистить.

Проте зараз стає очевидним, що й диверсифікувати особливо нема куди. І ми починаємо дедалі частіше міркувати: як не втратити усе те, що маємо? із чим ми залишимося, якщо настане черговий «чорний лебідь»?

Прочитати повну статтю можна на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати

2020-11-11 10:00:55 ​Потреба, продукт, процес: як KABANOSY зростають під час кризи

Зміна системи, яка існує давно і є успішною, – завдання, яке вимагає чіткої візії та управлінської рішучості. Компанія «Дмитрук» вирішила зупинити бізнес, а потім перезапустити його для виробництва м’ясних снеків KABANOSY, тому що розуміла: це непопулярне сьогодні рішення забезпечить їй довгостроковий розвиток. Тарас Скорупський, керівник офісу маркетингу і розвитку бізнесу «Дмитрук» та випускник Executive MBA kmbs, розповів про логіку цієї трансформації, її результати та вплив навчання у бізнес-школі.

Якою була ваша мотивація для навчання на MBA у kmbs?

Тарас Скорупський: У західних бізнес-школах кажуть, що основна мотивація для MBA — це збільшення заробітної плати після отримання ступеня та можливість кращого працевлаштування. Для мене ж першочерговим мотивом були внутрішні індивідуальні зміни. Я мав потребу в особистому розвитку.

У мене було відчуття, що світ змінюється, все рухається, а я дедалі більше не готовий сприймати та розуміти те, що відбувається навколо: поведінку людей, систем. Наприклад, десятиліття тому і у світі, і в економіці зокрема все було більш-менш зрозуміло і прогнозовано. Сьогодні ж якщо ти не вмієш мислити моделями, концептами, бачити та розуміти системи, моделювати їхню поведінку, тобі буде важко генерувати проривні ідеї та продукти, досягати результатів. А я відчував обмеженість свого мислення.

Водночас ми розуміли, що у нашої компанії, в тому форматі, в якому вона була, немає майбутнього. Нам потрібно змінюватись самим і змінювати ринок, в якому ми працюємо. Протягом декількох років ми шукали нові продукти в межах нашої ключової компетенції — м’ясопереробки, – які дали б можливість вийти в «блакитний океан». Ним стали KABANOSY.

Повну статтю можна прочитати на сайті OPEN.kmbs.ua Відкрити / Коментувати