Ostap Drozdov

2022-08-02 09:19:06 Перший пішов - корабель із зерном, до якого (тепер це очевидно) ніякого стосунку не має ні війна, ні публічна кастрація полонених, ні масове вбивство азовців у колонії, ні демонстративні обстріли південних міст. Це – просто бізнес, а війна тут – у ролі геть небажаного пункту про форс-мажор.

У день підписання зернової угоди я для самого себе сформулював одне-єдине питання: яку БЕЗПЕКОВУ вигоду отримає Україна від деблокації портів і вивозу збіжжя? Мені тоді здавалося, що ставити одноголосний акцент на слові «безпекову» - це єдиноправильна аксіома, бо під час війни інші вигоди не розглядаються, радше будь-яка інша вигода, крім безпекової, дурно пахне.

Відтоді минуло більше тижня. Русотерористи встигли за цей час обстріляти припортову зону Одеси, зробити решето з Миколаєва, опублікувати відео з мордуванням азовця, його побратимів показово спалити – тож від того набуває більш кривавого відтінку все те ж питання: яким чином наша роль сировинного донора була конвертована в потужну безпекову вигоду?

Після ескалації звірств виконання зернової угоди має лише валютний бенефіт. Поповнення казни – ось і вся угода. Ось і початок нової віхи, де укр.економіка всередині країни лежить від повної залежності від війни, а експортна зовнішня економіка ніяк не прив’язана до війни й торгів за власну безпеку. Внутрішній бізнесмен хай банкрутує через війну, а зовнішній експортер хай далі заробляє попри війну.

Такий висновок напрошується. Бо наразі нема ні найменшого натяку на бодай якусь безпекову вигоду від вивозу зерна. Бодай якусь. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 20:50:16 Цікаво, чи багато знайдеться великих хероїв із галузі журналістики та «штатних експертів», які в 2020 році насмілилися б так відкрито дати розкладку по Єрмаку.

А ми з Валентином Бушанським зробили це майже 2 роки тому в прямому етері. «Єрмак – президент України з подачі фсб» - під таким заголовком тоді вийшло це відео, і такі думки лунали з великого екрану. Поки всі інші «великі екранні герої» порозбігалися по кущах і там сиділи 2 роки тихенько з кляпом у роті (або ж сіли на великі зарплати й по-псячому служили какімразніцам) – була інша журналістика, безкомпромісна, викривальна.

І вона задовго до трагічних подій ставила свої діагнози, давала альтернативні харчі для умовиводів. Хто хотів – той чув іншу правду ще тоді. Хто не хотів тоді – того й тепер відспівувати пізно


Відкрити / Коментувати

2022-08-01 18:06:06 Нині 109 років тому померла Леся Українка. А понині ця видатна жінка посідає чільне місце в пантеоні укр.світочів. Щодня можна й треба наснажуватися Лесиними словами.

• Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира…
• Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
• Терпіти кайдани – то всесвітський сором.
• Для нас тепер скрізь чужина, навіть і в рідній землі.
• Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш.
• Ти мене убити можеш, але жити не примусиш!
• Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
• Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
• Мене любов ненависті навчила.
• Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
• Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
• Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх.
• Для згаслих душ і безкорінних рас однаково ворожі степ і море.
• Згорілу хату дарма поливати. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 14:51:11 Мене часто запитували приватно, чим можна пояснити таку навдивовижу стрімку динаміку не лише президента, але й усієї владної раті від гнилого малоросійства до показного патріотизму.

Всі же ж (звісно, в кого пам’ять гомо сапієнса, а не акваріумної рибки скалярії) – всі же ж пам’ятають, із чого ця проворна динаміка починалася. З нездатності орального апарату вимовити вголос слово росія – натомість ми чули ребуси про «ту сторону».

Про окуповані райони ордло ми чули «це всього лише території». А хто боронив ці території, тому з уст верховного командувача було наказано «убери оружие, я сказал». Тому що «я закінчив війну в своїй голові». Тому що «я побачив мир в очах путіна». Тому що «надо просто перестать стрелять» було не лише офіційною позицією слуг народу, але й їхнім переможним на виборах слоганом.

Щоб далеко не ходити – за добу до вторгнення ми чули «росіяни теж люди, і вони не підуть на нас війною». Так що «в травні будемо смажити шашлики на День Перемоги».

Динаміка від пофігістичного побєдобєсія до ультрапатріотизму полягає в дуже простій речі. Все вирішив народ. Саме він – героїчний народ України – задав таку ультимативно високу парадигму, що варіантів противитися їй було нуль. Це народ встановив норму громадянського патріотизму – а какімразніцам залишилося увійти в цей тренд і очолити його.

Вперше за 30 років державності, глухої до народу, власне народ узяв усе в свої руки. І вперше за 30 років влада, яка на той момент була яка була, пішла за своїм народом. Не навпаки – а влада вперше була змушена підкоритися народній енергії.

Ось і все банальне пояснення. Коли хочеться комусь подякувати владоможцям за патріотизм – то буде чесніше цю подяку спрямувати в дзеркало самим собі.
Це ми задали цю висоту. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 12:21:01 Будьте щасливі! – так каже кожна мудра держава кожній парі.

З погляду держави партнерство – це справа двох повнолітніх людей. Нікого, крім них, це не стосується, а стосується, власне, їхніх майнових, успадкувальних, соціяльних питань. Двоє людей, які добровільно хочуть бути разом – ось і все, що бачить держава, коли реєструє пару на основі добровільності. Дуже людяний підхід.

В ідеалі треба поміняти те, що написано в Конституції про шлюб. «Це союз чоловіка і жінки» - повністю дискримінаційне формулювання. Має бути, як у більшості країн ЄС: «це союз двох людей».

Конституція має давати право на шлюб і чоловікам, і жінкам, а не вказувати, кому з ким. Людина сама розбереться з ким. Конституція має давати право і чоловікам, і жінкам утворювати пару з ким хочуть. Як і не утворювати пару ні з ким.

Однак, якщо вчитатися, то легалізація одностатевого партнерства не обов’язково потребує зміни Конституції. Бо ніде не написано, що «це союз чоловіка і жінки між собою». Тож, якщо придиратися, то цю стигматичну норму можна інтерпретувати як право чоловікам і жінкам мати союз – хто з ким хоче.

Цілком влаштовує. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 09:16:06 Коли поволі гаситься основна пожежа №1 – треба розкидати вогонь по інших місцях, аби водночасно горіло в різних місцях. Такою є тактика світового герострата.

Античний Герострат хотів увіковічнитися, тому підпалив храм Артеміди заради місця в історії. Московський герострат підпалює світопорядок із тих самих міркувань. Що характерно, і перший, і другий був скотарем. Різниця в тому лише, що перший вирощував реальну худобу, а другий вирощував худобу в образі цілого народу.

Розширення війни – ось чим займається пуйло. Поразка в Україні рятується відкриттям допоміжних рикошетних фронтів, які повинні перемкнути всі зусилля світу з пожежі №1 на огнища в Косово, Нагірному Карабасі, Тайвані. Так діє досвідчений підпалювач, збільшуючи кількість займань. Інспіратором усіх надгарячих точок є саме він, кремлядський однорукий бандит.

Ще раз наполегливо акцентую на терміні православний ІДІЛ. Новими провокаторами збройних конфліктів є, прошу зауважити, православні сателіти раші – Вірменія і Сербія. Які ще можуть бути сумніви, що терористичний православний ІДІЛ діє!

Третя світова поволі оприявнюється у відкритих фазах точкових конфліктів. Усі з них в якості заморожених конфліктів тримала росія для розморозки в потрібний час. Такий час настає: Україна нездоланна – отже, треба перекидати вогень на весь периметр Європи від Кавказу до Балкан.

Світовий терорист воістину стає світовим. Нам від цього лише гірше, бо як тільки наша війна перестане бути топовою для світу, ми змушені будемо тягнути її самотужки. Відкрити / Коментувати

2022-07-31 21:18:06 Чим швидше світ збагне, що він має справу з православним ІДІЛом – тим більше шансів урешті перейти до методів та інструментів антитерористичної боротьби.

У цьому відеоблозі докладно розібрано цей термін - «православний ІДІЛ» як одержавлений тероризм, який навіть і не старається відповідати регламентам та умовностям співжиття на планеті.

Неспроста на афішці цього відеоблогу зображена диявольська троїця: путін-кірілл-дугін. У цій тріаді криється формула русотероризму як державної ідеології з базовими ідеологемами, притаманними яксамраз терористичним утворенням.

Перший відповідає за державне тоталітарне впровадження ідеї, другий – за есхатологічну основу «вищої цілі», третій – за містику рашизму, його псевдометафізику і псевдоезотеричний єретичний символізм.

Не буду переобтяжувати догматикою цей анонс, а лишень запрошу, кому цікаво, переглянути це неквапливе відео. І не тому, що відбулася каральна Оленівка, і не тому, що в своїй спальні загинув власник украденого орками зерна.

А передовсім тому, що всю термінологію війни найближчим часом треба буде переводити в термінологію антитерористичної діяльності. Відтак розуміти фундаментальні основи такого явища, як православний ІДІЛ, не завадить


Відкрити / Коментувати

2022-07-31 19:07:16 Уважно й укрупнено подивіться цю картину геніяльного художника-алегориста Ієроніма Босха.

Морем пливе незрозумілий човен. До єдиної щогли прив'язане дерево, з крони якого виглядає сова. Але це єдине мудре створіння на цьому приреченому човні.

Вітрила нема, капітана нема – човен безпорадно тиняється без курсу й мети. Ним недбало, задля галочки, веслує невідомий, але веслом є ложка (лиш би жерти).

Човен перетворили на бенкетну залу. Про вітрило не подбали, зате подбали про охолодження вина. Хтось пришелепкуватий лізе на щоглу, де прив'язана смажена курка. Чокнута компашка лапає ротом млинець, підвішений на мотузці. Жінка з кухлем, хлопчик і два оголені плавці забезпечують усіх питвом. Якийсь ненажера ригає через борт.

Човном начебто править лише блазень, але він замість керування зосередився на своєму келиху.

Ця картина написана понад 500 років тому. Називається «Човен дурнів». Відкрити / Коментувати

2022-07-31 16:29:11 Хочу привітати з днем народження співачку Ірину Долю. Маю за честь товаришувати з нею і її чудовою родиною.

Попри весь її багаж авторських пісень саме ця пісня – Колискова для Іванка – в останні роки стала титульною в творчості Ірини Долі.
Ця щемлива пісня адресується тим Іванам, Михайлам, Вікторам, Назарам, які стали на прю зі смертоносною імперією. Ось такі жіночі, любовні, чекальні пісні дуже потрібні в наш зболений час.

В авторському виконанні Ірини Долі це навіть більше ніж пісня. Це сублімація всеохопної любові багатьох мам, дружин, сестер, подруг, партнерок, доньок, бабусь – усіх, хто щосекунди чекає й думає про свого Іванка. Відкрити / Коментувати

2022-07-31 13:56:31 Наша розвідка рапортує, що масове вбивство полонених в Оленівці здійснили вагнерівці. Звідси пряме і лінійне припущення: а макабричної Оленівки могло й не бути, якби два роки тому в нас не стався Вагнергейт.

Якби два роки тому хтось із кабінету Зеленського не злив росіянам міжнародну спецоперацію по вагнерівцях; якби літак, набитий путінськими кілерами, вилетів із бєларусі й приземлився в Києві, то вагнерівці зараз були би під слідством і на весь світ розповідали про доблесні злочини рашизму; якби два роки тому ми за півкроку до фінальної стаді таки накрили би вагнерівців – то, може, б по-іншому пішла вся історія...

Якби, якби, якби… Історія не визнає такої науки, як якбитологія. Але знає про таку науку, як логіка. Логічний ланцюжок грандіозного злочину на ймення Вагнергейт виглядає дуже струнко.

Спочатку Зеленський запевняв, що спецоперації по заманюванню вагнерівців узагалі не було. Потім наші й іноземні розвідники розвінчали цю брехню. Потім була нібито між іншим констатація, що спецоперація дійсно була. Потім було прикривання Єрмака й Демченка зізнанням, що наказ зупинити літак на злітній смузі дав особисто президент.

Потім – війна. Потім – герой на весь світ. Вчора – вагнерівці, врятовані два роки тому кимось із кабінету президента, заживо палять азовців.

А може, не було би звірств вагнерівців, якби, якби, якби… Відкрити / Коментувати