Ostap Drozdov

2022-05-08 14:26:06 Цифри річної давності. Травень-2021
31% - однозначно за 9 мая.
41% - допускали подвійне відзначення і 8, і 9 травня при обов’язковому збереженні 9.
Сумарно: 72% виявляли прихильність до сталінського Дня Побєди.
Ба більше: 80% українців сприймали його як свято зі значимим символізмом.

37% ті події трактували як «перемогу радянського народу у великій вітчизняній війні». Совєтська інтерпретація тотально була поширена у Центральному, Південному та Східному регіонах. На сході адептів 9 мая було 42%. На Півдні 48%.

Ще рік тому 29% підтримували георгіївську стрічку. Кожен 8-й мешканець Сходу (12%) ввважав Сталіна видатним діячем.

Це було рівно рік тому. Пряма лінія між побєдобєсним світоглядом і нинішньою війною – найпряміша з усіх прямих ліній, відомих в евклідовій геометрії. І тепер побєдобєсні неосталіністи на крилах балістичних ракет «несуть» благу вість для учорашніх прибічників деструктивного культу 9 мая.

Приналежність до парадигми Побєди – це автоматична приналежність до путінізму. Бо саме Побєда (не День незалежності РФ чи День Конституції РФ) – є фундаментальним стрижнем русоідеології. 9 мая – основний маркер проросійськості.

Тому без варіантів: європейське 8 травня – день розгрому нацизму, а 9 травня – косити траву й копати грядки. Відкрити / Коментувати

2022-05-08 11:14:06 Увімкніть цю пісню своїм мамам і привітайте їх, скажіть добре слово. Бо черешня всохне, мати одцвіте.

Мабуть, із незчисленної кількості пісень про матерів ось ця – моя улюблена.
На сольному концерті у Lviv Music Room хлопці з Тріоди виконали Росте Черешня настільки зворушливо, що після останнього акорду запанувала тиха пауза в кілька секунд. Не хотілося полохати цю тонку мить.

Якраз у нинішній День Матері нехай ця пісня з самого ранку створить вдячний настрій, бо й дійсно: душа сліпа у щасті, а проте ми всі прозрієм, але пізно буде...

Тріода - Росте черешня.
Для моєї мами – теж. В обід поїду вітати. Відкрити / Коментувати

2022-05-07 22:17:06 Нині свій день народження (31) святкує музикант Андрій Мазепа.
В музичній тусовці його знають як саундпродюсера, і от 2 роки тому він вихорно розпочав свій сольний проєкт під назвою MAZEPA, де Андрій – фронтмен і соліст. Прізвище справжнє, музика теж.

Гурт MAZEPA потужно увірвався в сучасну укр.музику, і фактично повна підбірка їхньої творчості прозвучала у нас на Lviv Music Room рік тому. Це був дебютний сольний онлайн-концерт Мазепи з дуже модним звучанням.

Вітаю свого товариша Андрія з уродинами, а з вами ділюся тим концертом. Імовірно, хтось із вас нині наніч може вперше відкрити для себе музику MAZEPA.


Відкрити / Коментувати

2022-05-07 19:11:06 Наполегливо прошу, хто не бачив, подивитися вчорашній домашній етер.

Що має стати українською перемогою;
Чи навернеться до українського бидловата;
Побєдобєсна онкологія 9 мая;
Легітимізація москвомовної ліні;
Видворення московськопатріархатних лавр;
Шарік, Єфросініна, Влащенко та інші гниди…

То був важливий етер не для того, щоб знати, а для того, щоб розуміти.


Відкрити / Коментувати

2022-05-07 16:24:06 Джо Байден міг хіба з того поприколюватися, але на повному серйозі дітей називати Джавелінами й Байрактарами можуть хіба батьки-ідіоти.

Коли ти занадто довго дивишся в безодню – вона починає дивитися в тебе.
Наші люде, вочевидь, передивилися рос.контенту в ютубі – інакше не копіювали би тамтешній угарний трешняк на свій манер.

Не думаю, що новонароджених діток називати іменами запатентованої зброї - це суперпатріотично й запально. Це радше трендово, поривисто, одномоментно, секундно – а це свідчить про мілку природу людини, яка наважується обтяжити свою рідну дитину ціле життя носити ім’я воєнного безпілотника чи протитанкового комплексу.

Якби ми з расєї прочитали новину, що якийсь чувак із якогось алтайського Онгудая сина назвав Калаш на честь автомата чи Панцир на честь гарматного комплексу – ми би крутили пальцем біля скроні й тішилися безнадійною тупістю русо-бабуїнів.

Нічого героїчного в такій ситуативній мілітаристиці я не бачу. Джавеліни і байрактари повинні воювати на полях війни, а не з’являтися в свідоцтвах про народження. Відкрити / Коментувати

2022-05-07 13:27:11 Система своїх не здає. На те вона й замкнута.
Призначення Андрія Тарана послом у Словенію – це не просто призначення. Це підвищення, дар, подяка й похвала за капітулянство.

Міністр оборони Таран був типово зеленим міністром зовсім недавної епохи – епохи розведення військ, розмінування перешийків, пошуку миру в зіницях пуйла, пропаганди дружби з канібалом та ідеї перестати стріляти. Ця епоха миролюбного кота Леопольда донедавна була єдиною й безальтернативною держполітикою в офісі Зеленського.

Таран був ключовим виконавцем усіх поразкових, катастрофічних, фіаскових армійських рішень в епоху какаяразніца. Тому не варто дивуватися, що за його урядування в Міноборони не було закуплено жодного снаряда, жодної протитанкової установки, було зірвано ракетну програму й був виданий скандальний наказ із забороною відстрілюватися в бік руских.

Ціна курортної Словенії для Тарана – 10 млрд грн. Саме стільки минулого року міністр воюючої країни передав зі свого відомства на велике крадівництво.
За такі гроші можна тепер повідпочивати на старості літ у затишній Словенії, де красива гірська місцевість і континентальний клімат, половина площі покрита лісами, є шенгенська зона, печуть смачнющі штруделі на Адріатичному узбережжі.

Система своїх не кидає. А якщо перекидає, то в мальовничі, препишні місця, де війна – не на часі. Відкрити / Коментувати

2022-05-07 10:12:16 Перемога на війні вимірюється єдиним критерієм: чи капітулював ворог, визнавши свою неправоту.

Громадянська війна в США закінчилася тому, що рабовласницькі штати усвідомили невідворотність скасування рабства.
Після Першої світової війни Німеччина не визнала своєї поразки – і через 20 років повним ходом ішла Друга Світова. Але після неї все закінчилося – бо Німеччина покаялась.

Ціною цієї війни є відмова від своєї ідентичності. Той, хто програє, повинен зрадити самому собі, перестати бути собою. Ось чому ми ніколи не програємо. Бо перестати бути українцем – такий варіант не розглядається навіть у концтаборі.

А от орки попереду мають вічність на шляху від мавпи до людини. Зараз вони на стадії дебілкуватих даунів, які застрягли в часовому континіумі зі своїм неотесаним неосталінізмом та православієм головного мозку. Перехід до пост-радянського патерналістського люмпену буде для них еволюційним стрибком.

Вони не визнають свою неправоту. Вони просто перестануть існувати, як колись гусяче перо поступилося авторучці. Відкрити / Коментувати

2022-05-06 22:22:06 Юрій Журавель святкує нині ювілей. 50-ка!
Його ви маєте знати як геніального ілюстратора, карикатуриста, графіка, аніматора і просто дотепника.

А я півтора роки тому на Lviv Music Room ще й мав нагоду утнути з Журавлем&Со сольний концерт його дітища – гурту Ot Vinta, який є засновником жанру украбілі (українське рокабілі).
То був найдикіший концерт, бо в Юрія Журавля енергія б’є фонтаном, і хай так буде ще 50 років мінімум!

Вітаю Юрка з полуднем віку, а вам рекомендую розвантажити свій п’ятничний вечір тим гіперактивним концертом Ot Vinta


Відкрити / Коментувати

2022-05-06 19:48:06 Можна виграти війну, але програти мир.
Аби цього не сталося – прошу о 20:15 приєднатися до майських домашніх посиденьок.

Напередодні побєдобєсного 9 травня хочеться обговорити наші ключові теми, з-посеред яких титульною є тема нашої Перемоги.
Якою є наша Перемога? Що таке наша Перемога? Що вважатиметься Перемогою?
Підходить час чітко артикулювати відповіді на це питання, аби не доводилося пост-фактум називати перемогою не зовсім те (або зовсім не те).
Не можна стрибати з шестом, не встановивши свою висоту.

Багато тем, які не можна ні в якому разі нам програти, назбиралося для того, аби рефлексувати вголос, щиро й попереджувально-переможно. О 20:15 починаєм.


Відкрити / Коментувати

2022-05-06 16:09:06 А я вже втомився про це говорити…
Рос.окупація – це окупація рос.мовою.
Рос.окупація – це ідеологічне знищення буков І, Ї, Є, Ґ.
Рос.окупація – це заміна мови на язик без права співіснування.

Половина евакуйованих мариупольцив свідомо обирають днр і росію. Інша половина заплакано розповідають про пережите жахіття мовою орди. Половина з половини в підземеллях слухали рус.попсу, яка їм «помогала вижить» (цитата однієї евакуйованої).

Мені часто кажуть, що треба конкурувати з рос.мовою. Що це змагання в дусі ринкової економіки. Що це вільне суперництво.
Я з радістю готовий конкурувати – але при одній умові.

Спочатку ми 300 років позабороняємо рус.язик, порозстрілюємо рус.поетів, пересадимо в тюрми рус.письменників, видалимо рус.язик із освіти й діловодства, ліквідуємо рус.книгодрукування, знищимо рус.театр і піддамо нещадним репресіям усе руске.

Отоді – з задоволенням поконкуруємо. Через 300 років. Після того, як із цим псячим язиком зробимо все те, що пси зробили з нашою мовою. Відкрити / Коментувати