Ostap Drozdov

2022-05-16 13:01:11 Ні, ну справді. Голова нац.журі на Євробаченні не придумав нічого кращого, як закрити свій фейсбук-профіль на колодку – і лисичка в доміку, в нірці, прошу не турбувати. Як таке взагалі можливо при публічності цієї посади?

Вадім Лісіца належить до провладної обойми. Це послідовний русифікатор укр.шоу-бізнесу, і це видно по списку його продюсованих клієнтів: Потап, Настя Каменських, Свєтка Лобода, Время и Стекло, Оля Полякова, ALEKSEEV, Наташка Могилевська, Ані Лорак, Андрій Данилко, Віталій Козловський, MOZGI, Наташа Корольова, Ольга Горбачова, Ірина Білик.

Він належить до проросійських ринковиків, які послідовно денаціоналізовували укр.шоу-індустрію й робили її додатком російської. Це типовий представник московсько-пітерських підходів до гуманітарної продукції, де хайп, тренд і общепонятность в основі.

Це окрема драма, як кадри з таким світоглядом допущені до числа тих, хто від імені воюючої держави займають культурно-представницькими проєктами. Я би брав ширше: гуманітарний блок питань ми програли.

А якраз він найважливіший. Військові перемоги навряд чи потрібні «ринковикам», які звикли працювати, думати, творити, заробляти гроші й реалізовуватися поза лоном національного, по-пітерськи й по-московськи.

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла. Відкрити / Коментувати

2022-05-16 10:08:06 Пропоную почати тиждень з життєйських тонких афоризмів Ірвіна Шоу. Американський письменник і сценарист помер сьогодні 38 років тому, але лишив підбірку влучних висловів.

• Людина + наміри = випадок.
• Дуже небагато людей носять у собі цілий роман. Більшість обмежуються однією фразою.
• Життя вчить нас багато дечому, але тільки не такту.
• Судження роблять нащадки. І тут для кожного з нас припасено безліч сюрпризів.
• Я не знав нікого, хто дожив би до 100 років і був би цікавим ще чимось, крім цього.
• Розум сам по собі ще нічого не гарантує.
• Зі своїх помилок я міг би спорудити хмародер.
• Все на світі має свою ціну, яка не завжди має цінність.
• Закоханий – завжди біограф предмету свого кохання.
• Одержимі люди не старіють.
• Дразнять тільки тих, кого люблять.
• Розумного і благородного ненавидіти завжди важко.
• Любов – як купання. Треба або пірнати з головою, або не лізти. Ну а як будеш тинятися по коліна в воді, тебе обдасть бризками, ти почнеш мерзнути й злитися.
• Війна – зручна годівничка для крупних пройдисвітів.
• Не будь більшим ідіотом, аніж тебе створив Бог. Відкрити / Коментувати

2022-05-16 08:10:16 Підтримати копійчиною 4149499392774418
YouTube канал (https://youtube.com/c/DROZDOV)
Патреон https://www.patreon.com/drozdov
Facebook профіль (https://www.facebook.com/ostap.drozdov) Відкрити / Коментувати

2022-05-15 21:42:06 У цьому відео я насвіжо поділюся враженнями після комунікації з різними знайомими з Польщі.

Треба вирулювати прикру ситуацію, бо там дійсно бурлить образа й обурення.
Сподіваюся, емоції вщухнуть і нічого не зміниться в побутовому ставлення до українців, яким Польща відкрила двері.

2 млн наших людей – це 5% від польського населення. Яке є послідовно антиросійським – але мусить у себе толерувати мільйони росмовних біженців, давати дозвіл на роботу, мед.обслуговування, одноразову допомогу 300 злотих на особу, низову допомогу від воєводств. Для наших біженців відкрили можливість жити в Польщі 3 роки. Про те, що Польща з 2023 року відмовляється від путінського газу, взагалі мовчу.

Таких сусідів треба цінувати й бути вдячним, бо ніхто нічого нам не зобов’язаний. Зі 7-ми сусідів Польща – найвірніший друг. Йому присвячується цей блог.


Відкрити / Коментувати

2022-05-15 19:13:06 Дуже люблять наші люди цькувати. Всі на емоціях, накручені, я розумію… Але це доволі незріло – нападати на людину за один промах і просто знищувати, втоптувати, уневажувати величезні заслуги.

Зараз я про Андрія Капраля, соліста вокальної формації Піккардійська Терція.
30 років культурного амбасадування України по всьому світові. Ці хлопці замість совкової держави були культурною візитівкою України на всіх континентах. Вишукана, акапельна віртуозність. Чого вартує Пливе кача – пісня, яка стала реквіємом Небесної Сотні й розстріляного Майдану.

По собі знаю, як гнітюче й нестерпно переживати масове гоніння за щось незграбно зроблене чи сказане, або просто невчасне.
Тому з метою дружньої підтримки Андрія Капраля я публікую його виступ на онлайн-марафоні Пісні Життя, де ми зібрали кошти на автомобіль для передової.

Андрій – наша людина до мозку кісток, чудовий музикант, патріот.
І заспівав дуже гарно. Відволічіться на хвильку від цих безперервних срачів.
Музична пауза. Відкрити / Коментувати

2022-05-15 16:27:06 Вступ Швеції й Фінляндії до НАТО ставить остаточну крапку в пошуках інших форматів безпекових гарантій. Нема інших форматів. Ще не придумали.

З часу Стамбульських перемовин, під час яких і випливла ідея нового формату безпеки для України на противагу «недієвому НАТО», минуло півтора місяці. Це більш ніж достатній час, аби намалювати бодай схематичні, евентуальні контури того самого «нового формату».

Не намальовано нічого.
Ніякі країни не погодилися на фількіні грамоти – коли на континенті діє оборонний альянс, на який ще нікому за пів століття не прийшло в голову нападати чи вторгатися. А після краху Будапештського меморандуму тим паче понадіюватися на якісь ситуативні міждержавні колективні договори – це себе насмішити. Тим паче вписувати туди росію – світового терориста й безпосереднього агресора.

Гадаю, політичному керівництву України треба визнати, що пошук «нового формату» був хибною ідеєю на догоду рф. Треба легенько цю тему закрити і визначити для себе безальтернативність натівської парасольки.
Особливо після Швеції й Фінляндії. Відкрити / Коментувати

2022-05-15 14:00:49 Це не Євробачення стає політичним – це культура завжди була політикою.

Мова, нац.ідентичність, усе гуманітарне і все ціннісне – це найвища політика. Бо могла там стояти квартальна фаворитка Паш із пластику, який не гниє 300 років. І міг оргкомітет дискваліфікувати Україну, як це сталося з Грузією в 2009, коли після анексії Осетії вони хотіли заспівати We Don't Wanna Put In, і за це були дискваліфіковані, бо Put In звучить як прізвище. І європейці могли голосувати за проф.музику, яка об’єктивно була на дві голови вище в інших країн.
Мораль Євробачення дуже проста: культура і є політикою.

Друга мораль Євробачення: якщо ти не один – ти можеш змінювати правила. Не було б Ісландії й Німеччини – нас би дискваліфікували. В цьому і є суть європейської сім’ї: ти мусиш бути не один у встановленні нової норми. Європа – це сильні альянси, а не відчайдушні вискочки.

Третя мораль Євробачення: прихильне голосування важливіше за професійне. В час війни важливе добросусідство – тому Україна мала дати максимум балів Польщі, яка є найпалкішим твоїм сусідом. Це – канон культурної політики, і саме так членам журі треба було розцінювати Євробачення в умовах війни. Це ще один неприємний досвід, коли професійність шкодить вищому тренду (по собі знаю).

Вітаю Калуш із украй потрібною перемогою! Це перша з наших наступних перемог у цій війні. Відкрити / Коментувати

2022-05-15 11:12:06 Нині День пам’яті жертв репресій. Я якраз із родини репресованих. Бабця (зараз їй 91) була вивезена в Сибір. Її історію опору я описав у романі «№1».

8 років таборів – цей вирок вона не могла ні оскаржити, ні навіть почути своїми вухами, адже її судила заочна трійка. Я пробую уявити цих чекістів, але ніяк не виходить. Тобі приносять стос папок, де в кожній – чиясь доля. В тих папках не було фотографій обвинувачених, як це буває в особових файлах. Можливо, так було краще для тих, хто заочно міг переламати (або й забрати) життя сотням інших, чиї діяння описані одним-двома абзацами. Бабця навіть якби й захотіла – не змогла би нічого довести чи оскаржити, адже вона була винна, цілковито винна.

По ночах вона клеїла антисовєтські листівки. Під час обшуку в неї знайшли друкарську машинку. Їй було 17: вік внутрішнього поклику й юнацького максималізму.

В таборі вона зустріла справжніх людей. Потім, уже після реабілітації, вони підтримували між собою зв’язок, регулярно листувалися, інколи навіть зустрічалися. Це нагадувало таємне братство людей, допущених до ексклюзивного досвіду з ексклюзивним знанням. Вони були свого роду обрані, клеймовані інакшістю, представники племені, яке пережило свій приватний армаґедон.

Репресії завжди спрямовані проти найкращих, аби лишилися посередні.
У кого в родині є хтось репресований чи замордований – цей ген спротиву має надихати. Бо ворог, який репресував у 20-му столітті, лишився той самий у 21-му. Проти нас – досвідчений кат. Від того ціна справжньої незалежності – безцінна. Відкрити / Коментувати

2022-05-14 21:43:06 З першого Євробачення-2003 (Пономарьов) я жодного не пропустив. Не є сліпим фанатом і розумію всю його специфіку, але для мене Євробачення є радше іміджевим проєктом, бо кожен світовий культурний майдачник Україна має використовувати для свого промо (від мистецьких бієнале до отаких пісенних конкурсів).
Зрештою, це просто приналежність до тренду, і Україні варто завжди фігурувати в колі європейському, а не якомусь іншому.

Добре пам’ятаю перемогу Руслани (то був шок і зірваний голос опівночі). Ще краще пам’ятаю Джамалу (це була дуже вчасна перемога воюючої країни з меседжем пам’яті про війну).
І нині я очікую від Калуша нової перемоги. Бог тройцю любить.

Я супердалекий від хіп-хопу, і всі ці реперські штучки явно не мої. Але якщо звучить українська мова, український наспів, український мелос, видно український стрій і орнаментику – і все це вже стало хітом в Європі, то це чудово! Завжди треба радіти за своїх!

Наступного року було б добре Євробачення прийняти в котромусь із розбомблених орками міст. Така собі культурна промоція перемоги над звіром. Хай європейці подивляться, як виглядає нульовий рік Європи.
Зичу перемоги нашим! Відкрити / Коментувати

2022-05-14 17:50:06 Якщо найвищі посадовці говорять про звільнення окупованих Криму й Донбасу – то аби ці заяви не виглядали бравурними, треба почати роботу над Державною Стратегією Деокупації (ДСД).

ДСД має стати програмним документом у сфері відновлення суверенітету. І там мають бути відповіді на ключові питання, пов’язані з реінтеграцією дуже складних регіонів, уражених найважчими калібрами рос.пропаганди. А саме:

- до кого буде застосовано закон про колабораціонізм.
- на кого не розповсюдиться амністія.
- чи буде люстрація цивільного населення.
- чи буде реституція власності для тих, хто все втратив.
- чи буде обмеження деяких політичних прав і на який період.
- чи буде пропозиція добровільної депортації в росію для паспортизованого населення, а також усіх охочих.

Наша війна – передусім за цінності! Відтак наріжним блоком ДСД має стати гуманітарний блок. А саме:

- державне трактування росії як ворога й винуватця.
- декомунізація топоніміки й простору.
- деколонізація «советської» пам’яті.
- дерусифікація.
- вся освіта лише державною мовою.
- наратив викладання – національно-патріотичний.
- блокування рос.ЗМІ.

Ось із таким горизонтом завдань варто починати розмову про повернення окупованих територій НА НАШИХ УМОВАХ.
ДСД повинна прописати послідовну українізацію й тимчасові обмеження деяких політичних прав у дусі перехідного правосуддя – лише тоді тема реінтеграції зі статусу намірів перейде у статус осмисленої й підготовленої держ.політики. Відкрити / Коментувати