Біблійні розважання Скинії

2021-09-22 23:47:05 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

23 вересня
Четвер

Послання апостола Павла до Галатів 1, 1-10; 2-2, 5

Павло, апостол не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих, і всі брати, що зо мною, Церквам Галатії; благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, якому слава на віки віків. Амінь.

Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав благодаттю Христа і перейшли на інше євангеліє: не щоб воно було інше, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити євангеліє Христове. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба, проповідували вам інше від того, яке ми вам проповідували, нехай буде проклят. Як ми казали перше, так і нині кажу знову: коли хто вам проповідує інше євангеліє, ніж те, що ви прийняли, нехай буде проклят. Хіба я тим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.

Те, що пишу вам, ось перед Богом, що не обманюю. Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські; з лиця ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі. Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував, і мене ради прославляли Бога.

Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита. Пішов я туди за об'явленням і виклав їм євангеліє, яке проповідую між поганами, особливо значнішим, чи я, бува, не дарма труджуся чи трудився. І Тит, що був зі мною, бувши греком, не був примушений до обрізання. Щождо облудних братів, які крадькома влізли, щоб підглядати нашу волю, що маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити, ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелія збереглася незіпсованою у вас.

Євангеліє від Марка 5, 1-20

Одного разу прийшов Ісус на той бік моря, в країну герасинську. І коли він вийшов з човна, зразу ж вийшов йому назустріч чоловік з гробів, що мав у собі нечистого духа. Він пробував у гробах, і ніхто ланцюгом не міг його зв'язати; раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, і ніхто не міг його уговтати. Днями і ночами, завжди перебував він між гробами і в горах, кричав і товк себе камінням.

Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому і закричав великим голосом:
– Що мені й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: не муч мене!

Ісус бо сказав був до нього:
– Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!

І спитав його:
– Як тебе звати?
Той відповів:
– Леґіон – мені ім'я, багато бо нас!

І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.

А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що там паслося. І стали його просити:
– Пошли нас у ті свині, щоб ми ввійшли в них.

І він їм дозволив. І, вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, і кинулось стадо, яких дві тисячі, з кручі в море та й утопилось у морі. Пастухи втекли й розповіли про те в місті та по селах; і вийшли люди побачити, що сталося.
Приходять вони до Ісуса й бачать біснуватого: сидить він одягнений, при умі, – той, що мав у собі леґіон, – і злякалися. Розповіли їм очевидці, як воно сталося з біснуватими і зі свиньми. І просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.

Коли він сідав у човен, біснуватий став його просити, щоб бути з ним. Ісус йому не дозволив і сказав до нього:
– Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердився над тобою.

Пішов він і став проповідувати у Десятимісті, що зробив йому Ісус, і всі дивувалися. Відкрити / Коментувати

2021-09-21 23:45:29 Розважання від Скинії

Ісус був на кормі, спав на подушці в човні. Навколо лютувала буря, хвилі наповнювали човен. Учні думали, що вже гинуть.

Ісус навчає своїх учнів довіри до Бога. Усе, що відбувається навколо, ззовні – хоч би і буря – є в Божих руках. Ісус є поруч і в добру погоду, і в шторм. У важких ситуаціях Бог особливо близько. Він усе бачить і все знає. Щобільше, він бажає добра і щастя своїм дітям, знає, як буде найкраще. Учні злякались і запанікували. У подібній ситуації був пророк Йона. Він не хотів виконувати Божу волю, іти у Ніневію, тому поплив човном у протилежний бік. Коли знялася сильна буря і ніяк не заспокоювалася, всі інші молилися, як вміли, а Йона спав усередині корабля. Він точно знав, що всяка буря є в Божих руках, як і життя кожної людини. Йона був пророком і знав Бога. Учні Ісуса не знали Бога так, як Йона, боялись і дивувались, що вітер і море послушні Сину Божому.

Ісус навчає своїх учнів терпеливості. Він не поспішає на перший їхній крик про допомогу. Як людина, Він собі спить, втомлений від свого служіння вдень та молитви вночі. Як Бог, Він використовує цю нагоду, щоб перевірити їхню віру. Ісус докоряє учням, що ще досі не мають віри, після всіх побачених чудес продовжують боятися. Докоряє, але не залишає, допомагає, робить ще одне чудо, щоб цю віру збільшити.

Бог є вірним. Він не байдужий до своїх дітей. Кожного разу приходить на допомогу, коли Його кличуть. Допомагає, але не завжди так, як ми очікуємо, і не завжди тоді, коли би нам хотілось. Він терпеливий, діє у відповідний час. Його мудрість понад людську уяву. Богові не байдуже коли хтось гине. Найбільший біль Його серця в тому, що Його діти відкидають спасіння, гублять власні душі. Відкрити / Коментувати

2021-09-21 23:45:11 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

22 вересня
Середа

Друге послання апостола Павла до Коринтян 13, 3-13

Браття, ви шукаєте доказу, що у мені говорить Христос, який супроти вас не безсильний, але сильний між вами. Хоч його розп'ято через неміч, але він живе Божою силою. Такі ми, хоч немічні в ньому, однак будемо з ним жити Божою силою вам на благо.

Розпізнавайте самих себе, чи ви у вірі; випробовуйте самих себе. Хіба не знаєте самі по собі, що Ісус Христос у вас перебуває? Коли ні, то ви не випробувані. Та надіюся, ви пізнаєте, що ми таки випробувані. Ми молимося до Бога, щоб ви ніякого зла не чинили: не щоб ми явились випробувані, але щоб ви добро чинили, навіть якби ми самі не були випробувані. Бо ми не можемо нічого проти правди, а тільки за правду. Ми бо радуємося, коли ми немічні, а ви сильні. Саме про це ми й молимося: про вашу досконалість. Тому й пишу вам це, не бувши поміж вами, щоб, коли прийду, не чинити суворо силою влади, яку дав мені Господь на те, щоб будувати, а не руйнувати.

Зрештою, брати, радійте, прямуйте до досконалости, бадьоріться, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами. Вітайте один одного святим цілунком. Всі святі вас вітають.

Благодать Господа Ісуса Христа, і любов Бога, і причастя Святого Духа з усіма вами.

Євангеліє від Марка 4, 35-41

Сказав Господь своїм учням:
– Перепливімо на той бік!

І, зоставивши народ, беруть його з собою, так як він був у човні; були ж і інші човни з ним. І знявся сильний буревій, і хвилі линули в човен, так що він уже наповнювався водою. А він був на кормі і спав на подушці. Вони збудили його й кажуть йому:
– Учителю, байдуже тобі, що гинемо?

Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря:
– Замовкни! Ущухни!
І затих вітер, і настала велика тиша. Тоді сказав до них:
– Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?

Страх великий огорнув їх, і вони казали один одного:
– Хто це такий, що йому вітер і море послушні? Відкрити / Коментувати

2021-09-21 00:47:56 Розважання від Скинії

Окрім днів народження Ісуса та Івана Хрестителя сьогодні ми можемо вшанувати також Різдво Богородиці, Матері Церкви. Марія відіграла визначну роль в історії спасіння завдяки своїй покорі, чистоті свого серця. Марія є першою серед вірних, першою ученицею. Як чудово написав св. Августин, коментуючи Благовіщення, вона мала спочатку зачати Сина у вірі, а вже потім у тілі. Марія прийняла нечувану пропозицію Бога, повірила, що Безмежний може зміститися у її лоні. І так сталося. Після важких початків, уже як біженці в Єгипті, вони з Йосифом прожили довгі роки в очікуванні, в щоденності, яка складалася з незначних справ. Скільки ж думок промайнуло в голові Марії, коли вона дивилася, як росте її Дитина! Скільки треба було мати віри в цю Дитину, яку вона вчила ходити, – а це ж сам Творець всесвіту! Але Марія виростила свого Сина, хоча Він і був для багатьох незглибимою таємницею. Вона вірила, навіть коли Він покинув її задля виконання своєї місії, спаливши всі мости. Вірила, коли все йшло гірше й гірше, аж до хреста. Жінка тиші, яка стала під хрестом Ісуса, з материнським болем, що прошив її серце. Та, яка привела у світ Спасителя, бачила Його також воскреслим. Тож день народження цього чистого творіння, Богородиці, не може не стати причиною нашої радості. Неможливо, щоби народився ще хтось настільки чистий і збережений від найменшої плями первородного гріха. Але можливо наслідувати її в міру своїх сил, бо вона буде надією та провідницею наших сердець. Марія, ця повна любові мати, не була лише однією з багатьох жінок, народжених 2000 років тому. Як вчить нас Ісус, Марія є нашою матір'ю. Це мати, яка завжди духовно поруч своїх дітей. Яку ми можемо кликати і до якої можемо прибігти кожної хвилини. Саме це нам і доручив робити Ісус. Дехто каже, що кожне промовлене Богородице Діво є трояндою, яку ми даруємо Марії. В день згадки її народження подаруймо їй прекрасний букет наших молитов! Нехай Богородиця завжди захищає нас і веде певними шляхами до свого Сина! Відкрити / Коментувати

2021-09-21 00:46:48 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

21 вересня
Вівторок
Різдво Богородиці

Послання апостола Павла до Филип’ян 2, 5-11
Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. Тому його возніс високо і дав йому ім'я, що над усяке ім'я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:
– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

Озвався Господь до неї і промовив:
– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:
– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. Він озвався:
– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його. Відкрити / Коментувати

2021-09-19 23:14:04 Розважання від Скинії

Ісус говорить притчами. З одного боку, притча малює в уяві яскраву картину, яка допомагає краще зрозуміти і запам’ятати істину. З іншого – дає свободу у її розумінні, варіанти і вибір. Можна трактувати її на свою користь. Можна не помітити найголовнішого. Ісус говорить притчами те, що, сказане прямо, може бути відразу відкинуте слухачами, особливо якщо воно виявляє провину чи занедбання. А сказане в притчі дає час подумати, проаналізувати.

Апостоли, як і всі інші, не зрозуміли притчі про сіяча. Дивлячись, не бачили і, слухаючи, не чули. Але на відміну від усіх інших вони мали можливість запитати Ісуса. Мали можливість почути Його відповідь. І почули.

Учні Ісуса не були достатньо обізнаними чи розумними, не були достатньо уважними і наполегливими, щоб самим розуміти притчі. Не були найкращими з-поміж людей. Але в них було найважливіше – Учитель. Коли Ісус жив на землі, стати Його учнем могла обмежена кількість людей – покликані й вибрані. Тепер нема таких обмежень. Учнем Ісуса може стати кожен, хто захоче. Він приймає всіх. Не потрібно бути дуже розумним чи наполегливим, не варто чекати, поки станеш досконалим. Ісус прийшов лікувати хворих, визволяти ув’язнених, утішати засмучених, давати надію розчарованим. Прийшов до тих, хто потребує допомоги і має проблеми. До тих, хто готовий повірити Йому.

Може видатися, що Ісус сам не хоче, щоб люди зрозуміли притчі й навернулися. Але це не так. Ісус називає перешкоди, які не дозволяють людям прийняти Слово. Клопоти світу, бажання багатства заглушують Слово. Від утисків і переслідування людина зневірюється і відкидає Слово Боже.

Християнство не є збірником правил поведінки чи сукупністю цінностей. Християнство – це сам Ісус Христос, наші стосунки з Ним. Неможливо не знати Ісуса, не вірити і не довіряти Йому, не молитися, не мати з ним відносин і при цьому розуміти і приймати Його слово. Біблія без стосунків з Ісусом – просто книга. З Ісусом Святе Письмо – живе і діяльне Слово, здатне принести плід. Відкрити / Коментувати

2021-09-19 23:13:08 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

20 вересня
Понеділок

Друге послання апостола Павла до Коринтян 12, 10-19


Браття, милі мені немочі, погорди, нестатки, переслідування та скорботи Христа ради; бо коли я немічний, тоді я сильний.
Хвалячися, я став безумний! Та ви мене примусили до того. Ви бо повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих «архиапостолів», хоч я й ніщо. Ознаки правдивого апостола були вам видні у всякому терпінні, у знаках, чудах та силах. Чим бо ви були менші від інших Церков – хіба тим, що я не був для вас тягарем? Простіть мені цю кривду. Ось утрете я готовий прийти до вас і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати батькам маєтки, а батьки дітям. Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений? Та нехай буде, що я не обтяжав вас, але хитро узяв вас підступом. Чи я вас використав через кого із тих, що до вас послав був? Я упросив Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом, не тими самими слідами?
З деякого часу ви думаєте, що ми виправдуємося перед вами, але ми перед Богом у Христі говоримо: і все це, мої любі, вам на збудування.

Євангеліє від Марка 4, 10-23

Того часу приступили до Ісуса учні, як він зостався на самоті, і запитали, що означали притчі. І він сказав їм:
– Вам дана тайна царства Божого; тим же, що осторонь, усе дається у притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, слухаючи, не розуміли, щоб, бува, не навернулись і щоб їм не простилось.

І сказав їм:
– Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? Сіяч сіє слово. Ті, що край дороги, де сіється слово, коли почують слово, сатана зараз же приходить і бере геть посіяне в них слово. Так само посіяне на каменистому ґрунті – це ті, що, почувши слово, зараз же з радістю його приймають, але, не маючи у собі коріння й стійкости, вони згодом, коли настає утиск або переслідування за слово, негайно зневірюються. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увіходять і, заглушують слово, і воно стає неплідним. А що посіяні на добрій землі, це ті, які чують слово, його приймають і приносять плід: хто у тридцять, хто у шістдесят, хто у сто разів більше.

І говорив їм:
– Хіба вносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, і не на те, щоб поставити його на свічнику? Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що не вийшло б на явне. Хто має вуха слухати, хай слухає! Відкрити / Коментувати

2021-09-18 00:09:31 Розважання від Скинії

Притча про виноградник є пророцтвом про смерть Ісуса. Господарем є Бог, а виноградником – народ Ізраїлю, несумлінними виноградарями є книжники і фарисеї, які задумали вбити Ісуса. Проте ця притча може мати інші, доповнювальні трактування.

Виноградник – це те, що Бог дає людині: її тіло і розум, здібності, прагнення, умови, в яких вона живе. Перед тим як знайти орендарів, Господар усе підготував. Він не дав їм голу землю, Він насадив виноградник, обгородив його, зробив чавило і башту. Орендарям Господар передав усе потрібне для вирощування винограду. Коли дивитись по-людськи на життя, то може здаватися, що Бог несправедливо розділив усе між людьми: хтось народився у добрій сім’ї, у достатку, а хтось – у поганих умовах, хтось має неабиякі таланти, а мої здібності посередні. Але насправді не можемо об’єктивно виміряти і оцінити те, що Бог дає кожному, і зрозуміти, чому так є. Але можемо довіряти Богові – вірити, що Його рішення є добрими.

Бог дає людині усе в користування, не у власність. Тому ми покликані жити не для себе, а для Бога. І Він очікує отримати плоди. Не чуємо про те, щоб Господар вимагав аванс або оплату після передачі виноградника в оренду. Він чекає, коли прийде час і вродять плоди. Довіряє виноградарям – дає їм свободу, не перестраховується. Посилає слуг по належні Йому плоди. А потім посилає і Сина – продовжує довіряти і надіятися на їх доброчесність. Кожній людині Бог дає свободу робити з тим, що вона має, з її життям, що вона вважає за потрібне. Бог невидимий і ненав’язливий. Якби Господар не відходив, а контролював кожен крок виноградарів, часто нагадував їм про плоди і пильнував свій виноградник з невеликою армією, то напевне вони би боялися. Але Бог так не робить. Він поважає своїх дітей, дає їм свободу і не хоче ні до чого примушувати. Він перший прощає, любить, запрошує до спілкування і сподівається на взаємність. Відкрити / Коментувати

2021-09-18 00:09:05 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

19 вересня
Неділя 13

Перше послання апостола Павла до Коринтян 16, 13-24

Браття, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється в любові.
Благаю вас, брати: ви знаєте родину Стефана, що вона первісток Ахаї і що вони посвятили себе на службу святим; отже, щоб ви також були услужливі таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. Я тішуся приходом Стефани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу відсутність заступили, бо заспокоїли мій дух і ваш. Шануйте, отже, таких.
Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила й Прискилла з їхньою домашньою Церквою. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. Привіт моєю рукою, Павловою.
Як хто не любить Господа, анатема на нього. Маран ата.
Благодать Господа Ісуса з вами. Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі.

Євангеліє від Матея 21, 33-42

Сказав Господь притчу оцю:
Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди.

А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та й ті вчинили з ними те саме.

Нарешті послав до них свого сина, кажучи:
– Матимуть пошану до мого сина.

Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою:
– Це спадкоємець. Ходімо, вб'ємо його й візьмемо собі його спадщину.

І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?
– Лютих люто вигубить, – відповіли йому, – а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди.

Тоді Ісус сказав їм:
Чи ви в Писанні ніколи не читали:
Камінь, що відкинули будівничі,
став наріжним каменем.
Від Господа це сталось,
і дивне в очах наших. Відкрити / Коментувати

2021-09-17 23:53:42 Розважання від Скинії

Ось один із найвідоміших висловів з усього Євангелія: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

На провокацію фарисеїв, які, так би мовити, хотіли влаштувати Йому екзамен з релігії та спіймати Його на помилці, Ісус відповідає цією іронічною і геніальною фразою. Цю ефектну відповідь Господь дає усім, хто має проблеми із сумлінням. Особливо коли у гру входять їхні комфорт, багатства, престиж, влада й слава. А це стається повсякчас, завжди.

Ісус акцентує, поза сумнівом, на другій частині вислову: а Боже Богові. Це означає визнавати й сповідувати перед будь-якою владою, що лише Бог є Господом людини, і не існує іншого. Це відвічна новизна, яку треба відкривати щодня, перемагаючи страх, який ми часто відчуваємо перед Божими несподіванками.

Він не боїться новизни! Тому й постійно дивує, відкриваючи нам немислимимі шляхи і провадячи ними. Він відновлює нас, тобто робить нас новими постійно. Християнин, що живе Євангелієм, є новизною Бога в Церкві й у світі. А Бог дуже любить цю новизну! Дати Боже Богові означає відкритися на Його волю та присвятити Йому своє життя, співпрацювати з Його Царством милосердя, любові й миру.

У цьому наша справжня сила. Це той фермент, що заквашує все тісто, й сіль, що надає смак кожному людському зусиллю, на відміну від панівного песимізму, що його пропонує світ. Тут є наша надія, бо надія на Бога не є втечею від реальності, не є алібі. Це означає віддавати у плодах своєї праці Богу те, що належить Йому. Саме тому християнство дивиться на майбутню дійсність, яка належить Богу, щоби вповні жити життям, міцно стоячи ногами на землі. А також мужньо відповідати на численні виклики.

Папа Франциск Відкрити / Коментувати