Біблійні розважання Скинії

2021-09-07 22:25:58 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

8 вересня
Середа


Друге послання апостола Павла до Коринтян 6, 11-16

Браття, уста наші відкрились до вас; серце наше поширилось. Вам у нас не тісно, тіснота – у вашім серці! Ви ж в обмін за те, мов до дітей говорю, зробіть теж широким ваше серце.

Не запрягайтеся з невірними в чуже ярмо. Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом і темрявою? Яка згода між Христом і Веліяром? Яка участь вірного з невірним? Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був.

Євангеліє від Марка 1, 23-28

В той час якийсь чоловік був у юдейській синагозі з нечистим духом, що закричав, кажучи:

– Що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: святий Божий!

Ісус погрозив йому:
– Мовчи, вийди з нього!

Нечистий дух стряс ним, скрикнув сильним голосом і вийшов геть із нього. Здивувалися всі й один одного питали:
– Що це за нова повновладна наука? Навіть нечистим духам наказав, і ті слухаються його!

І вмить чутка про нього розійшлася по всіх усюдах, по всій країні галилейській. Відкрити / Коментувати

2021-09-06 21:42:03 Розважання від Скинії

Христос помер та воскрес за всіх. Другу частину – воскрес за всіх нас – рідко згадують. Тут наголошено: усі, хто живе на цій землі, живуть не для себе, а задля Того, Хто вже помер та воскрес за нас. Адам та Єва до гріхопадіння жили задля Бога, а після гріхопадіння почали жити вже задля себе. Христос прийшов на землю, жив, помер, воскрес саме для того, щоб людина зупинилась в обожествленні свого я та почала жити задля Бога, щоб Він обожествив саме це я людини.

Жити задля Бога – це сенс смерті та воскресіння Христа. Вічне життя, відкрите небо та богоуподібнення; те, що ми стаємо новим сотворінням, – це вже похідні наслідки.

Як я використовую наслідки жертви Христа? Чи моє життя є життям задля Христа? Чи, може, я цю частину пропускаю та зосереджуюсь на другій частині про вічне життя, нове сотворіння та обожествлення? Без відмови від свого я на користь Бога не буде ніякого обожествлення; та, відповідно, що рішучіше та швидше я впораюсь зі своїм я, то швидше та глибше ставатиму подібним до Бога. Не творити свою волю – це і є одна з головних умов життя вічного.

Де і в чому я живу задля себе? Чого в моєму духовному житті більше: мого я чи відмов самому собі? Чи справді мотивом моїх дій є намагання виконати Божу волю? Наскільки важко мені відмовитися від своєї волі? Чи не видаю я свої плани та бажання за Божу волю? Чи не лукавлю я сам перед собою в цьому?

Господи, допоможи мені навчитись постійно відмовлятися від себе, своїх амбіцій, думок, учинків, які б суперечили Твоїй волі. Зроби мені анестезію, щоб убивання свого я з любові до Тебе було не таким кривавим та болючим. Своїм вогнем спали в мені все брудне, слабке, грішне та оселися у моєму серці назавжди, бо я роблю вибір на Твою користь. Дай сили, Господи, мені, грішному, не залиш наодинці зі самим собою. Відкрити / Коментувати

2021-09-06 21:39:40 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

7 вересня
Вівторок

Друге послання апостола Павла до Коринтян 5, 15-21

Браття, Христос умер за всіх, щоб ті, що живуть, не жили більш для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.

Тому, отже, віднині ми не дивимося ні на кого за людською міркою. Якщо й знали Христа по-людськи, то його тепер більш так не знаємо. Тож коли хто у Христі, він нове сотворіння. Старе минуло, настало нове. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. Бо Бог у Христі примирив собі світ, не вважаючи на провини людей, поклавши нам на уста слово примирення. Ми, отже, посли замість Христа, немов сам Бог закликає через нас. Благаємо замість Христа: примиріться з Богом. Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми в ньому стали Божою праведністю.

Євангеліє від Марка 1, 16-22

В той час Ісус, проходячи повз Галилейське море, побачив Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. Ісус їм сказав:

– Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.

І вмить вони покинули мережу й пішли слідом за ним. Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, і відразу їх покликав. І вони зоставили батька Заведея в човні з наймитами та пішли слідом за ним.

Прийшли вони в Капернаум, і він у суботу відразу увійшов у синагогу і почав навчати. І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники. Відкрити / Коментувати

2021-09-05 23:06:34 Розважання від Скинії

Тимчасом як євангелист Матей подає генеалогію Ісуса, а Лука розповідає про незвичні обставини Його народження, Марко вирішує розпочати Євангеліє інакше. Тут Ісус з'являється як один із багатьох, анонімний член натовпу, що приходить до Івана хреститися. Марко уточнює, що Ісус прийшов із Назарета Галилейського. Ця деталь лише посилює маргінальність Його походження. Ось так Марко робить наголос на “неясних” обставинах походження Ісуса з Назарета, тобто з провінційної та “Богом забутої” місцевості. Стартом місії для Ісуса стає досвід – відчути себе Сином до глибин душі... Сином, якого так любить Отець. Відчувати себе сином означає почуватися добре. Це означає прийняти всі й кожен з обов'язків, хай би якими важкими вони були, з розумінням того, що ти не сам, що ти з Отцем... цілим своїм єством – ти з Ним.

Любов є досвідом, на якому будується вся наша особистість. Наші стосунки зі самими собою та з іншими. Зі світом, що нас оточує, та з життям у всій його складності.

Драма сучасного життя народжується з факту, що ми вже не звикли сприймати та відчувати цей життєдайний і постійний потік любові, скерованої на нашу особу. Ми втратили розуміння того, що ми є важливими для Когось, що ми Когось цікавимо. В цьому сенсі ми звикаємо до того, що не почуваємося добре. І потім це стає вже звичкою, ми дозволяємо рутині та нескінченним повторам поглинути нас. Наповнюємо своє життя лінощами, страхом, існуванням, позбавленим бажання творити. Коли ми так чинимо, то забуваємо про своє цінне походження, про унікальність, якою нас обдарував Господь, Єдиний і Неповторний. Ми всі з більшою чи меншою інтенсивністю відчуваємо ностальгію за сильнішою Любов'ю. Якщо ми поглянемо на життя очима улюблених синів, то помітимо, наскільки воно наповнене дарами Отця. Першим даром є ми самі, задумані й люблені ще перед віками.

Ісус входить у це життя з наміром поселитися в ньому до останнього віддаленого куточка. Він також хоче наповнити своєю присутністю кожну хвилину свого життя, без втеч та відмов від менш “інстаграмних” моментів: втоми, страждання, болю від зла, невпевненості, таємниці. Ісус перебуває посеред заселеного світу, в якому є провінційні околиці та центральні місцевості, ріки води та суха пустеля. В цьому світі є Ісус, який проповідує у дусі свободи, і є Іван, ув'язнений в темниці. Є небо і є земля, є голуб, є голос із неба, ангели, диявол, любов і спокуси. Саме в такому житті, в настільки різній реальності без чітких ліній поділу Ісус розпочинає свою місію. Тут Він бере на себе обов'язки із завзяттям, відчуваючи себе глибоко любленим. Тут Він відчуває, що якщо не передасть цю велику любов далі, то все це втратить сенс.

Жити тут і тепер означає, що потік реальності постійно закликає нас до змін. А ми перебуваємо посеред цієї реальності, і саме до нас скеровано цей давній і завжди новий заклик: Покайтеся, тобто навертайтесь. Дозвольте Богу змінити вас! Дозвольте Добрій Новині здивувати вас: це ти є щастям твого Отця. Прийшов час жити, як сини. Час приносити плоди і передавати далі отримане, щоби допомогти людству преобразитися. Відкрити / Коментувати

2021-09-05 23:05:49 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

6 вересня
Понеділок

Друге послання апостола Павла до Коринтян 5, 10-15

Браття, всім нам треба явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добро, чи зло.

Пройняті, отже, страхом Господнім, переконуємо людей; Бог же знає, що ми, та надіюся, що й ви у вашій совісті знаєте, що ми. Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, а не тим, що в серці. Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас. Бо любов Христа перемагає нас на думку, що коли один умер за всіх, то всі були мертві. Він же умер за всіх, щоб ті, що живуть, не жили більш для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.

Євангеліє від Марка 1, 9-15

Одного разу прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї і був хрищений Іваном у Йордані. І коли виходив з води побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. І голос ізлинув з неба:

– Ти єси Син мій возлюблений, у тобі – моє уподобання.

І відразу Дух повів його в пустиню; і він пробув у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був з дикими звірами, і ангели йому служили. Коли ж видали Івана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там євангеліє Боже, кажучи:

– Сповнився час, і царство Боже близько; покайтеся і вірте в євангеліє. Відкрити / Коментувати

2021-09-03 22:17:56 Розважання від Скинії

Господь готовий пробачити усі гріхи і помилки людини, хай скільки б їх було і хай якими б важкими вони були. Боже милосердя безмежне. Щоб описати його, Ісус використовує порівняння – Цар дарує неймовірно великий борг, який не зміг би віддати навіть знатний, багатий чоловік. Слуга просить тільки про відтермінування оплати. Напевно, не смів просити більшого. Але Цар повністю прощає борг. Не докоряє за затримку. Не дорікає, що борг такий великий, і не висловлює сумнівів щодо здатності його повернути.

Потрапивши в таку скрутну ситуацію, слуга не здався. Не хотів у в’язницю до кінця своїх днів, шукав виходу, тому благав Царя почекати. І був винагороджений. Повністю звільнений від свого зобов’язання. Яка велика радість мала би наповнювати його душу! Мав би бігти додому, щоб розповісти про все дружині та дітям.

Цар не висловлює ніяких умов для слуги. Проте, як виявилося, умова таки була: стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе, або – люби ближнього, як себе самого. Хоча слуга зазнав такого великого милосердя, сам він не спромігся змилосердитись над своїм співслугою. Замість того, щоб розповісти тому про свою радість і пробачити його значно менший борг або хоча б відтермінувати його, кинув свого ближнього у в’язницю. Милосердя його пана до нього не навчило його, не зворушило його серце, не змінило його. Тому втратив отриману благодать.

Ісус знає і розуміє, що прощати братові часом не є легко. Особливо коли брат чинить велике зло і не розкаюється. Коли пережитий біль живе у серці та руйнує його. Саме тому Ісус мотивує нас прощати – бо Отець прощає нам. Бо ми є Божими дітьми і покликані бути подібними до Отця. Бо прощення лікує і випускає з в’язниці на свободу. Хоча прощати важко, Бог дає благодать і силу це зробити. Ісус дає приклад на хресті, прощаючи тим, що Його розіп’яли. Відкрити / Коментувати

2021-09-03 22:17:41 5 вересня
Неділя 11

Перше послання апостола Павла до Коринтян 9, 2-12

Браття, ви достовірний доказ у Господі мого апостольства. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. Хіба ми не маємо права їсти й пити? Хіба ми не маємо права водити сестру – жінку, як інші апостоли, брати Господні і Кифа? Чи може, один я і Варнава не маємо права на те, щоб не працювати? Хто коли своїм коштом служив у війську? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада?

Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? Таж у законі Мойсея написано: Не зав'язуй рота волові, коли молотить. Чи Бог турбується про волів? Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії і хто молотить, молотить теж у надії, що матиме щось з того. Коли ми сіяли у вас духовне, чи то велика річ, коли жатимемо у вас тілесне? І коли інші мають це право над вами, чому не більше ми? Та ми не користуємося цим правом, але весь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелію Христа.

Євангеліє від Матея 18, 23-35

Сказав Господь притчу оцю:
Царство небесне похоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому до ніг. поклонився лицем до землі й каже:
– Потерпи мені, пане, все тобі верну.

І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його й почав душити його, кажучи:
– Верни, що винен.

Співслуга його впав йому в ноги й почав його просити. Потерпи мені, я тобі верну. Та той не хотів; пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне борг. Коли товариші його побачили, що сталось, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. Тоді пан покликав його і сказав йому:
– Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу.
Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого. Відкрити / Коментувати

2021-09-03 22:11:50 Розважання від Скинії

Господь від початку створив людину чоловіком і жінкою. Бог поєднує у шлюбі чоловіка і жінку та наказує людям їх не розлучати. Фарисеї спокушали Ісуса питаннями про розлучення. Посилались на Мойсея, який дозволив відпускати жінок і давати розвідний лист. Відповідь Ісуса однозначна: хто відпускає жінку і одружується з іншою – чинить перелюб, і хто одружується з розлученою – теж.
Через жорстокість сердець Мойсей дозволив розлучатись. Ця жорстокість була скерована до Бога, до Його заповідей. Людські потреби і бажання видавались важливішими за Божий Закон. Жорстокість була також у стосунках одне до одного.

Ісус заповідає не розлучатися. Подружжя – великий дар від Бога. Можливість досвідчити на землі найбільшої любові та єдності між людьми, яка тільки можлива. Але щоб осягнути в повноті цей дар, потрібно докласти багато зусиль. Без Божої допомоги неможливо чоловікові так любити свою дружину, як Христос полюбив Церкву, і віддавати своє життя за неї, як Він віддав. Дружині без Бога неможливо поважати свого чоловіка і підкорятись його волі.

Подружжя створене Богом, щоб взаємно давати любов. Щоб бачити перед собою іншу людину, розуміти її, приймати такою, як вона є. Поважати і цінувати, бо вона є Божою дитиною, подібною до свого Батька. Піклуватися про неї, не кривдити, робити їй добро. Дбати про її інтереси більше, ніж про свої. Усе, що маєш, розділити з нею, нічого не приховуючи. Якщо обоє налаштовані взаємно віддавати любов, робити одне одному добро, то, незважаючи на помилки, невдачі та непорозуміння, яких неможливо уникнути, таке подружжя з часом може стати великим скарбом не тільки для чоловіка і його дружини, але й для всього світу. Таке подружжя принесе великі плоди для Царства Божого, своєю єдністю і взаємною любов'ю буде свідчити про любов, яка є в Бозі, у Пресвятій Трійці. Відкрити / Коментувати

2021-09-03 22:10:18 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

4 вересня
Субота

Перше послання апостола Павла до Коринтян 1, 3-9

Браття, благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Завжди дякую за вас моєму Богові, за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, бо ви в ньому збагатились усім – усяким словом і всяким знанням: Христове свідоцтво утвердилося серед вас так, що не бракує жодного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа, який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірний Бог, що вас покликав до співучасти зі своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Євангеліє від Матея 19, 3-12

Того часу приступили до Ісуса фарисеї, і, спокушаючи його, спитали:
– Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої-будь причини?
Він відповів їм:
– Хіба ви не читали, що Творець від початку сотворив їх, чоловіка і жінку, і мовив: тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і вони будуть двоє одно тіло, так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає.
Кажуть вони до нього:
– Чому ж тоді Мойсей велів дати розвідний лист і відпустити її?
Він сказав їм:
– Задля жорстокости сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так. А я кажу вам: хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і жениться з іншою, той чинить перелюб; і хто жениться з розведеною, чинить перелюб.
Кажуть до нього учні:
– Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитись.
Він відповів їм:
– Не всі розуміють це слово, лише ті, кому дано. Бувають бо скопці, що з матірнього лона такими народились; бувають і скопці, яких люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля царства небесного. Хто може збагнути, нехай збагне. Відкрити / Коментувати

2021-09-02 23:36:17 Розважання від Скинії

Євангеліє від Матея в 24-му розділі описує прихід Сина Чоловічого, а також в ньому містяться застереження для того, щоб бути готовими до цього приходу. Блискавка, яка запалюється на сході, а на заході сяє, порівнюється з другим приходом Ісуса на землю. Дуже швидко, зненацька і так, що неможливо не помітити.

Я насправді постійно захоплююся цим небесним явищем, адже, з одного боку, воно таке величне і непередбачуване, а з іншого таке потужне і руйнівне. Блискавка (астрапей) означає також сіяння. Бог, незалежно від мети приходу, завжди несе Світло: Коли, отже, все тіло твоє − світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло своїм сяйвом (Лк 11,36).

Бог має владу над природою, а людина повністю не може її контролювати, тому природні катаклізми завжди породжують страх. Чи з цього виникає, що на початку кожної грози потрібно бігти до сповіді? Мабуть, тоді потрібно вже бути готовим. Цікаво, що дві частини Євангелії наче суперечать одна одній. Спершу апостол говорить про те, що можна відчути прихід Христа, так само як можна передбачити прихід літа, а в другій частині йдеться про те, що ніхто, крім Отця, не знає цього часу.

Тобто все життя ми отримали для того, щоб підготуватися до парузії (другого приходу Христа).

Символ чотирьох вітрів може означати дії чотирьох Євангелій, які поширюються по всьому світі. Вітер у паралельних текстах означає також життєві випробування (див. Мт 7,25). Дім, збудований на скелі, був випробуваний сильним вітром. В цьому уривку також наголошено на тому, що не мине цей рід, як все це станеться.

Час близький, і ми повинні пильнувати свою душу. Насправді, прихід Ісуса може відбуватися і зараз. Чи не відчуваємо ми в своєму житті таких природних переворотів: проблеми на роботі, сварки з чоловіком, неслухняні діти, погане здоров’я? Якщо так, то, можливо, потрібно насторожитися і запросити Бога до своїх дверей. Можливо, для мене це і є Його прихід у славі. Відкрити / Коментувати