Прим. пер.

2021-09-01 11:42:30 День знань

Великий фізик Річард Фейнман якось поставив собі питання. Уявімо, що сталася глобальна катастрофа. Цивілізація загинула, і до наступних поколінь дійшло тільки одне коротке речення.

Яке речення нестиме найбільше інформації про світ? Його відповідь: все складається з атомів. З цього твердження допитливий розум нащадків виведе всю науку. Так само люди винайшли комп’ютер — це продукт різниці між нулем і одиницею.

І от я думаю: а в якому короткому реченні буде найбільше інформації про людей? До якого твердження можна звести всю суму наук про людину? І не знаходжу коротшого і глибшого варіанта, ніж «Люди — різні». Відкрити / Коментувати

2021-08-30 10:11:46 Що я читаю. Три останні книжки
#книгопанорама

У цю рубрику потрапляє тільки те, що я читаю поза роботою, для спасіння душі. І, судячи з усього, цього року прочитати доведеться ще менше, ніж минулого.

7
Марцин Виха. Вещи, которые я не выбросил
Цього автора підсунув рекомендаційний алгоритм «Букмейта» і не помилився. Польський дизайнер і літератор Віха пише прекрасну ностальгійну есеїстику про теперішнє й колишнє повсякдення, приправлену дуже людяною іронією. Виявилося, що Віха лауреат літературних премій і цілком собі вища ліга польської літератури. Прочитав підряд дві його книжки і отримав задоволення.

8
Ольга Дубчак. Почути українською
Хто б міг подумати, що про таку нудну річ, як фонетика вкраїнської мови, можна написати веселу й забавну книжечку. Саме те, що лікар прописав, для старшокласників, які на свою голову про філфак мріють. Стилістичний контраст між цією книжкою і шкільними уроками робить боляче. Авторка обіцяє продовження про український словотвір.

9
Виктор Пелевин. Чапаев и Пустота
У студентські роки ця книжка справила на мене приголомшливе враження. І от тепер перечитав. Цього разу вау-ефект не повторився, з чого можна зробити висновок, що неможливо двічі увійти в одну і ту саму книжку. Але книжка хороша — бойовий поп-буддизм на вічну тему, хто ти: метелик, якому сниться, що він людина, чи людина, якій сниться, що він метелик. Відкрити / Коментувати

2021-08-25 10:35:52 Russian vs Soviet

Більшість західних авторів не розрізняють «російського» і «радянського». Для них це синоніми. Не тому, що вони школу прогулювали, просто так історично склалося. Якщо ти не фахівець з національних стосунків у Радянському Союзі, то нюансів мозаїки не побачиш.

Але те, що дозволено автору, не дозволено перекладачу. От, приміром, пише автор, що у Східній Німеччині стояло багато Russian troops і Russian occupiers. І перекладач сумлінно перекладає: «російські війська» і «російські окупанти».

Фокус у тому, що ніяких «російських військ» у Німецькій Демократичній Республіці не було і бути не могло, як не було їх у самому Радянському Союзі. Це називалося Группа советских войск в Германии.

У слові «окупант» на позначення срочников, яким пощастило у 1980 році лямку служби в Ляйпцігу тягнути, теж специфічна оптика, але про це іншим разом.

Мораль проста: якщо в англійському тексті про радянські реалії написано Russian, то з високою імовірністю це буде «радянське», а не «російське».

#пропереклад Відкрити / Коментувати

2021-08-20 11:38:41 Щоб два рази не вставати

В англо-американському наукпопі іноді вказують величини одразу у двох системах: імперській і метричній. Щоб два рази не вставати, бо книжка продаватиметься в різних країнах, і одним читачам треба пояснити, що таке метр, а іншим — що таке дюйм.

За цією самою логікою в деяких автомобілях спідометр розмічають одразу в милях і кілометрах. Або столярні лінійки в сантиметрах і дюймах.

Так от, в українському випадку ці уточнення перекладати не треба. Ми живемо в суто метричному світі.

#пропереклад Відкрити / Коментувати

2021-08-19 13:25:46 Холодна війна

Візьміть наосліп трьох редакторів — і всі по-різному напишуть те, що по-англійському називається Cold War.

Як правильно? Залежно від того, в якому значенні це вживається. Якщо в конкретно-історичному — протистояння СРСР і Заходу після Другої світової, — то Холодна війна. З великої літери без лапок. Чому? Бо це власна назва. Була Дивна війна, Столітня війна, Тридцятилітня війна і ще безліч воєн з власними назвами. А власні назви пишуться з великої.

Інше діло, коли це вживається в переносному значенні: напр., вона виграла холодну війну з колишнім бойфрендом. Відкрити / Коментувати

2021-08-11 10:43:03 Трикрапка

Трикрапку одним символом … придумали програмісти в пізньому палеоліті, щоб байти економити. Тоді це було важливо.

У редакторсько-перекладацькій роботі у такій трикрапці немає ніякого смислу. Не морочтеся — цілком достатньо поставити три звичайні крапки.

#just_dont_do_it Відкрити / Коментувати

2021-08-10 10:00:24 У колекцію ім. Волтера Бенджаміна

Хто сміливий відкриє перекладачам страшну таємницю, що не всі імена, написані англійськими буквами, англійські, і німецько-фашистський літак називається «юнкерс», а не «джанкерс»?

#сучукрпереклад Відкрити / Коментувати

2021-08-09 10:22:32 «Скажите, Абхазия — это Аджария?»

Не можна просто так взяти і не переплутати в сучукрперекладі «голландський» (Dutch) з «данським». У чемпіонаті поширених помилок ця претендує на перше місце.

#пропереклад Відкрити / Коментувати

2021-08-04 10:19:48 Зламати комедію

Здається, ще два слова майже вийшли з ужитку під тиском англійської — сатирик і гуморист. Тепер усі коміки, а то й стендапери. (Біографія у трьох словах: стартапер — стендапер — старпер.)

У старі часи коміками називали циркових клоунів (тобто, різновид сміху, не пов'язаний з мовою), а Жванецький був сатириком або гумористом, цілком респектабельна роль.

Обидва смішили, але між професійною суттю, скажімо, Зеленського і, скажімо, Жванецького така велика різниця, що для них два слова потрібні.

#промову Відкрити / Коментувати

2021-08-02 13:39:22 Стара школа

Прочитав у російському перекладі чергову книжку з популярної фізики американського японця Мітіо Каку (у нас його називають Мічіо Кайку). Переклад цілком стравний, хоч є дрібниці (наприклад, Макс Планк звертається до Ейнштейна на «ти», що абсолютно немислимо).

Так от, зачепився за око один показовий момент.

Свого часу Ньютон вивів математичну формулу сили тяжіння, але не міг пояснити причину цієї сили — чому вона існує. Акт капітуляції перед загадкою природи він висловив у легендарній фразі Hypotheses non fingo.

Сучасний перекладач сказав так: «Гипотез не придумываю». А перекладач «Математичних основ» академік Крилов сто років тому сказав так: «Гипотез не измышляю». По смислу обидва варіанти правильні, але відчуйте різницю в класі.

#пропереклад Відкрити / Коментувати