Артем Бородатюк

2024-04-09 11:51:01 Про новий контент каналу – рубрику «Цікаві факти»

Кожного тижня відключаюся від справ та «тікаю» до цікавих для мене фактів про світ. Помітив, що іноді ними хочеться ділитися і, чомусь, раніше цього не робив.

Вирішив, що в цьому каналі буде не лише про бізнес, а також і про цікаві, на мій погляд, факти. Для мене дуже важливо, щоб всі цікаві історії були запруфчекані, тому в мене є спеціальна команда, яка все перевіряє і сюди проходитиме тільки те, що не є фейком.

Тож почнемо з поста про технологію, яка вже сьогодні змінює світ, – дрони, які збирають врожай.

Уявіть, ізраїльський стартап Tevel Aerobotics Technologies розробив автоматизовані летючі роботи Flying Autonomous Robot, які збирають врожай без участі людини.

Кожна платформа FAR – це модуль на колесах та роботи-дрони, приєднані до нього за допомогою кабелів. База служить джерелом електроенергії для безпілотників, працювати вони можуть і вночі, аби зарядки вистачило. І перекур їм не потрібен :)

Чекнув бенефіти таких дронів-садівників:

1. Мають камеру, через яку знаходять фрукт, визначають його розмір і стиглість.
2. Уникають перешкоди на шляху до вибраного фрукта.
3. За допомогою присосок (які не псують сам фрукт) роботи зривають плоди та кладуть їх у контейнери на платформі. Збирати можуть плоди розміром від абрикоса до великих яблук.
4. Ще один прикол, що система робота надає інфу в онлайн-режимі: загальна кількість зібраних плодів, вага і розмір кожного фрукта, виявлені захворювання, мітка часу, гео, розподіл ваги, розміру та кольорів фруктів у кошику.

Зараз на сайті Tevel Aerobotics Technologies можна замовити лише послуги зі збору врожаю дронами (в Італії, Америці, Ізраїлі), але в планах розробників – продаж цих роботів у різних комплектаціях.

Facebook | Instagram | YouTube | Linkedin | Threads | Twitter Відкрити / Коментувати

2024-04-01 18:25:58 Сьогодні робив call з дійсно крутим СЕО і сформулював деякі поради. Тож, ділюся з вами, як бути дійсно крутим СЕО, а не СЕО-лошарою.

Ігноруйте всі зустрічі, електронні листи, месенджери: як СЕО, показуйте, що ваш час надто цінний, щоб відповідати на електронні листи чи брати участь у зустрічах. Це створить ауру таємничості і недоступності навколо вас.

Ведіть компанію за модою, а не за стратегією: запускайте нові проєкти кожного тижня, дотримуючись останніх трендів, незалежно від того, чи вони відповідають стратегічним цілям вашої компанії. Забудьте про довгострокове планування!

Використовуйте корпоративні кошти для особистих потреб: літайте першим класом на відпочинок, купуйте коштовні подарунки на корпоративний рахунок. Нехай всі знають, що бути СЕО – це жити в «успішному» стилі.

Наймайте тільки своїх друзів і родичів: кого обходить компетентність, коли ви можете просто заповнити компанію людьми, яких ви знаєте? Ваш племінник без досвіду роботи? Ідеальний кандидат на посаду фінансового директора!

Ігноруйте відгуки і скарги клієнтів: хто вони такі, щоб говорити вам, як вести бізнес? Замість того, щоб вирішувати проблеми, витрачайте час на піар і створення блискучого іміджу компанії.

Публічно критикуйте своїх співробітників: покажіть, хто тут начальник, регулярно вказуючи на помилки співробітників на загальних зборах або в соціальних мережах. Це створить атмосферу страху та поваги, точно!

Ніколи не навчайтесь новому: ви вже СЕО, тому навіщо вам удосконалюватися? Відкидайте будь-які нові тенденції чи технології як непотрібні і тримайтеся перевірених старих методів.

Проводьте всі гроші на екстравагантні офісні трати: ніщо так не каже «успішна компанія», як витрачання величезних сум на щотижневі корпоративні вечірки, незалежно від фінансового стану компанії.

Відмовляйтесь від зворотного зв'язку: не дозволяйте співробітникам ділитися своїми думками чи ідеями. Закріпіть свою позицію як недоторканного лідера, який завжди знає краще.

Проводьте спонтанні звільнення для мотивації: показуйте команді, що кожен може бути звільнений у будь-який момент. Це збільшить продуктивність, оскільки всі будуть працювати в страху.

А які поради ви можете дати дійсно крутому СЕО?

III > V

@artemborodatiuk

Facebook | Instagram | YouTube | Linkedin | Threads | Twitter Відкрити / Коментувати

2024-01-27 21:31:08 Відкрити / Коментувати

2024-01-09 11:30:23 Netpeak Group в Spotify – відкривай нову музику з плейлістами яскравих українців

Мало хто знає, що я затятий меломан зі стажем 20+ років :) Вирішив трохи приділити часу та уваги своєму захопленню, тож скоро чекайте мій перший музичний витвір (не переймайтеся – співати не буду, це електронна музичка :)), а сьогодні анонсую проєкт з плейлістами яскравих українців на сторінці Netpeak Group в Spotify. Як туди потрапляють люди? Дуже просто. Я прошу знайомих чи друзів, серед яких є відомі чи не дуже, але потужні у своїй справі підприємці, рекламісти, блогери, музиканти та просто класні люди, зібрати плейлісти і дати мені, щоб викласти в паблік.

Чому цей проєкт «вистрілив»? Тому що ви, наприклад, можете багато років читати телеграм-канал або фейсбук засновника Monobank і підприємця 2023 року за версією Forbes Олега Гороховського, чи дивуватися здобуткам номінантки Греммі Тані Муїньо, чи дивитись тіктоки Даші Кубік, але ви ніколи раніше не бачили цих людей через призму їх музичних вподобань. А тепер – можете це зробити завдяки нашому дуже простому проєкту.

Наразі у нас 17 плейлістів (разом з моїм), авторами яких є:

– режисерка Tanu Muiño;
– музикальний виконавець та продюсер Cepasa;
– засновник Monobank Олег Гороховський;
– блогер Антон Птушкін;
– ресторатор Міша Кацурін;
– fashion-фотограф Юкка Подольська;
– блогерка Даша Кубік;
– техноблогерка Ноталка Шелягіна;
– засновник музичного ком’юніті RE-Lazz music Олексій Клочко;
– CEO стартап-студії мобільних додатків Kiss My Apps Дмитро Лола;
– партнер групи диджитал-агенції Netpeak Андрій Чумаченко;
– засновник креативної агенції Banda Єгор Петров;
– засновник Ponchyk Boy Саша Жиляєв;
– засновник креативної агенції I am IDEA Ігор Фінашкін;
– CEO софтверної компанії Cargofy Стах Возняк;
– засновник магазинів техніки «Техно Їжак» Олексій Гулий.

Мені чомусь подобається цей простий і приємний проєкт, тому підписуйтесь і відкривайте музичну сторону відомих особистостей чи просто яскравих українців, якщо когось ще не знаєте :)

III > I

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-06-16 16:06:20 Шукаю Education Project Manager

За 17 років серійного підприємництва я засвоїв чимало алгоритмів побудови бізнесу та керування командами, а три роки тому вирішив об'єднати свій досвід у курс для менеджерів Netpeak Group – просто трохи почав набридати сам собі, повторювати одне й те ж, а також бачити, як менеджери наступають на ті самі граблі на різних етапах роботи, про які я міг попередити.

Цього року курс став моїм головним фокусом та ціллю №1 (звісно після таски мочити рабсію), тому:
1. Нарешті записав всі 26 відео першої версії курсу.
2. Набрав перший поток студентів – 31 менеджер Netpeak Group.
3. Почав роботу над книгою за мотивами курсу.

Зараз на перевірку кожного домашнього завдання йде 10-15 хвилин, на QA-сесії кожні два тижні – 2-3 години. Для мене це чимала частина мого часу.

Навчання першого потоку студентів триватиме протягом року – а я вже хочу, аби цей курс якнайшвидше пройшли всі 160+ менеджерів Netpeak Group.

Для масштабування проєкту я шукаю людину на позицію Education Project Manager. Ось – посилання на вакансію в Facebook, щоб ви могли поділитись нею.

Він (або вона) стане «тим, кому більше за всіх треба» на курсі для менеджерів та візьме на себе мої обов'язки з модерації курсу всередині Netpeak Group, а згодом, сподіваюся, і для більш широкої аудиторії.

Далі я накидаю портрет ідеального кандидата на цю вакансію, а ви, якщо впізнаєте себе або знайомого – одразу пишіть рекрутеру:

1. Чіткий. Занурюється у всі подробиці, вміє і любить працювати з даними, структурувати їх у Google Spreadsheets. Не прогавить відповісти, якщо його спитали. Не забуде записати фоллоу-ап після зустрічі.

Словом, суперчіткий.

2. Легкий. Легко спілкується з новими людьми, може водночас підтримувати діалоги з великою кількістю співбесідників, йому легко прохати та навантажувати їх чимось.

3. Product Mindset. Хоче побудувати якісний освітній продукт.

Вже знайомий з сферою онлайн-освіти – знає, як мотивувати дорослих зайнятих людей навчатися та працювати над собою. Створює нові ідеї, тестує, здатен засвоювати нові методології від колег.

Словом, не стоїть на місці та постійно експерементує.

4. Може бути головним. Має досвід роботи як того, «кому більше за всіх треба».

Це не обов'язково CEO, проєктний менеджер або продакт-овнер, але на цих позиціях частіше за все стрічаються ті, хто бере на себе найбільшу відповідальність за майбутнє проєкту, найбільш вимогливі до дрібниць та найбільш автономні.

Не я його маю мотивувати, а він мене. Не я його прошу щось зробити, а він мене. Я – лише інструмент у його (або її) руках.

5. Фан Netpeak Group. Буде класно, якщо ця людина вже багато знає про Netpeak, такий собі фан групи, розуміє наші цінності, їй в цілому подобається те, що ми робимо.

Ідеальний варіант, якщо вона вже розділяє мої інтереси, їй заходить та надихає мій стиль постів, гумор, спосіб викладення думок, аргументація та, головне, мої цілі.

6. Трудоголик. Хоче і може старанно працювати.

Це не означає, що треба працювати до ночі, це означає, що він 8 годин на добу продуктивний та ефективний, не практикує ванільно-хіпстерсько-лате стиль.

7. Позитивний та енергійний. Після зустрічі з цією людиною отримуєш натхнення, хочеш створювати щось нове, а не навпаки.

Звісно ж, Education Project Manager працюватиме зі мною особисто, а це означає чималу кількість тасок щодня, безліч нової інформації та безперервну прокачку себе.

Якщо ви така людина, або знаєте її – пишіть. Бонус за рекомендацію спеціаліста, який почне з нами працювати – $1000.

III > I

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-04-13 16:48:09 Всеукраїнський урок критичного мислення

Якщо ви давно підписані на мій канал, то знаєте, що у Netpeak Group є місія – перейти з третього світу в перший, не змінюючи локації.

Один з кроків, який, на мою думку, мають зробити для цього українці – якісно змінити ментальність. А для цього важливо прокачати критичне мислення, щоб припинити ставати об'єктами маніпуляцій, не потрапляти на гачок до політиків-популістів, та й взагалі маніпуляторів, не тільки від політики.

Критичне мислення – це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем – від буденних до професійних.

У цьому пості розповім, чому вважаю, що розслідування Іллі Полудьонного про Спартака Субботу – чудовий кейс, який дозволить прокачати критичне мислення.

Не зараховую себе до хейтерів Спартака, просто вважаю, що цей великий матеріал (а там приблизно п'ять годин відео) виходить набагато далі за розкриття одного шахрая і є оптимальним, щоб навчитися працювати з інформацією та робити пруфчекінг.

Я не знаю, які цілі переслідували автори розслідування, важливим є те, як саме Суббота маніпулював суспільною думкою, журналістами, звичайними українцями.

Це симптоматична історія, саме тому, на мою думку, кожен українець має подивитися це розслідування та поширити його, безвідносно до того, чи знали ви раніше щось про його героя, чи ні.

У своєму розслідуванні Ілля демонструє справжній майстер-клас: як перевіряти дані в різних джерелах, знаходити співпадіння та маніпулятивні прийоми, наводити докази для підтвердження своєї думки, говорити про чутливі теми.

Без занурення в факти важко повірити, що шахрай може збирати величезні зали, на які скуповують квитки задовго до дня виступу, проводить консультації для бізнесу за захмарні суми, сидить на різних форумах поруч з найкрутішими селебами України.

Ба більше, він сам став такою селебою з 532 000 фоловерів в YouTube та 336 000 підписників в Instagram.

Якщо ви вважаєте це несуттєвим, просто уявіть на місці того псевдопсихолога хірурга. Подумайте, чи звернулися б ви до нього, якби дізналися, що він підробив свою біографію, купив диплом та взагалі це блогер, а не хірург.

Це ніяк не відрізняється від того, що робив Спартак Суббота, адже психолог працює з мозком людини.

Про популярність псевдоексперта каже і той факт, що навіть на нашому щорічному колі Netpeak Group у грудні 2022 року мені його запропонували, коли ми обговорювали, якого психолога запросити для короткої лекції про синдром відкладеного життя або як не ставити життя на паузу та віднайти сили в 2023 році.

Розумію, що тепер фанати цього персонажа проходитимуть всі п'ять стадій прийняття неминучого: заперечення, гнів, торг, депресію і нарешті приймуть той факт, що їх ошукали, – це нормальний процес.

Коли я подивився відео, подумав: які ж наративи використовуватиме герой розслідування, коли про нього дізнається?

1. Скаже, що він все сам так підлаштував, щоб розслідувачі дізналися про його помилки. І в коментарях вже бачу прихильників такої позиції. Добре, в такому випадку хай з ним працюють правоохоронці за справою з шахрайства.

2. Скаже, що це Ілля намагається побудувати свій бренд за його рахунок.

Нагадаю, Ілля – засновник платформи «Тритфілд», співавтор (разом з Марком Лівіним) книги «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці», автор одного з найпопулярніших подкастів «Простими словами». Це крутий професіонал і я не бачу причин для його піару на хайпі навколо якихось імен. Навіть якщо він піариться, я все одно вдячний йому за цей проєкт.

Так, я вважаю Спартака Субботу маніпулятором та брехуном, проте набагато важливішим для розвитку критичного мислення є метод цього розслідування, фактчекінг та спосіб презентації інформації.

Тому ще раз: раджу подивитися і пошерити ці відео. Бо якщо ми не розвиватимемо здатність відокремлювати правду від брехні, за кілька років з'явиться якийсь «Динамо Неділя», який тими самими методами забиратиме у нас гроші та здоров'я.

III > I

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-04-07 12:45:53 Про інформаційну війну та «все, всюди і водночас» – частина 2

Однією з причин того, що пропаганда і безглузді теорії взагалі працюють, є їхня «гучність» у інформаційному просторі. На Заході не прийнято доносити правду агресивно.

Взяти, наприклад, збитий расіянами літак МН17. Формується міжнародна комісія, вона одразу засуджує факт збиття літака, але напевно нікого не звинувачує. І тільки через вісім років розслідування збирає достатньо фактів, щоб винести вирок вбивцям.

Ми під час війни не можемо дозволити собі таку розкіш, як тривале та мовчазне розслідування кожного із злочинів расіян. Інакше б від нас вже нічого не лишилося.

Тож мені не зрозуміло, чому наш уряд досі не створив (а якщо створив, то чому він настільки неефективний) державний орган, що займається активною обороною та протидією супротивнику в інформаційній війні?

Такий орган має бути створений, адже війна триватиме доти, доки расія не змінить свій політичний курс, тобто доти там не буде революції або розпад країни на шматки.

Подивіться фільм «Люди Гітлера» – там чітко показують, що навіть у останні дні війни були прості люди, які голосно виправдовували тирана та не хотіли чути тих, хто казав їм правду.

Тож, якщо просто завершити війну і не переформатувати країну-агресора, вона знов нападе.

Революція та руйнація расії мають відбутися. У них чимало грошей, є засоби контролю власного населення, засоби впливу на українське суспільство через телеграм-канали, агенти впливу у США та ЄС.

Саме завдяки їхнім зусиллям частка республіканців, які вважають допомогу Україні надлишковою, збільшилась з 9% до 40% за останні 11 місяців. Відповідно, рівень підтримки України зменшується і це також досягнення расійської пропаганди.

У нашого ворога давні школи пропаганди, розвинуті методології роботи з НЛП різними мовами, віковий досвід створення «новоязу».

У цьому расія випередила весь світ. Тільки в цьому, але цього достатньо, щоб продовжувати цю війну і не соромитися брехати.

А чим світ може їй відповісти? Небензя у ООН здатен серйозно розповідати про бойових комарів з запалом, неприйнятним для дипломатів країн ЄС, Британії, США. У них відсутня сама можливість такої риторики, на рівні ДНК.

Поки вони спокійно, методично розслідують кожну заяву: де 100% фейк, а де ще потрібно зібрати докази, – путлєрівська пропаганда вже десять разів доведе пересічному юзеру, що правда – це ІПСО. Як з Бучею, наприклад.

Расія б'є з усіх стволів інформаційної зброї по Україні, Європі та США. Якщо я помиляюся, та просто не знаю про існування такого центру, напишіть мені.

Поки що у мене є тільки контакти людей, які за свій кошт без координації з кимось згори намагаються доносити правду до інших країн, мешканців країни-агресора, працювати з моральним станом українського суспільства тощо.

Хочу сказати всім, хто стверджує, що потрібно покупати дрони: ви праві.

Однак на інформаційному фронті також хтось повинен воювати. Це те саме, що сказати: «Нам не потрібні дрони, краще купуйте артилерію», або «Нам не потрібна артилерія, давайте краще літаки». Не треба обирати, треба мати все, одразу і водночас.

На війні неможливо перемогти без потужної інформаційної оборони, адже расія не зупиниться, доки не змінить політичний вектор. Змінить вона його тільки після руйнації країни або революції. Революція відбудеться тоді, коли у мізках місцевих громадян з’явиться хоч щось.

Тож, прошу всіх, хто може це зробити: зберіться, пролобіюйте та створіть центральний державний орган з інформаційної оборони.

Можливо, я помиляюся і насправді такий орган існує. Тоді прошу надати мені більше інформації про нього, бо українські підприємці, IT-підприємці, здатні допомогти йому і силами, і донатами.

Мене надзвичайно тішить те, що держава помічає зусилля IT-сфери з інформаційної протидії ворогу, однак прошу пересічних українців не недооцінювати інформаційну війну та цінувати тих, хто нею займається.

Бо тільки консолідація зусиль на всіх фронтах приведе до перемоги.

III > I

Слава Україні!

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-04-07 12:45:48 Про інформаційну війну та «все, всюди і водночас» – частина 1

На обідах з підприємцями та волонтерами в тилу часто чую добрі слова про наші ініціативи з протидії інформаційній агресії ворога: «вау», «молодці», все у такому дусі.

Однак, коли зустрічаюся з військовими та тими, хто наближений до організації воєнних операцій, у 90% випадках відповіддю на «як ми можемо вам допомогти в інформаційній війні» є або мовчання, або «нам це не потрібно, краще придбайте броніки та дрони».

Війна – економічна безодня, і я чудово розумію своїх колег, які 100% зусиль спрямовують на матеріальне забезпечення армії. Тож у цьому пості буде непопулярна думка. А саме те, що пропаганда агресора не менш страшніша за ядерну зброю.

Расія – країна з дуже сильною пропагандою, яка розвивалася впродовж віків. Що ви знаєте про поразки расії з шкільної програми? Хоча вони програли японську, фінську, кримську війну. Чи розповідали про це раніше дітям? Ні.

Мене, як і переважну більшість з нас, вчили, що расія перемагає в усіх війнах. І навіть коли починаєш вивчати Другу світову, думаєш: «Наскільки ж марно витрачений час. Навіщо потрібно було втретє нападати, якщо до того расія вже двічі продемонструвала, що переможе – адже перемагали Наполеона та (як нам казали в школі) у Першій світовій. Невже не зрозуміло».

Чи багато уваги приділяли тому, що на інших фронтах Другої світової воювали союзники та відтягували частину сил Гітлера? Я у дитинстві майже нічого про це не знав, ця інформація подавалася непримітно.

Чи відомі широкому загалу прості факти агресії, брехні та крадіжок державного масштабу? Наприклад, такі:

1. У XII – XV століттях Новгородська республіка існувала окремо від Московії і навіть намагалася утворити союз з Великим князівством Литовським, москалі загарбили цю державу в результаті московсько-новгородської війни 1477-1478 року.

2. Свій прапор расія також вкрала, у Голландії. Ще є дискусії, коли саме це відбулося, однак за однією з версій голландський інженер Давид Бутлер, який будував перший московський військовий корабель «Орел», запитав, який стяг підняти на щоглі. І цар Олексій Романов в 1668 році обрав перегорнутий голландський прапор.

3. Ще у 1720 році країна-агресор звалася Московією. Тільки у 1721 Петро I вкрав назву Русь, адже вести свою історію від московського улусу Золотої Орди, як це було насправді, не солідно. А от від Києва, який виник в V столітті та був відомий в усіх країнах Європи, набагато престижніше.

4. Переписувати історію расіяни почали ще пізніше, у 1783 році. Катерина II створила комісію, яка, усупереч історичній правді, утверджувала право росіян на політичну та культурну спадщину Русі, і все її населення оголосила «єдиним народом». Тобто ще 240 років жодного «єдиного народу» не існувало.

5. Ще у 1992 році певна кількість населення «історично расійської» Кубані ідентифікувала себе як українців. Вже вільна від совка рфія продовжувала знищувати там все українське, що й засвідчив режисер-документаліст Валентин Сперкач.

Це і є досягнення расійської пропаганди, саме так вона і працює, використовуючи зброю, набагато потужнішу за ядерну – інформаційну. Саме тому будь-яка війна расіян стає «переможною», незважаючи на результат.

Це масовано транслюється на «підкорку» внутрішнім і зовнішнім споживачам, десятиліттями. Ще у 2015 році расія витрачала на пропаганду $3,5 мільярди доларів на рік, це більше $291,6 мільйонів на місяць.

Якщо ви вважаєте, що це не працює, подивіться на Африку. У одному з досліджень 2022 року взяли 72 000 твітів від мешканців африканських країн про війну, і 77% з них про те, що расія бореться з українським фашизмом.

У більш розвинених країнах ситуація з вірою в маячню краща, але навіть у США 2% населення безумовно вірить у пласку Землю, а це більше 6,5 мільйонів людей, яким можна задвинути будь що.

Наприклад, те, що уряд США знищив всіх птахів у 70-х, а замість них зараз літають дрони. Ви бачили колись пташенят голубів? Отож бо і воно.

До речі, ця теорія змови мені настільки подобалась, що я хотів розкрутити її до війни в Україні і подивитися на результат.

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-02-24 18:13:04 Про суперсили, які нам дала війна – частина 2

5. Суперспільнота.

Завдяки війні у нас швидко сформувалося дуже активне громадянське суспільство. Всі працювали і продовжують працювати заради спільної мети: годують ЗСУ, віддають свої склади під гуманітарні вантажі, плетуть маскувальні сітки, варять протитанкові їжаки.

6. Супер IT.

IT стала чи не єдиною сферою, де прибутки з експорту за рік війни зросли на $400 мільйонів – до $7,34 мільярдів. Ми побачили, що IT-сектор здатен зростати навіть під час воєнних дій, тож цей сегмент економіки насправді важливий для України і його потрібно розвивати.

Величезний респект Мінцифри, яка створила «Дія.City» та сприяла розвитку галузі, а особливо таким інноваційним лідерам, як Михайло Федоров, Олександр Борняков, Єгор Дубінський, Наталя Денікеєва.

Впевнений, чимало магазинів, ресторанів, заправок, СТО вижили і продовжують заробляти, тому що їхні клієнти з IT мають зарплати, щоб сплачувати послуги, робити замовлення.

Я вже мовчу про те, скільки IT-компанії задонатили на війну.

7. Супердосвід.

Впевнений, більша частина українців, які зараз за кордоном, з часом повернуться. У них буде досвід життя в Європі, будівництва бізнесу за кордоном. Весь цей досвід допоможе нам з інноваціями у різних галузях економіки.

8. Суперменталітет.

Може, ви пам’ятаєте, як раніше про гарний сервіс казали «як в Європі». Зараз українці бачать, що у нас набагато ліпші сервіси пошти, банків, ресторанів, служб доставки, індустрії краси, медицини. Зараз «круто» = «як в Україні».

Ми зрозуміли, що у нас класні умови оподаткування бізнесу, яких немає в інших країнах.

Тепер українець шукає в Берлині ресторан «як у нас в Києві». Шукає онлайн-банкінг, як у нас в Україні. Хоче замовити послуги в салоні краси за кордоном і навіть не очікує, що рівень якості та сервіса може бути, як у нас.

9. Суперсвідомість.

Війна – криза, вона змушує швидко розставляти пріоритети та досягати цілей. У тебе немає часу на «поміркувати», немає часу на прокрастинацію. З'являється екзистенційне питання – ти його вирішуєш.

Тож війна дала нам можливість звільнити розум від зайвого і повністю присвятити себе тому, чого ти хочеш.

Ти краще усвідомлюєш свої цілі, краще розумієш, що потрібно, і корегуєш свою діяльність. Тобто ми стали набагато більш свідомими в своєму житті, ніж до війни.

10. Супервіра.

Один мій партнер пішов в зал та сказав, що тренуватиметься, аби після закінчення війни бути в ліпшому стані, ніж до її початку, щоб вийти з кризи сильнішим, ніж він був коли-небудь.

Ми зробили так само, але в бізнесі. Цього року нарешті почали створювати проєкти, які відкладали роками. Ми переробили нашу ERP-систему, доробили мемогенератор, який дозволяє сотрудникам підтримувати гарний настрій (можливо, також випустимо його на ринок), запустили рекрутинг-агентство Netpeak Recruiting.

Ми настільки віримо в ЗСУ, що інвестуємо у розвиток тут і зараз, щоб після війни бути ще сильнішими, ніж до неї.

- - -

У американців є вираз: «гарний час у скрутні часи». Це важко, проте варто помічати і те, що здобула Україна за рік війни.

Коли ми формулювали місію Netpeak Group «перейти з третього світу в перший за одне покоління, не змінюючи локації», то думали про економічну допомогу Україні та не мали визначених термінів досягнення мети.

Зараз я чітко бачу, що цю місію може реалізувати вже моє покоління, протягом 10-20 років. Україна має унікальний шанс стати однією з найрозвиненіших країн з великим ВВП.

Ми є учасниками історичних подій, про які буде знято чимало фільмів, написано багато книг. Саме тут і зараз ми впливаємо на світову історію. Давайте цінувати це.

Ми обов'язково переможемо, зло буде покарано.

III > I

Слава Україні.

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати

2023-02-24 18:12:54 ​Про суперсили, які нам дала війна – частина 1

23 лютого в Одесі ми закінчили стратегічну сесію Netpeak Core, о 23:00 я повернувся додому і видихнув вголос: «Здається, нарешті в нас все виходить і можна трохи розслабитися». Реально, я так сказав сам собі вперше за 17 років.

На стратсесії запланували, як збільшити групу компаній у десять разів за наступні три роки. Проте все перекреслив фюрер XXI століття.

Будь-які почуття тоді швидко змінила злість. Дуже швидко ввімкнувся адреналіновий режим та суперпродуктивність, на яких я пропрацював наступні три місяці.

Пам'ятаю, як з самого початку була хибна, як я зараз розумію, впевненість, що важливо донести правду якомога більшій кількості расіян.

Ми організували для цього дуже потужну кампанію: робили розсилки та інший аутрич для користувачів продуктів з расії. Тоді ще не знали, що вони намертво зазомбовані.

Пишаюсь, що Netpeak Group вже 24 лютого о 13:00 отримав бан наших сайтів від рабкомнагляду – уявіть, наскільки швидко ми розгорнули кампанію в перші години повномасштабної агресії.

Паралельно з цим проводили евакуацію співробітників, рятували наших людей, допомагали за можливості клієнтам. Як би нам не було важко, розуміли, що є ті, кому набагато гірше.

Війна відбирає все. Однак, озираючись, я розумію, як багато ми здобули на стратегічному рівні.

Цей пост присвячений до річниці найбільш огидного вторгнення у світовій історії. Але він про суперсили, які ми, українці, здобули завдяки цій, найбільшій після другої світової, війні.

1. Суперєдність.

Вперше за всю історію незалежної держави українці зрозуміли, наскільки вони далекі від людей за північно-східними кордонами та здобули справжню незалежність.

Пригадали (або вперше дізналися), що ця війна триває вже більше 400 років, протягом яких Україну намагаються захопити і зруйнувати.

Колись московія вкрала у нас назву «Русь», зараз хочуть вкрасти Київ. Але ми усвідомили, що не хочемо мати нічого спільного з расіянами.

2. Суперсвобода.

Україна для всього світу тепер світоч сміливості, свободи та демократії. А ще – професіоналізму. Те, що робить ЗСУ, є прикладом супер-професіоналізму, завдяки якому нас знає весь світ.

Я люблю подорожувати та грати в футбол. І де б я не йшов на поле, щоб поганяти м'яча – у Таїланді, Мексиці, США – у половині випадків мене вже в середині грі кликали «russo», хоча я на початку казав, що з України.

Впевнений, зараз таке неможливо. Україну вже сприймають як державу, яка задає чи не всі тренди світової політики, а made in Ukraine – знак якості. Це і про людей, і про технології, про все.

3. Суперясність.

Завдяки війні чітко побачили, хто у світі є нашими справжніми друзями. Всі маски скинуті. Весь світ бачить, якою брехливою та слабкою є расія, а ми побачили справжню Угорщину, справжню Фінляндію, Польшу, Естонію, Великобританію, США.

Ми бачили Бучу і, звільнивши Маріуполь, задокументуємо ще чимало злочинів з минулого. Всі бачать, як расія бреше у кожному публічному прояві – від «чесної» участі своїх спортсменів на Олімпіаді до фальсифікацій воєнних злочинів.

В результаті ми отримали суперясність: ні, нам не треба нічого від расії. Так, наш шлях – Європа і Захід. Немає більше історій про російську мову, культуру та весь цей булшіт.

Свобода та відсутність законів, де сильний перемагає слабого, – ось за що ми воюємо.

4. Супермодернізація армії.

Ми з вами зараз є свідками (а дехто і учасником) становлення military tech індустрії України.

Ми усвідомлюємо, що не зможемо перемогти у протистоянні один на один, бо нас менше, бо в нас просто менше ресурсів. Саме тому ми маємо створювати високотехнологічні засоби боротьби з агресором.

Наша ставка на технології, ми бачимо, як наші військові працюють з дронами, український дрон вразив мінімум чотири расійські великі кораблі.

Нещодавно Netpeak Group проінвестувала $50 тисяч у виробництво українських дронів-камікадзе.

Україна отримала величезний буст в military tech і самостійно почала створювати військові технології, тож вірю, що після перемоги сегмент виробництва сучасної зброї в Україні буде найкращим у світі.

@artemborodatiuk Відкрити / Коментувати