Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

2022-06-15 14:29:06 Сумніваюся, що Люцифер з Гавриїлом могли б зійтися лише на тому, що обидва існують. Що буде з примирення світла і темряви - сутінки? Мені вони не подобаються. В мені є і хвороба, і здоров'я, зараз вони зійшлися у легкому нездужанні. Але я б хотів, щоб здоров'я таки взяло гору!
З найкращими побажаннями,
твій К.С.Льюїс

Листи дітям
#letterstochildren
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-14 09:24:53 Там, де нам пропонують або Господа, або Суддю, ми воліємо шукати союзника. Я й сам такий... І саме тому з усіх цих розмов не буде жодного пуття, доки ми не налаштуємося на значно довший, кружний шлях. Християнське суспільство не виникне, доки більшість із нас не захоче його по-­справжньому, а захочемо ми його тіль­ки тоді, коли станемо справжніми християнами. Я можу хоч до посиніння повторювати: “Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб чинили з вами”, але не зумію додержуватися цієї засади по­справжньому, доки не полюблю свого ближнього як самого себе; любити свого ближнього як самого себе я не навчуся, доки не навчуся любити Бога; любити ж Бога я не на­ вчуся, доки не навчуся Йому коритися. Одне слово, як я й по­переджав, тут ми наближаємося до питань, пов’язаних радше з внутрішнім єством людини, переходимо від питань суспіль­них до питань релігійних. Тож і виходить, що найдовший, круж­ний шлях виявляється найкоротшим шляхом до мети.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity Відкрити / Коментувати

2022-06-13 09:50:08 І добро, і зло зростають у геометричній прогресії. Саме тому ті зовсім не значні, на перший погляд, рішення, які ми з вами щодня приймаємо, мають таке безконечно велике значення. Найменший добрий учинок сьогодні – це захоплення плацдарму, з якого вже за кілька місяців ви можете вирушити до перемог, про які навіть мріяти не наважувалися раніше. Так само дріб’язкова на позір поступка хоті чи гніву – це втрата укріплення, залізничного вузла чи гірського хребта, звідки ворог може згодом піти в наступ, хоч доти це було неможливо.

Просто християнство
#merechristianity
#простохристиянство
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-12 17:28:10 ...у християн­стві Бог – не статична істота, ба навіть не особа, а динамічна, пульсуюча діяльність, життя, сповнене мало не драматичного сенсу; якщо читачі не звинуватять мене у недостатній поша­ні, то я б навіть порівняв цю діяльність із танцем. Злука між Отцем і Сином настільки жива і конкретна, що сама постає у вигляді особи. Звучать мої слова майже немислимо, я ро­зумію, але погляньте на це так. Вам, безперечно, відомо: коли люди об’єднуються у сім’ю, клуб чи, наприклад, профспілку, то зазвичай кажуть, що поміж членами цієї сім’ї, клубу чи проф­спілки виникає особливий “дух”. Про цей “дух” говорять тому, що, збираючись разом, ці люди дійсно виробляють певні спо­соби спілкування і поведінки, якими не відзначалися б, якби не зійшлися докупи. (Ця колективна поведінка, певна річ, може бути як кращою, так і гіршою за індивідуальну). Вини­кає, схоже, щось наче колективна особистість. Це, звісно ж, не особистість у буквальному розумінні, а лише її, так би мо­вити, подоба. Тут, одначе, й виявляється ще одна з численних відмінностей між нами і Богом. Адже те, що постає внаслідок об’єднаного життя Отця і Сина, – це справжня Особа, третя із трьох Осіб, які і є Богом.

Якщо послуговуватися технічною, сказати б, богослов­ською термінологією, то цю третю Особу називають Святим (або Божим) Духом. З’ясувавши, що ваше уявлення про неї (чи то пак про Нього) ще більш невиразне і туманне, ніж про ін­ших двох Осіб, не тривожтеся і не дивуйтеся. Гадаю, це ціл­ком закономірно. У своєму християнському житті ви, як пра­вило, на Нього не дивитеся, та діє Він завжди через вас. Якщо про Отця ви думаєте як про когось “он там”, перед вами, а про Сина – як про когось, хто стоїть поруч, допомагає молитися і старається перетворити вас на ще одного Божого сина, то про третю Особу маєте думати як про когось, хто перебуває у вас або позаду, за вами...

Хрис­тос – Син Божий. Приєднавшись до цього життя, ми теж ста­немо Божими синами. Тоді любитимемо Отця так, як любить Він, а всередині у нас оселиться Святий Дух.

Просто християнство
#merechristianity
#простохристиянство
#трійця Відкрити / Коментувати

2022-06-12 11:45:22 Псалмоспівець реагує на образу природньо, але неправильно. Здавалося б, можна сказати, що він не християнин і кращого не знає. Але це пояснення поверхневе... Згідно Святого Письма, юдеї знали "краще". "Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму... Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!" - говорить до них Господь в книзі Левит (19:17‑18). А у Виході: "Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому. Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним." (23:4‑5). "Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє" - читали вони в книзі Приповістей Соломонових (24:17).

Ніколи не забуду, як мене вразило, коли я зрозумів, що слова апостола Павла - точна цитата з тієї ж книги: "Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!" (25:21-22) Це одна з нагород для тих, хто читає Старий Завіт - все більше і більше зустрічаєш там цитат, що є і в Новому Завіті. Наш Господь постійно повторює, продовжує та поглиблює юдейську етику, рідко Він говорить щось нове. Поки Біблію читали багато, це прекрасно знали мільйони неосвічених християн. Тепер про це забули, людям здається, що вони применшать Христа, якщо покажуть, що в дохристиянських текстах є щось, що "передує" Його речам. Невже вони вважають Його фокусником, типу Ніцше, що придумав "нову етику"? Кожен хороший вчитель - і в юдаїзмі, і в язичництві - був Його предтечею. Інакше і не могло бути. Світло, Яке освітлювало людей відпочатку може розгорітися яскравіше, але буде Тим Самим.

Міркування над Псалмами
#ReflectionsOnThePsalms
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-11 09:19:18 Гаразд, добрий і вірний рабе! - і тут багато моїх вірувань рухнули як картковий будиночок. Я згадав, що в Царство Боже не увійти, коли не станеш як дитя; а дитина - хороша, не нахабна чи капризна - дуже і відкрито хоче, щоб її похвалили. Цього хоче й собака, навіть незалежний кіт! Те, що багато років мені здавалося смиренням, заважало мені побачити найсмиреннішу радість - радість собаки перед людиною, дитини перед батьком, учня перед вчителем, творіння перед Творцем. Я пам'ятаю як легко вона псується, як швидко її засмічують бур'яни марнославства і самолюбства. Але вона буває й чистою - бодай на мить, ненадовго, з самого початку.

І той, хто знає ту мить, може уявити собі, як спасенна душа взнає те, на що не могла і надіятися: Господь задоволений нею. Марнославство їй не загрожує, вона вже точно знає про велич своєї немочі; мить, яка звільняє її від приниження, звільняє також від гордині. Довершене смирення звільняє від скромності. Якщо нами задоволений Бог, то і ми, в новому, не схожому на земний, сенсі, можемо бути задоволені собою. Мені скажуть, що немудро хотіти, щоб тебе погладили по голові. Може й немудро, але не хотіти - гордо, а не розумно.

Тягар Слави
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-10 12:45:17 Дружба – не винагорода за нашу проникливість і добрий смак у людях. Це інструмент, за допомогою якого Бог кожному виявляє красу всіх інших. Ця краса не є більшою від краси тисячі інших людей; через Дружбу Бог спрямовує наш погляд до них. Вона, так само як і кожен тип краси, походить від Нього, а тоді, у випадку доброї Дружби, Він її примножує через саму Дружбу, перетворюючи її на Свій інструмент сотворення, а також об’явлення. На цьому бенкеті трапезу організовує Він, і Він вибирає гостей. Будемо сподіватися, що саме Він іноді, якщо не завжди, сидить за столом на почесному місці. Пам’ятаймо про це.

Чотири Любові
#thefourloves
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-08 08:33:54 Молитви, які нам здаються гіршими, в Божих очах можуть бути кращими. Маю на увазі ті молитви, які не завжди супроводжуються настроєм, які нелегкі. Бо вони - майже цілком з нашої волі, вони глибинніші почуттів. В почуттях багато чужого - від погоди, самопочуття чи недавно прочитаної книги. Одне, здається, безсумнівним: не варто ловити яскраві миттєвості. Іноді Бог говорить з нами найвідкритіше зненацька, а наші приготування до зустрічі з Ним, мають протилежний ефект. Чарльз Вільямс десь говорить про це, що "часто жертовник треба будувати в одному місці, щоб вогонь зійшов деінде"

Листи до Малькольма
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-07 08:03:02 Всім відомо, що немає сенсу намагатися розлучити закоханих, доводячи їм, що їхнє подружжя буде нещасливим. І не лише тому, що вони вам не повірять. Вони, зазвичай, не повірять, навіть не сумнівайтеся. Але навіть якщо б повірили, вони б не змінили свого наміру. Бо якщо ми носимо на собі печать Еросу, то краще розділимо нещастя з Коханою, ніж будемо щасливими за будь-яких інших обставин. Навіть якщо двоє закоханих – зрілі й досвідчені люди, які знають, що розбиті серця з часом зцілюються, і можуть чітко передбачити, що, мужньо витримавши агонію розставання, вони б майже стовідсотково були щасливішими через десять років, ніж їх може зробити це одруження, – навіть тоді вони не розлучаться. Для Еросу всі ці розрахунки не мають жодного значення, так само, як холодний, брутальний розрахунок Лукреція не мав нічого спільного з Венерою. Навіть коли стає зрозумілим поза всяким сумнівом, що подружжя з Коханою не може привести до щастя, коли воно навіть не може вдавати, що запропонує інше життя, ніж догляд за невиліковним інвалідом, безнадійну бідність, заслання чи неласку – Ерос ніколи не завагається сказати: „Краще це, ніж розлука. Краще бути бідним з нею, ніж щасливим без неї. Нехай наші серця краються, але краються разом“. Якщо голос всередині нас не говорить цього – це не голос Еросу.

У цьому велич і жах любови. Але зверніть увагу на грайливість, яка, як і раніше, йде в ногу з цією величчю. Ерос, так само, як і плотське, – це тема численних жартів. І навіть якщо обставини двох закоханих такі трагічні, що жоден перехожий не може стримати своїх сліз, їх самих – у нужді, у лікарняних палатах, у дні відвідувань у в’язницях – іноді здивує веселість, яка шокує стороннього спостерігача (але не їх) своєю нестерпною жалюгідністю. Немає нічого фальшивішого, ніж думка про те, що глузування обов’язково має бути ворожим. Доки закохані не мають дитини, з якої можна сміятися, вони завжди сміються один з одного.

Саме у величі Еросу криються зерна небезпеки. Він говорить, як бог. Його повна посвята, його відчайдушна байдужість до щастя, його нехтування власних інтересів звучить, як послання з вічного світу.

А проте, він не може сам у собі бути голосом Самого Бога. Бо Ерос, коли він говорить із цією самою величчю і демонструє це саме нехтування власних інтересів, може спонукати до зла так само, як і до добра. Ніщо не є примітивнішим, ніж віра в те, що любов, яка веде до гріха, є завжди якісно нижчою – більш тваринною чи тривіяльнішою – ніж та, яка веде до вірного, плідного і християнського подружжя. Любов, яка веде до жорстоких і клятвопорушних союзів, навіть до самогубства і вбивств, не схожа на пожадливу хтивість чи випадковий сентимент. Це може бути Ерос у всій своїй величі: нестямно щирий, готовий на будь-яку жертву, крім самовідречення.

Чотири Любові
#thefourloves
#lewisdaily Відкрити / Коментувати

2022-06-06 08:03:01 В основі християнських уявлень про шлюб лежить Христове твердження про те, що до чоловіка і дружини треба ставитися як до єдиного організму, адже саме це у перекладі на сучасну мову означають слова "одне тіло" чи "одна плоть". І християни вважають, що, кажучи так, Він не виявляв почуття, а констатував факт - так само, як констатацією факту є слова про те, що замок і ключ становлять єдиний механізм, а скрипка і смичок - це один музичний інструмент. Винахідник людської машини розповідав нам: дві половини цієї машини - чоловік і жінка - створені, щоб об'єднуватися у пари, причому не лише задля статевих стосунків, але й на всіх інших рівнях. Потворність позашлюбного статевого зв'язку полягає у тому, що його учасники намагаються відокремити один різновид зв'язку (статевий) від усіх інших, які мають поєднуватися і переплітатися між собою у єдине ціле, виливаючись у цілісну й усеохопну злуку. Християнське бачення шлюбу аж ніяк не означає, що у сексуальній насолоді є щось погане; поганого там не більше, ніж у насолоді від їжі. Просто християни додержуються думки, що не слід цю насолоду відділяти і намагатися зазнавати її окремо, так само, як не слід отримувати насолоду від смаку їжі, просто жуючи її і випльовуючи, замість того, щоб ковтати і перетравлювати.

Як наслідок, християнське вчення каже, що шлюб укладають на ціле життя. Щоправда, у ставленні до цього питання різні Церкви дотримуються різних думок: деякі не визнають розлучення взагалі, деякі все ж неохоче дозволяють його у певних вельми особливих випадках. Дуже шкода, звісно, що християни не можуть погодитися в такому питанні, однак звичайній світській людині варто звернути тут увагу на те, що між собою різні Церкви сягають у поглядах на шлюб усе ж значно більшої згоди, ніж будь-яка з них - із зовнішнім світом. Маю на увазі, що всі без винятку Церкви вбачають у розлученні щось дуже подібне на розтинання живого тіла, таке собі хірургічне втручання. Деякі вважають це втручання таким насильницьким і протиприродним, що категорично проти нього заперечують; інші ж допускають його як крайній засіб у надзвичайно важких випадках. Усі Церкви погодилися, що розлучення нагадує радше ампутацію обидвох ніг, ніж розірвання ділового партнерства чи навіть дезертирство з війська. Й усі вони не згідні зі сучасним поглядом, відповідно до якого це - просто, скажімо, реорганізація, зміна партнерів та й годі, цілком припустима, якщо люди відчувають, що кохання між ними більше немає, або якщо хтось із них закохався в когось іншого.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity Відкрити / Коментувати