2022-06-20 19:33:37
Шукати просту релігію немає сенсу. Зрештою, дійсність – річ аж ніяк не проста. Вона може бути простою на позір, але насправді зовсім не така. Стіл, за яким я сиджу, – з вигляду простий; але попросіть якогось науковця розповісти, з чого він насправді зроблений, розповісти все про атоми і про те, як від них відбиваються і потрапляють нам до ока світлові хвилі, і як вони діють на оптичний нерв, і як це впливає на мозок. Тоді самі переконаєтеся: те, що ми називаємо “
бачити стіл”, насправді заводить у такі таємничі й заплутані нетрі, що їм не видно кінця-краю. Дитина, яка промовляє свою дитячу молитву, виглядає дуже просто. Якщо вас це задовольнить і ви схочете на цьому й зупинитися – чудово, нема питань. Та якщо ні – а сучасний світ здебільшого таким не задовольнити, –
якщо вам заманеться піти далі і подивитися, що ж відбувається насправді, то треба бути готовим до труднощів. Якщо хочемо дізнатися щось більше, ніж гранично прості речі, то скаржитися, що те “більше”, мовляв, недостатньо просте, – дурна справа.
Дуже часто, однак, такий-от дурненький підхід використовують аж ніяк не дурні люди, які прагнуть завдати шкоди християнству – свідомо або й ні. Як правило, вони беруть версію християнства, розраховану на шестилітню дитину, і заходяться нападати на неї. Коли ж ви пробуєте розтлумачити християнське вчення у вигляді, більш придатному для спілкування дорослих освічених людей, вони починають нарікати, що їм уже голова йде від вас обертом, і що все це занадто складно, і що Бог, якби Він і справді існував, вже напевне створив би просту
“релігію”, адже простота – це чудово, і т.д. З такими людьми треба бути насторожі, бо вони щохвилини змінюватимуть позицію, і ви лише марнуватимете на них час. Зверніть увагу і на їхню ідею про те, що Бог “
створив би просту релігію”; так, наче
“релігія” – то один із Божих винаходів, а не адресоване людям об’явлення певних цілковито незмінних фактів про Його природу.
Отже, дійсність – складна, а на додачу, судячи з мого досвіду, ще й зазвичай доволі дивна. Вона ані не доладна, ані не очевидна, ані не така, як ми сподіваємося. Наприклад, коли ви вже осягнули ідею про те, що Земля й усі інші планети обертаються навколо сонця, то, природно, розраховуєте на те, що всі планети створені за одним, так би мовити, взірцем: приміром, усі – на однаковій відстані одна від одної чи на відстані, яка регулярно зростає, або всі одного розміру, або збільшуються чи зменшуються в міру віддалення від сонця. Насправді ж ні в їхньому розмірі, ні у відстанях поміж ними не помітно ні ритму, ні сенсу (
принаймні, зрозумілих нам); якісь з них мають по одному супутнику, одна – чотири, інша – два, ще якісь – жодного, а навколо одної взагалі розташоване кільце.
Дійсність – це насправді щось таке, чого зазвичай просто не передбачиш.
Тут, власне, й криється одна з причин, через які я прийшов до християнства. Це релігія, яку годі передбачити. Якби вона пропонувала нам таку картину всесвіту, яку ми завжди сподівалися побачити, я підозрював би, що ми її, цю релігію, самі й вигадали.
Християнству притаманний той самий присмак дивности, що й усій дійсності загалом. Тож від усієї тієї школярської філософії варто відмовитися, як і від схильности до спрощених відповідей. Проблема перед нами аж ніяк не проста, то й відповідь на неї простою не буде.
Просто християнство
#lewisdaily
#merechristianity
388 views16:33
К
