Гарбузове намисто

2022-06-17 20:03:00 ​Як тільки гори перехоплюють прощальне тепло червоного сонця, узбережжя зустрічає вечір. Грилі наповнюють повітря думками про їжу. На барі погойдуються вогні свічок, музика звучить гучніше, глушачи вже ліниві удари хвиль. Чутно чоловічий і жіночий сміх — це повертаються яхти, сходячи на берег галасливими компаніями. Чоловіки вмощуються в ротангових кріслах, хрустячи плетеним поруччям. Дівчата біжать до запотілих бокалів, хапають їх за тоненькі ніжки, сміються. З кожним помахом рук, на зап‘ястках і пальцах, світлячками спалахує каміння. Колючі бульбашки змивають сіль з губ, по тілу струменить прохолода. Теплий вітерець сушить відбитки мокрого волосся на невагомих сукнях. Вечоріє. Сутінки відтіняють білизну чоловічих сорочок і посмішок. Дехто потягує сигари, поблискуючи дейтджастами й одемарами. Офіціанти посміхаються, підносячи крихітні тарталетки з ікрою і паштетом. На чорній воді гойдаються яхти — біліші за біле, завтра вони знову вийдуть у море. Будуть знаходити неймовірні пейзажі й розлякувати жовтих риб. А сьогодні, у світлі готельних вогників, пальми кивають під Bonobo, хитаючи стрічками розтріпаного листя. Настала ніч. І чи варто говорити, що вона не для сну? Відкрити / Коментувати

2022-06-16 15:03:00 Не ображайте слова ввічливості!
Бо саме про них сьогодні піде мова.

Будь ласка, на жаль, до побачення, на добраніч — ці та інші вигуки, що скадаються з двох і більше слів, слід писати окремо.

І якщо з трьома останніми ніби все зрозуміло, то будь ласка часто намагається ввести мовців у оману, підкладаючи дефіс, якому там не місце.

Чому ж так?
А все тому, що ми пам’ятаємо, як у школі нам втовкмачували, що займенники з будь- пишуться через дефіс:
будь-який, будь-коли, будь-хто.

Але!
Будь ласка — не займенник. Це усічена форма від «будьте ласкаві». Це дієслово, що стало етикетною формулою. Без усіляких дефісів Відкрити / Коментувати

2022-06-15 16:20:41 З підслуханого

Двоє чоловіків 60+ і хлопчик років п’яти-шести. Один з чоловіків питає малого:
— Ну што, нравітса украінскій язик?
— Нравітса
— А па-русскі умєєш?
— Умєю, но нє хачу
— Ти наверна бандеравєц?
Чоловіки гигочуть аж заливаються, а хлопчик присоромлено нахиляє голову, водячи носаком кросівка по асфальту.

І це в самому серці країни, яку просто зараз «спасают» росіяни, бо бачте «рускагаварящіх ущємляют».

Сподіваюся, хлопчик виросте міцно тримаючись свого «нравітса» і років через десять знатиме як відповідати на подібні кпини. Відкрити / Коментувати

2022-06-15 15:03:00 Які форми числа іменників ви знаєте?

— Тю, однина і множина — зараз хтось знизав плечима типу «а що там їх ті форми знати?».

А між тим, в українській мові, раніше була окрема форма на позначення двох осіб чи предметів — двоїна. Походила вона з праіндоєвропейської мовної спільності й активно вживалася в праслов’янській мові. Зараз ця форма живе в словенській і хорватській мовах.

В українській же, двоїну можна зустріти на півдні України, а подекуди і в середньонаддніпрянській говірці:

дві корові, дві літрі, два серці.

І якщо ви таке чули від своєї бабуні, то можливо ми з вами земляки. Бо моя, з Черкащини, саме так і казала:

дві кофті, дві сестрі. Відкрити / Коментувати

2022-06-14 16:03:00 Частенько чую, коли хтось задоволено каже: велике дякую. Мабуть і ви чули.

А тепер давайте поміркуємо, як дієслово можна наділяти ознакою і тулити до нього прикметник? Дякую — це не маленький пухнастий комочок середнього роду. Дякую — це дія, ви вдячні комусь за щось.

Якщо вдячні так, що аж розпирає, то так і скажіть:
дуже дякую, красно дякую.

Можна ще сказати спасибі. Любителі кричати «це росіянізм!» — навіть не починайте. Це спільнослов‘янське слово, утворене від «Спаси Бог». І отут якраз можна сказати:
велике спасибі, щире спасибі, сердечне спасибі.

Тільки ніколи, ніколи не кажіть спасіба, благаю. Відкрити / Коментувати

2022-06-13 19:55:14 Троянди кольору сонця, що прощається з морем Відкрити / Коментувати