Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2021-10-29 08:00:24 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 жовтня 2021 року (справа N347/840/19, провадження N51-2491км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Норми КПК, шо регулюють порядок ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, не містять заборони суддям готуватися до судового засідання, а саме вивчати матеріали провадження та готувати один чи кілька альтернативних проектів судового рішення до початку судового засідання, при цьому, суд не має часових обмежень щодо перебування суддів у нарадчій кімнаті, а тому відсутні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Погана якість запису в деяких місцях окремого судового засідання не дорівнює порушенню, передбаченому п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК, яке є безумовною підставою для скасування судового рішення. Відсутність звукозаписів окремих судових засідань може стати підставою для скасування судових рішень, якщо сторона, яка посилається на цю обставину, доведе, що це істотно вплинуло або могло вплинути на законність та вмотивованість судового рішення.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100544954 Відкрити / Коментувати

2021-10-28 08:15:18 Постанова Третої судової палати Касаційного кримінального суду від 11 жовтня 2021 року (справа N444/183/14, провадження N51-3666км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100359309 Відкрити / Коментувати

2021-10-27 08:48:42 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 жовтня 2021 року (справа N715/2391/17, провадження N51-3787км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Порушення права на об`єкт інтелектуальної власності тягне за собою спричинення шкоди його власнику, адже виключно власник певного об`єкту інтелектуальної власності вправі його використовувати та розпоряджатися ним. Одночасне правомірне (власником) та неправомірне (іншими особами без дозволу чи відома власника) використання об`єкта інтелектуальної власності порушує виключність та цілісність прав власника. Таке «паралельне» використання призводить до того, що власник втрачає свій дохід, який би він міг отримати за звичайних умов, якби його право не було порушено іншими особами.

При визначенні майнової шкоди в результаті вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 177, 229 КК слід враховувати доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100396138 Відкрити / Коментувати

2021-10-26 08:00:04 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 жовтня 2021 року (справа N166/362/19, провадження N51-1828км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Застосування технічних засобів фіксації при проведенні такої слідчої дії, як огляд місця події, не є обов`язковим.

Відсутність законного представника (за наявності захисника і відсутності зауважень) при проведенні слідчої дії хоча і є порушенням, однак не істотним, яке саме собою не впливає на правильність установлених судом обставин та не може бути безумовною підставою для скасування по суті правильного судового рішення.

Для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями із чужих слів у значенні ст. 97 КПК, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст. 97 КПК, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100179465 Відкрити / Коментувати

2021-10-25 08:00:58 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 жовтня 2021 року (справа N584/800/20, провадження N51-1800км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Закриття провадження у зв`язку з декриміналізацією статті кримінального закону, за якою обвинувачувалась особа, є реабілітуючою обставиною, тому процесуальні витрати мають бути віднесені на рахунок держави.

Процесуальний закон не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з такого: висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів: висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214747 Відкрити / Коментувати

2021-10-23 13:08:56 Постанова Третьої судової плати Касаційного кримінального суду від 06 жовтня 2021 року (справа N761/17641/13-к, провадження N51-3018км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Доручення прокурора безпосередньо уповноваженому органу, у складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, на проведення НСРД без визначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК.

Відсутність підпису учасника процесуальної дії у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 24 січня 2013 року не є істотним порушенням вимог КПК, якщо в судовому засіданні свідки підтвердили факт огляду, помітки та передачі грошових коштів, а сам учасник підтвердив факт одержання ним саме цих коштів.

У випадку встановлення не дотримання процесуального порядку отримання доказу суд може визнати відповідний доказ недопустимим, не обґрунтовуючи при цьому, яким чином відповідне порушення допустило порушення фундаментальних прав та свобод людини.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100240475 Відкрити / Коментувати

2021-10-22 08:38:34 Постанова Першої судової плати Касаційного кримінального суду від 05 жовтня 2021 року (справа N173/1413/19, провадження N51-3805км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Потерпілий вправі ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, брати в них участь, однак не проводити їх самостійно.

Підстави визнавати долучений потерпілим доказ недопустимим відсутні, якщо цей доказ не створювався, а перебував у володінні останнього (наприклад, записи з камер відеоспостереження).

Недопустимість доказу, покладеного в основу висновку експерта, має наслідком визнання такого висновку також недопустимим. У такому випадку суд може не аналізувати інші доводи щодо допустимості/недопустимості вказаного джерела доказів.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100292928 Відкрити / Коментувати

2021-10-21 08:02:28 Постанова Третьої судової плати Касаційного кримінального суду від 05 жовтня 2021 року (справа N715/2106/20, провадження N51-3613км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого - у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.

Для встановлення факту такого примирення обов`язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення.

Обов`язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим» (ст. 46 КК), під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з`ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100292332 Відкрити / Коментувати

2021-10-20 08:19:46 Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 04 жовтня 2021 року (справа N756/10189/20, провадження N51-517кмо21)

Висновок суду щодо застосування норми права за результатами розгляду справи:

Загальним критерієм класифікації системи процесуальних проваджень є їх спрямованість. За критерієм спрямованості всі наявні в системі сучасного кримінального процесу процесуальні провадження поділяються на дві групи: 1) провадження, предметом яких виступають кримінально-правові відносини (встановлення наявності або відсутності таких відносин, а за наявності - встановлення підстав для притягнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, до кримінальної відповідальності; 2) провадження, що спрямовані на врегулювання правових відносин, які безпосередньо не пов`язані із кримінально-правовими, але їх виникнення та розвиток створюють необхідні умови для вирішення завдань кримінального провадження.

Потерпілий є учасником кримінального та судового провадження, однак, на загальних підставах, але до жодної із сторін кримінального провадження не належить. Лише у випадку, коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення в суді, а потерпілий погодився підтримувати обвинувачення в суді, то такий потерпілий користується усіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду (частини 2 та 4 статті 340 КПК). Потерпілий на стадії досудового розслідування правами сторони обвинувачення не наділений та, відповідно, не користується, а перелік його прав та обов`язків передбачено у статтях 56-57 КПК.

Потерпілий або його законний представник чи представник не є особами, які мають право оскаржити в апеляційному порядку постановлену на стадії досудового розслідування ухвалу слідчого судді про скасування повідомлення про підозру.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214761 Відкрити / Коментувати

2021-10-19 08:42:04 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 жовтня 2021 року (справа N335/1916/16-к, провадження N51-1347км19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

В контексті приписів ст. 92 КПК саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання до вчинення злочину не було.

У випадку встановлення судом провокування виправданого до вчинення злочину та похідного від цього виключення доказів, отриманих у результаті провокації, інші мотиви судів, зокрема і щодо обґрунтування недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення, ще й з інших підстав, не мають істотного та вагомого значення для вирішення питання про законність та обґрунтованість оскарженої ухвали апеляційного суду.

Фактичною підставою кваліфікації кримінального правопорушення є вчинене особою суспільно небезпечне діяння, що виступає об`єктом кваліфікації. Встановлення факту вчинення суспільно небезпечного діяння завжди передує у часі самій процедурі кваліфікації злочину, як специфічної з точки зору застосування норм кримінального права логіко-гносеологічної і оцінювально-пізнавальної діяльності суду.

Підставою до твердження про вчинення суспільно небезпечного діяння у реальній дійсності, є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відсутність встановленого в належному порядку факту вчинення суспільно-небезпечного діяння, виключає і саму процедуру кваліфікації.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214803 Відкрити / Коментувати