Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2021-09-17 08:29:21 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 вересня 2021 року (справа N591/7446/17, провадження N51-8км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Використання завідомо підробленого документу кваліфікується за ч. 4 ст. 358 КК незалежно від мети особи, яка його використовує.

Використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями підроблення, складання, видачі та збуту і передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санкцією і відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 358 КК або ст. 190 КК на доведення факту вчинення використання підробленого документу не впливає.

Використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред`явлено або подано особою незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99575355 Відкрити / Коментувати

2021-09-16 08:57:06 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 вересня 2021 року (справа N756/16332/15-к, провадження N51-705км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Належним засобом доказування фальсифікації процесуального документу, зважаючи на встановлення кримінальної відповідальності, є процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження.

З системного тлумачення змісту ст. 290 КПК вбачається, що обов`язок з відкриття матеріалів досудового розслідування у прокурора виникає лише щодо сторін кримінального провадження.

Відсутність деталізованого переліку за найменуваннями відкритих матеріалів досудового розслідування, до яких було надано доступ стороні захисту, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів у розумінні приписів ч. 12 ст. 290 КПК, а лише відображає стратегію захисту в аспекті виконання обов`язку, покладеного на неї приписами ч. 9 ст. 290 КПК.

Відкриттю сторонам кримінального провадження підлягають докази і документи, які є процесуальними підставами для проведення слідчих (розшукових дій), а також процесуальні рішення, які сторона обвинувачення має намір використати як доказ у суді.

Кримінальний процесуальний закон не покладає на сторону обвинувачення чи суд обов`язку надати на вимогу сторони захисту копії відкритих після завершення досудового розслідування доказів та процесуальних підстав до їх отримання чи інших документів.

Усна заява потерпілого у справах приватного обвинувачення є достатньою підставою початку досудового розслідування.

КПК, встановлюючи вимоги до органів підслідності, які мають здійснювати досудове розслідування у різних категоріях справ, не визначає детально порядку передачі кримінального провадження до компетентного органу у разі, якщо під час досудового розслідування буде встановлено, що провадження не підслідне органу, який його розпочав.

При вирішенні питання щодо компетенції установи, яка проводить експертизу, слід виходити не з організаційно-правової форми установи чи форми власності, на якій її засновано, а зі сфери управління її експертною діяльністю та організації державного контролю за такою діяльністю.

Докази, не відкриті потерпілим у порядку, передбаченому ст. 290 КПК, мають бути визнані недопустимими якщо під час відкриття матеріалів іншій стороні потерпілий у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення, а не учасником кримінального провадження.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99556690 Відкрити / Коментувати

2021-09-15 08:22:34 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 08 вересня 2021 року (справа N185/2418/18, провадження N51-1677км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Особа, яка, не обіймаючи посаду в органах влади або місцевого самоврядування, здійснює організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов`язки за спеціальним повноваженням, може бути визнана службовою (зокрема, за договором здійснення технічного нагляду за будівництвом).

Права особи, що здійснює технічний нагляд, вимагати від підрядника виконання робіт слід розглядати як один з елементів безпосередньої організації роботи виконавців з будівництва об’єкта, які є підрядниками (організаційно-розпорядчі обов’язки), та опосередкованого вирішення фактичної та юридичної долі майна, що використовує підрядник (адміністративно-господарські обов’язки). Із цього випливає, що інженер технічного нагляду може визнаватись особою, яка виконує зазначені види обов’язків.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99556557 Відкрити / Коментувати

2021-09-14 08:02:13 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 07 вересня 2021 року (справа N743/569/20, провадження N51-1974км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Огляд місця події не слід ототожнювати з обшуком. Зокрема, оскільки в ході огляду місця події здійснюється винятково поверхневий огляд та опис вмісту предметів, при цьому будь-якого відшукання майна при вчиненні вказаної слідчої дії не здійснюється, підстави вважати проведене обшуком відсутні.

Участь особи в якості законного представника при допиті в суді малолітньої дитини та її подальший допит в якості свідка в судовому засіданні не становить порушення ч. 4 ст. 352 КПК

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99482696 Відкрити / Коментувати

2021-09-13 08:00:01 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 вересня 2021 року (справа N596/531/20, провадження N51-2089км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У разі якщо зловживання службовою особою приватного права своїми повноваженнями є способом заволодіння чужим майном, то за таких умов має місце спеціальний вид службового зловживання, який слід кваліфікувати за частинами 2-5 ст. 191 КК.

Відсутність заборгованості на день звільнення працівника
з роботи не може свідчити про відсутність у його діях ознак привласнення чужого майна і вказувати лише на ознаки зловживання своїми повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права. Повернення коштів є відшкодуванням матеріальних збитків, заподіяні власнику майна, яким він незаконно заволодів, вчинивши кримінальне правопорушення.

Злочин, який передбачено ст. 191 КК, необхідно вважати закінченим з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99426266 Відкрити / Коментувати

2021-09-10 08:28:27 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 вересня 2021 року (справа N758/6127/16-к, провадження N51-1570км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

Саме собою незазначення у протоколі інформації про застосування технічних засобів фіксування, яка повинна міститися у вступній його частині згідно з п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, не тягне за собою визнання даних, отриманих у ході слідчої дії, недопустимими.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99426218 Відкрити / Коментувати

2021-09-09 09:05:58 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 вересня 2021 року (справа N462/6084/18, провадження N51-824км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

У примітці до ст. 50 ЗУ «Про запобігання корупції» посади службових осіб з віднесенням їх до тих, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, стосуються виключно цієї статті, яка регулює правовідносини щодо декларування та перевірки декларацій; у примітці 2 до ст. 368 КК визначено коло службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, з метою правильного визначення спеціального суб`єкта злочинів, передбачених статтями 368, 368-2, 369 та 382 КК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99362833 Відкрити / Коментувати

2021-09-08 08:36:01 Вирок Вищого антикорупційного суду від 12 липня 2021 року (справа N757/13635/17-к, провадження N1-кп/991/203/19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Випадки кваліфікації злочинів, шкода від яких не настала в силу різних причин, вимагають врахування особливостей психічних процесів, в яких виявляється ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків, яке в теорії кримінального права позначають «неконкретизованим умислом» або «альтернативним умислом». При так званому неконкретизованому умислі винний сприймає як неминучий лише мінімальний з можливих наслідків, саме він і є безпосередньо бажаним результатом його злочинної діяльності.

Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо того, що ухвала про дозвіл на продовження строків проведення НСРД повинна бути постановлена в межах первинного строку дозволу на її проведення.

Жодної вимоги щодо винесення постанови про визнання речовим доказом КПК не містить. Із визначення поняття «речового доказу» вбачається, що відповідність певного об`єкта вимогам ст. 98 КПК «автоматично» робить його речовим доказом.

Природне прагнення людини відгородити себе від потенційного кримінального переслідування, незважаючи на те, що він був залучений до конфіденційного співробітництва із органом досудового розслідування, і пояснює певну непослідовність у показаннях.

Зі змісту ст.ст. 242-245 КПК можна зробити висновок про те, що слідчою дією (тобто тією, яка спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні) є призначення експертизи.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98232600 Відкрити / Коментувати

2021-09-07 08:19:41 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 серпня 2021 року (справа N 663/267/19, провадження N 51-3344км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 128 КК) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.

Обов`язковими елементами складу злочину з сильним душевним хвилюванням є: стан раптово виниклого сильного душевного хвилювання у винної особи; протизаконне насильство, систематичне знущання чи тяжка образа з боку потерпілого; причинний зв`язок між діями потерпілого та діями винної особи. За відсутності хоча б одного з цих елементів дії винної особи не можуть бути кваліфіковані за відповідною статтею (наприклад, за ст. 123 КК). При цьому стан сильного душевного хвилювання - це такий стан психіки особи, який раптово виникає і швидко минає, за якого у свідомості особи домінує сильна емоція, що значною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, у формі письмового «доручення», яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення якісного, ефективного і оперативного досудового розслідування (як у цій справі), не суперечить вимогам чи. 39 КПК і є достатнім документом для наділення такого слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні.
Прийняття рішення саме у такій письмовій формі (а не у формі постанови) не свідчить, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою і що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими на цих підставах.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99277907 Відкрити / Коментувати

2021-09-06 08:44:18 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 серпня 2021 року (справа N 668/14933/15-к, провадження N 51-6453км18)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

У разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, ч. 2 416 КПК він не може залишити поза увагою доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора чи потерпілого, щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, інакше це призведе до неможливості застосування такого закону під час нового розгляду в суді першої інстанції.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99250932 Відкрити / Коментувати