Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2021-08-18 08:00:24 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 серпня 2021 року (справа № 390/934/13-к, провадження № 51-3481км18)
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у визначених ст. 90 КПК випадках. Чинний КПК не містить інших положень, на підставі яких рішення судів інших юрисдикцій могли би бути визнані преюдиціальними в кримінальному процесі, тобто такими, які звільняють суд від необхідності встановлення обставин, які підлягають доказуванню, шляхом дослідження та оцінки всієї сукупності доказів у кримінальному провадженні.

Завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють, чи винна конкретна особа у його вчиненні. Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі.

Формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства при укладенні певних правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій. Навпаки в деяких випадках укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об`єктивної сторони злочину або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності.

Суд, надаючи оцінку рішенням інших юрисдикцій, має звертати увагу, що в таких справах і в кримінальному провадженні можуть брати участь різні учасники, мають місце різні предмети розгляду, засоби доказування і обсяг доказів.

Законність отримання доказів має визначатися на підставі процесуальних норм, які діяли у відповідний час. КПК 1960 року не передбачав, на відміну від чинного КПК, специфічної форми легалізації доказів, отриманих в іншій кримінальній справі.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98882010 Відкрити / Коментувати

2021-08-17 08:12:23 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 серпня 2021 року (справа № 398/5/19, провадження № 51-1718км21)
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

 Право на захист обвинуваченого обмежується у випадку незабезпечення належних можливостей підготуватися до судових дебатів за результатами судового розгляду в суді апеляційної інстанції, що згідно ст. 412 КПК є істотним порушенням, яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Перебування під вартою створює обмежені можливості вільного доступу до матеріалів кримінального провадження з метою встановлення можливих недоліків (обставин), які суттєво можуть вплинути на захист обвинуваченого.

Про відсутність зловживання процесуальними правами (намагання затягнути апеляційний розгляд) може свідчити те, що раніше подібних клопотань обвинувачений не заявляв, відкладення судових розглядів не ініціював.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98862423 Відкрити / Коментувати

2021-08-16 08:19:06 Вирок Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2021 року (справа N991/5181/20, провадження N1-кс/991/56/20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Поняття службової особи, як суб`єкта вказаного кримінального правопорушення розкривається через вказівку на дві групи ознак, які прийнято називати «посадовою» та «функціональною». Посадова ознака, зокрема, означає, що особа виступає службовою внаслідок того, що займає певну посаду та виконує у зв`язку із цим визначені функції на підприємстві, установі, організації, які становлять зміст функціональної ознаки. Остання ознака, у свою чергу, розкривається через вказівки на ті функції (повноваження), якими наділена особа та які вона виконує вчиняючи кримінальне правопорушення.

Зловживання владою передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні владою прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сама посада (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Під час кваліфікації дій особи, слід враховувати не перебування особи у відповідному статусі, а фактичне використання такою особою при здійсненні відповідного діяння повноважень, обумовлених однією з функціональних ознак суб`єкта злочину, а саме: (1) владної; (2) організаційно-розпорядчої; (3) адміністративно-господарської.

При тлумаченні закону недоліки щодо якості закону не можуть призводити до погіршення правового становища обвинуваченого. Навпаки, пов`язані з такими недоліками сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого мають тлумачитись на його користь.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, є мета - одержання будь-якої неправомірної вигоди для службової особи чи іншої фізичної або юридичної особи. Вказівка закону на таку мету означає, що це кримінальне правопорушення може бути вчинено лише під впливом саме таких прагнень. Інша цілеспрямованість та мотивація зловживання владою виключає відповідальність за ст. 364 КК.

Кожна з ознак умислу має бути доведена шляхом посилання на фактичні обставини, встановлені під час судового розгляду. Найбільш важливими серед них в аспекті доказування наявності умислу є:
-дані про освіту, кваліфікацію, кар`єру, стаж роботи на посаді, у зв`язку з зайняттям якої вчинене зловживання;
-інформація про ознайомлення з нормативно-правовими актами, які визначають обов`язки і повноваження цієї службової особи;
-відомості про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності за аналогічні правопорушення, відкриття щодо неї кримінальних проваджень, знання нею про випадки притягнення до відповідальності інших службових осіб за аналогічні правопорушення;
-відомості про намагання приховати вчинене порушення, вплинути на можливих свідків, знищення документів;
-факти, які вказують на намагання отримати неправомірну вигоду.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97122879 Відкрити / Коментувати

2021-08-13 08:15:58 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 травня 2021 року (справа № 398/2312/16-к, провадження № 51-4071км20)
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

 Апеляційний суд, приймаючи до розгляду заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, повинен керуватися вимогами, передбаченими у ст. 399 КПК, яка є процесуальною нормою, що застосовується при оскарженні рішень суду першої інстанції в апеляційному порядку.

 Оцінка апеляційним судом обставин, які засуджений вважає нововиявленими, одночасно з виявленням недоліків у заяві засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, що стало підставою для повернення такої заяви особи, яка її подала, є передчасним та свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96933489 Відкрити / Коментувати

2021-08-12 07:54:09 Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 серпня 2021 року (справа N991/5158/21, провадження N1-кс/991/5237/21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98845951 Відкрити / Коментувати

2021-08-11 11:44:36 Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 серпня 2021 року (справа N991/5144/21, провадження N1-кс/991/5222/21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Норми КПК передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК).

На вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, необхідно поширювати режим тимчасово визначеного майна з відповідними наслідками - накладення арешту або повернення особі, у якої воно було вилучене.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98755927 Відкрити / Коментувати

2021-08-11 08:04:51 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року (справа № 552/5595/18, провадження № 51-5289км19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Звільнення від кримінальної відповідальності належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

Підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови звільнення від кримінальної відповідальності КПК не передбачено.

Зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98728753 Відкрити / Коментувати

2021-08-10 08:00:10 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року (справа № 264/6844/20, провадження № 51-572км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання у апеляційній скарзі образливих висловлювань тягне неприйнятність апеляційної скарги. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами. Скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту.

КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Однак, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98728757 Відкрити / Коментувати

2021-08-09 08:06:04 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа N395/773/18, провадження N51-1829км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами судового розгляду:

Зважаючи на положення ст. 370, ч. 2 ст. 475 КПК, вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим повинен відповідати загальним вимогам до судових рішень щодо законності. Обов`язок перевіряти угоду на відповідність її не тільки спеціальним нормам, що стосуються укладання угод, а й іншим нормам КПК та КК, покладається на суд, який вирішує питання щодо затвердження такої угоди.

Повноваження прокурора при оскарженні вироку суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим обмежені приписами п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК, згідно з якими такі вироки можуть бути оскаржені прокурором лише у зв`язку з порушеннями вимог ч. 3 ст. 469 КПК під час укладення угоди, і не підлягають розширенню, в тому числі через затвердження судом угоди, умови якої не відповідають нормам кримінального та процесуального закону.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95139607 Відкрити / Коментувати

2021-08-06 08:01:29 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 липня 2021 року (справа № 431/1397/20, провадження № 51-6263км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні в частині відшкодування моральної шкоди (а не тільки майнової) має враховуватися наявність страховика, у якого було застраховано цивільно-правову відповідальність обвинуваченого як власника наземного транспортного засобу.
Зокрема, п. 27.3. ст. 27 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», крім іншого, передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, батькам (усиновлювачам). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.

У випадку, коли цивільний позивач не бажає аби страхова компанія відшкодовувала йому моральну шкоду (не заявляє відповідної вимоги до страховика), то відшкодування моральної шкоди з боку обвинуваченого має бути зменшено на суму, визначену п. 27.3. ст. 27 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98705341 Відкрити / Коментувати